Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №400/7954/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/7954/25

Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції:

м. Миколаїв;

Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:

15.08.2025 року;

Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В.В.

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Бітова А.І.

- Градовського Ю.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Заводського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому просив:

визнати протиправними дії відділу ДВС щодо списання 1701,32 гривень з рахунку, на який надходить державна соціальна допомога на оплату житлово-комунальних послуг, щомісячному утриманню коштів у рахунок аліментів з того ж рахунку;

зобов`язати відділ ДВС припинити стягувати кошти із рахунку, на який надходить зазначена державна допомога;

зобов`язати відділ ДВС повернути суму незаконно стягнутих коштів 1701,32 гривень;

стягнути з відділу ДВС моральну шкоду в розмірі 100000 гривень.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни, у зв`язку із чим отримує цільову державну соціальну допомогу на оплату житлово-комунальних послуг.

Здійснюючи виконавчі дії у межах виконавчого провадження по стягненню з позивача аліментів, державний виконавець не вжив заходів та не перевірив природу грошових коштів на рахунку позивача, а також проігнорував ту обставину, що кошти, які надходять на рахунок, позивача є цільовою допомогою на оплату житлово-комунальних послуг.

Таким чином, оскільки на такі кошти не може бути накладено стягнення, позивач наполягає на тому, що державний виконавець діяв не у відповідності до чинного законодавства, поза межами своїх повноважень та необґрунтовано.

При цьому, такі дії державним виконавцем вчинено відносно особи з інвалідністю, принижують людську гідність та завдають психологічної шкоди, тобто завдають моральної шкоди, яку позивач оцінює у сумі 100000 гривень.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір по суті та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що, стягуючи кошти з банківського рахунку позивача, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та з дотриманням порядку. встановленого виконавчим документом. Поряд з тим, у розпорядженні державного виконавця були відсутні будь-які відомості про те, що розрахунковий рахунок позивача має спеціальний режим використання та Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено заборони стосовно погашення боргу за рахунок субсидії на сплату житлових послуг.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Обґрунтовуючи доводи та вимоги апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції під час вирішення справи не надав належної правової оцінки статусу позивача - особи з інвалідністю внаслідок війни та цільовій природі коштів на розрахунковому рахунку - державної соціальної допомоги у вигляді житлової субсидії із цільовим призначенням (оплата житлово-комунальних послуг).

Висновок суду першої інстанції про те, що такий вид державної допомоги не передбачений серед переліку виплат, на які не може бути звернено стягнення, складений внаслідок формального правового аналізу положень статті 73 Закону України «Про виконавче провадження». Адже, субсидія на сплату житлових послуг є соціальною гарантією, метою цієї виплати є забезпечення соціально вразливим категоріям громадян мінімально прийнятні умови проживання та за своєю правовою природою така виплата ідентична виплатам, передбаченим у статті 73 Закону України «Про виконавче провадження». Відтак, стягнення такого роду коштів в рахунок погашення зобов`язань призводить до унеможливлення прямого призначення соціальної допомоги - оплати комунальних послуг та фактично позбавляє позивача соціального захисту, гарантованого державою.

Апелянт зауважує на тому, що державний виконавець є представником органу державної влади, під час здійснення своїх функцій (повноважень) має діяти виключно з дотриманням чинного законодавства, розсудливо, не допускаючи звуження прав особи, особливо, коли йдеться про права соціально вразливих категорій громадян. З наведеного слідує помилковість висновку суду першої інстанції про те, що у спірному випадку обов`язок доведення спеціального режиму розрахункового рахунку, з якого примусово стягуються кошти, перекладається на позивача.

На переконання апелянта, судом першої інстанції помилково проігноровано ту обставину, що позивач, як особа з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору, тому примусове стягнення цього збору є прямим порушенням прав позивача.

Поряд з тим, без належної правової оцінки залишено судом першої інстанції те, що незаконні дії державного виконавця завдали позивачеві моральних страждань, що виразилось в почутті власної безпорадності, стресі та порушенні душевного спокою.

У відзиві на апеляційну скаргу Заводський відділ Державної виконавчої служби у м. Миколаєва Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції -залишити без змін.

Заперечуючи проти обґрунтованості доводів та вимог апелянта, відповідач зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, судом з`ясовано усі обставини справи, а висновки суду відповідають фактичним обставинам справи. При цьому, відповідач зауважує на тому, що відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», не підлягають арешту кошти, що перебувають на рахунках зі спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що перебувають на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що перебувають на таких рахунках. Натомість, у спірному випадку, документального підтвердження або повідомлення про те, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом та інші відомості щодо походження коштів або їх цільове призначення від банківської установи, не надходили. Поряд з тим, нормами Закону України «Про виконавче провадження» не обмежено державного виконавця у зверненні стягнення на кошти, отримані боржником в якості субсидії на житлові послуги, такого роду виплати не передбачені в переліку виплат, на які не може бути звернуте стягнення. Також, апелянтом (позивачем) не наведено реальних підстав для відшкодування моральної шкоди, адже державний виконавець діяв на виконання своїх повноважень, з дотриманням чинного законодавства та обґрунтовано, не порушуючи прав сторони виконавчого провадження.

Судом першої інстанції з`ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, ОСОБА_1 згідно посвідчення Серії НОМЕР_1 є особою з інвалідністю 2 групи внаслідок війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.

Згідно виписки з розрахункового рахунку № НОМЕР_2 , відкритого в АТ «Ощадбанк», за період з 01.02.2025 по 21.07.2025, по картковому рахунку у банку позивачеві 07.02.2025 проведено безготівкове зарахування субсидії/пільги у розмірі 2426,12 гривень; 21.02.2025 - доходи у виді відсотків на депозити у розмірі 0,14 гривень; 21.02.2025 - нарахування відсотку на залишок коштів у розмірі 0,07 гривень; 21.02.2025 - військового збору на нараховані відсотки по картрахунку у розмірі -0,01 гривень; 21.02.2025 - відсотки на залишок коштів у розмірі 0,03 гривень; 25.02.2025 - встановлено арешт суми на рахунку у розмірі 1701,32 гривень; 25.02.2025 - проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 0,03 гривень; 25.02.2025 проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 67,26 гривень; 04.03.2025 проведено безготівкове зарахування субсидії/пільги у розмірі 2426,12 гривень; 05.03.2025 проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 1634,03 гривень; 11.03.2025 - встановлено арешт суми на рахунку у розмірі - 52166,67 гривень; 11.03.2025 проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 792,09 гривень; 28.03.2025 - відсотки на залишок коштів у розмірі 0,05 гривень; 28.03.2025 проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 0,05 гривень; 04.04.2025 проведено безготівкове зарахування субсидії/пільги у розмірі 2427,54 гривень; 04.04.2025 проведено безготівкове зарахування субсидії/пільги у розмірі 2,84 гривень; 04.04.2025 проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 2427,54 гривень; 04.04.2025 проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 2,84 гривень; 07.05.2025 проведено безготівкове зарахування субсидії/пільги у розмірі 1744,49 гривень; 07.05.2025 проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 1744,49 гривень; 05.06.2025 проведено безготівкове зарахування субсидії/пільги у розмірі 1061,42 гривень; 05.06.2025 проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 1061,42 гривень; 04.07.2025 проведено безготівкове зарахування субсидії/пільги у розмірі 1061,42 гривень; 04.07.2025 проведено блокування коштів для забезпечення виконання документу про арешт у сумі 1061,42 гривень; 11.07.2025 зменшено суму арешту на рахунку у розмірі 60,43 гривень.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17 січня 2023 року у справі №487/595/22 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на місяць для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду 09.02.2022 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23 вересня 2024 року у справі №487/3420/24 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на її утримання у розмірі 5000 гривень щомісячно, починаючи стягнення із 18 квітня 2024 року і довічно. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

30.10.2024 Заводським районним судом м. Миколаєва видано у справі №487/3420/24 виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 1211,20 гривень.

24.02.2025 старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) винесено постанову ВП НОМЕР_8 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва видано у справі №487/3420/24, про стягнення з ОСОБА_1 судового збору в розмірі 1211,20 гривень.

У межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_8 старшим державним виконавцем винесено: постанову від 24.02.2025 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у сумі 369 гривень; постанову від 24.02.2025 про стягнення виконавчого збору в розмірі 121,12 гривень; постанову від 25.02.2025 про арешт коштів боржника у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору та витрат виконавчого провадження на загальну суму 1701,32 гривень.

Згідно отриманої у межах виконавчого провадження інформації, у боржника - ОСОБА_1 наявні відкриті рахунки в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Райффайзен Банк», АТ «КРЕДОБАНК», АТ «СЕНС БАНК», АТ «ПУМБ», АТ «ТАСКОМБАНК» та АТ «ОЩАДБАНК». Залишок коштів на арештованих рахунках боржника станом на 12.03.2025 становив 59324,19 гривень.

12.03.2025, 28.05.2025, 08.07.2025, 09.07.2025 старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) виставлено платіжні інструкції за №3364, №11610, №327, №468 на примусове списання коштів з арештованих рахунків боржника: НОМЕР_3 в АТ «ОЩАДБАНК»; НОМЕР_4 в АТ «ПУМБ»; НОМЕР_5 в АТ «ПУМБ»; НОМЕР_6 в АТ «ОЩАДБАНК».

Відповідно, 13.03.2025, 29.05.2025, 09.07.2025, 10.07.2025 на депозитний рахунок ВДВС надійшли кошти у сумі 36,43 гривень, у сумі 4,00 гривень, у сумі 20,00 гривень, у сумі 1640,89 гривень, списані на підставі платіжних інструкцій №3364, №11610, №327, №468.

Відповідно, 14.03.2025, 29.05.2025, 09.07.2025, 11.07.2025 старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) кошти у сумі 36,43 гривень перераховано як витрати виконавчого провадження; кошти у сумі 4,00 гривень перераховано як витрати виконавчого провадження; кошти у сумі 20,00 гривень перераховано як витрати виконавчого провадження; кошти у сумі 1640,89 гривень перераховано на користь держави у сумі 1211,20 гривень, виконавчий збір у сумі 121,12 гривень, витрати виконавчого провадження у сумі 308,57 гривень.

У зв`язку із повним фактичним виконанням вказаного судового рішення постановами старшого державного виконавця Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) від 11.07.2025 закінчено виконавче провадження ВП НОМЕР_8 з примусового виконання виконавчого листа №484/3420/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судового збору у розмірі 1211,20 гривень. Знято арешт з усіх рахунків, що належать боржникові.

Також, 30.10.2024 Заводським районним судом м. Миколаєва видано у справі №487/3420/24 виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на її утримання у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення із 18 квітня 2024 року і довічно.

11.11.2024 старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) винесено постанову ВП №76508106 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва видано у справі №487/3420/24, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на її утримання у розмірі 5000,00 гривень щомісячно, починаючи стягнення із 18 квітня 2024 року і довічно.

У межах виконавчого провадження ВП №76508106 старшим державним виконавцем винесено: постанову від 20.02.2025 про звернення стягнення на доходи боржника; постанову від 11.03.2025 про арешт коштів боржника; постанови від 12.03.2025 про арешт майна боржника та про звернення стягнення на доходи боржника.

Стягнення коштів за виконавчим провадженням ВП №76508106 проводиться шляхом утримання коштів Військовою частиною НОМЕР_7 із заробітної плати боржника.

Також, 12.04.2023 Заводським районним судом м. Миколаєва видано у справі №487/595/22 виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на місяць для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду - 09.02.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

14.04.2023 старшим державним виконавцем Заводського відділу ДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Одеса) винесено постанову ВП №71574198 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Заводським районним судом м. Миколаєва видано у справі №487/595/22, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на місяць для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду - 09.02.2022 і до досягнення дитиною повноліття.

У межах виконавчого провадження ВП №71574198 старшим державним виконавцем винесено: постанову від 17.05.2023 про арешт коштів боржника; постанови від 04.09.2023, від 22.09.203, від 15.11.2023, від 12.03.2025 про звернення стягнення на доходи боржника арешт майна боржника.

Стягнення коштів за виконавчим провадженням ВП №71574198 проводиться шляхом утримання коштів Військовою частиною НОМЕР_7 із заробітної плати боржника.

Поряд з тим, ВДВС зазначає, що державним виконавцем не ініціювалось списання коштів боржника в рахунок погашення заборгованостей по сплаті аліментів на підставі виконавчих листів №487/3420/24 та №487/595/22 з розрахункового рахунку НОМЕР_6 , відкритому в АТ «ОЩАДБАНК», на який позивачеві надходять соціальні виплати - допомога на оплату житлово-комунальних послуг.

Не погоджуючись із діями державного виконавця по списанню соціальних коштів з банківського рахунку в рахунок погашення заборгованості, посилаючись на неправомірність та необґрунтованість таких дій державного виконавця, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно статті 3 Закону №1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1 цієї статті Закону).

У статті 10 Закону №1404-VIII передбачено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 4, 8 статті 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця).

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання", статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України "Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Не допускається накладення арешту на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів та/або кліринговим установам для забезпечення здійснення грошових розрахунків.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення за власними зобов`язаннями Центрального депозитарію цінних паперів як суб`єкта господарювання на кошти, що знаходяться в Національному банку України або інших банках на рахунках, відкритих Центральному депозитарію цінних паперів для забезпечення виплати доходів за цінними паперами, при погашенні боргових цінних паперів чи при здійсненні емітентом інших корпоративних операцій, що передбачають виплату коштів.

Не допускається накладення арешту, звернення стягнення на кошти, що отримуються (утримуються) небанківським надавачем платіжних послуг на розрахунковому рахунку, відкритому банком небанківському надавачу платіжних послуг для виконання платіжних операцій, за зобов`язаннями такого небанківського надавача платіжних послуг перед будь-яким кредитором, крім звернення стягнення за зобов`язаннями цього небанківського надавача платіжних послуг перед користувачем, за умови що таке зобов`язання пов`язано з наданням ним платіжних послуг такому користувачу. Порядок звернення стягнення на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках небанківських надавачів платіжних послуг, встановлюється Національним банком України.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються та зараховуються на відповідні рахунки органів державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня після вилучення, про що складається акт.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, або на електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках та електронні гроші, що зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, відкритих після винесення постанови про накладення арешту.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків, електронних гаманців боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно частин 1, 2, 3, 4 статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до положень статті 73 Закону №1404-VIII стягнення не може бути звернено на такі виплати: 1) вихідну допомогу, що виплачується в разі звільнення працівника; 2) компенсацію працівнику витрат у зв`язку з переведенням, направленням на роботу до іншої місцевості чи службовим відрядженням; 3) польове забезпечення, надбавки до заробітної плати, інші кошти, що виплачуються замість добових і квартирних; 4) матеріальну допомогу особам, які втратили право на допомогу по безробіттю; 5) допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами; 6) одноразову допомогу у зв`язку з народженням дитини; 7) допомогу при усиновленні дитини; 8) допомогу на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування; 9) допомогу на дітей одиноким матерям; 10) допомогу особам, зайнятим доглядом трьох і більше дітей віком до 16 років, по догляду за дитиною з інвалідністю, по тимчасовій непрацездатності у зв`язку з доглядом за хворою дитиною, а також на іншу допомогу на дітей, передбачену законом; 11) допомогу на лікування; 12) допомогу на поховання; 13) щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства громадян, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення; 14) дотації на обіди, придбання путівок до санаторіїв і будинків відпочинку за рахунок фонду споживання.

Стягнення не здійснюється також із сум: 1) неоподатковуваного розміру матеріальної допомоги; 2) грошової компенсації за видане обмундирування і натуральне постачання; 3) вихідної допомоги в разі звільнення (виходу у відставку) з військової служби, служби в поліції та Державної кримінально-виконавчої служби України, а також грошового забезпечення, що не має постійного характеру, та в інших випадках, передбачених законом; 4) одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві; 5) грошової допомоги, пов`язаної з безоплатним забезпеченням протезування (ортезування) учасника антитерористичної операції, учасника здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, які втратили функціональні можливості кінцівок, благодійної допомоги, отриманої зазначеними особами, незалежно від її розміру та джерела походження.

Слід враховувати, що відповідно до пункту 3 Положення про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 №848, житлова субсидія є безповоротною адресною державною соціальною допомогою вразливим споживачам житлово-комунальних послуг - мешканцям домогосподарств, що проживають в житлових приміщеннях (будинках) і не можуть самотужки платити за житлово-комунальні послуги, оплачувати витрати на управління багатоквартирним будинком, витрати на комунальні послуги, витрати на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива в такому будинку. Суми призначеної, але не виплаченої у зв`язку із смертю одержувача житлової субсидії виплачуються одному із членів домогосподарства, з урахуванням яких призначалася субсидія, за письмовим зверненням такої особи, поданим протягом трьох місяців після смерті одержувача.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII особам з інвалідністю внаслідок війни та прирівняним до них особам (стаття 7) надаються такі пільги у виді 100-процентної знижки плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Аналіз наведених правових норм показав, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, складає сукупність дій, спрямованих, у тому числі, на виконання рішень судів.

Реальне виконання рішення забезпечується, у тому числі арештом майна (коштів) боржника. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Такі постанови, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам в день їх винесення.

Виходячи з обставин справи, позивач виступає боржником у виконавчих провадженнях ВП НОМЕР_8 та ВП №71574198 з виконання виконавчих листів, виданих судом у справі №487/595/22 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 до ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на місяць для дитини відповідного віку, починаючи стягувати від дня пред`явлення позову до суду 09.02.2022 року до досягнення дитиною повноліття; у справі №487/3420/24 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліментів на її утримання у розмірі 5000 гривень щомісячно, починаючи стягнення із 18 квітня 2024 року і довічно.

У цих судових справах №487/595/22 та №487/3420/24 також проведено розподіл судових витрат шляхом стягнення з ОСОБА_1 у дохід держави судового збору у розмірі 992,40 грн. та у розмірі 1211,20 гривень, на виконання чого судами також направлено на примусове виконання відповідні виконавчі листі.

Під час примусового виконання виконавчих документів у розпорядженні виконавця були відомості, одержані з банківських установ, про наявні у боржника поточні рахунки. Поряд з тим, виконавцю не надходило відомостей від банківської установи про те, що на рахунки боржника, у тому числі за НОМЕР_6 в АТ «ОЩАДБАНК», поширено заборону стосовно звернення стягнення на кошти на цих рахунках. Вимоги виконавця прийняті банківськими установами до виконання, інформації про те, що рахунки боржника мають спеціальний чи обмежений режим використання і накладення арешту на такі рахунки заборонено, виконавцю не надходило.

Відтак, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що виконавець у спірному випадку не був обмежений забороною на арешт коштів на поточних рахунках боржника та на стягнення коштів з розрахункових рахунків з метою забезпечення виконання вимог виконавчих документів.

Поряд з тим, як вже проаналізовано вище наведені положення Закону України «Про виконавче провадження», цей Закон передбачає виключний перелік майна (коштів) боржника, на яке забороняється звернення стягнення та накладення арешту на такі кошти божника, і пільги на плату за користування житлово-комунальними послугами у цей перелік не включено.

Відтак, слід визначити, що державний виконавець під час вчинення виконавчих дій з метою забезпечення виконання вимог виконавчих документів діяв у межах своїх повноважень, з дотриманням чинного законодавства та обґрунтовано, не допускаючи порушення прав позивача, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Стосовно доводів апелянта про необґрунтоване примусове стягнення виконавцем з боржника судових витрат, у випадку, коли позивач наділений пільгою в частині оплати судового збору, слід зазначити, що виконавець діяв на виконання судових рішень, які набрали законної сили. Тобто, фактично доводи апелянта зводяться до незгоди із відповідним судовим рішенням, однак така незгода має реалізовуватись у порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством шляхом відповідного апеляційного чи касаційного оскарження судових рішень.

З огляду на наведене, оскільки висновки суду відповідають нормам матеріального і процесуального права та обставинам справи, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, колегія суддів вважає, що рішення суду відповідно до статті 316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 272, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2025 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Головуючий-суддя: О.В. Єщенко

Судді: А.І. Бітов

Ю.М. Градовський