Постанова від 14 липня 2026 р. у справі №303/4680/26 — Закарпатський апеляційний суд

Суд: Закарпатський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 14 липня 2026 р.

Справа: №303/4680/26

Суддя: Фазикош Г. В.

Справа № 303/4680/26

П О С Т А Н О В А

15 липня 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі судді Фазикош Г. В. розглянувши клопотання адвоката Олексика Івана Івановича, що діє від імені ОСОБА_1 , про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду від 15 червня 2026 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою судді Мукачівського міськрайонного суду від 15 червня 2026 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП та накладено на нього відповідно до ст. 36 КУпАП в межах санкції за більш тяжке правопорушення з числа скоєних адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Відповідно до постанови, - 24 травня 2026 року о 18 год. 30 хв. по вулиці Соборній, 28, в м. Ужгороді водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen Polo», р/н НОМЕР_1 , в порушення вимог п. 10.9 Правил дорожнього руху України, рухаючись заднім ходом, не був уважний, не впевнився в безпечності маневру, скоїв наїзд на транспортний засіб марки «Honda Civic», р/н НОМЕР_2 , який стояв припаркований позаду, після чого залишив місце ДТП. При цьому, ОСОБА_1 був обмежений в праві керування транспортними засобами та в стані наркотичного спяніння.

Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Олексик І. І. (діє від імені ОСОБА_1 ) подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.

Одночасно апелянт порушує питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження постанови судді. Клопотання про поновлення строку мотивує тим, що повний текст постанови був наданий виключно для фотографування 26 червня 2026 року.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження слід відмовити, виходячи з таких підстав.

Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений через поважні причини. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання.

Вищевказана норма – ч. 2 ст. 294 КУпАП забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення.

Апеляційний суд виходить із того, що про поважність причин на поновлення строку апеляційного оскарження може свідчити наявність конкретних обставин, які об`єктивно перешкоджали своєчасному зверненню до суду зі скаргою протягом встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, які виникли раптово, носили несподіваний характер і не могли бути контрольовані апелянтом.

Як вбачається з матеріалів справи, - постанова судді винесена 15 червня 2026 року, а отже останнім днем строку на її апеляційне оскарження є 25 червня 2026 року.

Апеляційна скарга подана 26 червня 2026 року (згідно штампу Мукачівського міськрайонного суду), тобто на 11-й день.

Судом не встановлено поважних причин, через які ОСОБА_1 чи його захисник Олексик І. І. не подали апеляційну скаргу у передбачений законом 10-ти денний строк.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 було відомо, що відносно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 130, ч. 3 ст. 126, ст. 124, ст. 122-4 КУпАП. У справі також є довідки про доставку СМС на телефон, який вказав сам правопорушник у своїх поясненнях щодо вчиненого правопорушення. Під час розгляду справи та проголошення судового рішення був присутній як ОСОБА_1 , так і його захисник Олексик І. І.

Постанова судді місцевого суду винесена 15 червня 2026 року, зареєстрована у реєстрі судових рішень 16 червня 2026 року, а загальний доступ надано 17 червня 2026 року.

Отже, учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Добросовісне користування процесуальними правами включає регулярний контроль за станом справи. Зловживання правами та недбалість не можуть бути підставою для поновлення строку.

Право на оскарження підлягає процесуальним обмеженням. Такі межі не суперечать концепції справедливості й логіці правової визначеності, що, до речі, підтверджується і практикою ЄСПЛ. Отже, обмеження доступу до повторного перегляду набувають легітимності, коли вони спрямовані на запобігання хаосу в судовій системі, а чіткі строки оскарження є одним із таких запобіжників.

Доводи апелянта про те, що повний текст постанови був наданий для фотографування лише 26 червня 2026 року, на увагу не заслуговують, оскільки під час розгляду справи та проголошення судового рішення апелянт та його захисник були присутні, при цьому відповідно до реєстру судових рішень повний тексти постанови був виготовлений в день її винесення, зареєстрований у реєстрі судових рішень наступного дня і загальний доступ надано 17 червня 2026 року.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення чи його фотографування.

В рішенні Європейського суду з прав людини від 29.10.2010 року у справі «Устименко проти України» суд зазначив, що необґрунтоване поновлення строку оскарження остаточного рішення по справі без обґрунтованих підстав порушує принцип правової визначеності, і як наслідок тягне порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Поряд із тим, апеляційний суд враховує і те, що суд не може зобов`язати сторону скористатися своїм правом, але сторона, яка добровільно відмовилася від використання свого права, маючи всі можливості ним скористатися, повинна миритися з процесуальними наслідками свого рішення.

Існування інших обставин, які би свідчили про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, апеляційним судом не встановлено, на такі сторона захисту не посилається у клопотанні про поновлення пропущеного строку.

На будь-які інші обставини (хвороба, відрядження, стихійне лихо тощо) на підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження не вказується.

Отже, апеляційна скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ст. 294 КУпАП, а відтак повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо у поновленні строку відмовлено.

Разом із тим, апеляційний суд зазначає, що при вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови в справі про адміністративне правопорушення, апеляційний суд не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.

Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження – відмовити.

Апеляційну скаргу адвоката Олексика Івана Івановича, що діє від імені ОСОБА_1 , на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду від 15 червня 2026 року – повернути особі, яка її подала.

Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.

Суддя: Фазикош Г. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua