Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №620/5896/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Чернігів Справа № 620/5896/26

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Лукашової О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 , відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 15.04.2022.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про непридатність та виключення з військового обліку військовозобов`язаних ОСОБА_1 відповідно до інформації, яка міститься у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 15.04.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.04.2022 позивач визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, натомість відповідач протиправно не вніс відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У відзиві на позовну заяву відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та зазначає, що виключення позивача з військового обліку потрібно здійснювати у відповідності до законодавства, чинного на дату звернення: 2026 рік. Оскільки позивач звернувся до відповідача у 2026 році, виключення позивача з військового обліку у цей період можливе лише після оформлення свідоцтва про хворобу, що підлягає перевірці та затвердженню штатною ВЛК.

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позову та вказує, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на момент проходження позивачем військово лікарської комісії та його виключення з військового обліку у квітні 2022 року, а не положення нормативних актів у редакціях, що набули чинності через декілька років після виникнення спірних правовідносин.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою також зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати до суду належно засвідчену копію матеріалів проходження ОСОБА_1 військово-лікарської комісії 14.04.2022, а саме: довідку військово-лікарської комісії, картку обстеження та медичного огляду, а також інші наявні документи, складені за результатами проходження військово-лікарської комісії.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебував на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_5 .

14.04.2022 постановою військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 позивача було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

15.04.2022 позивач виключений з військового обліку військовозобов`язаних на підставі пункту 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вказане підтверджується тимчасовим посвідченням військовозобов`язаного № НОМЕР_1 від 15.04.2022.

Після оновлення даних у військово-обліковому документі, сформованому в застосунку «Резерв+» від 11.02.2026, відображена інформація щодо перебування позивача на обліку як військовозобов`язаний. Вказано, що позивач визнаний непридатним в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, дата ВЛК – 24.09.2000.

5.02.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про виправлення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, з урахування актуального запису щодо рішення військово-лікарської комісії. До заяви від 25.02.2026 додано: Копії паспорту громадянина України та РНОКПП ОСОБА_1 , Копію тимчасового посвідчення військовозобов`язаного ОСОБА_1 серія ТП №1/18/2772, Копію довідки КНП «Чернігівський обласний медичний центр соціально значущих та небезпечних» хвороб Чернігівської ради на 1 арк., Електронний військово-обліковий документ ОСОБА_1 на 1 арк.

Листом від 05.03.2026 № 12/273 ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив, що відповідно до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року (зі змінами), рішення про виключення з військового обліку за станом здоров`я набирає чинності лише після його затвердження Центральною військово-лікарською комісією м. Київ (далі – Центральна ВЛК). До моменту такого затвердження підстави для виключення з військового обліку відсутні.

Позивачем було направлено заяву від 17.03.2026 про надання інформації щодо направлення матеріалів військово-лікарської комісії до Центральної військово-лікарської комісії.

Листом від 22.03.2026 № 14/605 ІНФОРМАЦІЯ_7 повдіомив, що главою 22 розділу ІІ Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 року, визначено порядок оформлення постанов військово-лікарських комісій (ВЛК), зокрема пунктами 22.1, 22.4, 22.5 передбачено, що у разі визнання військовослужбовців та військовозобов`язаних непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку оформлюється свідоцтво про хворобу, яке відповідно до пункту 22.6 підлягає розгляду та затвердженню штатною ВЛК регіону адміністративної зони відповідальності (регіональною ВЛК). З огляду на зазначене, ІНФОРМАЦІЯ_7 повідомив про необхідність отримання направлення через мобільний додаток «Резерв+» та подання до КНП «Чернігівська міська лікарня № 2» медичних документів (довідок, результатів обстежень, висновків тощо) з метою оформлення свідоцтва про хворобу для подальшого його затвердження регіональною ВЛК. Також у листі зазначено, що внесення інформації до ЄДРВ «Оберіг» щодо виключення з військового обліку за станом здоров`я можливе лише за наявності затвердженого свідоцтва про хворобу, повернутого з ЦВЛК м. Києва.

Вважаючи бездіяльність відповідача протиправною, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався та на момент розгляду адміністративної справи воєнний стан в Україні триває.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлені Законом України від 21.10.1993 року №3543-XII «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (далі - Закон №3543-XII).

У ст.1 Закону №3543-XII містяться визначення понять «мобілізація» та «особливий період», відповідно до яких:

мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу; Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано;

особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За ч.ч.1, 2 ст.4 Закону №3543-XII, організація і порядок проведення мобілізаційної підготовки та мобілізації визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. Загальна мобілізація проводиться одночасно на всій території України і стосується національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.

Частиною 5 ст.4 Закону №3543-XII регламентовано, що вид, обсяги, порядок і строк проведення мобілізації визначаються Президентом України в рішенні про її проведення.

Відповідно до ст.2 Закону №3543-XII, правовою основою мобілізаційної підготовки та мобілізації є Конституція України, Закон України «Про оборону України», цей та інші закони України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України №2232-XII від 25.03.1992 «Про військовий обов`язок і військову службу» (із змінами) (далі - Закон №2232-XII).

Згідно із ст.1 Закону №2232-XII, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Відповідно до ч.5 ст.1 Закону №2232-XII, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Частиною 9 ст.1 Закону №2232-XII визначено такі категорії громадяни України щодо військового обов`язку: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з ч.1 ст.39 Закону №2232-XII, призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Статтею 22 Закону №3543-XII встановлені обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації. Громадяни зобов`язані, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.

Відповідно до ч.3 вищезазначеної статті, під час мобілізації громадяни зобов`язані, зокрема: з`явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки); проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України.

Разом з тим, ст.23 №3543-XII встановлено вичерпний перелік осіб, яким надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації та перелік осіб, які не

Відповідно до частини шостої статті 37 Закону №2232-XII (станом на дату виникнення спірних правовідносин – 14.04.2022) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які:

1) призвані чи прийняті на військову службу;

2) проходять військову службу (навчання) у вищих військових закладах освіти і військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

3) визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) припинили громадянство України;

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

7) направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

8) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими.

Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402, в редакції станом на час проходження позивачем медичного огляду).

Пунктом 2.1 глави 2 розділу I Положення № 402 визначено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії, штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.

Отже, ВЛК, за наслідками проведення військово-лікарської експертизи, приймають рішення у формі постанов, які можуть оформлюватися свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії.

Відповідно до пункту 2.6.1 Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК високомобільних десантних військ; ВЛК військових комісаріатів; ВЛК територіального центру комплектування; ВЛК цивільного лікувального закладу з правами госпітальної ВЛК.

Відповідно до пункту 3.8 Глави 3 розділу ІІ Положення № 402 після закінчення медичного обстеження під час мобілізації ВЛК виносить щодо військовозобов`язаного одну із таких постанов, зокрема, «Непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку».

У свою чергу, пунктом 22.6 (б) Положення № 402 визначено, що у воєнний час постанова ВЛК підлягала затвердженню: на всіх військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів - ВЛК регіону, евакуаційного пункту (місцевого евакуаційного пункту, госпітальної бази).

Разом з тим, в матеріалах справи відсутня постанова ВЛК на підставі якої позивач був виключений з військового обліку. Більш того, у тимчасовому посвідченні відсутні будь-які посилання на відповідну постанову ВЛК (зазначення номера, дати, тощо).

На виконання вимог ухвали суду від 29.05.2026 відповідач повідомив, що надати медичні документи позивача (довідку ВЛК та Картку обстеження від 14.04.2022) немає можливості, у зв`язку із відсутністю останніх.

Таким чином, позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту визнання позивача непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку у встановленому законом порядку, зокрема, рішення штатної військово-лікарської комісії (ВЛК), довідки ВЛК або свідоцтва про хворобу.

Законом України «Про внесення змін до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 12.02.2025 № 4235-IX, пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» (Відомості Верховної Ради України, 2024 року, № 22, ст. 196) викладено в наступній редакції:

« 2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду».

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд відповідно до статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено 20.07.2026.

Суддя Олена ЛУКАШОВА