Вирок від 15 липня 2026 р. у справі №154/1210/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/1210/26

1-кп/154/466/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого – судді ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу у кримінальному провадженні № 12026030510000121 по обвинуваченню:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Русів Володимир-Волинського району Волинської області, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, утриманців не маючого, раніше не судимого,

-за ч. 1 ст. 382 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до постанови Володимирського міського суду Волинської області від 22 липня 2025 року у справі № 154/2186/25, яка набрала законної сили 01 серпня 2025 року, ОСОБА_5 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу розміром 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Однак, 05 березня 2026 року о 10 год 24 хв., ОСОБА_5 , будучи обізнаним, що він позбавлений права керування транспортними засобами та зобов?язаний виконувати вищевказане рішення суду, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, маючи реальну можливість виконати дану судову постанову, з метою її невиконання, умисно керував на автодорозі Н-22, сполученням «Устилуг-Рівне», поблизу населеного пункту м. Володимир Володимирського району Волинської області, автомобілем марки «DAF» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , де був виявлений та зупинений працівниками поліції на підставі ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію».

В судовому засіданні:

Обвинувачений ОСОБА_5 визнав себе у пред`явленому обвинуваченні винним повністю. У скоєному щиро покаявся. Суду надав пояснення, що повністю відповідають пред`явленому обвинуваченню. Вказав, що мав намір лише перевезти машину.

На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає та роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази, суд вважає, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винуватим.

Тож враховуючи викладене, суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

При призначенні виду і міри покарання ОСОБА_5 суд враховує, що:

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом`якшує покарання є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання не встановлено.

Крім того суд враховує обставини та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до нетяжких злочинів, особу обвинуваченого, що раніше судимим не був, характеризується позитивно, одружений, утриманців не має.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючих покарання обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин, враховуючи характеризуючі на особу, суд дійшов висновку про призначення покарання у виді штрафу. На думку суду, саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення особи та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, а також буде співмірним по відношенню між тяжкістю вчиненого кримінального правопорушення та наслідками, які настали в результаті його вчинення.

Судові витрати у справі відсутні.

Речовими доказами розпорядитися, згідно вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 373, 374 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 10200 (десять тисяч двісті) грн 00 копійок.

Речові докази – два оптичні диски з записом – зберігати при справі.

На вирок може бути подана апеляція учасниками процесу до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Володимирський міський суд Волинської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок буде вручено сторонам негайно.

Головуючий суддя: ОСОБА_6