Рішення від 12 липня 2026 р. у справі №297/835/26 — Деражнянський районний суд Хмельницької області

Суд: Деражнянський районний суд Хмельницької області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 12 липня 2026 р.

Справа: №297/835/26

Суддя: Мартинюк В. Б.

Справа № 297/835/26

Провадження № 2/673/763/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2026 р. м. Деражня

Деражнянський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Мартинюка В.Б.,

з участю: секретаря судового засідання – Капітана В.А.,

розглянувши в м. Деражня в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

02 червня 2026 року з Хмельницького міськрайонного суду за підсудністю, надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей.

В обґрунтування позову вказала, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Деражнянського районного суду від 24.08.2023 року розірваний. Від вказаного шлюбу у сторін народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідач участь в утриманні дітей не приймає, хоча являється працездатним, а тому просила суд стягнути з нього аліменти на її користь на утримання дітей в твердій грошовій сумі у розмірі 2500 грн. на кожну дитину, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою судді від 08.06.2026 року відкрито провадження у справі за даним позовом та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.

23.06.2026 року відповідач ОСОБА_2 подав на адресу суду відзив на позовну заяву в якій заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей в розмірі по 2500 грн на кожну дитину. Разом з тим, зазначив, що він не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей в розмірі по 1756 грн на кожну дитину. Часткове визнання позову мотивує тим, що він перебував в ЗСУ, проте на даний час через поранення та значне погіршення здоров`я його було звільнено з лав ЗСУ.

В судове засідання позивач не з`явилася, причин неявки суду не повідомила, про розгляд справи була повідомлення належним чином.

Відповідач в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

За таких обставин, суд вважає за можливе проводити розгляд даного спору за відсутності сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, згідно з якою у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, повно і всебічно оцінивши всі фактичні обставини справи та докази, які мають значення для розгляду справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 24.08.2023 року.

Від шлюбу у сторін є неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їхнє народження.

Встановлено, що ОСОБА_6 18.11.2023 року уклала шлюб із ОСОБА_7 та змінила прізвище на « ОСОБА_8 », що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .

Судом з`ясовано, що позивач ОСОБА_1 проживає спільно із дітьми. Батько дітей ОСОБА_2 участі у вихованні дітей не бере.

З`ясовуючи наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей, а також обґрунтованість доводів позивача, наведених нею в обґрунтування позовних вимог, судом враховується наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27 лютого 1991 pоку та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Положеннями статті 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Частиною другою статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно вимог частин першої, другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно з частиною третьою статті 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стаття 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 1 ст. 184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

За змістом зазначених норм права будь-які витрати на утримання дітей мають визначатись за домовленістю між батьками або за рішенням суду.

При цьому слід враховувати, що у разі спору суд має визначати не лише сам факт стягнення витрат, а також їх розмір.

Отже, спір щодо витрат на утримання дітей може містити незгоду між батьками, як щодо самого факту сплати аліментів так і щодо розміру аліментів, які сплачуються добровільно.

Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів. Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку по утриманню дитини.

Наведене узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові КЦС ВС від 25 вересня 2019 року у справі №755/14148/18 (61-11325ск19).

При розгляді даної справи судом також приймаються до уваги положення ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України, згідно з якими розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Аналізуючи вищезазначені положення законодавства та судової практики, а також враховуючи встановлені у справі обставини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання його неповнолітніх дітей.

У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач у спростування позовних вимог надав суду протокол засідання штатної військово-лікарської комісії №2025-0630-1655-0721-7 від 30.06.2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_2 звільнено із військової служби, який знаходився на лікування у військовому лікувальному закладі. Крім того, як вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела /суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого)податку та військового збору станом на 19.06.2026 року інформація відсутня щодо джерел /сум виплачених доходів та виплачених податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків за період з липня 2025 року по квітень 2026 року.

А тому виходячи із засад справедливості та захисту прав неповнолітніх дітей, суд вважає правильним стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі 2000 грн на кожну дитину, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову до суду та до досягнення дітьми повноліття.

В силу вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню в дохід держави, пропорційно до задоволених вимог, судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 258, 259, 263-268, 273, 280-289 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей: дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 2000 грн на кожну дитину, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 23.03.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1064,96 грн в дохід держави.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

- позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

- відповідач: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНКПП НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 17.07.2026 року.

Суддя: В. Б. Мартинюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua