Рішення від 09 липня 2026 р. у справі №686/5712/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/5712/26

Провадження № 2/686/5571/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року м.Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої-судді: Чевилюк З.А.

за участі секретаря: Томашівської А.Т.

за участі представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на майнові права щодо нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , визначене у повідомлені про початок виконання будівельних робіт №ХМ051210603483 від 03 червня 2021 року та у технічному паспорті № НОМЕР_1 від 11 грудня 2023 року.

15 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено «договір», пов`язаний із набуттям ОСОБА_2 права власності на об`єкт будівництва та отриманням ОСОБА_3 результатів проведених ОСОБА_2 ремонтних робіт в іншому приміщенні, яке належить на праві власності ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 1.5. Договору сторони дійшли згоди, що результатом діяльності кожної із сторін за цим Договором є набуття ОСОБА_2 права власності на об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 1.6. Договору об`єктом будівництва, визначеним у п. 1.5.Договору, є нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 . Сторони погодили те, що загальна площа об`єкта будівництва не перевищуватиме 300 кв.м. Остаточна площа об`єкта будівництва визначається за наслідками проведення технічної інвентаризації та зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

За змістом п.п. 1.7.-1.9. Договору сторони спільно визначили те, що 100 (сто) % майнових прав на Об`єкт будівництва належать на праві власності ОСОБА_2 з моменту укладення цього Договору. Сторони засвідчують те, що ОСОБА_2 набуває у власність майнові права на визначений у цьому Договорі Об`єкт будівництва на підставі даного Договору. Розрахунки між сторонами за набуття ОСОБА_2 майнових права на об`єкт будівництва здійснюються за домовленістю Сторін в порядку, який може бути визначено у додатковій угоді до цього Договору. Передання ОСОБА_3 ОСОБА_2 об`єкта будівництва здійснюється протягом 10 (десяти) днів з моменту прийняття об`єкта в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі майна, після чого

ОСОБА_2 наділяється правом на реєстрацію за собою права власності на об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 2.3. Договору ОСОБА_3 власними силами та засобами зобов`язаний забезпечити:

оформлення та отримання всіх дозвільних документів, необхідних для початку

та здійснення будівництва Об`єкта;

проведення технічної інвентаризації Об`єкта будівництва;

введення Об`єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно із п. 2.4. Договору ОСОБА_2 власними силами та

засобами зобов`язана забезпечити належне фінансування:

внеску на пайову участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної

інфраструктури населеного пункту за будівництво об`єкта у передбачених

законом випадках;

будівництва об`єкта.

Згідно із п. 3.8. Договору не менше ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів

ОСОБА_3 про необхідність прийняття об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до положень вказаного Договору після реєстрації ОСОБА_3 повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХМ051210603483 ОСОБА_2 за власний рахунок забезпечила здійснення будівництва нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., яке

знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов домовленості сторін в рахунок набуття

ОСОБА_2 вказаних вище майнових прав на об`єкт будівництва останньою за власний рахунок забезпечено проведення ремонтних робіт у приміщенні (будівлі перукарні), яке належить на праві власності ОСОБА_3 та тотожно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Таким чином, ОСОБА_2 в повному обсязі виконано власні зобовязання перед ОСОБА_3 за укладеним між сторонами договором від 15 жовтня 2020 року.

На підтвердження вказаних обставин 16 травня 2024 року між сторонами складено Акт.

Враховуючи факт здійснення будівництва та виконання зобовязань перед ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулась із вимогою до ОСОБА_3 щодо необхідності прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , й надалі передання вказаного приміщення ОСОБА_2 за актом приймання-передачі майна, за наслідками чого ОСОБА_2 наділяється правом на реєстрацію за собою права власності на вказаний об`єкт будівництва.

Однак, всупереч здійсненого повного, ОСОБА_2 повідомлено про необхідність здійснення нею на користь ОСОБА_3 додаткової оплати вартості майнових прав на об`єкт будівництва в розмірі 1 200 000 гривень, оскільки відсутність факту сплати вказаних коштів є перешкодою у реалізації позивачем прав на вказане майно.

Враховуючи зазначені вище обставини, у зв`язку із порушенням виконання власних зобов`язань, невизнанням ним майнових прав ОСОБА_2 на нежитлове приміщення загальною площею 227,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 звертається до суду із цією позовною заявою про визнання майнових прав на об`єкт будівництва.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на її задоволені. Відповідач через уповноваженого представника подав письмовий відзив, в якому позов не визнав та просив відмовити у його задоволені. Вказано, що відповідач не заперечує, що позивачем виконано будівельні роботи, передбачені Договором від 15 жовтня 2020 року, обєкт будівництва є готовим, протее відповідач не погоджується передати обєкт без здійснення оплати в розмірі 1200 000 грн. Фактична вартість створенного обєкта нерухомості перевищує розмір витрат, понесених позивачем під час виконання робіт.

Заслухавши сторонни, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

15 жовтня 2020 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено «договір», пов`язаний із набуттям ОСОБА_2 права власності на об`єкт будівництва та отриманням ОСОБА_3 результатів проведених ОСОБА_2 ремонтних робіт в іншому приміщенні, яке належить на праві власності ОСОБА_3 .

Відповідно до п. 1.5. Договору сторони дійшли згоди, що результатом діяльності кожної із сторін за цим Договором є набуття ОСОБА_2 права власності на об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 1.6. Договору об`єктом будівництва, визначеним у п. 1.5.Договору, є нежитлове приміщення по АДРЕСА_1 . Сторони погодили те, що загальна площа об`єкта будівництва не перевищуватиме 300 кв.м. Остаточна площа об`єкта будівництва визначається за наслідками проведення технічної інвентаризації та зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації.

За змістом п.п. 1.7.-1.9. Договору сторони спільно визначили те, що 100 (сто) % майнових прав на Об`єкт будівництва належать на праві власності ОСОБА_2 з моменту укладення цього Договору. Сторони засвідчують те, що ОСОБА_2 набуває у власність майнові права на визначений у цьому Договорі Об`єкт будівництва на підставі даного Договору. Розрахунки між сторонами за набуття ОСОБА_2 майнових права на об`єкт будівництва здійснюються за домовленістю Сторін в порядку, який може бути визначено у додатковій угоді до цього Договору. Передання ОСОБА_3 ОСОБА_2 об`єкта будівництва здійснюється протягом 10 (десяти) днів з моменту прийняття об`єкта в експлуатацію на підставі акта приймання-передачі майна, після чого

ОСОБА_2 наділяється правом на реєстрацію за собою права власності на об`єкт будівництва.

Відповідно до п. 2.3. Договору ОСОБА_3 власними силами та засобами зобов`язаний забезпечити:

оформлення та отримання всіх дозвільних документів, необхідних для початку

та здійснення будівництва Об`єкта;

проведення технічної інвентаризації Об`єкта будівництва;

введення Об`єкта будівництва в експлуатацію.

Згідно із п. 2.4. Договору ОСОБА_2 власними силами та

засобами зобов`язана забезпечити належне фінансування:

внеску на пайову участь в розвитку інженерно-транспортної та соціальної

інфраструктури населеного пункту за будівництво об`єкта у передбачених

законом випадках;

будівництва об`єкта.

Згідно із п. 3.8. Договору не менше ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів

ОСОБА_3 про необхідність прийняття об`єкта в експлуатацію.

Відповідно до положень вказаного Договору після реєстрації ОСОБА_3 повідомлення про початок виконання будівельних робіт № ХМ051210603483 ОСОБА_2 за власний рахунок забезпечила здійснення будівництва нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., яке

знаходиться за адресою:

АДРЕСА_1 .

Відповідно до умов домовленості сторін в рахунок набуття

ОСОБА_2 вказаних вище майнових прав на об`єкт будівництва останньою за власний рахунок забезпечено проведення ремонтних робіт у приміщенні (будівлі перукарні), яке належить на праві власності ОСОБА_3 та тотожно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 в повному обсязі виконано власні зобовязання перед ОСОБА_3 за укладеним між сторонами договором від 15 жовтня 2020 року.

На підтвердження вказаних обставин 16 травня 2024 року між сторонами складено Акт.

Враховуючи факт здійснення будівництва та виконання зобовязань перед ОСОБА_3 , ОСОБА_2 звернулась із вимогою до ОСОБА_3 щодо необхідності прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , й надалі передання вказаного приміщення ОСОБА_2 за актом приймання-передачі майна, за наслідками чого ОСОБА_2 наділяється правом на реєстрацію за собою права власності на вказаний об`єкт будівництва.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України визначено те, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативнее зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу,

інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто.

Згідно із ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовiдношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, одностороння зміна договору не допускається.

За таких обставин, будь-які обов`язки, які не визначені в укладених між сторонами договорами, в односторонньому порядку встановленню не підлягають.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Майнове право – речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно із ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності є непорушним.

Згідно із ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно із ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2022 року у справі № 344/12729/17 вказав на те, що у випадку оспорювання чи невизнання за інвестором, який виконав умови договору інвестування, прав на об`єкт інвестування ефективним способом захисту такого права є визнання права власності на підставі статті 392 ЦК.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 761/32696/13-ц судом сформовано правову позицію про те, що, встановивши під час розгляду справи, що відповідачем не виконувалися належним чином взяті на себе зобов`язання, а також, враховуючи, що будинок не було введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання за позивачем майнових прав на вищевказані спірні об`єкти.

Інвестор після виконання ним фінансових зобов`язань за укладеними договорами отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України).

Таким чином, з огляду на те, що: ОСОБА_2 в повному обсязі та належним чином виконані власні зобов`язання перед ОСОБА_3 , які визначені у договорі від 15 жовтня 2020 року; ОСОБА_3 не виконано власні зобов`язання за договором від 15 жовтня 2020 року перед ОСОБА_2 , то вказане, відповідно до зазначено вище судової практики, є достатньою правовою підставою для визнання за позивачем майнових прав на об`єкт будівництва.

Судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в порядку передбаченому ст.141 ЦПК.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 259, 263-265, 305-308 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити .

Визнати за ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) право власності на майнові права щодо нежитлового приміщення загальною площею 227,9 кв.м., яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , визначене у повідомлені про початок виконання будівельних робіт №ХМ051210603483 від 03 червня 2021 року та у технічному паспорті № НОМЕР_1 від 11 грудня 2023 року.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір 8050 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 20 липня 2026 року.

Суддя

Хмельницького міськрайонного суду З.А.Чевилюк