Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №293/396/26 — Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа №293/396/26

Провадження №1-кп/293/132/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції кримінальне провадження №1202606561000040 від 10.02.2026 по обвинуваченню ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Сліпчиці Черняхівського району Житомирської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України,

безпосередньо після закінчення судового розгляду, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив вирок про наступне:

І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.

ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 у невстановлений слідством день, час та місці, однак не пізніше 17.02.2026 діючи зі злочинним умислом, спрямованим на придбання бойових припасів, з метою подальшого їх незаконного зберігання та носіння, достовірно знаючи про відсутність у нього передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання боєприпасів, в порушення вимог постанови Верховної Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 24.01.1995, «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробника для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за властивостями, метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї, або вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС від 21.08.1998 року та «Положення про дозвільну систему», затвердженої постановою КМУ № 576 від 12.10.1992, незаконно придбав у невстановлений спосіб оборонну осколкову ручну гранату «Ф1», яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів та бойові патрони калібру 5,45 мм в кількості 172 (сто сімдесят два) шт., що належать до боєприпасів стрілецької вогнепальної зброї, які в подальшому незаконно переніс та зберігав за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 до 17.02.2026.

17.02.2026 у період часу з 08 год. 28 хв. по 10 год. 32 хв. під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 працівниками поліції відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області виявлено та вилучено: 34 (тридцять чотири) бойових проміжних патронів калібру 5,45 мм з кулею «ПС» зразка 1974 р. зі сталевим осердям; 112 (сто дванадцять) бойових проміжних патронів, калібру 5,45 мм з бронебійною кулею «БП»; 26 (двадцять шість) бойових проміжних патронів, 5,45 мм з кулею «ПС» зразка 1974 р. зі сталевим осердям, які є боєприпасами стрілецької вогнепальної зброї; оборонну осколкову ручну гранату Ф-1, яка належить до вибухових пристроїв військового призначення - бойових припасів, які ОСОБА_4 незаконно придбав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.

Окрім цього, ОСОБА_4 , будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 , у невстановлений слідством день, час та місці, але не пізніше 17.02.2026 в порушення Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», у нього виник злочинний умисел, направлений на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропної речовини «PVP», без мети збуту.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , у вказаний день та час та місці, придбав психотропну речовин «PVP», масою не менше 0,159 г., яка відповідно до таблиці 2 списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, віднесена до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, та усвідомлюючи те, що це є психотропна речовина, тим самим незаконно її придбав та почав зберігати до 17.02.2026.

17.02.2026 у період часу з 08 год. 28 хв. по 10 год. 32 хв. під час проведення санкціонованого обшуку за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання ОСОБА_4 працівниками поліції відділу поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області виявлено та вилучено: 15 скляних лампочок та скляну трубку з розширенням на одному з кінців, на внутрішніх поверхнях яких виявлено нашарування речовин коричневого кольору, які містять у своєму складі особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), в представлених нашаруваннях речовин відповідно становить: 0,0029 г; 0,0028 г; 0,0026 г; 0,0016 г; 0,0006 г; 0,0007 г; 0,0690 г; 0,0205 г; 0,0274 г; 0,0043 г; 0,0032 г; 0,0035 г; 0,0043 г; 0,0056 г; 0,0042 г; 0,0058 г, що в загальній масі становить 0,159 г, які ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

II. Докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

У ході судового розгляду справи ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень за обставин, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, дав показання, що в 07.11.2022 від приїхав додому з військової частини, яка знаходилась у АДРЕСА_3 , у своїх речах виявив оборонну осколкову ручну гранату «Ф1» та бойові патрони калібру 5,45 мм в кількості 172 шт., а також психотропну речовин «PVP», які почав зберігати за місцем свого проживання, не повідомив органи поліції чи військову частину про зберігання вказаних речей до вилучення 17.02.2026 працівниками поліції.

Покази ОСОБА_4 є послідовними, логічними, та такими, що не викликають у суду сумніву щодо їх достовірності, добровільності та істинності його позиції.

Крім повного визнання своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, просив суд визнати недоцільним дослідження доказів в частині обставин вчинення вказаного злочину, так як повністю погоджується з встановленими обставинами.

З`ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг доказів, які потрібно дослідити, та порядок їх дослідження, відповідно до частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, враховуючи, що учасниками судового провадження не заперечується обставин, які стосуються пред`явленого обвинувачення, які показали, що правильно розуміють зміст цих обставин, така їх позиція є добровільною, вони розуміють, що будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд ухвалив визнати недоцільним досліджувати докази щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням письмових матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, відомостей про речові докази у кримінальному провадженні та процесуальні витрати.

Крім того, такий порядок судового розгляду повністю узгоджується з вимогами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи "Відносно спрощеного кримінального правосуддя" та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яких суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.

ІІІ. Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення, суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, доведена.

З огляду на вік обвинуваченого, а також відсутність будь-яких фактичних даних, які б вказували на неосудність (обмежену осудність) обвинуваченого або перебування його у такому стані до постановлення вироку, суд вважає, що ОСОБА_4 є суб`єктом цих кримінальних правопорушень.

З огляду на наведене та у світлі формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, суд кваліфікує дії ОСОБА_4 як незаконне носіння, зберігання та придбання бойових припасів без передбаченого законом дозволу, за ч. 1 ст. 263 КК України, та як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин, без мети збуту, за ч. 1 ст. 309 КК України.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод не встановлено.

ІV. Мотиви призначення відповідного покарання.

Вирішуючи питання про обрання міри покарання обвинуваченому суд, відповідно до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, те, що згідно ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не судимий, тривалий час проходить військову службу у ЗС України, враховано позицію прокурора щодо необхідної міри покарання; відношення обвинуваченого до вчиненого, ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які згідно класифікації за ст. 12 КК України є тяжким злочином та кримінальним проступком, особливості й обставини їх вчинення: форму вини, мотив і мету, спосіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; поведінку під час та після вчинення протиправних дій.

Таким чином, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 у межах санкції ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі, та за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі, ближче до мінімальної межі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, слід призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі.

Підстави для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання відсутні.

Також суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 19.07.2018 у справі №755/6254/17, про правові підстави звільнення особи від відбування покарання з випробуванням. Так, суд може застосувати норми статті 75 КК України у разі, коли при призначенні покарання, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, оскільки звільнення з випробуванням має на меті настання позитивних змін в особистості засудженого та створення в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки в суспільстві.

За наведеного вище, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі, призначивши покарання у виді позбавлення волі зі звільненням від нього на підставі ст. 75 КК України, якщо протягом встановленого цим вироком іспитового строку обвинувачений не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину) та виконає обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.

Дане покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

V. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Внаслідок вчинення кримінального правопорушення матеріальної шкоди не завдано. Цивільній позов у кримінальному провадженні не пред`явлено.

Арешт на майно, накладений згідно ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 20.02.2026 необхідно скасувати.

Питання процесуальних витрат у кримінальному проваджені вирішено, відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України.

Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішено згідно положень ст. 100 КПК України, враховуючи, що майно, що було предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з незаконним обігом, та/або вилучене з обігу, передається відповідним установам або знищується.

Клопотань про застосування запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні не подано, підстав згідно ст. 177, 178 КПК України для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

Керуючись ст. 368,370,373,374,376 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання за ч.1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки, за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1,3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Відповідно до ст. 165 КВК України засудженому ОСОБА_4 початок іспитового строку обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме з 20.07.2026.

Згідно положень ч.3 ст.76 КК України, враховуючи, що ОСОБА_4 являється військовослужбовцем, нагляд за поведінкою останнього покласти на командира військової частини, де він проходить військову службу, а у разі його звільнення із військової служби - на уповноважений орган з питань пробації за місцем проживання засудженого.

Запобіжний захід обвинуваченому до набрання вироком законної сили не обирати.

Арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира від 20.02.2026 на пристрої для вживання психотропної речовини, що поміщені до спец-пакету WAR 1898187; магазин до автомата Калашникова, що поміщено до паперового конверту; пристрої для вживання психотропної речовини, що поміщені до спец-пакету NPU 5065592; предмет зовні схожий на підривач, який поміщено до спец-пакету CRI 1090793; магазин до автомата, який поміщено до спец-пакету PSP 2224589; патрони калібру 5,45 мм в кількості 146 шт., які поміщені до спец-пакету SUD 2032126; предмет зовні схожий на корпус гранати, який поміщено до спец-пакету CRI 1091092; патрони калібру 5,45 мм в кількості 26 шт., які поміщені до спец-пакету CRI 1090794, - скасувати після набрання цим вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні, що зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Житомирського РУП № 1 ГУНП в Житомирській області, після набрання вироком законної сили:

- магазин до автомата Калашникова, що поміщено до паперового конверту; предмет зовні схожий на підривач, який поміщено до спец-пакету CRI 1090793; магазин до автомата, який поміщено до спец-пакету PSP 2224589; патрони калібру 5,45 мм в кількості 146 шт., які поміщені до спец-пакету SUD 2032126; предмет зовні схожий на корпус гранати, який поміщено до спец-пакету CRI 1091092; патрони калібру 5,45 мм в кількості 26 шт., які поміщені до спец-пакету CRI 1090794, - відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 186-р «Про передачу майна для потреб Збройних Сил» від 26.02.2022 передати на потреби Збройних Сил України, а разі відмови в їх отриманні – знищити;

- пристрої для вживання психотропної речовини, що поміщені до спец-пакету WAR 1898187; пристрої для вживання психотропної речовини, що поміщені до спец-пакету NPU 5065592, – знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 21393 (двадцять одну тисячу триста дев`яносто три) грн 60 коп.

Вирок, якщо інше не передбачено Кримінальним процесуальним кодексом України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок можуть бути подані апеляції до Житомирського апеляційного суду через Черняхівський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_5