Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №520/9816/26 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 р.Справа № 520/9816/26

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Фоміної Л.О.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Колодкіної Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/9816/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач, апелянт) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі – ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо поточних виплат пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2025 р. не однією сумою і не в повному розмірі, унаслідок обмеження розміру її виплати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати з 01.11.2025 року поточну виплату пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду однією сумою без обмеження розміру її виплати, передбаченого порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Дер-м, п.3, пов. 2, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61022 ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 р. по справі за № 520/816/2025 й направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд не зрозумів змісту його претензій до відповідача, не розглянув аргументи його позову по суті і не прокоментував їх. Вказує, що Порядок № 821 на його думку є протиправним. Вважає отриманий в ухвалі висновок, що питання його позову до ГУ ПФУ було вирішено у рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 р. по справі № 520/7682/25 помилковим, який лишає позивача можливості вчасно, а частково і взагалі, отримувати зараз і у майбутньому пенсійні виплати, нараховані внаслідок перерахунків, проведених після 01.11.2025 р. за іншими рішеннями судів, крім рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 р. по справі № 520/7682/25.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Учасники справи про дату, час та місце розгляду повідомлені належним чином.

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, дійшла таких висновків.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 520/7982/25, яке набрало законної сили 01.09.2025, зокрема, зобов`язано ГУ ПФУ в Харківській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання цього рішення ГУ ПФУ в Харківській області листом від 21.10.2025 повідомило позивача про перерахунок пенсії з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». За період з 01.01.2025 по 31.10.2025 нараховано різницю пенсії. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням буде проводитись відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025.

09.01.2026 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою щодо недоотримання призначеної пенсії, в якій просив надати пояснення щодо причин, з яких та до яких термінів здійснюються затримки пенсійних виплат та щодо застосування до розрахунку у січні 2026 року понижуючих коефіцієнтів, визначених Постановою КМУ від 30.12.2025 № 1778.

Листом від 29.01.2026 ГУ ПФУ в Харківській області повідомило позивачу, що розмір пенсії із врахуванням перерахунку за рішенням суду по справі № 520/7982/25 без обмеження максимальним розміром станом на дату, з якої судом зобов`язано здійснити такий перерахунок (01.01.2025) становить 29 309,60 грн. У подальшому, у зв`язку із проведенням перерахунку згідно змін в законодавстві, пенсія нараховується з урахуванням максимального розміру, але не нижче раніше призначеної пенсії. Виплата перерахованої пенсії та нарахованої різниці в пенсії за судовим рішенням буде проводитись відповідно до Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 821 від 14.07.2025. Здійснення обліку нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (що- місячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час та поточних виплат ведеться в базах даних одержувачів відповідних виплат (електронних пенсійних справах/електронних справах одержувачів) на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України про призначення (перерахунок) відповідних виплат та у сформованому на їх підставі Переліку одержувачів виплат на виконання судових рішень. Різницю в пенсії, нараховану за період з 01.01.2025 по 31.10.2025 року в розмірі 43 836,60 грн внесено до Реєстру судових рішень. Розмір нарахованої та виплаченої пенсії у листопаді та грудні 2025 року становить 24 925,94 грн. З жовтня 2025 року розпочато погашення поточної заборгованості та виплачено в жовтні 2025 року - 8806,23 грн, в листопаді 1092,36 грн та 4383,66 грн. Отже, залишок невиплачених коштів, які нараховано на виконання рішення суду, виплачуватиметься за умов надходження відповідного фінансування. З 01.01.2026 пенсію обчислено з урахуванням понижуючих коефіцієнтів відповідно до п. 1 постанови № 1778.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2026 у справі № 520/2244/26, яке набрало законної сили 18.05.2026, визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо застосування з 01.01.2026 року до пенсії ОСОБА_1 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та обмеження максимальним розміром при нарахуванні та виплаті пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.01.2026 року без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2025 року № 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану» та обмеження максимальним розміром з урахуванням раніше проведених виплат.

23.04.2026 ОСОБА_1 звернувся до суду з цим позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо поточних виплат пенсії ОСОБА_1 з 01.11.2025 р. не однією сумою і не в повному розмірі, унаслідок обмеження розміру її виплати у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснювати з 01.11.2025 року поточну виплату пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду однією сумою без обмеження розміру її виплати, передбаченого порядком, визначеним постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 р. № 821 «Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень»;

- стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позовні вимоги прямо стосуються порядку виконання вже ухваленого судового рішення у справі № 520/7682/25 від 04.07.2025. Суд наголосив, що між сторонами не виникло нового предмета спору та не сформувалися нові правовідносини. Спірні дії відповідача щодо застосування механізму виплат, визначеного постановою КМУ № 821, вчиняються суб`єктом владних повноважень виключно в межах процедури виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 520/7682/25. Застосування відповідачем положень постанови № 821 під час виконання судового рішення у попередній справі не змінює суті самого обов`язку, покладеного на орган Пенсійного фонду судом раніше, а лише визначає спосіб та порядок його фінансування та черговості з боку держави. Таким чином, правовідносини щодо належного виконання рішення суду у справі № 520/7682/25 від 04.07.2025 залишаються триваючими та не трансформуються в новий самостійний спір, який міг би бути предметом окремого судового провадження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

За змістом ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Отже, судовому захисту підлягає порушене право, свобода чи законний інтерес, щодо яких особа обґрунтовано стверджує про їх порушення рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Згідно зі ст. 381-1 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Положення ст. 382 КАС України передбачають один із процесуальних механізмів судового контролю за виконанням судового рішення - за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень подати у встановлений строк звіт про виконання судового рішення.

Стаття 383 КАС України передбачає спеціальний механізм судового контролю, надаючи позивачу, на користь якого ухвалено рішення суду, право подати заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням. Цей механізм спрямований на забезпечення ефективного виконання судових рішень і є оперативним способом захисту прав, вже підтверджених судом.

Відмовляючи у відкритті провадження суд першої інстанції зазначив, що заявлені позовні вимоги прямо стосуються порядку виконання вже ухваленого судового рішення у справі № 520/7682/25 від 04.07.2025. Спірні дії відповідача щодо застосування механізму виплат, визначеного постановою КМУ № 821, вчиняються суб`єктом владних повноважень виключно в межах процедури виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/7682/25 від 04.07.2025.

Колегія суддів зазначає, що такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на помилковому ототожненні предмета цього спору з питаннями, що належать до сфери судового контролю за виконанням раніше ухвалених судових рішень.

Судовий контроль за виконанням судового рішення, передбачений положеннями статей 382, 383 КАС України, стосується забезпечення реалізації вже визначених судом прав та обов`язків у межах існуючого рішення. Натомість, підставою для нового позову є виникнення нових правовідносин, коли суб`єкт владних повноважень допускає бездіяльність, приймає нові рішення або вчиняє нові дії (навіть якщо вони фактично пов`язані з виконанням попередніх судових рішень), які стосуються інших періодів, ґрунтуються на нових фактичних обставинах чи нормативно-правових актах, та, на думку особи, знову порушують її права чи законні інтереси.

При цьому існування спеціального порядку судового контролю за виконанням судових рішень, передбаченого статтями 382, 383 КАС України, не позбавляє особу права на звернення до адміністративного суду з новим позовом, якщо дії, рішення чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, хоч і вчинені у зв`язку з виконанням попереднього судового рішення, за своєю суттю виходять за межі простого механізму його виконання, стосуються нових правових підстав, нових обставин та створюють нові юридичні наслідки для особи, які, на її думку, порушують її права. Позовне провадження у таких випадках є належним та процесуально допустимим способом захисту і не суперечить логіці інституту судового контролю, який має вужчу спрямованість - забезпечення реалізації вже винесеного судового рішення в тій частині, в якій права та обов`язки сторін були чітко визначені.

У межах цієї справи суду апеляційної інстанції необхідно з`ясувати:

- чи була підстава для відмови у відкритті провадження за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС;

- чи правильно суд першої інстанції ототожнив заявлені вимоги зі способом судового контролю, який передбачений ст. ст. 382, 383 КАС України, відмовивши позивачу у самостійному позові;

- чи забезпечив суд ефективний доступ до правосуддя, що гарантований положеннями статті 55 Конституції України, статей 2, 5 КАС України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, коли визнали достатнім формальне виконання без можливості оскаржити невиплату заборгованості як самостійне порушення.

В ухвалі суд першої інстанції зазначив, що у разі невиконання чи неналежного виконання відповідачем судового рішення у справі № 520/7682/25 від 04.07.2025 позивач може скористатися процесуальним механізмом судового контролю та звернутися до суду першої інстанції з відповідною заявою про визнання таких рішень, дій чи бездіяльності протиправними відповідно до ст. 383 КАС України, а не подавати новий позов. Відтак, якщо позивач вважає, що прийнятим на виконання вищевказаного судового рішення рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушено його права, свободи чи інтереси, то він повинен звертатися до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним таких дій, рішень чи бездіяльності (тобто в порядку судового контролю за виконанням судового рішення), а не подавати новий позов.

Однак, колегія суддів вважає такий підхід надто формалізованим та таким, що не відповідає природі заявлених вимог.

Зі змісту рішення Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2025 у справі № 520/7682/25 вбачається, що воно не містить висновку про необхідність виплати пенсії ОСОБА_1 без застосування положень Порядку № 821, оскільки цим рішенням встановлено лише обов`язок здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», з урахуванням раніше проведених виплат.

Вказівка суду на застосування механізмів судового контролю, передбачених положеннями статей 382, 383 КАС України, може вважатися обґрунтованою у ситуації, коли триває чи оскаржується сам процес виконання тієї дії, яку приписано у рішенні. У випадку ж після формального виконання судового рішення, тобто, в цьому випадку, здійснення перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», виникає окрема дія, яка полягає у виплаті вже нарахованої пенсії із застосуванням Порядку № 821, що є іншим об`єктом спірних відносин, який має розглядатися в самостійному позові.

Суд першої інстанції, пославшись на те, що спірні правовідносини перейшли до стадії виконання судового рішення, не врахував повною мірою того, що виконання одного судового рішення може породжувати нові рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які також можуть бути протиправними та підлягати окремому судовому оскарженню, якщо вони виходять за межі визначеного законодавством механізму виконання вже встановлених судом зобов`язань.

Колегія суддів зазначає, що Верховний Суд у постанові від 30.04.2026 у справі № 340/7985/25 зауважив, що правовий підхід згідно з яким не можна зобов`язати суб`єкта владних повноважень виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового рішення, не підлягає формальному застосуванню до ситуації, коли новий позов спрямований не на повторне зобов`язання виконати попередні рішення як такі, а на захист іншого права, що виникло після його виконання у частині щодо перерахунку та виплати пенсії без застосування Порядку № 821, тобто права на отримання пенсії у розмірі, який, на думку позивача, визначено відповідачем із застосуванням Порядку № 821, правомірність якого є предметом спору у цій справі. Це якісно інші правовідносини, інший предмет із самостійною підставою позову.

Надмірний формалізм під час визначення судами предмета та підстав позову нівелює принцип обов`язковості судового рішення, а також призводить до порушення права на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Право особи на оскарження нових актів, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, що виникли у зв`язку з виконанням попереднього судового рішення, є невід`ємною складовою права на доступ до правосуддя. Ухилення суду від розгляду позовних вимог по суті, обґрунтовуючи це лише необхідністю застосування механізмів судового контролю, передбачених статтями 382, 383 КАС України, позбавляє позивача можливості повного відновлення порушеного права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у своїй усталеній практиці зазначає, що право на суд, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система допускала, щоб остаточне й обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Виконання судового рішення має розглядатися як складова «судового розгляду» для цілей статті 6 Конвенції (рішення у справах «Горнсбі проти Греції», заява №18357/91, пункт 40; «Бурдов проти Росії (№2)», заява №33509/04, пункт 65).

Практика ЄСПЛ виходить із того, що право доступу до суду має бути практичним та ефективним, а не теоретичним чи ілюзорним (рішення у справі «Белле проти Франції», заява №23805/94, пункти 36- 38). Надмірний формалізм у застосуванні процесуальних вимог (зокрема, щодо ототожнення нового позову з процедурою судового контролю за виконанням рішення) може покласти на особу непропорційний тягар і позбавити її можливості отримати розгляд заявленої вимоги по суті (рішення у справі «Шестопалова проти України», заява №55339/07, пункти 16, 23-24).

Отже, суди повинні уникати такого тлумачення процесуальних норм, яке фактично заперечує право особи на судову перевірку нових рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень лише через їхній формальний зв`язок із процесом виконання попереднього рішення.

З огляду на це, у разі, коли суб`єкт владних повноважень після вчинення дій на виконання судового рішення застосовує нову нормативну підставу (зокрема Порядок № 821), правомірність якої не була предметом попереднього судового розгляду, суд має розрізняти питання технічного виконання рішення та виникнення самостійного нового предмета адміністративного спору.

З урахуванням викладеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про відмову у відкритті провадження у справі було допущено порушення норм процесуального права, що є підставою для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 та скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2026 з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ураховуючи вищезазначене, дослідивши фактичні обставини та питання права, які лежать в основі цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття цього судового рішення.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст. ст. 229, 242, 294, 308, 311, 312, 313, 320, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року по справі № 520/9816/26 скасувати.

Адміністративну справу № 520/9816/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя Л.О. Фоміна

Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко

Повний текст постанови виготовлено 20.07.2026.