Рішення від 08 липня 2026 р. у справі №531/917/26 — Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/917/26

номер провадження 2/531/846/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2026 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Фисун Л.С.

за участю секретаря судового засідання- Нагорної О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Карлівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

стислий виклад позиції позивача.

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», через свого представника, звернулося до суду з позовом до відповідача, у якому просить суд стягнути з нього заборгованість за кредитним договором № 48331016 в розмірі 20193,60 гривень, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн.

На обґрунтування позову зазначив, що 23.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та відповідачем укладено договір № 48331016, відповідно до умов договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 4000,00 гривень зі сплатою процентів за користування кредитом та інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. Відповідач підписав кредитний договір, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Сума заборгованості відповідача становить 20193,60 гривень, яка складається з: прострочена заборгованість за сумою кредиту 4000,00 гривень, прострочена заборгованість за сумою відсотків 13593,60 гривень, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 600 гривень, прострочена заборгованість за штрафами 2000,00 гривень.У зв`язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача на його користьзаборгованість за кредитним договором № 48331016 в розмірі 20193,60 гривень, судові витратипо сплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривень та 8000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Позиції учасників судового провадження.

Відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

У судове засідання сторони не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином та завчасно.

Представник позивача направив клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв про відкладення слухання справи від нього до суду не надійшло.

Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 01.05.2026 року провадження по справі відкрито, справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) (а.с.9).

Ухвалою суду від 08.06.2026 року розгляд справи відкладено для повторного виклику відповідача (а.с.28).

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

23.01.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 48331016, за умовами якого останньому надано кредит у розмірі 4000,00 грн, строком на 360 днів (а.с.5-14). Повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником відповідно до Графіку платежів (п.1.4 Договору), денна процентна ставка становить 0,96%. Комісія за надання кредиту складає 15% від суми кредиту.

Відповідачем договір підписано шляхом надання одноразового ідентифікатора.

На виконання умов договору ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» надано відповідачу кредит у сумі 4000,00 грн, що підтверджується листом ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 16.02.2026 про підтвердження успішної оплати від ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» 23.01.2025 перераховано кошти в сумі 4000,00 гривень.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що у відповідача утворилась заборгованість за договором № 48331016 від 23.01.2025, яка складається із заборгованості за тілом кредиту 4000,00 гривень прострочена заборгованість за сумою відсотків 13593,60 гривень, прострочена заборгованість за комісією за видачу кредиту 600 гривень, прострочена заборгованість за штрафами 2000,00 гривень.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Так, за змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст.1054 ЦК України а кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Частинами 1-3 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Частиною 1 ст.1055 ЦК України встановлено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 2 ст.639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Згідно п. 5 ч. 1 ст.3Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3-6, 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 вказаного Закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Враховуючи те, що позичальник взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти разом з процентами вчасно не повернула, а тому суд вважає, що з відповідача на користь ТОВ «ФК «Тайгер Фінанс» слід стягнути суму заборгованості за тілом кредиту – 4000,00 гривень та суму заборгованості за відсотками- 13593,60 гривень, всього в розмірі 17593,60 гривень та позов в цій частині задовольнити.

Водночас суд зауважує, що відповідно до п. 18 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, у стягненні штрафу в сумі 2000,00 грн слід відмовити.

Щодо стягнення з відповідача комісії, суд зазначає наступне.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Умовами договору № 48331016 встановлена комісія пов`язана з наданням кредиту.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «ФК «Тайгер фінанс» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачею кредиту, а тому суд дійшов висновку, що положення Кредитного договору № 48331016, в частині встановлення комісії за надання кредиту є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, позивачем без належних нате правових підстав нарахована комісія за надання кредиту в розмірі 600,00 грн, а відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості за комісією є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного погашення заборгованості за кредитним договором № 48331016, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі: 4000,00 гривень –прострочений платіж по тілу кредиту; 13593,60,00 гривень- прострочений платіж по процентах, а всього 17593,60 гривень є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати.

Питання щодо судового збору суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволених вимог.

Оскільки позов задоволений частково, з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір пропорційно задоволених позовних вимог в розмірі 2405,48 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені на правничу допомогу у розмірі 8000,00 гривень.

Відповідно до ч. 1ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно п. 1 ч. 3 цієї статті до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У ч. 2ст.137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До позовної заяви ТОВ «ФК «Тайгер-Фінанс» долучено копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Усенко М.І., ордер на надання правничої допомоги, договір про надання правової(правничої) допомоги №0207 від 02.07.2025, детальний опис наданих послуг, акт № 1240 наданих послуг.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі № 905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Ураховуючи критерії реальності адвокатських витрат, а також критерії розумності їхнього розміру та обставини цієї справи, що зазначені вище, складність та категорію справи, а також практику Верховного Суду щодо стягнення витрат на правову допомогу, суд уважає розмір витрат позивача завищеним, тому до стягнення підлягають такі витрати у розмірі 3000,00 грн, що і буде становити співмірні і розумні витрати позивача на професійну правничу допомогу у цій справі.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 133, 140, 141, 247, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості– задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 48331016 в розмірі 17593,60 гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс» 2319,53 гривень судових витрат по сплаті судового збору та витрати на правничу допомогу у розмірі 3000,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Тайгер Фінанс», місцезнаходження юридичної особи: вул.Смаль-Стоцького, 1, м. Львів, код ЄДРПОУ – 43561909.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя Л.С.Фисун