Рішення від 16 липня 2026 р. у справі №459/38/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/38/26

Провадження № 2/459/20/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

17 липня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Отчак Н.Я.

з участю секретаря Савіцької Б.Б., Гук Т.Я.,

позивачки ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

07.01.2026 представник позивачки звернувся до суду з даним позовом, у якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 . В обґрунтування позову посилається на те, що позивачка з 09 вересня 1994року прописана та проживає зі своєю сім`єю за адресою: АДРЕСА_2 . 27 серпня 1968 року нею було укладено шлюб з відповідачем, який рішенням Червоноградського міського суду Львівської області, від 15 травня 1997 року було розірвано. В вказаній адресі позивачка з сім`єю проживає з вересня 1994 року, згідно отриманого нею ордеру виданого на основі спільного рішення профспілкового комітету та адміністрації ВП шахти № 10 «Степова» ДП «Львів вугілля», про що було зроблено відмітку у будинковій книзі. Відповідач на даний час значиться прописаний (зареєстрований) за вищевказаною адресою, хоча фактично, з осені 1994 року та по даний час в зазначеній квартирі не проживає та не з`являється більше 30 років. Стверджує, що відповідач не проживає в даній квартирі тривалий час, не сплачує комунальні послуги та в утриманні житла участі не бере. Покликаючись на норми ст.ст. 71, 72 ЖК України, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою від 20.01.2026 судом було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.

27.04.2026 підготовче провадження закрито, справа призначалась до судового розгляду по суті на 08.06.2026, яке в подальшому було відкладено на 13.07.2026, у зв`язку із неявкою відповідача.

Позивачка та її представник позовні вимоги підтримали з підстав наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити.

Відповідач у судові засідання повторно не з`явився, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не подавав, про причини неявки суд не повідомив. Відзиву на позовну заяву відповідачем не було подано.

На підставі норм ст.ст. 280-281 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Судом відповідно до ч.1 ст. 244 ЦПК України, було відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше п`яти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, а саме на 17.07.2026 о 13год. 00хв.

Дослідивши докази і письмові пояснення, що викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до такого висновку.

Згідно довідки про склад сім`ї №16 від 06.01.2026 сторони зареєстровані у житловому приміщенні - квартирі по АДРЕСА_2 .

Відповідно до акту КП «ЧЖКС» від 01.12.2025 за №5140/07, відповідач не проживає за місцем реєстрації.

Згідно рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 15.05.1997, шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що зареєстрований 27.08.1968, актовий запис № 11 розірвано.

З змісту позовної заяви вбачається, що з вересня 1994 року, згідно отриманого нею ордеру виданого на основі спільного рішення профспілкового комітету та адміністрації ВП шахти № 10 «Степова» ДП «Львів вугілля».

Також згідно відповіді КП «Житлокомунсервіс» Шептицької міської ради вбачається від 12.12.2025, що за даними бухгалтерського обліку за адресою: АДРЕСА_2 особовий рахунок відкрито на ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_4 , яка є дочкою сторін у справі суду повідомила, що проживає разом з матір`ю та двома синами за адресою: АДРЕСА_2 , відколи вони там поселилися. Відповідач по справі – її батько ніколи в квартирі не проживав та з ним втрачено зв`язок більше тридцяти років. Батько з нею спілкуватись не хоче, оскільки у нього є інша сім`я.

Згідно із ч.4 ст.9 ЖК УРСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше, як з підстав і порядку передбачених законом.

Відповідно до ст.64 ЖК УРСР члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Згідно ст. 71 ЖК України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку (ст. 72 ЖК України).

Відповідно до ч.2 ст. 107 ЖК УРСР, у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Фактичні обставин справи та наявні докази свідчать про те, що відповідач понад встановлені законом строки відсутній у житлі, де зареєстрований, фактично там не проживає, тому втратив право користування останнім.

Суд вважає доведеним факт, що тривала відсутність відповідача зі збереженням реєстрації у цій квартирі призвела до порушення прав та інтересів позивача, яка змушена нести додаткові витрати на утримання майна та оплату комунальних послуг.

За таких обставин та міркувань суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, сплачений позивачкою судовий збір у сумі 1331,20 грн. підлягає стягненню з відповідача у користь позивачки.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 263-265, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_3 (АДРЕСА_2 ) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням – задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житлом – квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 у користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1331,20 грн..

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга через Червоноградський міський суд Львівської області до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17 липня 2026 р.

Суддя: Н. Я. Отчак