Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №560/17037/25 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/17037/25

РІШЕННЯ

іменем України

20 липня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Печеного Є.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі – відповідач), у якому просить: визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до органів Національної поліції повідомлення про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 03.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі; ухвалено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно із позовною заявою, позивач позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити з таких підстав.

Зазначає, що перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стверджує, що у мобільному застосунку «Резерв+» у військово-обліковому документі позивача відображено інформацію про наявність порушення правил військового обліку, зокрема повідомлення: «Схоже, у вас є порушення правил військового обліку».

На обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач протиправно вніс до Реєстру відомості про порушення ним правил військового обліку та ініціював його розшук і доставлення до ТЦК та СП, оскільки не довів належного направлення та вручення повістки №1170224, не надав копії такої повістки, доказів її направлення, опису вкладення, повідомлення про вручення або іншого документа поштового оператора, який би підтверджував отримання повістки, відмову від її отримання чи відсутність позивача за відповідною адресою.

Також позивач зазначає, що щодо нього не складався протокол про адміністративне правопорушення, не приймалася постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, а відображення статусу порушника правил військового обліку порушує його право на правову визначеність та перешкоджає реалізації інших прав, зокрема пов`язаних із бронюванням від мобілізації.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався, а тому, суд, на підставі ч. 2 ст. 175 КАС України, вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Позивач - ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Із наявних у матеріалах справи скріншотів військово-облікового документа позивача в застосунку «Резерв+» вбачається, що щодо позивача відображено інформацію про можливе порушення правил військового обліку.

Зокрема, у застосунку зазначено: «Схоже, у вас є порушення правил військового обліку».

04.08.2025 адвокат Гуцол М.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з адвокатським запитом.

У запиті представник позивача просив надати документально підтверджену інформацію щодо перебування позивача у розшуку, дату внесення до розшуку, підстави внесення до розшуку, копії документів, що стали підставою для такого внесення, інформацію про складення протоколу чи інших адміністративних матеріалів, а також копію повістки та докази її вручення.

Листом від 12.08.2025 №9425 ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомив, що позивачу було направлено повістку №1170224 для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_4 до 26.11.2024 о 09:00.

У цьому ж листі зазначено, що у зв`язку з неявкою позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 було скеровано електронне звернення до Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про розшук позивача та доставлення його до ТЦК та СП для складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

Листом ІНФОРМАЦІЯ_6 від 08.09.2025 №9/2/7002 повідомлено, що з 06.12.2024 позивач перебуває у статусі «порушник правил військового обліку» у зв`язку з неявкою за повісткою, яка була надіслана засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта».

Водночас, відповідачем не надано до матеріалів справи доказів, які підтверджували б належне оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 26.11.2024 о 09:00, а саме: копії повістки №1170224; доказів її формування та підписання уповноваженою особою; опису вкладення до поштового відправлення; поштової накладної або іншого документа з реєстраційним номером поштового відправлення; повідомлення про вручення; інформації поштового оператора про отримання позивачем поштового відправлення; відмітки поштового оператора про відмову позивача від отримання поштового відправлення; відмітки поштового оператора про відсутність позивача за адресою; постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Також суд вказує на те, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення, вчинення дій або бездіяльності.

Отже, суд, оцінюючи оспорювані рішення, дії або бездіяльність виходить лише з тих мотивів, якими керувався суб`єкт владних повноважень при прийнятті рішень, вчиненні дій або бездіяльності.

Такий підхід неодноразово відображений у практиці Верховного Суду при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема, у постанові від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18.

За ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

У силу статті 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно з пунктом 20 частини першої статті 106 Конституції України, передбачено, що Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

Так, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Також Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 3 Закону України №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (далі – Закон № 1951-VIII у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин), основними засадами ведення Реєстру, серед інших, є: обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів; повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За пунктом 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII, до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

За пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII, призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частин восьмої та дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII, органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.

Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Відповідно до пункту 5 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №559 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа» (далі – Порядок № 559 у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин), військово-обліковим документом призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також громадян, виключених з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", в електронній формі (далі - військово-обліковий документ в електронній формі) є відображення в електронній формі відомостей про громадянина України, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також відомостей щодо звернення або повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення до Національної поліції.

Підпункт 13 пункту 8 Порядку №559 передбачає, що військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності), зокрема відомості щодо звернення або надсилання до Національної поліції повідомлення про вчинення адміністративного або кримінального правопорушення.

Пункт 34 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі – Порядок № 560, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), передбачає, що повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони, призначеним оператором поштового зв`язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі).

Пункт 41 Порядку №560 визначає, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: 1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки; 2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Відповідно до частини сьомої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

За статтею 235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Частина п`ята статті 258 КУпАП передбачає, що протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України (у частині правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України), якщо особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України підтвердних документів про отримання особою виклику.

Абзац третій пункту 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі – Порядок № 1487 у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) визначає, що Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України "Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів", підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Абзац шістнадцятий пункту 79 Порядку №1487 передбачає, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого, звертаються в установленому законом порядку до органів Національної поліції (у разі неможливості складення протоколу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення) для доставлення осіб, які скоїли адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з метою складення протоколів про адміністративні правопорушення, до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому ця особа перебуває (повинна перебувати) на військовому обліку, з урахуванням вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку.

Наступним абзацом пункту 79 Порядку №1487 передбачено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки повідомляють Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, щодо яких надсилалося звернення відповідно до вимог абзацу третього пункту 56 цього Порядку. Таке повідомлення має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), а також унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи.

Верховний Суд у постанові від 15.02.2022 у справі №916/1093/21 зазначив, що належним доказом направлення документів адресату відповідно до правил поштового зв`язку є розрахунковий документ та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів; у цій постанові також наведено правові висновки Верховного Суду у постановах від 24.12.2020 у справі №916/2110/20, від 06.07.2020 у справі №916/2828/19, від 26.03.2020 у справі №910/9962/16, від 13.01.2020 у справі №910/28408/15.

Цей висновок суд застосовує як допоміжний, оскільки спеціальні правила оповіщення у цій справі визначені пунктами 34 та 41 Порядку №560.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 у справі №160/9578/18 зазначив, що докази, якими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність своїх рішень, дій або бездіяльності, мають бути наявні та враховані саме на момент прийняття оскаржуваного рішення, вчинення дії або бездіяльності.

Верховний Суд у постанові від 16.05.2019 у справі №826/17220/17 виходив із того, що суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти певне рішення, якщо для цього виконані всі визначені законом умови і таке рішення не передбачає дискреції.

Верховний Суд у постанові від 21.08.2025 у справі №420/30638/23 також зазначив, що ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.

Так, предметом спору є правомірність дій відповідача щодо внесення до Реєстру та/або відображення у військово-обліковому документі відомостей про порушення позивачем правил військового обліку, а також пов`язаного з цим звернення до органів Національної поліції щодо розшуку і доставлення позивача до ТЦК та СП.

Суд виходить з того, що у цій справі підлягає перевірці не загальна наявність у ТЦК та СП повноважень щодо оповіщення військовозобов`язаних або звернення до органів Національної поліції, а наявність конкретних фактичних та правових підстав для застосування таких повноважень саме щодо ОСОБА_1 .

Так, із листів відповідача, копії яких наявні у матеріалах справи, вбачається, що підставою для відображення щодо позивача статусу «порушник правил військового обліку» та скерування звернення до органів Національної поліції стала неявка позивача за повісткою №1170224 на 26.11.2024 о 09:00.

Отже, правомірність дій відповідача має перевірятися з огляду на те, чи мав відповідач станом на момент внесення/відображення спірних відомостей та звернення до поліції належні докази оповіщення позивача про дату, час і місце виклику.

Як зазначено вище, адміністративний суд перевіряє правомірність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень ретроспективно, тобто з огляду на ті обставини, які існували на момент прийняття рішення або вчинення дії.

Відповідно, подальші пояснення, припущення або документи, які не були підставою для вчинення спірної дії, не можуть замінити доказів, які мали бути наявні у суб`єкта владних повноважень на час її вчинення.

Такий підхід відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному, наприклад, у постанові від 29.09.2020 у справі №160/9578/18.

У цій справі у спірних правовідносинах відповідач посилається на те, що повістка №1170224 була автоматично згенерована за допомогою ЄДРВ «Оберіг» та надіслана через АТ «Укрпошта».

Проте, суд виходить з того, що сам по собі лист відповідача від 12.08.2025 №9425 не є документом поштового оператора та не підтверджує факту належного оповіщення позивача у розумінні пункту 41 Порядку №560.

При цьому, суд не заперечує, що повістка, сформована за допомогою ЄДРВ «Оберіг», може мати юридичну силу, а повістка може бути направлена поштовим відправленням.

Проте правові наслідки у вигляді визнання особи такою, що не з`явилася за викликом, можливі лише за умови належного підтвердження її оповіщення про дату, час і місце виклику.

У той же час, матеріали справи не містять жодного документа, який дає змогу встановити: коли саме була сформована повістка №1170224; ким і коли вона була підписана; чи містила вона придатний для зчитування QR-код; чи була вона фактично вкладена до поштового відправлення; за яким трек-номером вона була направлена; чи було поштове відправлення вручене позивачу; чи відмовився позивач від отримання поштового відправлення; чи був позивач відсутній за адресою місця проживання, повідомленою ним ТЦК та СП під час уточнення облікових даних, або за адресою зареєстрованого місця проживання, якщо іншої адреси він не повідомляв.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач не довів належного оповіщення позивача про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 26.11.2024 о 09:00.

Суд окремо оцінює довід позивача про те, що відсутність протоколу про адміністративне правопорушення свідчить про протиправність дій відповідача.

Суд зазначає, що такий довід не може бути прийнятий судом як самостійна і безумовна підстава для задоволення позову, оскільки частина п`ята статті 258 КУпАП у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин, передбачала випадки, коли протокол за статтями 210, 210-1 КУпАП не складається.

Водночас, застосування частини п`ятої статті 258 КУпАП можливе лише за наявності сукупності умов: особа не з`явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття; особа була належним чином повідомлена про дату, час і місце виклику; у ТЦК та СП наявні підтвердні документи про отримання особою виклику.

У цій справі відповідач не надав доказів належного повідомлення позивача і не довів наявності підтвердних документів про отримання позивачем виклику.

Отже, відсутність протоколу сама по собі не є вирішальною.

Вирішальним є те, що відповідач не довів первинну фактичну підставу для кваліфікації поведінки позивача як неявки за належним викликом, а саме не довів належного оповіщення позивача.

Суд також оцінює довід позивача про сплив строків притягнення до адміністративної відповідальності.

З листа ІНФОРМАЦІЯ_6 вбачається, що спірний статус встановлено з 06.12.2024.

Станом на цю дату строки, передбачені частиною сьомою статті 38 КУпАП для притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210, 210-1 КУпАП в особливий період, ще не сплинули.

Тому сплив строків не є самостійною підставою для висновку про протиправність дій відповідача.

Водночас, ця обставина не змінює загального висновку суду, оскільки протиправність дій відповідача полягає у недоведеності належного оповіщення позивача.

Суд також не погоджується з позицією відповідача, викладеною у листі від 12.08.2025 №9425, про те, що зняття розшуку відбувається виключно за особистої присутності військовозобов`язаного з огляду на таке.

У цій справі спір стосується не звичайного оновлення облікових даних за ініціативою особи, а усунення наслідків протиправних дій суб`єкта владних повноважень.

Якщо спірні відомості були внесені до Реєстру та/або відображені у військово-обліковому документі без належних правових підстав, обов`язок усунути такі наслідки не може бути поставлений у залежність від особистої явки позивача до ТЦК та СП.

Суд враховує, що відповідно до змісту пункту 5 та підпункту 13 пункту 8 Порядку №559 електронний військово-обліковий документ може відображати як відомості з Реєстру, так і відомості щодо звернення або повідомлення до Національної поліції про вчинення адміністративного чи кримінального правопорушення.

Отже, суд не виходить з того, що сама наявність у військово-обліковому документі відомостей про звернення до Національної поліції є протиправною за будь-яких умов.

Протиправність у цій справі полягає у тому, що відповідач не довів фактичних підстав, які могли б обґрунтовувати таке звернення та подальше відображення відповідних відомостей щодо позивача.

Оскільки ІНФОРМАЦІЯ_5 є органом ведення Реєстру щодо позивача та саме цей орган, за власним повідомленням, скерував електронне звернення до Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області щодо розшуку і доставлення позивача до ТЦК та СП, належним і ефективним способом захисту є зобов`язання відповідача виключити з Реєстру спірні дані про порушення позивачем правил військового обліку та направити до відповідного органу Національної поліції повідомлення, передбачене пунктом 79 Порядку №1487, про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення позивача.

У той же час, конкретизація у резолютивній частині рішення суду адресата повідомлення як Хмельницького районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області не змінює обраного позивачем способу захисту та не виходить за межі позовних вимог, оскільки позивач просив зобов`язати відповідача направити повідомлення до органів Національної поліції, а з матеріалів справи вбачається, що саме до цього органу відповідач скерував електронне звернення щодо позивача.

Такий спосіб захисту відповідає змісту позовних вимог, не підміняє дискреційні повноваження відповідача та спрямований на реальне усунення наслідків протиправних дій.

У цій частині суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо необхідності обрання ефективного способу захисту, який відповідає характеру порушення та забезпечує реальне поновлення порушеного права.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів дані про порушення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , правил військового обліку.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 направити до Хмельницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області, повідомлення, передбачене пунктом 79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», про відсутність підстав для адміністративного затримання та доставлення ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя Є.В. Печений