Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №569/6970/26 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/6970/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі головуючої судді

ОСОБА_1 за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне матеріали кримінального провадження №12026181010000308 від 19.02.2026 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, Рівненської області, громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , будучи визнаним винним у вчиненні адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, на якого накладено адміністративні стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, умисно ухилявся від виконання постанов суду, що набрали законної сили за наступних обставин.

Зокрема, постановою Рівненського міського суду Рівненської області №569/13914/23 від 04.08.2023 року, яка набрала законної сили 15.08.2023 року, ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області №569/2180/24 від 02.02.2024 року, яка набрала законної сили 13.02.2024 року, ОСОБА_4 було визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області №569/10898/24 від 14.06.2024 року, яка набрала законної сили 25.06.2024 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області № 569/8714/25 від 09.05.2025 року, яка набрала законної сили 19.05.2025 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області № 569/9761/25 від 23.05.2025 року, яка набрала законної сили 03.06.2025 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області № 569/11178/25 від 13.06.2025 року, яка набрала законної сили 24.06.2025 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

В подальшому, всупереч положенням ст. ст. 129, 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, всупереч постанови суду, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, яка набрала законної сили та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, та маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, ОСОБА_4 продовжив систематично керувати транспортним засобом марки «BMW X5», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , порушуючи Правила дорожнього руху, як наслідок працівниками Управління патрульної поліції м. Рівне Департаменту патрульної поліції на останнього були складені адміністративний протокол за вчинене ним адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, за результатами розгляду якого постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 30 січня 2026 року у справі № 569/420/26, яка набрала законної сили 10 лютого 2026 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Дії ОСОБА_4 , які виразились в умисному невиконанні постанов суду, що набрали законної сили, органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у скоєнні злочину визнав повністю, зазначивши, що обставини та мотиви вчинення правопорушення, які зазначені в обвинувальному акті повністю відповідають дійсності. Пояснив, що він, будучи визнаним винним у вчиненні адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху за ч. 5 ст. 126 КУпАП, на якого накладено адміністративні стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами, умисно ухилявся від виконання постанов суду, що набрали законної сили та продовжував керувати транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами. У скоєному щиро розкаявся.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у скоєнні злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті та фактичні обставини ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд, з`ясувавши думку учасників судового процесу, роз`яснивши сторонам кримінального провадження вимоги ч. 3 ст. 349 КПК України і наслідки обмеження обсягу дослідження доказів, за згодою учасників судового процесу, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім письмових доказів по справі, що характеризують особу обвинуваченого. Обвинуваченому роз`яснено, що в даному випадку він позбавляється права оскаржувати в апеляційному порядку фактичні обставини справи, встановлені доказами, які судом не були досліджені. До таких фактичних обставин відносяться дата, час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення та його мотиви, а також інші обставини, які визнані учасниками судового провадження та ними не оспорюються.

Аналізуючи показання обвинуваченого, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження у судовому засіданні під час судового розгляду. Так, останній надав показання стосовно обставин вчинення інкримінованого йому злочину, які повністю узгоджуються зі встановленими фактичними обставинами кримінального провадження, викладеними в обвинувальному акті і його дії органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанов суду, що набрали законної сили.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд повинен врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.

За положеннями ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.

Обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_4 , які передбачені ст. 66 КК України, є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого в ході судового розгляду не встановлено.

ОСОБА_4 неодружений, раніше несудимий, на обліку в лікаря-психіатра, лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується добре.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупності усіх обставин, що його характеризують, обставин, що пом`якшує та обтяжує відповідальність, даних про особу обвинуваченого, який є раніше несудимим, та з урахуванням повного визнання вини обвинуваченим у скоєному, позиції прокурора, згідно якої виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення волі, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді штрафу в межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України.

У підсумку, дане покарання, на переконання суду, буде необхідним і достатнім для його виправлення, буде цілком відповідати тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і особі обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_4 не обирався.

Керуючись статтями 12, 50, 53, 65-67, 382 КК України, ст.ст. 349, 368, 370, 373, 377, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, призначивши покарання у вигляді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Речовий доказ, а саме DVD-R диск з відеозаписомзалишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області з урахуванням вимог ч. 2 ст. 394 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_5