Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №357/7679/26 — Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/7679/26

Провадження № 2/357/6120/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Бебешко М. М. ,

при секретарі – Примак А. М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В :

08 травня 2026 позивач звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним позовом, у якому просив суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 грудня 2022 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), актовий запис № 2095.

Позовні вимоги мотивував тим, що 24 грудня 2022 року між сторонами зареєстровано шлюб. Дітей сторони не мають. Сімейне життя між сторонами погіршилося через діаметрально протилежні погляди на шлюб. Подальшого примирення позивач не бажає, так як сторони намагалися примиритися, проте це не призвело до збереження сім`ї.

Ухвалою суду від 11 травня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з призначенням судового розгляду на 20 липня 2026 року.

06 липня 2026 року на адресу суду від представника позивача – адвоката Кузьменка Є.А. надійшло клопотання, у якому останній просив суд відмовити в задоволенні додаткового строку на примирення, ухвалити рішення про розірвання шлюбу та розглядати справу без його участі.

В судовому засіданні 20 липня 2026 року відповідач ОСОБА_2 заперечила проти задоволення позовних вимог та пояснила суду, що позивачем подано позов до суду без її дозволу. Сторони проживають спільно на протязі п`яти років, з яких чотири роки у зареєстрованому шлюбі. Останніх два роки вона періодично, раз на три місяці перебуває на стаціонарному лікуванні через нанесення їй позивачем побоїв ушкоджень. Останній раз, близько пів року тому, позивач розбив їй пів голови. Позивач щотижня, на вихідні наносить їй побої, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Сенсу проживати з чоловіком вона не бачить, на протязі п`яти місяців проживає в селі, окремо від позивача, який проживає в місті Біла Церква. Вона перебуває у стані вагітності, проте довідки про вагітність на даний час не має. Можливо вона примириться з позивачем, але поки що миритися з останнім не бажає. Але наразі розлучатися з чоловіком вона також не бажає, та є впевненою в тому, що після народження дитини чоловік перестане наносити їй побої і не буде бити дитину. Чоловік лише нещодавно мобілізувався о лав Збройних Сил України.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

24 грудня 2022 року між сторонами зареєстровано шлюб.

Спільних дітей сторони не мають.

З 30 травня 2026 року позивач проходить військову службу за призовом під час мобілізації.

02 серпня 2025 року Білоцерківським управлінням поліції Головного управління національної поліції в Київській області видано терміновий заборонний припис кривдника, терміном на п`ять діб, згідно з яким 02 серпня 2025 року ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме словесно ображав її, , погрожував та штовхав за одяг, чим завдав шкоди.

21 вересня 2025 року Білоцерківським управлінням поліції Головного управління національної поліції в Київській області видано терміновий заборонний припис кривдника, терміном на десять діб, згідно з яким 21 вересня 2025 року ОСОБА_1 , давав ляпаси та висловлював погрози відносно своєї дружини ОСОБА_2 , чим завдав шкоди.

При вирішенні справи суд виходить з наступного:

Шлюбні відносини, зі слів відповідача фактично припинені на протязі п`яти місяців. Спірні правовідносини виникли між сторонами з приводу розірвання шлюбу.

Щодо позивача за період часу з 02 серпня 2025 року до 21 вересня 2025 року двічі виносилися термінові заборонні приписи співробітниками поліції за вчинення щодо відповідачки домашнього насильства.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини першої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (частина 1 статті 110 СК України).

Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Судом встановлено, що сторони разом не проживають, сімейні стосунки не підтримують, шлюб існує формально.

За таких обставин суд вважає, що наявні підстави для розірвання шлюбу, оскільки подальше збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.

Суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства – ч.1 ст. 111 СК України.

Якщо один із подружжя вчинив домашнє насильство, незалежно від стану розгляду порушеного кримінального провадження, цивільної справи або справи про адміністративне правопорушення щодо домашнього насильства, заходи щодо примирення подружжя не вживаються – ч.2 ст. 111 СК України.

Суд, враховуючи відсутність клопотання відповідача щодо надання строку на примирення, наявність клопотання представника позивача про заперечення проти надання строку на примирення, враховуючи наявність у 2025 році двох термінових приписів, вчинених щодо позивача за вчинення домашнього насильства щодо відповідачки, вважає за неможливе надавати строк на примирення у давній цивільній справі.

Також суд не враховує пояснення відповідачки про наявність вагітності, так як, згідно зі змінами до статі 110 СК України, наявність вагітності у дружини не є перешкодою до розірвання шлюбу між подружжям.

Крім цього суд враховує пояснення відповідачки, надані в судовому засіданні, з приводу нанесення їй щотижневих побоїв позивачем та щоквартальне перебування останньої у зв`язку з цим на стаціонарному лікуванні в медичних установах, суд вважає, що у даній справі необхідно ухвалити рішення про задоволення позовних вимог та розірванням шлюбу між сторонами.

Тому суд відхиляє заперечення відповідачки проти розірвання шлюбу, так як збереження вказаного шлюбу, не буде відповідати правам та інтересам подружжя.

Відповідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору сплаченого позивачем під час подачі позову до суду.

Так як у позовній заяві позивач просив суд залишити за ним судові витрати по оплаті судового збору, суд вважає за доцільне погодитися із бажанням позивача та залишає за останнім витрати по оплаті судового збору за подання позовної заяви до суду.

Керуючись ст. 4, 12, 13, 81, 141, 258-259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 24 грудня 2022 року Білоцерківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Київ), актовий запис № 2095.

Судові витрати у справі залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 . РНОКПП: НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя М. М. Бебешко