Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №684/170/26 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 684/170/26

Провадження № 33/820/590/26

Суддя Хмельницького апеляційного суду Федорова Н.О., з участю секретаря судового засідання Купельської Н.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 24 червня 2026 року,

в с т а н о в и л а:

Цією постановою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн 60 коп.

За постановою суду ОСОБА_1 24 березня 2026 року о 20 годині 48 хвилин, рухаючись по вул. Заводській, 119 у селищі Стара Синява Хмельницької області, керував транспортним засобом — електроскутером Liberty Spark 2, д.н.з. відсутній, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alkotest Drager та в закладі охорони здоров`я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вважає, що суд першої інстанції не встановив належним чином правовий статус транспортного засобу, яким він керував, та його технічні характеристики.

Крім того, електроскутер «Liberty Spark 2», потужністю 1500 Вт, не є механічним транспортним засобом, а тому водій, який ним керує, не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Стверджує, що місцевий суд не надав належної оцінки доказам, наявним у матеріалах справи про адміністративне правопорушення.

Учасники справи, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, що підтверджується даними довідок про доставку електронних документів, у судове засідання апеляційного суду не з`явились, клопотання про відкладення розгляду справи з поважних причин не надіслали.

Разом з тим, адвокат Куцоконь В.В. надіслав на електронну адресу суду клопотання про розгляд матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у його відсутність.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке відповідно до ч. 2 ст. 268 КУпАП не належить до категорії правопорушень, за якими присутність у судовому засіданні особи, яка притягається до відповідальності, є обов`язковою.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що розумність тривалості розгляду справи повинна визначатися з огляду на конкретні обставини справи з урахуванням критеріїв, сформованих у практиці Суду, зокрема складності справи, поведінки сторін та відповідних державних органів (рішення Європейського суду з прав людини від 29 травня 2008 року «Якименко проти України»; рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2006 року «Мороз та інші проти України» та інші).

У постанові від 15 травня 2019 року у справі № 0870/8014/12, адміністративне провадження № К/9901/6938/19, Верховний Суд дійшов висновку, що «сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки».

Таким чином, з метою запобігання зловживанню процесуальними правами особи, стосовно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, та затягуванню розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що може бути спрямоване на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, апеляційний суд вважає за можливе розглянути цю справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, що не буде порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимоги ст. ст. 252, 280 КУпАП регламентують, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Аналіз матеріалів даної справи свідчить, що суд при її розгляді дотримався зазначених вимог закону.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд неодноразово наголошував на тому, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані з необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів, і таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху. Керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується зібраними та дослідженими у судовому засіданні доказами, яким суд дав належну правову оцінку, зокрема даними:

- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 623318 від 24 березня 2026 року, з якого вбачається, що 24 березня 2026 року о 20 год 48 хв по вул. Заводській, 119 у селищі Стара Синява Хмельницької області ОСОБА_1 керував транспортним засобом — електроскутером Liberty Spark 2, д.н.з. відсутній, з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 24 березня 2026 року, яким підтверджується, що ОСОБА_1 направлявся до КНП «Старосинявська багатопрофільна лікарня» Старосинявської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області у зв`язку із виявленими в результаті огляду, проведеного поліцейськими, ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та обличчя, тремтіння пальців рук (а.с. 3);

- відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, якими підтверджується, що 24 березня 2026 року о 20 год 48 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом — електроскутером Liberty Spark 2 та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з водієм працівники поліції виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння та попросили витягнути руки перед собою. На запитання поліцейських, чи вживав він алкогольні напої, ОСОБА_1 повідомив, що випив пива. У зв`язку з цим, працівники поліції запропонували водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в найближчому медичному закладі, однак водій відмовився від проходження такого. Поліцейські повідомили, що за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння щодо водія буде складено протокол за ст. 130 КУпАП, та знову запропонували пройти такий огляд, однак водій все одно відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. Після цього, поліцейськими було повідомлено, що стосовно нього будуть складені матеріали про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП. Працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Під час складання матеріалів справи на запитання поліцейських, чи знає водій, що його електроскутер є транспортним засобом, водій повідомив, що йому це відомо. Надалі, правоохоронці ознайомили ОСОБА_1 зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, однак останній відмовився отримувати копію протоколу (а.с. 4).

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їхньої достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Доказів, які б підтверджували їхню фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Отже, доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не надав вказаним доказам належної оцінки, апеляційний суд відхиляє, оскільки такі є необґрунтованими.

Твердження апелянта про те, що електроскутер «Liberty Spark 2», потужністю 1500 Вт, не є механічним транспортним засобом, а тому водій, який керує ним, не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційний суд відхиляє з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» № 2344-III від 05 квітня 2001 року, електричний колісний транспортний засіб – це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-IX від 24 лютого 2023 року, електричний колісний транспортний засіб – дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Пунктом 1.10 ПДР України визначено, що транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Відповідно до практики Касаційного кримінального суду Верховного Суду, будь-який транспортний засіб, що приводиться в рух за допомогою двигуна, незалежно від його робочого об`єму, належить до механічних транспортних засобів. Із визначення випливає, що межа між механічними і немеханічними транспортними засобами проходить тільки в класі транспортних засобів із електродвигуном. Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду № 278/3362/15-к від 01 березня 2018 року.

Так, електроскутер призначений для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, а тому він є транспортним засобом.

Постановою Верховного Суду від 15 квітня 2023 року у справі № 127/5920/22 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки слід вважати діяльність, що здійснюється з тим чи іншим залученням/використанням предметів матеріального світу та/або природних (фізичних) процесів, які за певних умов часу та місця в силу своїх якісних та кількісних характеристик об`єктивно створюють в процесі володіння ними (незалежно від факту їх експлуатації) підвищену порівняно зі звичайними життєвими обставинами небезпеку завдання шкоди; використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сегвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна; для кваліфікації діяльності, пов`язаної з таким використанням електричного самоката, характеристика електросамоката як механічного транспортного засобу з урахуванням потужності електродвигуна, встановленого на ньому, значення не має.

Як вбачається із відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 використовував електроскутер для переміщення, приводячи його в рух за допомогою встановленого електричного двигуна, тобто ОСОБА_1 у цьому випадку є учасником дорожнього руху, а саме водієм. Тому, останній зобов`язаний був дотримуватися Правил дорожнього руху.

Таким чином, ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи ОСОБА_1 про те, що суд першої інстанції не встановив належним чином правовий статус транспортного засобу, яким він керував, та його технічні характеристики, апеляційний суд відхиляє як безпідставні.

Як убачається з відеозаписів із нагрудних камер працівників поліції, апелянт керував електроскутером «Liberty Spark 2», використовуючи його для переміщення, шляхом приведення в рух за допомогою електричного двигуна, а отже, він є транспортним засобом. Зазначені обставини апелянтом спростовані не були.

Відповідальність, передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП, настає у разі відмови водія, що керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, вирішальним для правильного застосування ч. 1 ст. 130 КУпАП є встановлення факту керування транспортним засобом, а не детальне з`ясування всіх технічних характеристик чи класифікаційних ознак транспортного засобу.

З урахуванням наведеного, а також положень Правил дорожнього руху, що визначають поняття електричного колісного транспортного засобу, та правових висновків Верховного Суду щодо використання транспортних засобів, які приводяться в рух електричним двигуном, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що електроскутер, яким керував ОСОБА_1 , є транспортним засобом, а отже, правильно визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.

З урахуванням наведеного, місцевий суд прийшов до правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з яким погоджується апеляційний суд.

Адміністративне стягнення, накладене на нього в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, відповідає положенням ст.ст. 33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнень за адміністративні правопорушення, є адекватним скоєному і відповідає особі правопорушника.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд прийшов до висновку, що постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, а підстави для її скасування та закриття провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, як того просить апелянт, відсутні.

Керуючись ст.ст. 293, 294 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

Постанову Старосинявського районного суду Хмельницької області від 24 червня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Хмельницького

апеляційного суду Федорова Н.О.