Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №677/550/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 677/550/25

Провадження № 22-ц/820/1603/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Костенка А.М., Ярмолюка О.І.,

секретар: Шевчук Ю.Г.,

за участю представника апелянта,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2026 року (суддя Вознюк Р.В.) за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У березні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в спрощеному позовному проваджені з викликом сторін.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2026 року позовну заяву АТ «ПриватБанк» на підставі ч.11 статті 187 ЦПК України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків позову, а саме, для надання обґрунтованого розрахунку сум, які АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача за період з 02.01.2020 року по 18.02.2025 року. При цьому суд зауважив, що вказаний розрахунок відповідно до положень ч.3 с. 175 ЦПК України має бути викладений безпосередньо у позовній заяві, а не в інших процесуальних заявах чи клопотаннях, поданих до суду.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2026 року, у зв`язку з не усуненням вищезазначених недоліків, позов АТ КБ «ПриватБанк» залишено без розгляду.

В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду про залишення позову без розгляду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції безпідставно залишив позовну заяву без розгляду, допустивши надмірний формалізм та порушення норм процесуального права. Провадження у справі було відкрито після встановлення судом відповідності позовної заяви вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а після усунення позивачем визначених судом недоліків розгляд справи було продовжено. Незважаючи на це, суд повторно ухвалою від 10.09.2025 року позовну заяву залишив без руху, в якій зазначив, що всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві відсутній виклад обставин щодо погодження сторонами відсоткової ставки за період між підписанням анкети-заяви від 15.02.2017 та заяви від 04.08.2023 року. Крім того ухвалою суду від 16.09.2025 року позовну заяву знову залишено без руху, оскільки не в повному обсязі усунуто недоліки вказані в ухвалі Красилівського районного суду Хмельницької області від 10.09.2025 року, фактично висуваючи нові вимоги до його оформлення на різних стадіях розгляду справи.

Ухвалою суду від 22.04.2026 року знову залишено позовну заяву без руху. При цьому, суд зазначив, що всупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок сум, які АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача за період з 02.01.2020 по 18.02.2025. При цьому позовна заява містила ціну позову, складові заявленої до стягнення заборгованості, а до неї було додано детальний розрахунок боргу який включає період з 02.01.2020 по 18.02.2025, та виписку по рахунку, які давали можливість перевірити розмір і період виникнення заборгованості.

Вимога про викладення всього детального розрахунку виключно в тексті позовної заяви не ґрунтується на положеннях ЦПК України, які не забороняють подання такого розрахунку окремим додатком. За таких обставин залишення позову без розгляду стало наслідком надмірно формального підходу до вирішення питання про залишення позовної заяви без руху після відкриття провадження та фактичного усунення недоліків позивачем. Залишення позовної заяви без розгляду за таких обставин суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя.

Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників у справі на надходило.

В судовому засіданні представник АТ «Комерційний Банк «Приват Банк» Кравченко О.М. підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника апелянта, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що у провадженні Красилівського районного суду Хмельницької області перебувала цивільна справа за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 01.04.2025 року справу прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 10.09.2025 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху оскільки всупереч вимогам п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві відсутній виклад обставин щодо погодження сторонами відсоткової ставки в розмірі, зазначеному представником позивача, за період між підписанням анкети-заяви від 15.02.2017 та заяви від 04.08.2023, що відповідно позбавляє можливості суд перевірити вірність наданих суду розрахунків заборгованості відповідача за кредитним договором.

На виконання ухвали суду від 15.09.2025 року представником позивача суду надано окремий документ «Заяву на виконання ухвали судді про залишення позовної заяви без руху».

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 16.09.2025 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху, оскільки позивачем не в повному обсязі усунуто недоліки вказані в ухвалі Красилівського районного суду Хмельницької області від 10.09.2025 року, тому, що такі обставини мають бути вказані безпосередньо у позовній заяві, а не у інших заявах чи документах, які подаються сторонами в ході судового розгляду. Нової редакції позовної заяви з урахуванням вимог ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 10.09.2025, та її копії для вручення відповідачу, або доказів направлення такої копії відповідачу суду не подано.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 23.09.2025 року продовжено розгляд справи за позовом АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Судове засідання призначено о 09 год. 50 хв. 24.11.2025 року.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 22.04.2026 року позовну заяву АТ КБ «ПриватБанк» залишено без руху, з тих підстав, що всупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок сум, які АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача за період з 02.01.2020 по 18.02.2025. При цьому, суд зауважив, що вищевказаний розрахунок відповідно до положень ч. 3 ст. 175 ЦПК України має бути викладений безпосередньо у позовній заяві, а не в інших процесуальних заявах чи клопотаннях, поданих до суду.

Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

05 травня 2026 року до Красилівського районного суду Хмельницької області через систему «Електронний суд» надійшла в електронній формі заява про усунення недоліків позовної заяви. До вказаної заяви долучено позовну заяву про стягнення заборгованості в новій редакції з додатками, доказ направлення копії позовної заяви в новій редакції з додатками на адресу відповідача, та підтвердження повноважень представника.

Оскаржуваною ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду, оскільки у встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем не усунено - позовна заява у відповідність до вимог п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України не приведена, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду. При цьому, суд звернув увагу на те, що надходження до Красилівського районного суду Хмельницької області, після закінчення встановленого судом строку, заяви позивача не є виконанням ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 22.04.2026 року.

Проте, погодитися з такими висновками суду не можна з наступних підстав.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

У пункті 1 частини першої статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Згідно зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.

Судові процедури повинні бути справедливими, тому особа безпідставно не може бути позбавлена права на доступ до суду, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції, на справедливий суд.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.

Європейський суд з прав людини зазначав, що право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (§ 22, рішення ЄСПЛ у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Право на звернення особи до суду є її абсолютним правом.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів реалізується через врегульовану процесуальним законом можливість пред`явити до суду позовну заяву, яка є процесуальною формою звернення за захистом порушеного права.

При цьому, право кожної особи на звернення до суду за захистом порушених прав, свобод чи інтересів слід розуміти у праві такої особи на подання відповідних документів та доказів, певне обґрунтування позовних вимог у тій мірі, в якій вона вважає за необхідне, оскільки одним із визначальних принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, а особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з положеннями ст. 185-187 ЦПК України, суддя, отримавши позовну заяву, перевіряє дотримання позивачем вимог статей 175 і 177 ЦПК України щодо форми та змісту позовної заяви.

За вимогами ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

У разі пред`явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч. 11 ст. 187 ЦПК суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Відповідно до ч. 13 ст. 187 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2025 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалу про залишення позовної заяви без руху мотивовано тим, всупереч вимогам п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві відсутній обґрунтований розрахунок сум, які АТ КБ «ПриватБанк» просить стягнути з відповідача за період з 02.01.2020 по 18.02.2025 року та зауважив, що вищевказаний розрахунок відповідно до положень ч. 3 ст. 175 ЦПК України має бути викладений безпосередньо у позовній заяві, а не в інших процесуальних заявах чи клопотаннях, поданих до суду.

На виконання вимог ухвали суду, 05.05.2026 року позивачем через систему електронний суд подано заяву та додано до неї уточнену позовну заяву до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Тобто, вимоги ухвали Красилівського районного суду Хмельницької області від 22 квітня 2026 року позивачем виконано, і в строк, враховуючи, що оскаржувана ухвала виносилась судом тільки 07 травня 2026 року.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Разом з цим, згідно з ч. 1 ст. 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Разом з тим, одним з прав учасників судового розгляду є право подавати докази, що передбачено ч. 1 п. 2 ст. 43 ЦПК України.

Зі змісту позовної заяви, з урахуванням уточнень до неї, вбачається, що позивач зазначив обставини й доводи, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги, а також додав докази якими, на його думку, ці обставини підтверджуються.

Зі змісту зазначених норм закону слідує, що саме позивач повинен довести ті обставини, на які він посилається на підставу своїх вимог, а відтак, саме позивач має право надати суду докази, необхідні та достатні в тій мірі, в якій він визнає за необхідне для доведеності переконливості перед судом його аргументів.

Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Норма частини 10 статті 84 ЦПК України кореспондується з нормою пункту 9 частини 1 статті 257 ЦПК України, у відповідності до якої суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.

Аналіз викладених норм права свідчить про те, що визначальною умовою залишення позову без розгляду на підставі ч. 13 ст. 187 ЦПК України є неповажність причин неподання витребуваних судом доказів, необхідних для вирішення спору.

Залишення позову без розгляду є лише одним з них і може застосовуватися тільки в разі неможливості здійснення судом розгляду справи за відсутності таких доказів (правові висновки Верховного Суду у постанові від 05.02.2020 року в справі №761/117393/19).

Вказані висновки також узгоджуються з правовими висновками, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2023 у справі №990/114/23.

Отже, обов`язок щодо доказування покладений на сторони у справі, у тому числі на позивача щодо доведення обставин, які мають значення для справи і на які він посилається як на підставу своїх вимог, тому суд повинен роз`яснити сторонам їхні процесуальні права щодо подання доказів та в подальшому вирішити спір на підставі наявних у матеріалах справи доказів і встановлених обставин.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було порушено право позивача на вільний доступ до правосуддя, що є беззаперечною підставою для скасування оскаржуваної ухвали з направленням матеріалів позовної заяви до суду першої інстанції для подальшого розгляду та вирішення питання відповідно до вимог ЦПК України.

Залишення позовної заяви без розгляду в даному випадку суперечить завданню цивільного судочинства та не відповідає конституційним принципам щодо гарантованого судового захисту прав, а також доступу до правосуддя, закладеного Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про те, що ухвала суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду перешкоджає подальшому провадженню у справі колегія суддів вважає обґрунтованими, у зв`язку з чим ухвала суду як така, що постановлена з порушенням норм процесуального права, підлягає скасуванню, а справа у відповідності до положень ст. 379 ЦПК України поверненню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 374, 379, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 07 травня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 липня 2026 року.

Судді: Т.О. Янчук

А.М. Костенко

О.І. Ярмолюк