Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №160/28049/23 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

14 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/28049/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року про прийняття звіту щодо виконання судового рішення у справі №160/28049/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинення певних дій,-

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області №912470139820 від 12.10.2023 про відмову ОСОБА_1 у перерахунку пенсії відповідно до вимог ч. 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області перерахувати та виплатити з 01.10.2023 року ОСОБА_1 пенсію із збільшенням її розміру на 1% заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років, але не вище 75% заробітку, згідно з частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року у справі №№160/28049/23 набрало законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 24.09.2025 року про виконання судового рішення по справі №160/28049/23. Завершено процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №160/28049/23.

Ухвала суду мотивована тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області фактично виконало рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №160/28049/23, оскільки з наявних матеріалів у справі вбачається, що відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача, збільшено відсоток за понаднормовий стаж та скасовано попередньо застосовану «двоскладну формулу», яку суд визнав помилковою. При цьому, суд відхилив доводи позивача, щодо невиконання рішення суду у справі 160/28049/23, оскільки предметом судового контролю є виконання вже ухваленого рішення та воно не може стосуватись у майбутніх правовідносин між сторонами.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. Просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що суд першої інстанції не повно встановив обставини справи. Також, зазначає про те, що відповідач не надав доказів того, що ним здійснено перерахунок пенсії з 01.10.2023 року та ОСОБА_1 нараховано пенсію за цей період. Позивач зазначає про те, що перераховану суму пенсії відповідач почав виплачувати з 01.08.2025, а не з 01.10.2023.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при постановленні оскарженої ухвали, враховуючи положення частини 1 статті 308 КАС України, щодо розгляду справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв`язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.

Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Отже, обов`язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 1291 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.

Також колегія суддів зазначає, що в адміністративному судочинстві обов`язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов`язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов`язковості судового рішення.

Частиною 1 статті 382 КАС України визначено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

При цьому, частиною 1 статті 382-3 КАС України визначено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області подано звіт про виконання рішення у якому відповідач зазначив, що у зв`язку із отриманням доступу на макетну обробку, ЕПС № 912470139820 ОСОБА_1 доопрацьовано з 01.10.2023 (розпорядження від 15.07.2025) та з 01.03.2024 (розпорядження від 17.07.2025), і з 01.03.2025 (розпорядження від 17.07.2025). На виконання рішення суду до пенсії ОСОБА_1 встановлено підвищення на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років. У жовтні 2023 року пенсія обчислювалась виходячи із заробітку 11620,86 грн. Отже, з 01.10.2023 доплата за понаднормовий стаж на виконання рішення суду складає 3602,47 грн. Розмір пенсії з 01.10.2023 становить 9719.34 грн (т.2 а.с. 34-36).

Як вбачається із заяви ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення ухваленого у цій справі, позивач зазначає про те, що рішення суду набрало законної сили 28.03.2024 та залишається не виконаним в частині виплати пенсії (т.2 а.с. 3-4).

Тобто, підставою для встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року позивач зазначає факт не виплати йому перерахованої суми пенсії, натомість суд першої інстанції року приймаючи звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області від 24.09.2025 року про виконання судового рішення по справі №160/28049/23 та завершуючи процедуру судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 у справі №160/28049/23 зазначеного питання не дослідив.

Зважаючи на те, що судом першої інстанції під час вирішення питання про прийняття звіту не досліджувалося питання виконання відповідачем судового рішення в частині виплати позивачу нарахованих сум, колегія суддів зробила висновок про те, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 320, статтями 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі №160/28049/23 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 травня 2026 року у справі №160/28049/23 – скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко