Постанова від 28 червня 2026 р. у справі №333/3285/26 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

29 червня 2026 року м. Дніпросправа № 333/3285/26

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2026 року (головуючий суддя Варнавська Л.О..)

в адміністративній справі № 333/3285/26 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 25.03.2026 до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з позовом до відповідача Державної служби України з безпеки на транспорті, просив:

- скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ №00009256 від 03.12.2025 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпаП та справу про адміністративне правопорушення – закрити.

В обґрунтування позову зазначено, що постановою головного спеціаліста відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Степаненка М.В. про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі від 03.12.2025 серії АВ № 00009256 притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, а саме: 11.11.2025 р. о 16 год. 10 хв. за адресою: М-30, км. 949+608 (М-04, км186+337), Дніпропетровська область, транспортний засіб DAF, FAR CF 85 д.н.з. НОМЕР_1 : відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених п. 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,563 % (3.425 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон. Вказану постанову позивач не отримував, а дізнався про її існування із застосунку «ДІЯ» 16.03.2026 після відкриття виконавчого провадження, подвоєння штрафу та арешту коштів Новомиколаївським ВДВС У Запорізькому районі Запорізької області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Відповідачем складено та направлено оскаржувану постанову відносно позивача, проте направлено не за адресою місця реєстрації (проживання), а в населений пункт АДРЕСА_1 , але існує смт. Новомиколаївка. Позивач з 2020 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім того, у оскаржуваній постанові зазначено не існуючий документ, а саме СА 8119961.

У оскаржуваній постанові вказана дозволена максимальна фактична вага 40 тон, при тому що відповідно до пп. б) п. 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 максимальне значення для автомобільних доріг державного значення для двовісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра становить 42 тони.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль марки DAF є вантажним контейнеровозом-С, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 причіп марки KRONE являється контейнеровозом-С.

Оскаржувана постанова не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу-контейнеровоза, приєднаного до вантажівки.

Позивач вважає, що вага повинна вираховуватись не від показника 40 тон, а від показника 42 тони (оскільки транспортний засіб є контейнеровозом), тому згідно формули: 48250-42000-4825/42000+100% =3,392 %, - виключається відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП.

Також, просить врахувати, що в даному випадку відбувалось не комерційне перевезення вантажів, а евакуація речей із прифронтового району, що також можна побачити, відсканувавши QR-код на оскаржуваній постанові. Вважає, що відповідачем невраховано при прийнятті постанови факт проїзду транспортних засобів контейнеровозів.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що з оглянутого фото-та відеозапису вбачається, що на лобовому склі прикріплений напис «Евакуація», але зміст позову та додатки до нього не містять посилань та доказів, що вживались евакуаційні заходи, взагалі відсутня інформація щодо району, з якого вона була проведена, що позбавляє суд можливості перевірити той факт, що вказаний рейс був здійснений саме у зв`язку із надзвичайною подією чи для проведення загальної евакуації.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Зазначає, що відповідачем складено та направлено оскаржувану постанову відносно позивача, проте направлено не за адресою місця реєстрації (проживання), а взагалі за незрозумілим місцем, оскільки в постанові зазначено: АДРЕСА_1 , а такого населеного пункту в Запорізькій області взагалі не існує, а існує лише смт. Новомиколаївка. На другій сторінці постанови, у квитанції про сплату штрафу у місці проживання або перебування також зазначена не вірна адреса. Більш того, згідно Витягу з реєстру територіальної громади позивач з 2020 року зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Окрім того, у оскаржуваній постанові зазначено взагалі не існуючий документ, а саме НОМЕР_4 , що скоріш за все малось на увазі паспортні дані, проте позивач не відмовлявся від РНОКПП через релігійні або інші переконання та має РНОКПП НОМЕР_5 , що також підтверджується тим же Витягом з реєстру територіальної громади. Крім того, Відповідачем не надано у якості доказу, копії письмового запиту та відповіді на нього від відповідних органів щодо адреси місця реєстрації позивача, який мав передувати винесенню постанови. Листом від 27.04.2026 № 4227/0/7-26 Головний сервісний центр МВС повідомив відповідача, що в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 зазначено місце реєстрації ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 станом на момент реєстрації тобто на 16.08.2013. Головний сервісний центр МВС також підтвердив те, що в ЄДРТЗ визначено адресою реєстрації ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) з 2022 року є саме: АДРЕСА_4 . Зміни адреси в ЄДРТЗ не відбувалось. Відповідачем не дотримано Інструкції 512 та норм КУпАП, що є самостійною підставою для скасування постанови. У оскаржуваній постанові вказана дозволена максимальна фактична вага 40 тон, при тому що відповідно до пп. б) п. 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 максимальне значення для автомобільних доріг державного значення для двовісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра становить 42 тони. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль марки DAF є вантажним контейнеровозом-С, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 причіп марки KRONE являється контейнеровозом-С. Оскаржувана постанова не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу-контейнеровоза, приєднаного до вантажівки. Таким чином, вага повинна вираховуватись не від показника 40 тон, а від показника 42 тони, а тому відповідно до формули: 48250-42000-4825/42000+100% =3,392 %, що виключає відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Також, не можна залишити поза увагою те, що в даному випадку відбувалось не комерційне перевезення вантажів, а евакуація речей із прифронтового району, що також можна побачити, відсканувавши QR-код на оскаржуваній постанові. З огляду на зазначене, вважає, що відповідачем безпідставно невраховано при прийнятті оскаржуваної постанови факт проїзду транспортних засобів контейнеровозів.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 03.12.2025, головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Степаненком М.В. прийнято Постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має місце проживання/перебування на території України серії АВ №00009256 від 03.12.2025, у відношенні ОСОБА_1 , якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

З постанови вбачається, що головний спеціаліст відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень управління автоматичної фіксації порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Степаненко М.В., розглянувши відомості з матеріалів інформаційного файлу, створеного системою за допомогою технічних засобу установив, що 11.11.2025 о 16 год 10 хв., за адресою М-30, км 949+608 (М-04, км 186+337), Дніпропетровська обл., автоматичним пунктом фіксації адміністративних порушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб DAF FAR CF 85, ДНЗ НОМЕР_7 .

Відповідальна оcоба допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України:

перевищення загальної маси транспортного засобу на 8,563% (3.425 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 40 тон,, відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 132-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За вказаних обставин постановою серії АВ №00009256 від 03.12.2025 р. на Позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8 500,00 грн.

В оскаржуваній постанові є посилання на автофіксацію на вебсайті wim.dsbt.gov.ua/r/a/АВ00009256/ (ідентифікатор доступу l8stawb40z5u4).

Оглянувши цю авто фотофіксацію, суд встановив, що транспортний засіб DAF FAR CF 85 днз НОМЕР_7 , рухався у складі автопоїзду, тобто до нього був приєднаний причіп-контейнеровоз-с днз НОМЕР_8 .

Власником DAF FAR CF 85 днз НОМЕР_7 та причіп-контейнеровоз-с днз НОМЕР_8 , згідно свідоцтв про реєстрацію серії НОМЕР_3 та НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 .

Позивач вважає протиправною постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ №00009256 від 03.12.2025 року.

Суд першої інстанції в задоволенні позову відмовив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Положеннями п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103 (Положення) визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

До основних завдань Укртрансбезпеки віднесено, зокрема здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до п.5 Положення Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів у зонах габаритно-вагового контролю; у випадках, передбачених законом, складає протоколи про адміністративні правопорушення, розглядає справи про адміністративні правопорушення і накладає адміністративні стягнення.

Згідно з п.7 Положення Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема:

використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки;

у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства;

використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, має право:

проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.

Отже, законодавством чітко передбачено можливість Укртрансбезпеки здійснювати державний нагляд (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів, що включає:

здійснення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. №1567);

фіксацію адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 №1174 (в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. №623).

Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року №1174 (Порядок №1174).

Згідно із ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує

за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м),

за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м),

за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м),

фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т),

навантаження на одиночну вісь -11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т),

здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь -11т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.

Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.

При цьому, приписами ч. 2 цієї статті 132-1 КУпАП визначено наступне порушення:

Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами

- тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно;

однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%.

Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів.

Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Суб`єкт відповідальності за правопорушення, передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП, визначено ст.14-3 КУпАП, в якій зазначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Матеріалами справи підтверджується, що постановою Державної служби України з безпеки на транспорті, про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ №00009256 від 03.12.2025 р., позивача ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпаП на накладено штраф у розмірі 8500грн (а.с.8).

При цьому, у вказаній постанові зазначено, що загальна маса транспортного засобу (з урахуванням похибки) складає 43 425кг.

Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що транспортний засіб позивача та причіп є контейнеровозами.

Так, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 автомобіль марки DAF є вантажним контейнеровозом-С, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 причіп марки KRONE являється контейнеровозом-С (а.с. 9).

Отже, для контейнеровозів передбачена допустима загальна вага 44 т.

Натомість, у оскаржуваній постанові вказана дозволена максимальна фактична вага 40 тон, що не відповідає вищезазначеним нормам.

В силу пп. б) п. 22.5 Правил дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 максимальне значення для автомобільних доріг державного значення для двовісного автомобіля (тягача) з двовісним або трьохвісним напівпричепом (контейнеровоз), що здійснює перевезення одного або більше контейнерів або змінних кузовів загальною максимальною довжиною 13,716 метра становить 42 тони.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що оскаржувана постанова не містить даних щодо марки, моделі, державного номерного знаку причепу-контейнеровоза, приєднаного до вантажівки, не зазначено, що транспортний засіб та причеп є контейнеровозами, що виключає відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції суд першої інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи та припустився помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Постановою серії АВ № 00009256 від 03.12.2025 зафіксовано фактичні параметри транспортно засобу.

Встановлено кількість вісей - 5 шт.; спарені колеса - 2 вісь; відстань між вісями 1-2: 4600 мм, 2-3: 1400 мм, 3-4: 5340 мм; 4-5: 5170 мм;

навантаження на вісь 1 – 4700 кг, 2 – 12650 кг, 3 – 8650 кг, 4 – 10950 кг; 5 – 11300 кг; загальна маса – 48250 кг; висота – 3.97 м; ширина – 2.578 м; довжина – 19,18 м.

Згідно інформаційної карти габаритно-вагового контролю за постановою серії АВ №00009256 від 03.12.2025, навантаження на загальну масу транспортного засобу скало 43 425, що не перевищує нормативних параметрів навантаження (з урахуванням похибки пристрою).

Оскільки транспортний засіб DAF FAR CF 85, ДНЗ НОМЕР_7 за своєю конструкцією та призначенням є спеціалізованим вантажним контейнеровозом для перевезення вантажів, то відповідно до нього можуть бути застосовані збільшені вагові нормативи, передбачені п.22.5 ПДР України.

Зазначений вантажний автомобіль рухався в зчепленні з причепом, а не напівпричепом. Вантажний бортовий автомобіль в поєднанні з причепом складають автомобільний поїзд.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автопоїзд (транспортний состав) - це механічний транспортний засіб, що з`єднаний з одним або кількома причепами за допомогою зчіпного пристрою, а експлуатацією транспортного состава є транспортування тягачем причепа згідно з інструкцією щодо його використання (відповідність причепа тягачу, наявність страхового з`єднання, єдиної системи сигналізації, освітлення тощо).

Відповідно до пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з`єднанні з іншим транспортним засобом.

До цього виду транспортного засобу належать напівпричепи і причепи-розпуски.

Напівпричіпом визнається причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра маси транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача (стаття 1 Закону України «Про автомобільний транспорт»).

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги доводи позову про те, що у оспорюваній постанові невірно вказана адреса позивача.

Натомість, посадовою особою Укртрансбезпеки від ЄДРТЗ було отримано інформацію про особу суб`єкта відповідальності відповідно до статті 14-3 КУпАП, а саме власника транспортного засобу, за яким зареєстрований транспортний засіб DAF FAR CF 85, ДНЗ НОМЕР_7 , – ОСОБА_1 , із зазначенням його адреси реєстрації: АДРЕСА_1 .

Вказані обставини підтверджуються листом №31/13425-9367-2026 від 27.04.2026 року Головного сервісного центру МВС, в якому зазначено, причини розбіжностей між реєстраційними даними та інформацією про адресу реєстрації місця проживання фізичної особи власника транспортного засобу, що були надані у протоколі обміну, пояснюють технічною помилкою роботи системи інформаційного обміну, зважаючи на те, що власник транспортного засобу після зміни місця реєстрації не провів обмін реєстраційних документів. Також вони посилаються на наявну інформацію щодо власника, а саме наявна інформація про серію та номер його паспорту, що було зазначено в постанові.

Судом першої інстанції враховано, що оспорювана постанова була направлена позивачеві не на адресу його проживання, тому не була ним отримана, що є підставою для поновлення строку на оскарження цієї постанови до суду, з чим колегія суддів апеляційної інстанції погоджується,

Однак, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено наявність доказів, що спростовують висновки відповідача та надають підстави для скасування оскаржуваної постанови та задоволення позову.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі задоволення позову судові витрати присуджуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Вказане дає підстави для стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат зі сплати судового збору за подачу позову в сумі 532,48 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №9301-8889-3745-8125 від 24.03.2026 року та за подачу апеляційної скарги в сумі 798,72 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №0632-6792-0055-3334 від 25.05.2026 року, що в загальній сумі становить 1331,20 грн.

Вищезазначене є мотивом для врахування судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулює дані правовідносини. Спростовують доводи, що викладені відповідачем.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись 241-245, 250, 286, 311, 317, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2026 року – скасувати, прийняти нову постанову про задоволення позову.

Скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії АВ №00009256 від 03.12.2025 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпаП, справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, вул. Антоновича (ст. н. Горького), буд. 51, місто Київ, ЄДРПОУ 39816845) судовий збір за подачу позову та апеляційної скарги в загальній сумі 1331,20 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя Л.А. Божко

суддя О.М. Лукманова