Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 15 липня 2026 р.
Справа: №580/4881/25
Суддя: Черпак Юрій Кононович
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/4881/25 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Терези Ю.О.,
розглянувши у письмовому провадженні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження максимальним розміром пенсійних виплат ОСОБА_1 ;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач зазначив, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 05.06.2024 у справі № 580/4552/24, яким зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.04.2023 та з 01.03.2024 перерахунок і виплату його пенсії без обмеження її максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням раніше проведених виплат, проводилися виплати пенсії у розмірі 27 013, 18 грн. Починаючи з 01.03.2025 відповідач провів індексацію пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", проте не виплачує її у зв`язку з обмеженням пенсійної виплати максимальним розміром. Станом на 01.03.2025 підсумок нарахованої пенсії складає 28 888, 18 грн. але до виплати зазначено 25 207, 37 грн. При цьому, як суму пониження відповідачем взято розмір 27 013, 18 грн, а не 28 888, 18 грн.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо застосування з 01.01.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", при нарахуванні та виплаті пенсії ОСОБА_1 .
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", без обмеження пенсії максимальним розміром та з урахуванням раніше проведених виплат.
Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ є спеціальним законом, який визначає умови, норми та порядок пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, і зміна таких умов можлива виключно шляхом внесення змін до цього закону, а не через закон про Державний бюджет чи постанови Кабінету Міністрів України. Стаття 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанова Кабінету Міністрів України № 1 фактично встановлюють нові обмеження розміру пенсій шляхом застосування понижуючих коефіцієнтів, що суперечить частині третій статті 11 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ та правовим позиціям Конституційного Суду України, згідно з якими законом про Державний бюджет не допускається зміна чи обмеження прав і гарантій, визначених спеціальними законами. Суд врахував усталену практику Верховного Суду та правову позицію Конституційного Суду України, відповідно до яких будь-яке обмеження максимального розміру пенсій, призначених за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, є протиправним, оскільки порушує конституційні гарантії соціального захисту осіб, які проходили військову службу. Відтак застосування відповідачем понижуючих коефіцієнтів та обмеження пенсії максимальним розміром не ґрунтується на законі, а тому є протиправним, у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду і ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі в заявленій ним редакції. Зазначає, що суд першої інстанції не дослідив предмет позову та не розглянув позовні вимоги, заявлені в позовній заяві щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних i страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум. Звертає увагу, щo вимога виплачувати пенсію з 01.03.2025 з урахуванням індексації за 2025 рік без обмеження пенсії максимальним розміром, не є аналогічною до позовної вимоги виплачувати пенсію з 01.01.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». З такою вимогою до органу пенсійного фонду він звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з іншим позовом, який розглядається у справі №580/7072/25 іншим суддею.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Черкаській області, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що постанова Кабінету Міністрів України № 1 прийнята на виконання вимог статті 46 Закону України ''Про державний бюджет України на 2025 рік'', обумовлена введеним військовим станом на території України та фінансовими труднощами, які постали перед державою. Постанова №1 передбачає, що коефіцієнти застосовуються лише до тієї частини пенсії, яка не є забезпеченою внесками. Разом з тим, вирівнюючі коефіцієнти не застосовуються до осіб, які збройно захищають Україну. Враховуючи, що стаття 46 Закону України «про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанова №1 є чинними і неконституційними не визнавалися, а отже є обов`язковими до застосування, Головне управління діяло відповідно до вимог статті 19 Конституції України. Вважає, що суд порушив принцип розподілу влади та втрутився в конституційну дискрецію державного органу.
Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.
Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню: ОСОБА_1 - повністю, а Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області- частково.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Черкаській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на підставі постанови КМУ від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та з врахуванням статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" №4059-ІХ відповідачем проведено з 01.01.2025 перерахунок пенсії позивача із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів, що порушує його право на отримання належної соціальної виплати.
З перерахунку пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 01.03.2025, доданого до позовної заяви, вбачається, що пенсія обчислена з урахування основного і додаткових видів грошового забезпечення, індексації починаючи з 2022 року, у тому числі за 2025 рік у сумі 1500 грн, у підсумку з надбавками склала 28888,18 грн, але з урахуванням максимального розміру пенсії пониження суми 27013,18 грн згідно з постановою КМУ від 03.01.2025 № 1 до виплати нараховано 25207,37 грн.
Отже, суд в цілому навів правильну мотивацію щодо безпідставного обмеження пенсії позивача максимальним розміром, проте пов`язав вирішення спірних правовідносин не з тими фактичними обставинами, які наведені у позовній заяві.
Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Абзацом третім преамбули Закону № 2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з частинами першою і третьою статті 1-1 Закону № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону України № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон України № 3668-VI), який набрав законної сили 01 жовтня 2011 року.
Рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року у справі № 7-р(ІІ)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України № 2262-ХІІ, в тому, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Згідно із статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані), зокрема відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» від 03 січня 2025 року № 1 установлено коефіцієнти до відповідних сум перевищення:
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;
- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.
Пунктом 2 Постанови № 1 визначено коло осіб, до пенсійних виплат яким у період воєнного стану у 2025 році не застосовуються коефіцієнти, передбачені пунктом 1 цієї постанови.
З огляду на вказане, Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та постанова Кабінету Міністрів України № 1 фактично змінили підхід до обчислення розміру пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
Отже, Законом України «Про Державний бюджету України на 2025 рік» та постановою Кабінету Міністрів України № 1 установлено додаткові підстави для обмеження розміру пенсій, призначених за Законом № 2262-ХІІ, шляхом застосування коефіцієнтів, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 цього Закону.
Суд першої інстанції з посиланням на правові висновки Конституційного Суду України та Верховного Суду дійшов огрунтованого висновку, що застосування при перерахунку пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №1 від 03.01.2025, прийнятої на виконання статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», якими змінюються умови та/ чи норми пенсійного забезпечення, є протиправним, тому відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою № 1.
Зняття обмеження пенсії позивача максимальним розміром дозволить отримувати її з урахуванням індексації в 2025 році, про що й були заявлені позовні вимоги, які підлягають задоволенню.
Покладення на відповідача у справі певних зобов`язань, сформульованих у позовній заяві, відповідає компетенції суду, визначеній статтею 245 КАС України, і не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень.
У зв`язку з тим, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, частково не відповідають обставинам справи, воно на підставі статті 317 КАС України підлягає зміні в резолютивній частині з викладенням її в редакції задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю, апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити частково.
Змінити резолютивну частину рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року, виклавши її в такій редакції:
«Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо обмеження максимальним розміром пенсійних виплат ОСОБА_1 .
Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, місто Черкаси, вулиця Смілянська, будинок 23, ЄДРПОУ 21366538) здійснити з 01.03.2025 виплату ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсії з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році", без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.».
Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Тереза Ю.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua