Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №161/8333/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8333/26

Провадження № 1-кп/161/1064/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 20 липня 2026 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області під головуванням:

судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисника - ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025140130001397, що надійшов з Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Підліси Ковельського району Волинської області, громадянина України, українця, проживаючого у цивільному шлюбі, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України, у військовому званні «солдат», із середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Так, ОСОБА_4 під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, не маючи наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), в порушення вимог ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, о 08 год. 00 хв. 29.08.2025 не з`явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , та в період часу з 29.08.2025 по 05.03.2026 був відсутній на службі без поважних причин і не виконував службові обов`язки в умовах воєнного стану.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_4 своїми умисними протиправними діями, які виразились у нез`явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованого правопорушення та не оспорював фактичних обставин, пояснивши при цьому, що правильно розуміє зміст пред`явленого йому обвинувачення та не заперечує проти визнання недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, крім того, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності його позиції, а тому суд, роз`яснивши обвинуваченому та іншим учасникам судового провадження порядок та наслідки розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що ніхто із учасників судового провадження не заперечує щодо такого розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Обвинувачений ОСОБА_4 , не оспорюючи час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мотив і мету, а також форму вини, суду дав показання, що дійсно він під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України, без дозволу командира (начальника), о 08 год. 00 хв. 29.08.2025 не з`явився вчасно на службу без поважних причин до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, що за адресою: АДРЕСА_2 , та в період часу з 29.08.2025 по 05.03.2026 був відсутній на службі без поважних причин і не виконував службові обов`язки в умовах воєнного стану.

При цьому, вказав, що не мав наміру назавжди ухилитись від проходження військової служби.

Кваліфікацію його дій за ч. 5 ст. 407 КК України не оспорює.

У вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки, просив суворо його не карати та призначити мінімальне покарання.

Під час судових дебатів прокурор Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 просив призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_4 , його винність у нез`явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану,підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких ніким не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, згідно з ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і дані про особу винного.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття, що передбачено п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує, що він раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, вину у вчиненні кримінального правопорушення беззаперечно визнав, у вчиненому щиро розкаявся, його поведінка в суді свідчить про щире каяття, бажання стати на шлях виправлення та усвідомлення незаконності вчинених ним дій,в судовому засіданні висловлював щирий жаль з приводу вчиненого, готовність нести покарання та засуджував свою поведінку, запевнив, що зробив для себе належні висновки та в подальшому не буде вчиняти кримінальних правопорушень,має постійне місце проживання, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, проживає у цивільному шлюбі,за місцем служби характеризується задовільно, є учасником бойових дій в ході яких отримав поранення, під час виконання бойових завдань порушення у виконанні покладених на нього службових обов`язків не допускав, однак в умовах воєнного стану вчинив умисне кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, яке відносяться до категорії тяжких злочинів, тому суд, з врахуванням наведеного, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, його критичного відношення до скоєного та беззаперечного визнання своєї вини, наявності обставини, що пом`якшує покарання, яка визначена п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, та відсутності обставин, що його обтяжують, а також приймаючи до уваги принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_4 не можливе без ізоляції від суспільства, у зв`язку з чим призначає йому покарання за ч. 5 ст. 407 КК України, в межах санкції частини статті, у виді позбавлення волі на мінімальний строк.

Разом з цим, необхідно зазначити, що підстави для призначення ОСОБА_4 покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, а також підстави для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі положень ст. 75 КК України, відсутні.

На думку суду, обране покарання буде необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 та попередження вчинення як ним нових кримінальних правопорушень, так і іншими особами.

Крім цього, суд вважає, що обране ОСОБА_4 покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню.

Даних щодо наявності у кримінальному провадженні речових доказів, процесуальних витрат та накладення арештів на майно прокурором не надано.

Крім цього, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Відтак, у строк покарання ОСОБА_4 слід зарахувати строк попереднього ув`язнення з 05.03.2026 по день набрання вироком законної сили включно, із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Окрім того, на думку суду, застосований щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили.

Керуючись ст. 370, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з моменту набрання даним вироком законної сили.

На підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у строк покарання термін попереднього ув`язнення, починаючи з 05.03.2026 по день набрання вироком законної силивключно, із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

Запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,у вигляді тримання під вартою – залишити до набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою – в той же строк з моменту вручення копії вироку, через Луцький міськрайонний суд Волинської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1