Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 19 липня 2026 р.
Справа: №688/2547/26
Суддя: Цідик А. Ю.
Справа 688/2547/26
№ 2/688/1886/26
Рішення
Іменем України
20 липня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області у складі головуючого судді Цідик А.Ю.,
розглянувши у письмовому провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , яка продовжує навчання, посилаючись на те, що відповідач є батьком їх доньки. На даний час ОСОБА_3 досягла повноліття, є студенткою денної форми навчання факультету германської філософії і перекладу Київського національного лінгвістичного університету, термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029, у зв`язку цим не має змоги влаштуватися на роботу, щоб отримувати заробітну плату. Навчання здійснюється за рахунок фізичних осіб, також здійснюються витрати за проживання в гуртожитку, харчування, одяг та канцелярське приладдя. Дані витрати позивач здійснює самостійно, відповідач добровільно не надає матеріальну допомогу на постійній основі на навчання доньки. Просила стягувати з відповідача аліменти на свою користь на утримання повнолітньої доньки у зв`язку з продовженням навчання, у розмірі частки всіх доходів відповідача, щомісячно, з дня подання позову до суду до закінчення навчання, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.
Відповідач подав до суду заяву, у якій зазначив, що визнає позов частково, повідомив що має 3 групу інвалідності, отримує пенсію, інших доходів не має, долучив до заяви довідку про доходи №7749917748722736, копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , копію квитанції АТ КБ «ПриватБанк», копію розписки ОСОБА_1 від 03.09.2014, копію квитанції від 09.01.2013, копії квитанцій АТ «А-Банк» від 02.06.2026, 06.05.2026, 08.04.2026, 13.02.2026, 09.12.2025, 04.09.2025, 22.10.2025, копію витягу із наказу командира 71 окремої автомобільної роти №217 від 02.08.2024.
2.Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 17.06.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з призначенням судового розгляду на 17.07.2026 без виклику сторін.
3.Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, які регулюються нормами Сімейного кодексу України (далі СК України).
Судом встановлено, що позивач та відповідач є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 15.04.2013 розірвано.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 досягла повноліття, є студенткою денної форми навчання факультету германської філософії і перекладу Київського національного лінгвістичного університету, термін навчання з 01.09.2025 по 30.06.2029, навчається за рахунок коштів фізичних осіб та/або юридичних осіб, що підтверджується довідкою Київського національного лінгвістичного університету від 06.05.2026, копією заяви про приєднання до договору про навчання №6101-0021 від 08.08.2025.
ОСОБА_3 у зв`язку з денним навчанням не має можливості працювати, а тому потребує матеріальної допомоги на період навчання.
Відповідно до заяви про приєднання (акцепт) до договору про надання платної освітньої послуги для підготовки фахівця з вищою освітою №6101-0021 від 08.08.2025 повна вартість освітньої послуги за весь обсяг освітньої програми становить 253 700 грн.
Позивач здійснила оплату навчання доньки та її проживання у гуртожитку, що підтверджується копіями платіжних інструкцій від 13.01.2026 та квитанції від 14.08.2025
Позивач не надала суду доказів, що підтверджують додаткові витрати на навчання (проїзд, придбання необхідних речей, оплати зв`язку та інтернету тощо).
Батько надає матеріальну допомогу на навчання доньки, що підтверджується копіями квитанцій АТ «А-Банк» від 02.06.2026, 06.05.2026, 08.04.2026, 13.02.2026, 09.12.2025, 04.09.2025, 22.10.2025.
Відповідач має третю групу інвалідності та був звільнений з військової служби у запас з 02.08.2024, що підтверджується копіями пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 та витягу із наказу командира 71 окремої автомобільної роти №217 від 02.08.2024.
ОСОБА_2 отримує пенсію по інвалідності, за період з січня 2026 року по травень 2026 року отримав дохід у розмірі 48 153,50 грн, що підтверджується довідкою про доходи №7749917748722736.
Згідно відповіді №3042541 від 17.07.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи у період з 2 кварталу 2025 року по 2 квартал 2026 року відповідач отримував офіційний дохід від ФГ «АГРО-ІНВЕСТ».
4.Норми права, які застосував суд.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 199 СК України, якщо повнолітня дитина продовжує навчання і в зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати її до 23 років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів мають самі дочка, син, які продовжують навчатися, а також той із батьків, з яким вони проживають.
Згідно зі ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 СК України, до відносин щодо обов`язку батьків утримувати повнолітніх дітей застосовуються норми статей 187, 189-192, 194-197 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5.Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов`язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Також це є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані, зокрема вартість навчання, вартість підручників тощо, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.
Враховуючи принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дітей, встановлені конкретні обставини справи, стан здоров`я та матеріальне становище повнолітньої дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який не працює, має 3 групу інвалідності, отримує пенсію по інвалідності, та те, що батько повнолітньої дитини має можливість надавати матеріальну допомогу у зв`язку з продовженням навчання, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на період навчання доньки у розмірі 1/6 частки від усіх доходів щомісячно, починаючи з 01.06.2026 (дня пред`явлення позову) до закінчення навчання - 30.06.2029, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Попри очевидну потребу у належному харчуванні, забезпеченні одягом, взуттям, навчальним приладдям, витратах на переїзд тощо, позивач належним чином не обґрунтувала розмір таких витрат в заявленому нею розмірі, які слід стягнути з відповідача та не надала суду відповідні докази.
Відповідач не надав суду доказів про відсутність можливості надавати повнолітній дитині матеріальну допомогу на навчання у розмірі, яку визначив суд.
На переконання суду, з врахуванням можливостей обох батьків щодо утримання повнолітньої дитини, стягнута сума аліментів є достатньою для забезпечення нормального функціонування повнолітньої, що навчається, збереження її здоров`я, розвитку та задоволення соціально-культурних потреб.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
6.Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1331,20 грн.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Такого висновку дійшла ВП ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначила про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 9500 грн, на підтвердження понесення яких долучила до позовної заяви копію договору про надання правничої допомоги №19/05/2026 від 19.05.2026, розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, квитанцію №19/05/2026, акт приймання-передачі виконаних робіт до договору про надання правничої допомоги №19.05.2026 від 19.05.2026 та копію квитанції до прибуткового касового ордера від 19.05.2026.
Судом встановлено, що 19.05.2026 між ТОВ ОСОБА_1 та адвокатом Дацишиною М.В. укладено договір про надання правничої допомоги № 19/05/2026.
Згідно акта прийому-передачі наданих послуг до договору №19/05/2026 від 19.05.2026 про надання правової допомоги, позивач прийняла послуги, надані адвокатом, в т.ч. – юридична консультація, ознайомлення з документами, оцінка матеріалів по справі для складання процесуальних документів, складання позовної заяви про стягнення аліментів, представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції незалежно від засідань, загальна вартість яких становить 9500 грн.
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Розгляд справи проведено без участі сторін.
Як видно із акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги послуги, які надавалися адвокатом складаються з юридичної консультації, ознайомлення з документами, оцінки матеріалів по справі для складання процесуальних документів, складання позовної заяви про стягнення аліментів, представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції незалежно від засідань.
Юридична консультація, ознайомлення з документами, оцінка матеріалів по справі для складання процесуальних документів охоплюються послугою складення позовної заяви, а тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид роботи, виконаної адвокатом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, предметом позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. 137, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 182, 199-201 Сімейного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,зареєстрованої по АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка продовжує навчання, у розмірі 1/6 частки від усіх доходів відповідача щомісячно, починаючи з 01.06.2026 (дня пред`явлення позову) до закінчення навчання – 30.06.2029, але не довше ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
У решті позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 у дохід держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3000 грн витрат на правничу допомогу.
Допустити негайне виконання рішення у межах суми стягнення аліментів за 1 місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ,АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 );
відповідач - ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).
Суддя Алла ЦІДИК
Оригінал: reyestr.court.gov.ua