Постанова від 13 липня 2026 р. у справі №595/1009/26 — Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1009/26

Провадження № 3/595/206/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2026 м. Бучач

Суддя Бучацького районного суду Тернопільської області Содомора Р.О., розглянувши матеріали, які надійшли із відділення поліції №2 Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

01 липня 2026 року о 00 год. 42 хв. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, огляд проводився на місці зупинки за допомогою приладу Драгер 6820, результат 1,28 проміле, із результатом водій згідний, в медичний заклад їхати не бажав, чим порушив п. 2.9.а Правил дорожнього руху України.

01 липня 2026 року о 00 год. 42 хв. в с. Підзамочок по вул. Тернопільська, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи обмеженим у праві керування, відповідно до виконавчого провадження 2150227, відділом державної виконавчої служби Бучацького районного управління юстиції, чим порушив вимоги ст.15 ЗУ «Про дорожній рух».

Згідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Приймаючи до уваги факт, що в провадженні судді знаходиться дві справи про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, які кваліфікуються за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вважаю, що відповідно ст.36 КУпАП вони мають бути об`єднані в одне провадження та їм слід присвоїти номер справи №595/1009/26 (провадження 3/595/206/2026).

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Із протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 №707456 від 01.07.2026 та серії ЕПР1 №707459 від 01.07.2026 вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений про те, що розгляд справ відбудеться у Бучацькому районному суді 14.07.2026 о 10 год. 00 хв., що підтверджується його підписом у протоколах про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб

дізнатись про стан відомого їм судового провадження».

З огляду на те, що ОСОБА_1 будучи обізнаним про складання щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення та про розгляд справи Бучацьким районним судом, в судові засідання не з`явився, жодним чином не цікавився рухом відомого йому провадження.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

При вирішенні питання про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд також враховує положення ст.268 КУпАП, згідно яких адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким є обов`язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суд, дослідивши письмові докази, прийшов до висновку.

Частина 1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність особи за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ч.3 ст.126 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною статтею настає у випадку керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджується даними, що містяться в протоколі про вчинення адміністративного правопорушення серії ЕПР1 №707456 від 01.07.2026, з якого вбачається, що 01.07.2026 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мустанг без номерних знаків у стані алкогольного сп`яніння; даними, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №707459 від 01.07.2026, з якого вбачається, що 01.07.2026 ОСОБА_1 керував транспортним засобом Мустанг, будучи обмеженим у праві керування; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою Alkotest Drager 6820, результат 1,28 проміле, з результатом водій погодився, про що свідчить його підпис у протоколі; роздруківкою з приладу Alkotest Drager 6820, результат 1,28 проміле; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного сп`яніння у медичний заклад, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовся від проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі; рапортом старшого інспектора чергового ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області Свистун І.В. від 01.07.2026; постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7470229 від 01.07.2026, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП; постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом ВП № 2150227 від 21.02.2018, винесеною головним державним виконавцем Бучацького міжрайонного відділу державної виконавчої служби у Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області, якою встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві керування транспортними засобами до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 2-174, виданого 22.06.2006.

Згідно ч.2, ч.3 ст.266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Як вбачається із матеріалів справи до них долучено відеозапис.

Із оглянутого в судовому засіданні відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час комендантської години. У зв`язку із наявними ознаками алкогольного сп`яніння, працівники поліції запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, на що ОСОБА_1 погодився та пройшов у встановленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки, результат 1,28 проміле. З результатом водій погодився, в медичний заклад їхати не бажав.

Протоколи складено відповідно до вимог «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України № 1395 07.11.2015 року.

Згідно п.2.9 а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч.9 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП.

Отже, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП, доведена повністю.

Як вбачається з довідки № 89676-2026 від 02.07.2026, виданої відділенням поліції № 2 Чортківського РУП ГУНП в Тернопільській області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель с. Садове Чортківського району, згідно з даними ІП «Адмінпрактика» ІТС ІПНП, посвідчення водія не отримував.

Статтею 23 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису). Особливості накладення стягнення при розгляді справ без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 – 279-8 цього Кодексу.

Санкціями ч.1 ст.130 КУпАП та ч.3 ст.126 КУпАП передбачено позбавлення права керування транспортними засобами.

Слід зазначити, що стаття 30 КУпАП не перешкоджає застосування судами стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобами щодо осіб, які не мають посвідчення водія на право керування транспортними засобами.

Внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення водія, Правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею Правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Позбавляючи права мати посвідчення водія на право керування транспортними засобами як офіційного документу, що підтверджує спеціальний статус його власника, а саме права керувати транспортними засобами навіть у випадках, коли особа на час вчинення адміністративного правопорушення офіційно не отримала посвідчення водія, однак здійснювала керування транспортним засобом, законодавець таким чином позбавляє особу можливості реалізації такого права у законний спосіб на певний строк у подальшому.

Позбавлення права керувати транспортними засобами має відповідати загальній меті адміністративного стягнення, передбаченій ст.23 КУпАП. Особливої уваги набуває досягнення мети стягнення щодо запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень як правопорушником, так і іншими особами, з дотриманням засади справедливості та принципу рівності всіх перед законом.

При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність порушення ПДР в такому випадку є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі №702/301/20).

У своєму рішенні від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. The United Kingdom), заяви №15809/02 і № 25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі».

З огляду на встановлені обставини справи ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ч.3 ст.126 КУпАП, враховуючи вимоги ч.2 ст.36 КУпАП, накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу в дохід держави з позбавленням прав керування транспортними засобами, тобто за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У відповідності до ст.40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення з ОСОБА_1 підлягає до стягнення судовий збір.

Керуючись ч.1 ст.130, ч.3 ст.126, п.1 ст.247, ст.ст.36,40-1,252, 284 КУпАП, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Об`єднати в одне провадження адміністративні матеріали №595/1009/26, № 595/1010/26 та присвоїти об`єднаній справі №595/1009/26.

Визнати винним ОСОБА_1 в скоєнні правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ч.3 ст.126 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп. судового збору.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У випадку несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень (стаття 308 КУпАП).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Бучацький районний суд особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Р. О. Содомора