Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №952/869/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 р.Справа № 952/869/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мінаєвої К.В.,

Суддів: Фоміної Л.О. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 08.05.2026 (головуючий суддя І інстанції: Яценко Є.І., вул. Свердлова, 7, смт Зачепилівка, Харківська область, 64400) по справі № 952/869/25

за позовом ОСОБА_1

до Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Зачепилівського районного суду Харківської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі – відповідач), в якому просив суд:

скасувати постанову інспектора 2 взвода 4 роти 1 бат. Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Пержогіна Даніла Дмитровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №4818227 від 26.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 (триста сорок) гривень, а провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що 26.05.2025 року інспектором 2 взвода 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом Пережогіним Д.Д. винесено постанову серії ЕНА № 4818227 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 17.09.2025 у справі №952/448/25 було задоволено позов ОСОБА_1 та скасовано раніше загадану постанову про накладення адміністративного стягнення. Водночас постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 скасовано зазначене рішення суду першої інстанції та відмовлено в задоволенні позовних вимог з підстав заявлення позову до неналежного відповідача (Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції).

По суті встановленого відповідачем правопорушення позивач зазначає, що транспортний засіб, яким він керував, був безпідставно зупинений працівниками поліції, які вимагали пред`явити відповідні документи. При цьому вказаний автомобіль був отриманий позивачем для виконання ним своїх безпосередніх службових обов`язків на підставі виписаної товарно-транспортної накладної з метою перевезення бетонних плит до військової частини.

Позивач вважає, що матеріали справи не містять даних, що вказують про те, що позивач під час керування автомобілем використовував його для перевезення вантажів з метою отримання прибутку. Сама по собі належність транспортного засобу на праві власності іншій особі та використання вказаного автомобіля для виконання службових обов`язків, на думку позивача , не є передумовою застосування у цьому випадку Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 № 137.

ІІ. Зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 08.05.2026 відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Постанову інспектора 2 взвода 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції Пережогіна Даніла Дмитровича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4818227 від 26.05.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП, та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн залишено без змін.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач сам визнав, що не мав на момент перевірки доказів проходження обов`язкового технічного контролю, чим фактично підтвердив наявність події правопорушення. Оскільки транспортний засіб належить ФОП, використовується для вантажних перевезень у межах господарської діяльності, доказів проходження ОТК на час перевірки надано не було, то суд першої інстанції дійшов висновку про наявність всіх об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення.

ІІІ. Підстави апеляційного оскарження та їх обґрунтування.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 08.05.2026 року у справі № 952/869/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, та винести нову постанову по справі, якою закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3ст. 121 КУпАП.

В доводах апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції не застосовано строк давності для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 КУпАП, який становить 3 місяці з дня вчинення правопорушення. Крім того, суд першої інстанції помилково ототожнив статус ОСОБА_1 , який є співробітником, а не працівником ФОП ОСОБА_2 . Судом проігноровано наявність витягу АІС, який був наданий самим відповідачем де зазначено про наявність чинного технічного огляду транспортного засобу.

Жодного документа, що б підтверджувало висновок суду про проходження ОТК лише 25.06.2025 матеріали справи не містять. Відсутні будь-які докази, які підтверджують, що після закінчення строку дії попереднього обов`язкового технічного контролю його повторно не пройдено. До матеріалів справи не було долучено відомості із загальнодержавної бази даних про результати обов`язкового технічного контролю транспортних засобів, які б вказували про відсутність інформації щодо проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу (щодо проходження ОТК взагалі, щодо порушення періодичності проходження ОТК, щодо визнання результатів проведення ОТК недійсними) на момент складання постанови.

Крім того, матеріали справи не містять інформації щодо отримання ФОП ОСОБА_2 ухвали суду про витребування доказів, які були заявлені в клопотанні відповідача. Позивачу невідомо, з яких підстав не надано громадянином ОСОБА_2 витребуваних документів, одним з яких є протокол технічного огляду транспортного засобу.

ІV. Провадження в суді апеляційної інстанції та виклад позиції інших учасників справи.

13.07.2026 до суду надійшов відзив Департаменту патрульної поліції на апеляційну скаргу, в якому відповідач, цитуючи висновки суду першої інстанції, зазначив, що останній дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Учасники справи повідомлені про перегляд рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 08.05.2026 належним чином відповідно до вимог частини першої-другої статті 268 КАС України шляхом отримання ними копій ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження, призначення апеляційного розгляду та повістки про виклик у судове засідання, призначене на 20.07.2026 о 13:00, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.

З урахуванням вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

V. Обставини, встановлені судом.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 26.05.2025 року інспектором 2 взвода 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшим лейтенантом Пережогіним Д.Д. винесено постанову серії ЕНА № 4818227 про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

За змістом постанови 26.05.2025 о 07:13:58 по дорозі М30 1025 км водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Scania н.з. НОМЕР_1 , з напівпричепом GROENEWEGEN н.з. НОМЕР_2 , що не пройшов обов`язковий технічний контроль, чим порушим п. 3.3.6 ПДР – Експлуатація ТЗ, які не пройшли обов`язковий технічний контроль.

Транспортний засіб марки SCANIA д.н. НОМЕР_3 та причіп Groeneweger д.н. НОМЕР_2 є вантажним автомобілем з напівпричепом, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (що підтверджуються свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу), які в свою чергу передали його в оренду гр. ФОП ОСОБА_2 на підставі договору оренди № б/н від 01.11.2024, що сторонами не заперечується.

На підставі товарно-транспортних накладних №2705/5-Л від 27.05.2025, №2605/5-Л від 26.05.2025 водій ОСОБА_1 здійснював перевезення вантажу (автомобільний перевізник ФОП ОСОБА_5 , вантажовідправник ТОВ «Валдер», вантажоодержувач військова частина).

За змістом листа ТОВ «Валдер» від 31.10.2025 №31/10-2025 автомобіль марки Сканія НОМЕР_4 / НОМЕР_2 був задіяний під час забезпечення обороноздатності, а саме для перевезення виробів оборонного призначення для військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд у період з 06.05.2025 до 31.05.2025.

Не погодившись із зазначеною постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, позивач звернувся з позовом до суду.

VІ. Нормативне регулювання та оцінка суду апеляційної інстанції.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (по тексту – КУпАП).

Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Стаття 8 КУпАП визначає, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Стаття 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 89, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина четверта статті 116-2, стаття 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п`ята, шоста, восьма, десята і одинадцята статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша і друга статті 121-3, частини перша, друга, третя, четверта, шоста і сьома статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1, 125, частини перша, друга і четверта статті 126, частини перша, друга і третя статті 127, стаття 127-3, частини перша і друга статті 127-4, статті 128-129, частина перша статті 132-1, частини перша і п`ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев`ята, десята і одинадцята статті 133-1, стаття 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, частини шоста, сьома і восьма статті 152-1, статті 161, 164-4, частина перша статті 173-8, стаття 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), частини перша і третя статті 175-3 (у частині порушень, пов`язаних із незабезпеченням безперешкодного доступу громадян до об`єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, у випадках та порядку, встановлених законодавством), статті 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 192, 194, 195).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно з абзацом першим пункту 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС від 07.11.2015 № 1395, постанова по справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою і другою статті 121-3, частинами першою, другою, третьою, четвертою, шостою і сьомою статті 122, частиною першою статті 123, статтями 124-1, 125, частинами першою, другою і четвертою статті 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128 - 129, частиною першою статті 132-1, частинами третьою, шостою, восьмою, дев`ятою, десятою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 152-1 КУпАП, виноситься поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачені частиною третьою статті 121 КУпАП, відноситься до компетенції підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною третьою статті 121 КУпАП передбачено, що керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (пункт 1 статті 247 КУпАП).

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Визначення терміну "керування транспортним засобом" було наведено в пункті 27 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, Верховний Суд в рішенні № 404/4467/16-а від 20.02.2019 зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

З огляду на викладене, керування транспортним засобом представляє собою умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху - для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу. Наведене свідчить про безпідставність доводів апелянта щодо статусу ОСОБА_1 в аспекті його трудових відносин з ФОП ОСОБА_2 (співробітник або працівник), оскільки визначальним в даному випадку є керування транспортним засобом саме позивачем.

Відповідно до частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.

Згідно з положеннями підпункту «б» пункту 31.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).

Відповідно до частини першої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

У силу вимог частин першої-другої статті 35 Закону України «Про дорожній рух» транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов`язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.

Обов`язковому технічному контролю не підлягають:

1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;

2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років.

3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».

За частиною дев`ятою статті 35 Закону № 3353-XII на кожний транспортний засіб, що пройшов обов`язковий технічний контроль і визнаний технічно справним, суб`єкт проведення обов`язкового технічного контролю складає протокол перевірки його технічного стану, який видається водію транспортного засобу. У протоколі зазначається строк чергового проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу відповідно до періодичності проходження, встановленої частиною восьмою цієї статті.

З огляду на зазначене слідує, що обов`язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137 затверджено Порядок проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів (далі – Порядок №137).

Підпунктом 15 пункту 1 Порядку №137 передбачено, що транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб (зокрема службовий легковий автомобіль), що експлуатується юридичними особами, які провадять господарську діяльність з метою отримання прибутку, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності, фізичними особами під час виконання цивільно-правових договорів з метою отримання прибутку.

Відповідно до обставин справи позивач керував вантажним автомобілем з причепом, при цьому здійснюючи перевезення вантажу в межах діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , що підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними, у зв`язку з чим такий транспортний засіб підлягає обов`язковому технічному контролю.

Суд першої інстанції зазначив, що факт відсутності ОТК не потребує додаткового підтвердження, якщо особа не надала жодного доказу його наявності станом на момент перевірки. Відтак, оскільки позивач не жодного доказу, який би підтверджував, що транспортний засіб пройшов ОТК станом на 26.05.2025, суд дійшов висновку про обґрунтованість оскаржуваної постанови.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із зазначеною позицією суду першої інстанції та зауважує наступне.

За приписами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведеної норми слідує, що в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Отже, у контексті обставин розглядуваної справи саме на відповідача покладається обов`язок довести належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами те, що позивач 26.05.2025 керував транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов.

Відповідач у відзиві на позовну заяву посилався на те, що в постанові чітко зафіксовано факт відсутності у водія підтвердження проходження обов`язкового технічного контролю транспортного засобу.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зауважує, що спірна постанова не може бути беззаперечним доказом вчинення позивачем правопорушення, оскільки сам по собі опис адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постановах від 26.04.2018 у справі №211/3520/16-а та від 12.03.2026 у справі №280/902/25.

Таким чином, саме по собі формулювання в оскаржуваній постанові змісту правопорушення не може бути доказом вчинення правопорушення без наявності інших доказів, які у своїй сукупності підтверджують обставини викладені у постанові

Крім того, відповідач зазначав, що позивач не надав жодного доказу, який би підтверджував, що транспортний засіб пройшов ОТК станом на 26.05.2025, тобто на момент виявлення правопорушення, натомість ОТК пройдено лише 25.06.2025. Водночас вказані доводи самі по собі не підтверджують, що саме станом на 26.05.2025 позивач поза межами процедури проходження обов`язкового технічного контролю експлуатував транспортний засіб у спосіб, який утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП, полягає саме у керуванні транспортним засобом, який своєчасно не пройшов обов`язковий технічний контроль, у зв`язку з чим відповідач повинен був довести не лише факт відсутності у водія протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу, а й факт відсутності проходження транспортним засобом процедури обов`язкового технічного контролю з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції бере до уваги, що за допомогою функціоналу вебсайту Головного сервісного центру МВС можливо перевірити наявність та чинність протоколу обов`язкового технічного контролю транспортного засобу (перегляд доступний за посиланням: https://opendata.hsc.gov.ua/search-otk/). Разом з тим, результати такої перевірки відображають інформацію виключно в її актуальному стані на момент формування запиту, а функціональні можливості сервісу не забезпечують доступу до даних щодо наявності чи дійсності протоколу станом на конкретну дату в минулому, що унеможливлює самостійно перевірити наявність проходження транспортним засобом, яким керував позивач, обов`язкового технічного контролю саме станом на 26.05.2025.

При цьому колегія суддів враховує, що з метою з`ясування всіх обставин у справі ухвалою Зачепилівського районного суду Харківської області від 13.01.2026 за клопотанням представника відповідача витребувано у ФОП ОСОБА_2 наступні документи та інформацію, що мають значення для правильного вирішення справи, а саме: (1) підтвердження того, що ОСОБА_1 на момент 26.05.2025 офіційно працював у ФОП ОСОБА_2 , включно з наданням копії трудового договору, наказу про прийняття на роботу, доручення або іншого документа, що встановлює правові підстави для керування транспортним засобом; (2) документи, що підтверджують право ОСОБА_1 керувати транспортним засобом марки SCANIA, д.н. НОМЕР_3 з причепом Groeneweqer д.н. НОМЕР_2 , що нележить ФОП ОСОБА_2 , у службових або господарських цілях на момент 26.05.2025; (3) пояснення ФОП ОСОБА_2 щодо обставин використання зазначеного трнспортного засобу для перевезення вантажів, якій здійснював ОСОБА_1 26.05.2025; (4) підтвердження проходження обов`язкового технічного контролю (ОТК) зокрема протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу SCANIA, д.н. НОМЕР_3 з причепом Groeneweqer д.н. НОМЕР_2 , на дату винесення постанови.

Разом з тим, матеріали адміністративної справи не містять жодних доказів направлення копії вказаної ухвали особі, у якої були витребувані вказані докази, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про невиконання ухвали суду та ненаправлення документів на адресу суду є передчасним та не відповідає дійсним обставинам справи.

Таким чином, належних та допустимих доказів, які б беззаперечно підтверджували наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП, відповідачем не надано.

Доводи апелянта щодо незастосування судом першої інстанції строку притягнення до відповідальності є необґрунтованими, оскільки стягнення на позивача накладено в межах трьох місяців з дня виявлення відповідачем правопорушення за частиною третьою статті 121 КУпАП. Разом з тим, помилковість доводів скаржника в цій частині не впливають на висновок суду апеляційної інстанції про недоведеність факту наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 121 КУпАП.

Решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.

Враховуючи недоведеність відповідачем події адміністративного правопорушення, що є самостійною підставою для скасування оскаржуваної постанови, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 08.05.2026 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

VІІ. Судові витрати.

Відповідно до частин першої, шостої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат

З матеріалів справи встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 484,48 грн (квитанція №268782969 від 05.11.2025), а також за подання апеляційної скарги у розмірі 726,72 грн (платіжна інструкція №8420-3652-6446-5085 від 05.07.2026), у зв`язку з чим вказані суми підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 242, 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 08.05.2026 по справі №952/869/25 скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА № 4818227 від 26.05.2025 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 у виді штрафу у розмірі 340 грн у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 121 КУпАП, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя К.В. Мінаєва

Судді Л.О. Фоміна І.М. Ральченко

Повний текст постанови складено 20.07.2026 року