Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №464/9148/25 — Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/9148/25

пр.№ 1-кп/464/352/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:

головуючої – судді - ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судових засідань – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

захисника – ОСОБА_4 ,

обвинуваченої – ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження №12025141410001026 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Старе Село Пустомитівського району Львівської області, українки, громадняки України, одруженої, маючої малолітню доньку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працюючої, зареєстрованої у АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

в с т а н о в и в :

25 грудня 2025 року біля 20 години ОСОБА_8 , перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , під час конфлікту, який виник між нею та її співмешканцем ОСОБА_9 , діючи умисно, на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин та з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, нанесла останньому удар ножем у ділянку черевної порожнини, внаслідок чого спричинила йому колото-різане поранення попередньої черевної стінки з ушкодженням великого сальника, ускладненої перитонітом, яке було небезпечне для життя в момент заподіяння та відповідно до висновку судово – медичної експертизи відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_8 вину у вчиненому визнала повністю, пояснила, що повністю погоджується з обставинами, викладеними у обвинувальному акті. Зазначила, що потерпілий ОСОБА_9 увійшов у кімнату з ножем, агресивно висловлювався в її сторону та запитував скільки вона його ще буде сварити. Натомість, перелякалась, що той завдасть їй ушкоджень, вихопила в нього ніж та нанесла йому удар в черевну порожнину. В судових дебатах та останньому слові запевнила, що більше такого злочину не вчинить, просила застосувати до неї ст.75 КК України.

Не зважаючи на визнання свої винуватості ОСОБА_8 , її вина у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України стверджується зібраними та дослідженими в ході розгляду кримінального провадження доказами:

- протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 27 грудня 2025 року у відповідності до змісту якого ОСОБА_10 просив прийняти міри до ОСОБА_8 , яка проживає спільно з ним у квартирі АДРЕСА_3 та, яка 26 грудня 2026 року біля 12 години спричинила йому проникаюче ножове поранення, внаслідок побутового конфлікту (а.с.45);

- протоколом огляду місця події від 26 грудня 2025 року, відповідно до змісту якого об`єктом огляду є квартира АДРЕСА_3 , вхід у яку здійснюється через загальний коридор, у якому наявні двері білого кольору, під час огляду яких виявлено пляму РБК та розташована з зовнішньої сторони, відібрано змиви та поміщено у спецпакет. Далі розташований коридор з входу праворуч якого розташована кімната, в ході огляду якої на дивані виявлено футболку коричневого кольору із плямами РБК, яку поміщено у конверт та опломбовано. На підлозі перед диваном наявні плями РБК, взято змиви та поміщено у спецпакет, який опломбовано. На підвіконнику виявлено сліди РБК, які вилучено та поміщено у конверт, який опломбовано. Пройшовши далі по коридору праворуч, знаходиться приміщення кухні, де знаходились ножі у кількості 4 штуки, а саме ніж металевий із чорною ручкою, на якій наявні три круглі вирізблені гравіювання, металевий ніж із коричневою ручкою, які поміщені у картонну коробку. Крім того, вилучено металевий ніж із срібною металевою ручкою, який окремо поміщено в коробку. Дані ножі є кухонними (а.с.45-47, фототаблиця 48-65);

- медичною карткою стаціонарного хворого №114857, з якої вбачається, що ОСОБА_10 госпіталізований 26 грудня 2025 року в 14 год. 54 хв. у хірургічне відділення з відкритою раною черевної стінки, колото -різаною травмою живота з пошкодженням пасма великого сальника, рання злукова кишкова непрохідність, евентрація пасма великого сальника, локальний серозно-фібринозний перитоніт, гіпотензія, неуточнена, правобічна пневмонія, перебіг середньої тяжкості, ДН 0 ст., вміст алкоголю в крові 2,24% проміле (а.с.72);

- інформаційною добровільною згодою пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення від 26 грудня 2025 року, надану ОСОБА_10 (а.с.73);

- талоном до супровідного листка ОСОБА_11 , в якому зазначено такий доставлений з квартири АДРЕСА_3 з проникаючим ножовим пораненням передньої черевної стінки до 4 см в ширину до 30 см в глибину (ніж) (а.с.75);

- записом лікаря приймального відділення від 26 грудня 2025 року, де зазначено, що біля 12 год. на АДРЕСА_4 отримав ножове поранення живота від знайомої йому особи, був доставлений бригадою ШМД до приймального відділення КНП 1 ТМО м.Львова ВП «Лікарня святого Луки». На рівні ВНМД пацієнту набрано кров на загальноклінічні дослідження, проведено УЗД ОЧП, пацієнт консультований черговим хірургом, черговим анестезіологом і поданий в ургентну операційну, зі станом середньої важкості (а.с.75);

- оглядом пацієнта в хірургічному відділенні 26 грудня 2025 року, яким зафіксовано аналогічні обставини (а.с.76);

- описом відділення анестезіології та інтенсивної терапії від 26 грудня 2025 року, з якого вбачається, що ОСОБА_10 доставлений БШМД 26 грудня 2025 року в 14 год. 54 хв. у ВП «Лікарня Святого Луки» зі скаргами на біль передньої черевної стінки, внаслідок проникаючого ножового поранення, зі слів пацієнт отримав травму в побуті близько 12 години (а.с.77);

- попередніми епікризами від 26, 29 грудня 2025 року, 07, 10, 21 січня 2026 року ОСОБА_10 госпіталізований ургентно з попереднім діагнозом відкритої рани черевної стінки після дообстеження ЗАК біохімії УЗД, у хворого діагноз відкритої рани черевної стінки, проникаюче ножове поранення передньої черевної стінки, діагностична лапаротомія операція, ревізія черевної порожнини, санація та дренування черевної порожнини. Розходження країв операційнї рани, не класифіковане у інших рубриках, колото – різана травма живота з пошкодженням пасма великого сальника, евентрація пасма великого сальника, рання злукова кишкова непрохідність, локальний серозно-фібринозний перитоніт, повторне відкриття ділянки лапаротомії операції. У хворого діагноз розходження країв операційної рани, не класифіковане в інших рубриках. Колото – різана травма живота з пошкодженням пасма великого сальника, евентрація пасма великого сальника, рання злукова кишкова непрохідність, локальний серозно-фібринозний перитоніт, висічення ураження шкіри та підшкірної клітковини іншої локації. Місцевий шкірний клапоть ділянки іншої локалізації операція. Накладення дерматотензійних швів на рану передньої черевної стінки (а.с.78,89,94,99,104);

- протоколами операції №5472 від 26 грудня 2025 року (а.с.79) та №5502 від 29 грудня 2025 року (а.с.85), №5520 від 31 грудня 2025 року (а.с.90), №67 від 07 січня 2026 року (а.с.95), №272 від 21 січня 2026 року (а.с.105), №105 від 10 січня 2026 року (а.с.100) та передопераційними оглядами анестезіолога та протоколами загального знеболення від 26, 29, 31 грудня 2025 року, 07, 10, 21 січня 2026 року (а.с.80-82, 86-87, 88, 91-92, 93, 95, 96-97, 98, 100, 106-107);

- інформованою добровільною згодою пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, наданою ОСОБА_10 29 грудня 2025 року (а.с.83, 88, 93, 98, 103);

- ультразвуковим дослідженням від 26 грудня 2025 року, відповідно до якого відкрита рана черевної стінки, посилена пневматизація кишківника, вільної рідини між петлями кишківника (а.с.108-111);

- результатами рентгенологічного обстеження №974 від 04 січня 2026 року, №2932 від 09 січня 2026 року, мікробіологічного дослідження та визнання чутливості виділених культур до хіміотерапевтичних препаратів від 04, 08 січня 2026 року, у зв`язку з погіршенням стану пацієнта, погіршення загального стану, (а.с.112-116,117,119);

- щоденником хірургічного відділення, у відповідності до якого проведено ряд оглядів та зафіксовані стани ОСОБА_10 27, 28,29,30,31 грудня 2025 року, 01,02,03,04,05,06,07,08,09,10-11,13,14,15,16,17-18,19,20,21,22,23,24-25,26,27,28,30 січня 2026 року (а.с.121-124);

- етапними епікризами, у відповідності до яких ОСОБА_10 , який знаходився на стаціонарному лікуванні у ВП «Лікарня Святого Луки» з 15 по 25 січня 2026 року з діагнозом відкритої рани черевної стінки, колото – різаною травмою живота з пошкодженням пасма великого сальника. Рання злукова кишкова непрохідність, евентрація пасма великого сальника, локальний серозно-фібринозний перетоніт, гіпотензія неуточнена, правобічна пневмонія, перебіг середньої важкості, ДН 0 ст., вміст алкоголю в крові 2,24%. 26 грудня 2025 року проведено оперативне втручання, лапаротомія, зашивання пасма великого сальника, санація та дренування черевної порожнини, 29 грудня 2025 року оперативне втручання, релапаторотомія, ревізія органів черевної порожнини, 31 грудня 2025 року оперативне втручання, релапаротомія, сенація та дренування черевної порожнини, 07 січня 2026 року оперативне втручання, програмована релапаротомія, вакуум – асистована лапаростомія, тимчасове закриття черевної порожнини Botoga bag, 10 січня 2026 року оперативне втручання, демонтаж ВАК пов`язки, накладення дерматотензійних швів на рану передньої черевної стінки, 21 січня 2026 року оперативне втручання, етапна некректомія, накладення дерматотензійних швів на рану передньої черевної стінки (а.с.130-132);

- епікризом виписника №114857 з аналізами та дослідженнями, у відповідності до яких ОСОБА_10 знаходився на стаціонарному лікуванні у ВП «Лікарні Святого Луки» у хірургічному відділенні КНП «1 ТМО м.Львова» з 26 грудня 2025 року по 02 лютого 2026 року з діагнозом відкритої рани черевної стінки. Колото-різаної травми живота з пошкодженням пасма великого сальника, рання злукова кишкова непрохідність, евентрація пасма великого сальника, локальний серозно-фібринозний перитоніт, гіпотензія, неуточнена, правобічна пневмонія, перебіг середньої важкості, ДН 0 ст., вміст алкоголю в крові 2,24% (а.с.133-140);

- висновком експерта №16/2026 від 18 лютого 2026 року, у відповідності до змісту якого при проведенні судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дана травма у вигляді колото-різаного поранення передньої черевної стінки з ушкодженням великого сальника, ускладненої перитонітом, утворилась внаслідок контакту з гострим предметом, відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, згідно до п.п.2.1.3.к «Правила судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Виявлені тілесні ушкодження у ОСОБА_9 могли утворитися 25 - 26 грудня 2025 року, згідно даних медичної документації (а.с.141-142);

- висновком експерта №21/2026 від 02 березня 2026 року, у відповідності до висновків якої при проведенні додаткової судово-медичної експертизи за матеріалами кримінального провадження ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дослідивши події, відтворені на двох окремих слідчих експериментах від 24 лютого 2026 року, виявлені тілесні ушкодження у вигляді однієї колото-різаної рани живота (на передній черевній стінці по серединній лінії на 5 см вище пупка) з пошкодженням пасма великого сальника, могли утворитися за обставин, відтворених ОСОБА_8 на слідчому експерименті від 24 лютого 2026 року. Події відтворені на слідочму експерименті від 24 лютого 2026 року за участю ОСОБА_9 демонструють нанесення трьох ударів гострим предметом в різні області передньої черевної стінки, що не відповідає об`єктивним судово – медичним даним (а.с.143-144);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 лютого 2026 року з потерпілим ОСОБА_9 , оглянутим в судовому засіданні, на якому останній відтворив подію, яка мала місце 25 грудня 2025 року по факту нанесення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, продемонстрував тактику та місце нанесення ушкодження. У такому потерпілий ОСОБА_9 показав, що зайшовши до кімнати, де перебувала обвинувачена ОСОБА_8 , отримав ножове поранення в живіт, таких було завдано тричі, однак основне і глибоке припало саме в живіт, після поранення забрала мобільний телефон, у зв`язку з чим не міг викликати швидку допомогу, а рятував себе сам, намагаючись зупинити кровотечу (а.с.145-146,149);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 24 лютого 2025 року з ОСОБА_8 , оглянутого відеозапису у судовому засіданні, відповідно до якого остання розповіла обставини події та про факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , а також місце та механізми нанесення. На слідчому експерименті обвинувачена ОСОБА_8 пояснила, що 25 грудня 2025 року разом випивали, а коли потерпілий ОСОБА_9 зайшов до неї в кімнату, то нанесла ножове поранення в живіт ножем, який вихопила у потерпілого ОСОБА_9 з рук, оскільки конфліктували між собою (а.с.147-148,149);

- показаннями свідка ОСОБА_12 , допитаному в судовому засіданні, який пояснив, що є троюрідним братом потерпілого ОСОБА_9 , який тимчасово мешкав у його квартирі АДРЕСА_3 разом із своєю співмешканкою ОСОБА_8 та її малолітньою донькою, яким виділив окрему кімнату. Подія відбулась 24 чи 25 грудня 2025 року. Безпосереднім очевидцем самої події не був, моменту нанесення ушкоджень не чув, оскільки усі кімнати в квартирі є ізольованими, він проживав у великій кімнаті, а ОСОБА_9 з ОСОБА_8 у дальній кімнаті. Зазначив, що ввечері усі вживали алкоголь, після чого пішов спати у свою кімнату. А орієнтовно в 9 годині ранку наступного дня до нього в кімнату зайшов брат ОСОБА_9 весь в крові в зоні живота, та повідомив, що ОСОБА_8 вдарила його тричі ножем в живіт (основний удар ножем), а інші не показав куди. Рана була глибокою та на вигляд страшною, інші дві це порізи. Брат повідомив, що випадково зачепив ОСОБА_8 , а та взяла ножа та нанесла йому тілесні пошкодження, після яких забрала у ОСОБА_9 мобільний телефон та не дала викликати швидку допомогу. Ніж, яким спричинила тілесні ушкодження бачив напередодні, здогадується яким саме могла спричинити поранення. Раніше, обвинувачена неодноразово била потерпілого по голові рукояткою ножа, оскільки постійно вживає та зловживає алкоголем, через що є дуже конфліктною особою;

- показаннями потерпілого ОСОБА_9 , який повідомив, що проживав у квартирі АДРЕСА_3 разом з ОСОБА_8 та її донькою. 25 грудня 2025 року святкували Різдво, усі вживали алкоголь, вирішив покурити, у зв`язку з чим виникла необхідність взяти сигарети, які містились на підвіконнику кімнати, де перебувала обвинувачена ОСОБА_8 з донькою. Коли потягнувся до сигарет, випадково зачепив плечем ОСОБА_8 , а та вхопила ножа та нанесла йому таким в зону живота 3 ножові поранення. Мобільний телефон обвинувачена забрала та не дала йому викликати швидкої допомоги, оскільки від втрати крові та удару почали йому відмовляти ноги та паморочилось в голові, не міг дійти до кімнати брата та повідомити про поранення, попросити допомоги та виклику швидкої медичної допомоги. Зазначає, що переніс багато операцій, обвинувачена жодного разу не просила вибачення, не відшкодовувала йому шкоди, а навпаки, постійно конфліктує та не шкодує про вчинене.

В матеріалах кримінального провадження містяться розбіжності щодо дати вчинення злочину, а саме, з пояснень ОСОБА_9 з медичних документів зазначається, що подія відбулась в 12 год. 26 грудня 2025 року, що спростовується показаннями свідка ОСОБА_12 , обвинуваченої ОСОБА_8 та дослідженими в судовому засіданні матеріалами кримінального провадження.

Судом встановлено, що подія мала місце 25 грудня 2025 року орієнтовно біля 20 години, ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та свідок ОСОБА_12 святкували Різдво, гостилися та споживали алкоголь у квартирі АДРЕСА_3 . Коли ОСОБА_12 пішов у віддалену кімнати спати, то ОСОБА_8 на грунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень потерпілому, нанесла ОСОБА_9 колото-різане поранення передньої черевної стінки з ушкодженням великого сальника, ускладененої перитонітом, яке було небезпечним для життя в момент заподіяння та відповідно до висновку судово-медичної експертизи відноситься до тяжких тілесних ушкоджень.

В усіх медичних документах потерпілим зазначено ОСОБА_10 та ОСОБА_13 , однак постановою про уточнення та зміну анкетних даних від 30 січня 2026 року потерпілим у кримінальному провадженні є ОСОБА_9 ОСОБА_13 , ОСОБА_10 потерпілий ОСОБА_9 називав себе, перебуваючи у нестабільному емоційному стані після події та у зв`язку з відсутністю при собі паспорта громадянина України, при цьому ним використовувались старі паспортні дані.

Окрім того, показання потерпілого ОСОБА_9 та пояснення обвинуваченої ОСОБА_8 різнилися щодо кількості нанесення ножових поранень. З показань потерпілого як під час слідчого експерименту, з досліджених судом письмових доказів, так і в судовому засіданні останній стверджував про кількість 3 ножових поранень. Обвинувачена ОСОБА_8 зазначила, що нанесла йому одне ножове поранення, одразу ж витягнула ніж, та занесла такий на кухню, поклавши на кухонну стільницю поруч з умивальником. Свідок ОСОБА_12 показав, що про кількість 3 ножових поранень зазначив потерпілий, коли прийшов у його кімнату 26 грудня 2025 року та просив викликати швидку медичну допомогу, одна рана з яких була глибока, інші були порізами, однак ОСОБА_9 не показував йому інших, крім того, такий від поранення в живіт був увесь в крові. Кількість трьох ножових поранень спростовується й висновком експерта №21/26 від 11 березня 2026 року, у відповідності до змісту якого колото-різана рана живота з пошкодженням пасма великого сальника могла утворитися за обставин, відтворених ОСОБА_8 на слідочму експерименті від 24 лютого 2026 року.

Щодо предмета вчинення злочину – ножа. Обвинувачена ОСОБА_8 зазначила, що ніж, після того, як його витягнула з черевної порожнини ОСОБА_9 , занесла на кухню та поклала на кухонну стільницю, заперечила, що з такого змивала кров. Однак, свідок ОСОБА_12 вказав, що у нього вдома усі великі ножі та він здогадується яким саме могла обвинувачена спричинити тілесне ушкодження. Усі ножі були вилучені працівниками поліції, однак жоден не містив слідів крові потерпілого ОСОБА_9 . Тому суд критично оцінює такі показання обвинуваченої, оскільки такі не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Потерпілий ОСОБА_9 зазначив, що жодної допомоги обвинуваченою ОСОБА_8 йому надано не було, навпаки, та забрала у нього мобільний телефон, щоб той не міг викликати швидку допомогу. Медичною допомогою скористався аж наступного дня, коли зміг дійти до кімнати брата ОСОБА_12 та попросити про допомогу. За весь цей час обвинувачена жодним чином не поцікавилась його станом здоров`я, чи такий перебуває у свідомості та живий.

За час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_8 постійно конфліктувала з потерпілим ОСОБА_9 , свідком ОСОБА_12 , заперечуючи їхні показання щодо алкогольної залежності, споживання такого, конфліктності. Щодо відібрання у ОСОБА_9 мобільного телефону ОСОБА_8 не заперечила такого факту, як і того, що жодної допомоги потерпілому не надавала.

Дослідивши докази кожен окремо, та у їх сукупності, разом з показаннями потерпілого та свідка, допитаних під час судового розгляду, визнанням своєї винуватості у вчиненні злочину обвинуваченою ОСОБА_8 , відсутності щирого каяття у вчиненні злочину, суд розцінює її показання як спосіб уникнення відповідальності за вчинене, оскільки її позиція захисту є непослідовною, необґрунтованою та такою, що суперечить показанням потерпілого, свідка, її ж поясненнями, наданими під час слідчого експерименту та під час судового розгляду, дослідженим в ході судового розгляду доказам.

З урахуванням наведеного, дії ОСОБА_8 вірно кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, як вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.

Оцінивши у сукупності всі докази у справі, які є взаємоузгодженими, належними та допустимими і в своїй сукупності доповнюють один одного суд приходить до обгрунтовного висновку про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого її кримінального правопорушення за ч.1 ст.121 КК України. Кваліфікація дій обвинуваченої не заперечується й стороною захисту.

Частина 2 ст.17 КПК України передбачає, що винуватість особи має бути доведена поза розумним сумнівом. На переконання суду, у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_8 цей стандарт доведення винуватості цілком дотримано. Адже за допомогою належних, допустимих та достовірних доказів, що були дослідженні в суді, можливо дійти висновку про те, що встановлена під час судового розгляду сукупність обставин, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка була предметом судового розгляду, крім того, що кримінальне правопорушення вчинене і обвинувачена є винною у його вчинені.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України класифікуються як тяжкий злочин.

Суд також враховує особу обвинуваченої ОСОБА_8 , яка раніше не судима, на обліках у психо-, наркологічному диспансерах не перебуває, не працює, має малолітню доньку ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обставин, що пом`якшують чи обтяжують покарання, судом не встановлено.

Обвинувачена ОСОБА_8 визнала свою вину у вчиненому злочині, передбаченому ч.1 ст.121 КК України, однак жодного разу не висловила шире каяття, що шкодує про вчинене, не просила вибачення у потерпілого, не відшкодувала такому жодної шкоди, не пропонувала йому жодної допомоги. Навпаки, після вчинення злочину, забрала у ОСОБА_9 мобільний телефон, не давши такому можливості викликати собі швидку медичну допомогу, залишивши його з ножовим пораненням, яке експертом кваліфіковане як тяжке тілесне ушкодження, за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення, за час з моменту вчинення злочину, а саме з 20 години 25 грудня 2025 року до наступного дня 26 грудня 2026 року, не цікавилась його станом здоров`я, а в судових засіданнях жодного разу не просила вибачення, не каялась, а лише продовжувала конфліктувати з потерпілим та постійно заперечувати показання потерпілого та свідка.

Відповідно до досудової доповіді провідного інспектора Сихівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області ОСОБА_15 від 08 липня 2026 року, ризик вчинення обвинуваченою ОСОБА_8 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється, як середній. На думку органу пробації, виправлення ОСОБА_8 можливий без позбавлення або обмеження волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства.

Таким чином, суд вважає, що мірою покарання, необхідною і достатньою для перевиховання обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових злочинів може бути міра покарання в межах санкції статті, за якою ОСОБА_8 обвинувачується та приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_8 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, і вважає за необхідне призначити її покарання у виді позбавлення волі, в межах санкції статті, за якою остання обвинувачується. Підстав для застосування ст.75 КК України суд не вбачає.

На думку суду, саме таке покарання відповідатиме засадам справедливості, забезпечує співрозмірність діяння та кари, а також відповідає таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод, як пропорційність обмеження прав людини та легітимна мета.

Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.

Підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом стосовно обвинуваченої немає, з огляду на відсутність таких клопотань у учасників кримінального провадження.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374, 376, 392, 395 КПК України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_16 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначити її покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Речові докази, відповідно до постанов слідчого СВ ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області, а саме, змиви РБК, фрагмент бинта із вмістом РБК, футболку кольору хакі із вмістом РБК, ножі, піжаму велюрову бежевого кольору, які передані на зберігання до камери зберігання речових доказів ВП №2 ЛРУП №2 ГУНП у Львівській області – знищити.

Арешти, накладені на речові докази ухвалами слідчого судді Сихівського районного суду м.Львова від 31 грудня 2025 року - скасувати.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

СУДДЯ ОСОБА_17