Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №524/4749/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 р.Справа № 524/4749/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Нестеренко С.Г., вул.Першотравнева, 29/5, м.Кременчук, Полтавська область, 39600) по справі № 524/4749/26

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Автозаводського районного суду міста Кременчука з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі – відповідач), в якому просив суд:

визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6864448 від 19.03.2026 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення в розмірі 680 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 128 КУпАП;

провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 128 КУпАП закрити в зв`язку з відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що на вимогу позивача працівником поліції не було надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту вчинення будь-яких із зазначених в постанові правопорушень. Позивач зауважив, що розгляд справи фактично був відсутній, були допущені порушення вимог, передбачені статтею 268 КУпАП.

Позивач наголосив, що він, як власник транспортного засобу та особа, щодо якої винесено постанову, не є тим спеціальним суб`єктом, на якого поширюється дія ч. 1 ст. 128 КУпАП. Законодавець пов`язує відповідальність за вказаною нормою не з фактом звичайного керування транспортним засобом, а з виконанням спеціальних функцій у сфері експлуатації транспортних засобів. Позивач у даній справі є лише власником транспортного засобу та особою, яка ним керувала, однак не є посадовою особою, відповідальною за технічний стан, обладнання чи експлуатацію транспортних засобів, а також не є суб`єктом господарювання, який здійснює випуск транспортних засобів на лінію.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22.05.2026 задоволено частково позов ОСОБА_1 :

визнано протиправною та скасовано постанову поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Дозорцевої Кристини Сергіївни від 19 березня 2026 року, серії ЕНА №6864448 у справі про адміністративні правопорушення, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121, ч. 2 ст. 122, ст. 125, ч. 1 ст. 128 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн;

надіслано справу про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 на новий розгляд до БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП;

ухвалено стягнути з Департаменту патрульної поліції Національної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору у розмірі у розмірі 332,80 грн.

Ухвалюючи судове рішення про часткове задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що з відеозапису та оскаржуваної постанови слідує, що справа про адміністративні правопорушення стосовно позивача розглядалася співробітником поліції без дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, зокрема без зазначення обставин та документів щодо того, що саме поліцейський Дозорцева К.С. була уповноважена на здійснення розгляду справ про адміністративні правопорушення та ухвалення відповідної постанови, оскільки з наданої копії розстановки сил та засобів ВБДР БПП в м. Кременчук постає, що ОСОБА_2 була уповноважена на роботу з документами, але аж ніяк патрулювання та розгляд справ про адміністративні правопорушення, а також без здійснення цим співробітником поліції перевірки та встановлення обставин щодо дійсних часу та місця події вчинення всіх проступків, зокрема враховуючи той факт, що місця вчинення проступків є іншими від місця зупинки автомобіля під керуванням позивача, без встановлення та оголошення під час розгляду справи про адміністративні правопорушення відповідних доказів про вчинення всіх проступків, та ознайомлення позивача з відповідними відеозаписами та фотографічними знімками, іншими матеріалами справи, які були зроблені при фіксації проступків приладом, який було вказано у постанові.

Суд першої інстанції зазначив, що докази на підтвердження фактів вчинення проступків не встановлювалися та не досліджувалися, пояснення від позивача по всім переліченим у постанові проступкам не заслуховувалися. Крім того, не були надані відповідачем докази про вчинення всіх адміністративних правопорушень, хоча у постанові в описі події (фабула проступку) йде мова про одночасне вчинення 4-х проступків.

Також суд звернув увагу, що не було вирішено питання про об`єднання в одне провадження розгляд 4-х справ про адміністративні правопорушення, а в спірній постанові не вказано про застосування положень ст. 36 КУпАП та належне обґрунтування застосування відповідних меж відповідних санкцій відповідних норм КУпАП із застосуванням та дотриманням вимог ст. 36 КУпАП.

Враховуючи, що суд наділений повноваженнями на здійснення розгляду справи про адміністративні правопорушення замість уповноваженої на те службової особи органів внутрішніх справ – Національної поліції, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність скасування та надіслання справи про адміністративні правопорушення на новий розгляд до БПП у м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП НП.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22.05.2026 по справі №524/4749/26; прийняти нову постанову у справі, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції помилково не взяв до уваги відсутність в позовній заяві будь-яких пояснень позивача по факту порушення ним пунктів 9.9 «б», 31.4.7 «в», 31.4.7 «є» Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.125, ч.1 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП. Щодо доводів позивача про те, що він не є спеціальним суб`єктом, на якого поширюється дія ч. 1 ст. 128 КУпАП, скаржник зауважує, що позивач є одночасно водієм та власником транспортного засобу, зареєстрований як суб`єкт підприємницької діяльності, тобто відповідальною особою за технічний стан транспортного засобу та його комплектацію.

З посиланням на постанову Верховного Суду від 10.09.2019 у справі №537/2324/17 скаржник зауважує, що накладення відповідачем стягнення за частиною першою статті 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених є обґрунтованим, навіть коли факт порушення інших правил дорожнього руху не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Відповідно, висновки суду першої інстанції, що відповідачем не дотримано вимоги ст. 36 КУпАП є помилковими, оскільки на позивача було накладено стягнення в межах санкції ч.1 ст.128 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. Окрім того, факт порушення позивачем Правил дорожнього руху підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Крім того, водія було повідомлено про розгляд справи, роз`яснено вимоги ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, право знайомитись з матеріалами справи, надавати докази, клопотання, пояснення, користуватися юридичною допомогою, порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення, строки та порядок сплати адміністративного штрафу, що підтверджується відеозаписом та особистим підписом позивача в постанові. Будь-яких доказів на дотримання Правил дорожнього руху в порядку ст.268 КУпАП на місці розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач не надавав, клопотань не заявляв.

Скаржник зауважує, що відповідно до наданих суду першої інстанції доказів станом на 19.03.2026 старший сержант поліції Дзорцева К.С. була діючим працівником поліції, посадовою особою батальйону патрульної поліції в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП, а отже уповноваженою особою у відповідності до ст.222 КУпАП на розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема передбачені ст.125, ч.1 ст.121, ч.2 ст.122, ч.1 ст.128 КУпАП. Оскільки розгляд справи здійснений уповноваженою на те особою, направлення справи на новий розгляд є безпідставним та необґрунтованим.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

Позивач скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, в якому представник позивача зазначив, що була порушена процедура розгляду справи, оскільки позивача не ознайомлено з доказами вчинення адміністративного правопорушення. Крім того, відсутні підстави для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.128 КУпАП, оскільки позивач не є посадовою особою, відповідальною за технічний стан транспортного засобу, не є суб`єктом господарювання. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22.05.2026 належним чином відповідно до вимог частини першої-другої статті 268 КАС України шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження, призначення апеляційного розгляду та повістки про виклик у судове засідання, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою поліцейського взводу №1 роти №1 БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Дозорцевої Кристини Сергіївни від 19 березня 2026 року, серії ЕНА №6864448 у справі про адміністративні правопорушення, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 680,00 грн.

За змістом постанови 19 березня 2026 року, близько 11 год. 32 хв. в с. Рокитне по вул. Полковника Оксанченка, 56 ОСОБА_1 керував вантажним транспортним засобом MERCEDES-BENZ ATEGO 1218, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого на вітровому склі знаходились сторонні предмети, чим порушив п.п. 31.4.7 «в» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 125 КУпАП, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію під час зупинки працівниками поліції, чим порушив п. 9.9 «б» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та у якого була протермінована медична аптечка та відсутній противідкатний упор, що є порушенням п.п. 31.4.7 «є» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та гр. ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за технічний стан, документацію, експлуатацію та комплектацію даного ТЗ здійснив його випуск на лінію під власним керуванням, який був неукомплектований, чим порушив ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 128 КУпАП.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивач звернувся до суду з позовом про її скасування.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (по тексту – КУпАП).

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених ч. 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Відповідно до частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (пункт 1 частини першої статті 247 КУпАП).

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов`язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, встановлених законодавством), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені статтею 125, частиною першою статті 121, частиною другою статті 122 КУпАП, статтею 128 відноситься до компетенції підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 125 КУпАП встановлено, що інші порушення правил дорожнього руху, крім передбачених статтями 121-128, частинами першою і другою статті 129, статтями 139 і 140 цього Кодексу, тягнуть за собою попередження.

Випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан, обладнання або комплектність яких не відповідає вимогам правил і стандартів, що стосуються убезпечення дорожнього руху, технічної експлуатації, переобладнаних без відповідного погодження, не зареєстрованих у встановленому порядку, таких, що не пройшли обов`язкового технічного контролю або без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), без проходження щозмінного медичного огляду та контролю технічного стану, а також направлення в рейс одного водія при здійсненні пасажирських перевезень на автобусному маршруті протяжністю понад п`ятсот кілометрів тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, громадян - суб`єктів господарської діяльності в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша статті 128 КУпАП)

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Згідно з частиною п`ятою статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, які відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.

За змістом оскаржуваної постанови 19 березня 2026 року, близько 11 год. 32 хв. в с. Рокитне по вул. Полковника Оксанченка, 56 ОСОБА_1 керував вантажним транспортним засобом MERCEDES-BENZ ATEGO 1218, д.н.з. НОМЕР_1 , в якого на вітровому склі знаходились сторонні предмети, чим порушив п.п. 31.4.7 «в» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 125 КУпАП, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію під час зупинки працівниками поліції, чим порушив п. 9.9 «б» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та у якого була протермінована медична аптечка та відсутній противідкатний упор, що є порушенням п.п. 31.4.7 «є» ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та гр. ОСОБА_1 будучи відповідальною особою за технічний стан, документацію, експлуатацію та комплектацію даного ТЗ здійснив його випуск на лінію під власним керуванням, який був неукомплектований, чим порушив ч. 2 ст. 12 ЗУ «Про дорожній рух», за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 128 КУпАП.

Відповідно до відеозапису, долученого до матеріалів справи разом з відзивом на позовну заяву, після зупинки транспортного засобу поліцейським повідомлено позивача, що на вітровому склі наявні сторонні предмети, посилаючись на пункт 31.4.7 Правил дорожнього руху (тайм-код 11:24:43). Так, відповідно до підпункту "в" пункту 31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, якщо встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.

Надалі поліцейським повідомлено, що відповідно до підпункту "б" пункту 9.9 Правил дорожнього руху у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар повинна бути ввімкнена аварійна світлова сигналізація, чого позивачем дотримано не було (тайм-код 11:25:50).

При цьому ОСОБА_1 повідомив, що є фізичною особою-підприємцем, підтвердив, що є самозайнятою особою (тайм-код 11:31:55). На підтвердження наявності статусу у позивача суб`єкта господарської діяльності відповідачем було надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого основним видом діяльності позивача є 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

Крім того, судом встановлено, що поліцейський попросив водія (позивача) надати реєстраційні документи, за наслідками дослідження яких було зазначено, що транспортний засіб повинен мати медичну аптечку, вогнегасник, а також щонайменше два противідкатних упори (тайм-код 11:35:00). Позивач зазначив, що має лише один упор. Поліцейський зазначив, що їх повинно бути щонайменше два, крім того, наявна протермінована аптечка.

Так, відповідно до підпункту "є" пункту 31.4.7 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, - на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т - противідкотні упори (щонайменше два).

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, долученого позивачем до адміністративного позову: MERCEDES-BENZ ATEGO 1218, спеціалізований вантажний-спеціалізований бортовий, номерний знак НОМЕР_1 , 2004 року випуску, переобладнаний в 2018 році (кран-маніпулятор та борт.платформа) повна маса складає 13500 кг. Отже, наявність не менше двох противідкотних опор є обов`язковим.

З відеозапису також встановлено, що уповноважена особа відповідача поінформувала про всі виявлені порушення Правил дорожнього руху, роз`яснила, що враховуючи те, що позивач є власником транспортного засобу, а тому є відповідальною особою за його технічний стан, комплектність, водночас здійснив його випуск на лінію неукомплектованим згідно з чинним законодавством, у зв`язку з чим буде розглянута справа про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 128 КУпАП. Крім того, водія було повідомлено про розгляд справи, роз`яснено вимоги статті 63 Конституції України, статті 268 КУпАП, право надавати пояснення, заявляти клопотання, користуватися юридичною допомогою, порядок оскарження постанови про адміністративне правопорушення (що також підтверджується підписом позивача у пункті 8 спірної постанови). Повідомлено про накладення штрафу відповідно до вимог статті 36 КУпАП в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Таким чином, дослідженим колегією суддів відеозаписом спростовуються висновки суду першої інстанції про порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Окремо варто зауважити, що за правилами частини другої статті 36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У постанові від 10.09.2019 року по справі №537/2324/17 Верховний Суд наголосив, що право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб кореспондується з обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такі документи. Накладення адміністративного стягнення за ч.1 ст. 126 КУпАП за одне правопорушення з числа вчинених є обґрунтованим, навіть коли факт іншого порушення правил дорожнього руху не знайшов свого підтвердження під час розгляду справи.

Таким чином, враховуючи, що позивач є суб`єктом підприємницької діяльності та власником транспортного засобу, який здійснював експлуатацію вантажного автомобіля за наявності технічних несправностей (протермінована медична аптечка, відсутні щонайменше два противідкотних упори), накладення штрафу в межах санкції частини першої статті 128 КУпАП, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, є обґрунтованим, що також свідчить про помилковість висновків суду першої інстанції в частині необґрунтованого застосування положень статті 36 КУпАП.

З урахуванням викладеного у сукупності, беручи до уваги досліджені у справі докази, колегія суддів дійшла висновку, що постанова серії ЕНА №6864448 від 19.03.2026 прийнята відповідачем правомірно, у зв`язку з чим скасуванню не підлягає.

Направляючи справу на новий розгляд, суд першої інстанції керувався тим, що справа про адміністративні правопорушення стосовно позивача розглядалася співробітником поліції без зазначення обставин та документів щодо того, що саме поліцейський Дозорцева К.С. була уповноважена на здійснення розгляду справ про адміністративні правопорушення та ухвалення відповідної постанови.

Колегія суддів враховує, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, підставою направлення справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд є здійснення розгляду такої справи неуповноваженим органом чи особою.

Так, як вже зазначалось судом, відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

З оскаржуваної постанови встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення, передбачені статтею 125, частини першої статті 121, частини другої статті 122, частини першої статті 128 КУпАП стосовно ОСОБА_1 здійснений уповноваженою на те особою – інспектором батальйону патрульної поліції у місті Кременчук УПП у Полтавській області ДПП старшим сержантом поліції Дозорцевою К.М., у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції є безпідставним та необґрунтованим.

В аспекті оцінки інших аргументів учасників справи колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), заява № 18390/91, пункт 29; рішення від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 23; рішення від 28.01.2011 (остаточне) у справі «Трофимчук проти України», заява № 4241/03, пункт 54; рішення від 21.01.1999 у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, пункт 26). Хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, але орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення від 01.07.2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36).

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Згідно з пунктами 1-3 частини першої статті 317 КУпАП підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач при здійсненні своїх повноважень діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, а отже рішення Автозаводського районного суду міста Кременчука від 22.05.2026 по справі № 524/4749/26 підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції задовольнити.

Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 22.05.2026 по справі №524/4749/26 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко

Повний текст постанови складено 20.07.2026 року