Постанова від 07 липня 2026 р. у справі №607/556/26 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/556/26Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л.

Провадження № 22-ц/817/708/26 Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 липня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Храпак Н. М.,

за участю секретаря — Гичко К.С.,

апелянтки — ОСОБА_1 ,

представників апелянтки — ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

представника заінтересованої особи — Кореня А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідані цивільну справу №607/556/26 за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2026 року (ухвалене суддею Дзюбичем В.Л., дату складання повного тексту не зазначено) у справі за заявою ОСОБА_4 , заінтересовані особи – Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, Міністерство внутрішніх справ України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про оголошення особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2026 року ОСОБА_1 , заінтересовані особи – Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, Міністерство внутрішніх справ України, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 звернулась до суду із заявою про оголошення особи померлою.

Заяву обґрунтовано тим, що заявниця є дружиною ОСОБА_9 , який 30 травня 2025 року був направлений до батальйонного рубежу оборони «28» для виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, що розташовується поблизу населеного пункту с.Неліпівка, Костянтинівської міської громади, Краматорського району, Донецької області, для виконання бойового завдання.

02 червня 2025 заявниця отримала сповіщення сім`ї про зникнення безвісті поліцейського - підполковника поліції ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який при виконанні бойового завдання, перебуваючи у районі населеного пункту Неліпівка Бахмутського району Донецької області, зник безвісті.

13 жовтня 2025 року, в рамках кримінального провадження №12025052380001066 від 03 червня 2025, винесена постанова про ідентифікацію трупа, виявленого на позиції №28, що неподалік населеного пункту Неліпівка, Бахмутського району Донецької області, який визнано ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тож, станом на сьогоднішній день ОСОБА_9 рахується зниклим безвісти за особливих обставин, а встановлення даного факту необхідно заявниці для отримання свідоцтва про смерть, а також, отримання соціальних гарантій, визначених Законом України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» та Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року за №168, оформлення відповідних пільг, грошової допомоги.

У зв`язку з наведеним, заявниця просила суд оголосити померлим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження місто Тернопіль, Україна, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , підполковника поліції, командира взводу № 3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілецький) Головного управління Національної поліції України, за обставин безпосередньої участі у бойових діях, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення, під час захисту Батьківщини внаслідок збройної агресії російської федерації проти України. Датою смерті ОСОБА_9 вважати ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем смерті: селище Неліпівка, Донецької області, Україна.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2026 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвалюючи рішення, суд першої інстанції позбавив заявницю права отримати свідоцтво про смерть, належно вшанувати пам`ять загиблого захисника Батьківщини, що є важливим для рідних зниклої особи, реалізувати право на спадкування, отримати грошову компенсацію, що виплачується сім`ям загиблих військовослужбовців.

Вказує, що судом першої інстанції не було витребувано матеріали кримінального провадження в яких наявні фото, за якими проведено ідентифікацію трупа, у зв`язку з цим просила долучити докази вказані докази до справи.

Наголошує, що надані суду першої інстанції докази, переконливо свідчать, що ОСОБА_9 зник безвісти 01 червня 2025 року за обставин, що дозволяють з високим ступенем вірогідності припускати його загибель, зокрема від обстрілу з боку військовослужбовців та інших збройних формувань російської федерації, він отримав тяжкі поранення, несумісні із життям.

У зв`язку з наведеним апелянтка просить скасувати рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2026 року та ухвалити нове, яким задовольнити заяву.

07 травня 2026 року від заінтересованої особи ГУНП в Тернопільській області надійшов відзив, в якому повністю підтримує доводи, викладені в апеляційній скарзі та просить її задовольнити.

08 липня 2026 року від заінтересованих осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надійшли клопотання про розгляд справи за їх відсутності, апеляційну скаргу підтримують.

Апелянтка ОСОБА_1 та її представники - ОСОБА_2 , ОСОБА_10 в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити.

Представник третьої особи - ОСОБА_11 в судовому засіданні підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі, не заперечив проти її задоволення.

Допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 повідомили, що вони, прибувши на позицію №28. побачили, що бронекапсула, в якій знаходились війсковослужбовці, зокрема ОСОБА_9 , була засипана землею. Розкопавши капсулу, знайшли тіла побратимів, серед яких було тіло ОСОБА_9 , та зафіксували на фото.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом встановлено наступні обставини.

Заявниця ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що стверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 , виданим 29 серпня 2009 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області України.

У ОСОБА_1 та ОСОБА_9 народилося двоє дітей: син ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що свідчить свідоцтво про народження серія НОМЕР_2 , видане 30 червня 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Тернопільського міського управління юстиції у Тернопільській області, та син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_3 , виданим 16 липня 2013 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції.

02 червня 2025 року заявниці адресовано сповіщення, підписане начальником ГУНП в Тернопільській області Зюбаненко С. про те, що її чоловік підполковник поліції ОСОБА_9 (0089025), ІНФОРМАЦІЯ_2 , командир взводу №3 роти №1 батальйону поліції особливого призначення (стрілець) Головного управління Національної поліції в Тернопільській області, проходить службу в Національній поліції України з 07 листопада 2015 року, в посаді з 17 червня 2024 року, 01 червня 2025 року, перебуваючи в районі населеного пункту Неліпівка Бахмутського району Донецької області, під час виконання бойового завдання зник безвісти.

Відповідно до відомостей, що містяться у Витязі з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250624-4761 від 24 червня 2025 року, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник (виявлено) на території бойових дій (під час воєнних дій), набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин 16 червня 2025 року.

Відповідно до Висновку службового розслідування за фактами, викладеними в рапортах командира БПОП (стрілецький) ГУНП в Тернопільській області підполковника поліції Гожіна А.І. від 02 червня 2025 року №66046-2025 та №66437-2025, 01 червня 2025 року близько 14:00 год., в районі с.Неліпівка, Донецької області, на позиції «28» відбувся ворожий обстріл за допомогою артилерії та FPV-дронів, в результаті чого зник безвісти та перестав виходити на зв`язок командир взводу №3 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Тернопільській області підполковник поліції ОСОБА_9 .

За фактом зникнення безвісти підполковника поліції ОСОБА_9 , відомості зареєстровано в ІКС ІПНП ВП №2 (м.Костянтинівка) ГУНП в Донецькій області за №10487 від 02 червня 2025 року та внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025052380001066, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

В ході проведення службового розслідвання встановлено, що підполковник поліції ОСОБА_9 , капітан поліції ОСОБА_16 , майор поліції Сачук Т.В., майор поліції ОСОБА_17 та старший лейтенанат поліції ОСОБА_18 відповідно до наказу ГУНП в Тернопільській області від 08 березня 2025 року №596дек «Про службове відрядження» з 11 березня 2025 року відряджені до особливого розпорядження до складу сил та засобів ОСУВ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » в підпорядкування командира зведених підрозділів Департаменту поліції «Лють» (далі – ДПОП «ОШБ «Лють»), з метою виконання бойових (спеціальних) завдань відповідно бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 28 грудня 2024 року №26499. ДПУ-3-ЛОЗОВА.

30 травня 2025 року на підставі наказу ЗП ДПД НП України від 29 травня 2025 року №29.05.2025 №490 дек/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» підполковник поліції ОСОБА_9 , капітан поліції ОСОБА_16 , майор поліції Сачук Т.В. та старший лейтенант поліції ОСОБА_18 для виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації були направлені до батальйону рубежу оборони «28», що розташовується поблизу населеного пункту с.Неліпівка, Костянтинівської міської громади, Краматорського району Донецької області, для виконання бойового завдання, де старший лейтенант поліції ОСОБА_18 отримав поранення, а підполковник поліції ОСОБА_9 , капітан поліції ОСОБА_16 та майор поліції ОСОБА_19 зникли безвісти.

Так, опитаний в ході службового розслідування майор поліції ОСОБА_17 повідомив, що 25 травня 2025 року на підставі наказу ЗП ДПД НП України від 24 травня 2025 року №467дск/ВС «Про виконання бойового (спеціального) завдання» для виконання бойового завдання із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації він був направлений до батальйону рубежу оборони на позицію під назвою «28», що розташовується поблизу населеного пункту в районі с.Неліпівка, Костянтинівськї міської громади, Краматорського району Донецької області, де на той час вже перебували капітан поліції ОСОБА_20 та старший сержант поліції ОСОБА_21 .

Прибувши на зазначену в наказі позицію, вони діяли відповідно до поставлених завдань. Протягом перебування на даній позиції відбувалися постійні обстріли ворожою артилерією та іншими засобами ураження, що не давало змоги виходити з укриття.

30 травня 2025 року капітан поліції ОСОБА_20 та старший сержант поліції ОСОБА_21 вибули з даної позиції, оскільки відбулась ротація, а 31 травня 2025 року відповідно до ротаційних заходів на позицію «28» прибули заступник командира взводу №2 роти № 1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Тернопільській області капітан поліції Грабарчук Роман Вікторович, інспектор взводу № 2 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Тернопільській області старший лейтенант поліції ОСОБА_18 , командир взводу №3 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Тернопільській області підполковник поліції Смоляров Олександр Сергійович та інспектор взводу №3 роти №1 БПОП (стрілецький) ГУНП в Тернопільській області майор поліції Сачук Тарас Вікторович, які в подальшому повинні були переміститись на позицію «Смола» в даному районі.

Протягом їх спільного перебування на даній позиції вони постійно перебували під артилерійськими обстрілами.

01 червня 2025 року, приблизно між 03:00-04:00 год. підполковник поліції ОСОБА_9 , майор поліції Сачук Т.В. відповідно до поставлених для них завдань вирушили на позицію «Смола», яка знаходиться в районі с.Неліпівка, Костянтинівської міської громади, Краматорського району, Донецької області.

Цього ж дня, близько 11:00 год. підполковник поліції ОСОБА_9 майор поліції ОСОБА_19 з полоненим російським військовим прибули на позицію «28», відповідно до отриманих ними вказівок. В той же час підполковник поліції ОСОБА_9 був поранений, мав важкі осколкові поранення спини та інших ділянок тіла, та йому допомагали дістатися укриття, в цей час спостерігались закривавлені ділянки тіла останнього.

Так, станом на обідню пору доби 01 червня 2025 року в укритті на позиції «28» перебував він, підполковник поліції ОСОБА_9 , майор поліції ОСОБА_19 , капітан поліції ОСОБА_16 та старший лейтенант поліції ОСОБА_18 , два бійці підрозділу «Луганськ-1» УПОП №3 ДПОП «ОШБ НПУ «Лють», позивний « ОСОБА_22 » на ім`я ОСОБА_23 та « ОСОБА_24 » на ім?я ОСОБА_25 , з також один військовослужбовець однієї з бригад ЗСУ позивний « ОСОБА_26 » на ім?я ОСОБА_27 .

Також він зазначив, що протягом всього часу їх перебування по них здійснювалися обстріли.

В обідню пору, близько 14:00 год. 01 червня 2025 року він знаходився поблизу виходу з вищевказаної металево-бетонної капсули, здійснюючи контроль за входом в укриття, поблизу нього знаходився капітан поліції ОСОБА_16 , та в той же час в метало-бетонному укриті знаходився підполковник поліції ОСОБА_9 , якому надавали медичну допомогу майор поліції ОСОБА_19 , старший лейтенант поліції ОСОБА_18 та військовослужбовець однієї з бригад ЗСУ позивний « ОСОБА_26 » на ім?я ОСОБА_27 .

В цей момент по укритті здійснювався прицільний обстріл, та внаслідок одного із множинних ворожих обстрілів, в обідню пору 01 червня 2025 року близько 14:00 год. відбулося знищення та завалення капсули метало-бетонного укриття, де він на той час перебував із підполковником поліції ОСОБА_9 , майором поліції ОСОБА_19 , старшим лейтенантом поліції ОСОБА_18 та військовослужбовцем однієї з бригад ЗСУ у позивним « ОСОБА_26 » на ім`я ОСОБА_27 . Ще з ними перебував полонений російський військовий та капітан поліції ОСОБА_16 .

Після вищевказаного вибуху підполковника поліції ОСОБА_9 , майора поліції ОСОБА_19 та капітана поліції ОСОБА_16 знайти не вдалося, оскільки їх, ймовірно, засипало уламками металево-бетонного укриття, а розкопати їх не представлялося можливим, оскільки відбувався інтенсивний обстріл даної позиції.

Опитаний старший лейтенант поліції ОСОБА_18 в своєму поясненні надав свідчення, аналогічні зазначеним у поясненні майора поліції ОСОБА_17 .

В подальшому з метою продовження пошукових заходів на позицію «28» було направлено групу поліцейських БПОП (стрілецький) ГУНП в Тернопільській області в складі старшого лейтенанта поліції ОСОБА_28 , капітана поліції ОСОБА_29 , майора поліції ОСОБА_30 , лейтенанта поліції ОСОБА_31 та капітана поліції ОСОБА_32 , однак у зв`язку із постійними ворожими артилерійськими обстрілами вогневої позиції «28» відшукати підполковника поліції Смолярова О.С., капітана поліції ОСОБА_16 та майора поліції ОСОБА_19 не представилось можливим.

У своїх поясненнях дані поліцейські зазначили, що з-під землі їм вдалось дістати тіла підполковника поліції ОСОБА_9 та капітана поліції ОСОБА_16 , однак у подальшому, через інтенсивні обстріли з боку ворога, здійснити евакуацію тіл не виявилось можливим.

На даний час, у зв`язку з постійними ворожими обстрілами вогневої позиції «28» провести пошукові заходи вищевказаних поліцейських не представляється можливим.

Вказаним наказом про службове розслідування визначено, зокрема підполковника поліції ОСОБА_9 , капітана поліції ОСОБА_19 та капітана поліції ОСОБА_16 вважати особами, які зникли безвісти за особливих обставин.

03 червня 2025 року розпочато досудове розслідування та внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12025052380001066 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

13 жовтня 2025 року старшим слідчим СУ ГУНП в Тернопільській області Вівчар І.Б. у кримінальному провадженні №12025052380001066 від 03 червня 2025 року за ч.1 ст.115 КК України, винесено постанову про ідентифікацію трупа, згідно якої труп невстановленої особи, виявленої на позиції №28, що неподалік населеного пункту Неліпівка, Бахмутського району Донецької області, визнати ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Як встановлено з матеріалів цивільної справи, обставиною, яка дає підстави стверджувати, що ОСОБА_33 пропав безвісти за обставин, що загрожували йому смертю та дають підстави припустити його загибель у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, є висновок службового розслідування від 09 липня 2025 року, яким встановлено, що ОСОБА_9 вважається зниклим безвісти, та постанова про ідентифікацію трупа від 13 жовтня 2025 року.

Крім того, разом з апеляційною скаргою ОСОБА_1 заявлено клопотання про долучення доказів, обґрунтовуючи тим, що під час розгляду справи судом першої інстанції не було витребувано матеріали кримінального провадження №12025052380001066, тому при підготовці до подачі апеляційної скарги представником апелянтки було подано до ГУНП в Тернопільській області клопотання про дозвіл на розголошення відомостей матеріалів кримінального провадження.

Вказане клопотання задоволено ухвалою суду із занесенням до протоколу судового засідання та долучено наступні документи:

протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 14 липня 2025 року;

заяву ОСОБА_34 (рідного брата ОСОБА_9 ) про залучення до провадження як потерпілого від 09 серпня 2025 року;

протокол допиту потерпілого ОСОБА_34 від 09 серпня 2025 року;

протокол пред`явлення особи до впізнання від 09 серпня 2025 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_35 за фотографіями впізнав тіло свого брата ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;

таблицю ілюстрацій до протоколу пред`явлення особи до впізнання від 09 серпня 2025 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Порядок розгляду судом справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою визначено главою 4 розділу IV ЦПК України.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Статтею 306 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

За змістом частин другої-третьої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Спеціальними строками, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою, в окремих випадках є шість місяців та два роки. Шестимісячний строк передбачається для випадків, коли особа пропала без вісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку. Строк тривалістю у два роки встановлюється для фізичних осіб, які пропали безвісти у зв`язку з воєнними діями. Підтвердженням таких обставин є, зокрема, введення воєнного стану на території України.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України» (станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Правова мета встановлення спеціальних строків, які враховуються при розгляді справ про оголошення фізичної особи померлою, полягає у тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих територіях, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи (пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або з наступного дня після настання події, з якою пов`язано його початок.

Формулюючи тлумачення речення другого частини другої статті 46 ЦК України в аспекті початку перебігу визначеного нею шестимісячного строку, Велика Палата у постанові від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зазначила таке:

- словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України;

- встановлення такого строку дозволяє зменшити імовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою;

- строк у шість місяців потрібно відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці (території) ймовірної загибелі фізичної особи. Це забезпечує більш обґрунтований підхід до визначення моменту, коли зникнення фізичної особи (з надзвичайно високим ступенем вірогідності) можна вважати остаточним і невідворотним, і відповідає меті законодавчого регулювання - забезпечення справедливості та правової визначеності для всіх зацікавлених сторін у таких суспільних відносинах (див.: пункти 70 - 72 постанови).

Виходячи зі змісту положень частини другої статті 46 ЦК України та з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постанові від 11 грудня 2024 року в справі № 755/11021/22, з`ясуванню судом в цій справі підлягає обставина ведення на території місця вірогідної загибелі військовослужбовця ОСОБА_9 - с.Неліпівка Донецької області - активних бойових дій та (в разі його наявності) моменту їхнього завершення.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, спочатку був затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 із змінами і доповненнями, а тепер - наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі - Наказ № 376).

У Наказі № 376 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані російською федерацією території України. До того ж цей наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказом №376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

У справі, яка переглядається, встановлено, що військовослужбовець ОСОБА_9 зник безвісті поблизу населеного пункту с.Неліпівка Краматорського району Донецької області.

Відповідно до Наказу №376 с.Неліпівка Краматорського району Донецької області з 06 січня 2026 року - є тимчасово окупованою територією.

Застосування положень частини другої статті 46 ЦК України та висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленого у справі №755/11021/22, відповідно до якого шестимісячний строк, передбачений частиною другою статті 46 ЦК України, слід відраховувати від дня закінчення активних бойових дій на місці ймовірної загибелі особи, у тому числі в разі зміни статусу територій з «території активних бойових дій» на «території можливих бойових дій» або «тимчасово окуповані рф території України», є сталим.

Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 20 травня 2026 року у справі № 405/6164/24.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив із того, що на момент ухвалення рішення не сплинув шестимісячний строк від закінчення активних бойових дій на території ймовірної загибелі ОСОБА_9 , необхідний для оголошення останнього померлим. Крім того, суд першої інстанції вважав, що у справі недостатньо доказів, які б дозволяли з високим ступенем вірогідності припустити ймовірну загибель ОСОБА_9 .

Разом із тим на момент апеляційного розгляду зазначений строк минув, та, враховуючи, що у справі наявні достатні та беззаперечні докази того, що особа пропала безвісти за обставин, які загрожували їй смертю, зокрема фотознімки з місця події, долучені в судовому засіданні, та обставини, повідомлені допитаними свідками, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Колегія суддів враховує, що хоча висновок суду першої інстанції відповідав фактичним обставинам, які існували на момент ухвалення рішення, однак на час апеляційного перегляду справи наявна сукупність усіх передбачених законом умов для оголошення фізичної особи померлою.

Апеляційним судом встановлено, що наявні в справі матеріали не містять жодних суперечностей щодо обставин загибелі військовослужбовця ОСОБА_9 , а також враховує долучені заявницею докази, які надають можливість зробити вірогідне припущення про його смерть внаслідок бойових дій під час виконання ним обов`язків військової служби ІНФОРМАЦІЯ_1 в районі населеного пункту с.Неліпівка Донецької області.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення заяви.

Крім того, задоволення даної заяви виключає необхідність повторного звернення заявника до суду з тотожною заявою та відповідає завданню цивільного судочинства щодо своєчасного й ефективного захисту прав та інтересів осіб.

Згідно з п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

За вищенаведених обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити, оскаржуване рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 – задовольнити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 17 березня 2026 року — скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким заяву ОСОБА_4 , заінтересовані особи – Тернопільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Тернопільському районі Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, Міністерство внутрішніх справ України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про оголошення особи померлою — задовольнити.

Оголосити померлим громадянина України ОСОБА_36 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Причиною смерті ОСОБА_36 вважати загибель під час безпосередньої участі у бойових діях та забезпечення заходів з національної безпеки і оборони України, у зв`язку із збройною агресією російської федерації проти України під час бойового зіткнення в районі с.Неліпівка, Краматорського району Донецької області, Україна.

Датою смерті ОСОБА_36 вважати ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Місцем смерті ОСОБА_36 вважати с.Неліпівка, Краматорського району, Донецької області, Україна.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Дата складення повного тексту постанови — 15 липня 2026 року.

Головуючий О.З. Костів

Судді: Б.О. Гірський

Н.М. Храпак