Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №450/1348/26 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1348/26 Провадження № 2-др/450/29/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

за участі позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Куля Володимира Сергійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 450/1348/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, -

в с т а н о в и в :

22.05.2026 року Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, яким вирішено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, – відмовити.

27.05.2026 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області представником відповідача ОСОБА_2 , адвокатом Куля В. С. скеровано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі № 450/1348/26, яким стягнути із позивача на користь відповідача, судові витрати, що складаються із витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 гривень, яку він мотивує тим, що під час розгляду справи відповідачем було дотримано вимог цивільного процесуального законодавства щодо заявлення та підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу. Зокрема, представник відповідача зазначає, що у відзиві на позовну заяву ним було повідомлено суд про намір звернутися із заявою про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та подати відповідні докази протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. На його думку, така заява подана у встановлений процесуальний строк. Посилаючись на положення частини першої статті 137 ЦПК України, заявник вказує, що витрати на професійну правничу допомогу несуть сторони, а за результатами розгляду справи такі витрати підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. В обґрунтування заявлених вимог представник відповідача зазначає, що між відповідачем ОСОБА_2 та адвокатом Кулею В. С. 09.04.2026 року укладено договір про надання правничої допомоги № 090426-3д щодо представництва інтересів відповідача у справі № 450/1348/26, а вартість наданих послуг визначена додатковою угодою до зазначеного договору. При цьому у відзиві на позовну заяву було наведено попередній орієнтовний розрахунок судових витрат, який у подальшому уточнювався у зв`язку з призначенням справи до розгляду з викликом сторін. Заявник зазначає, що до складу витрат на професійну правничу допомогу увійшли: ознайомлення з матеріалами справи, аналіз позовної заяви, формування правової позиції, підготовка та подання відзиву на позовну заяву; аналіз відповіді на відзив, підготовка та подання заперечень; підготовка заперечення на клопотання про відвід представника відповідача; участь представника відповідача у судовому засіданні, а також інші процесуальні дії, пов`язані із захистом інтересів відповідача у даній справі. За твердженням заявника, загальна вартість фактично наданої професійної правничої допомоги становить 19 000 грн, що включає: 8 000 грн за підготовку та подання відзиву на позовну заяву, 4 000 грн за підготовку та подання заперечень на відповідь на відзив, 3 000 грн за підготовку інших процесуальних документів та 4 000 грн за участь адвоката в одному судовому засіданні. На підтвердження понесених витрат до заяви долучено копії договору про надання правничої допомоги від 09.04.2026 року № 090426-3д, додаткової угоди до нього, акта приймання-передачі наданих послуг від 26.05.2026 року та квитанції до прибуткового касового ордера про оплату вартості правничої допомоги. На думку представника відповідача, заявлена до стягнення сума є реально понесеною, документально підтвердженою та співмірною зі складністю справи, обсягом виконаної адвокатом роботи, витраченим часом і характером наданих правничих послуг, у зв`язку з чим просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 19 000 грн.

28.05.2026 року на адресу суду позивачем ОСОБА_1 подано заперечення на заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якому він просить суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі, мотивуючи це тим, що заявлений до стягнення розмір витрат у сумі 19 000 грн є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, обсягом фактично виконаної адвокатом роботи та не відповідає критеріям розумності й необхідності. У запереченні позивач зазначає, що на підтвердження понесених витрат відповідачем долучено договір про надання правничої допомоги, додаткову угоду до нього, акт приймання-передачі наданих послуг та квитанцію до прибуткового касового ордера. При цьому звертає увагу, що згідно з актом приймання-передачі адвокатом заявлено надання послуг з підготовки відзиву, заперечень на відповідь на відзив, заперечення на заяву про відвід адвоката, а також участі в одному судовому засіданні. Позивач вказує, що дана справа про зміну розміру та способу стягнення аліментів належить до категорії типових сімейних спорів, не є складною, не потребувала вирішення нових чи складних правових питань, значного обсягу доказування або проведення тривалої підготовчої роботи, а її правове регулювання та судова практика є усталеними. Крім того, справа була розглянута фактично в одному судовому засіданні, а обсяг матеріалів справи був незначним. Також позивач зазначає, що в провадженні Франківського районного суду м. Львова перебуває інша справа № 465/9897/25 між тими ж сторонами, у якій інтереси відповідача також представляє адвокат Куля В. С. На його думку, у межах зазначеної справи адвокат уже був ознайомлений із більшістю доказів, документів та правовою позицією сторін, оскільки вони є аналогічними тим, що подавалися у цій справі. У зв`язку з цим позивач вважає необґрунтованими твердження про значний час, витрачений адвокатом на ознайомлення з матеріалами справи та підготовку процесуальних документів. Окрім цього, позивач звертає увагу, що окремі види робіт, зазначені в акті приймання-передачі, зокрема ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання, оформлення, направлення сторонам та подання відзиву, фактично є взаємопов`язаними складовими єдиної процесуальної дії – підготовки відзиву на позовну заяву, а тому їх окреме тарифікування призводить до штучного збільшення розміру витрат. Також, на думку позивача, підготовлені адвокатом заперечення на відповідь на відзив за своїм змістом переважно дублюють доводи, викладені у відзиві, не містять нових правових аргументів чи значного додаткового аналізу, а тому заявлений час і вартість їх підготовки є явно завищеними. З огляду на наведене позивач вважає, що заявлені відповідачем витрати не відповідають критеріям реальності, необхідності та співмірності, а їх розрахунок свідчить про безпідставне завищення вартості наданих правничих послуг та використання інституту розподілу судових витрат як способу отримання додаткового доходу. У зв`язку з цим просить суд відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі.

Відповідно до частин другої, третьої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Позивач у судове засідання з`явився, щодо задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечив в повному обсязі, підтримав подані на адресу суду заперечення.

Відповідач та її представник у судове засідання не з`явилась, однак останній – адвокат Куля В. С. у заяві про ухвалення додаткового рішення вказав про розгляд справи без їх участі, заяву просив задоволити.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступного висновку:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.05.2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, вирішено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, – відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Як встановлено із поданого адвокатом Куля В. С., в інтересах ОСОБА_2 , на адресу суду через підсистему «Електронний суд» відзиву вбачається, що останнім було повідомлено суд про те, що докази витрат на професійну правничу допомогу та докази на підтвердження понесених витрат буде подано протягом п`яти днів з моменту ухвалення рішення, а також долучено орієнтовний розрахунок суми судових витрат у зв`язку із розглядом справи на загальну суму 15 000,00 грн., у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. 27.05.2026 року на адресу суду подано заяву від представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Куля Володимира Сергійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 450/1348/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів.

Таким чином, представником позивача надано докази на підтвердження розміру судових витрат у встановлений ст. 124 ЦПК строк.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі N362/3912/18 (провадження N61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі N201/14495/16-ц (провадження N61-22962св19).

В обґрунтування розміру понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 19 000,00 грн., до матеріалів справи надано копії наступних документів: Договору про надання правничої допомоги № 090426-3д від 09.04.2026 року; додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги №090426-3д від 09.04.2026 року; акта прийому-передачі послуг професійної правничої допомоги та гонорару, що є додатком № 1 до додаткової угоди № 1 про надання правничої допомоги № 090426-3д від 09.04.2026 року; квитанції до прибуткового касового ордера № 090426-3д/1 від 26.05.2026 року.

Згідно копії додаткової угоди № 1 до договору про надання правової допомоги №090426-3д від 09.04.2026 року вбачається, що адвокатом Куля В. С., що діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №004889 від 21.10.2022 року, виданого Радою адвокатів Одеської області, з однієї сторони, та ОСОБА_2 , з другої сторони, обумовили вартість надання та обсяг наступних юридичних послуг: ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання, підготовка, відправка сторонам та подання до суду відзиву на позовну заяву Шавель А.В. до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, справа № 450/1348/26 -

8 000,00 грн, один документ, кількістю шість годин; правовий аналіз відповіді на відзив та доданих до неї матеріалів, формування правової позиції, написання та подання до суду заперечень на відповідь на відзив у справі №450/1348/26 - 4 000,00 грн, один документ, кількістю три години; участь, представництво та захист інтересів відповідача у судових засіданнях у справі №450/1348/26 (у випадку виникнення такої необхідності) - 4 000,00 грн, одне судове засідання; подання заяв, клопотань, пояснень у справі №450/1348/26 (у випадку виникнення такої необхідності) - 3 000,00 грн, один документ, кількістю дві години.

Як вбачається із акта прийому-передачі послуг професійної правничої допомоги та гонорару, що є додатком № 1 до додаткової угоди № 1 про надання правничої допомоги № 090426-3д від 09.04.2026 року, адвокатом було передано, а клієнтом прийнято та здійснено оплату за наступні послуги з надання професійної правничої допомоги: ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання, підготовка, відправка сторонам та подання до суду відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, справа № 450/1348/26 у розмірі 8 000,00 грн.; здійснення правового аналізу відповіді на відзив та доданих до неї матеріалів, формування правової позиції, написання та подання до суду заперечення на відповідь на відзив у справі №450/1348/26 – 4 000,00 грн.; написання та подання до суду заперечення на відвід адвоката Кулі В.С. у справі №450/1348/26 – 3 000,00 грн.; участь та здійснення представництво інтересів клієнта у судовому засіданні у справі №450/1348/26 – 4 000,00 грн. Загальна вартість – 19 000,00 грн.

Вказане вище підтверджується також долученою квитанцією до прибуткового касового ордера № 090426-3д/1 від 26.05.2026 року на вказану вище суму.

Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору про зміну розміру та способу стягнення аліментів на дитину, характер спірних правовідносин, складність справи, у якій відсутні складні фактичні обставини чи необхідність застосування спеціальних знань, а також наявність усталеної та узгодженої судової практики у справах цієї категорії, суд бере до уваги, що заявлені відповідачем до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 19 000,00 грн, відображені в Акті приймання-передачі послуг професійної правничої допомоги та гонорару (Додаток № 1 до Додаткової угоди № 1 до договору про надання правничої допомоги № 090426-3д від 09.04.2026 року), не повною мірою відповідають критеріям співмірності, розумності та необхідності.

Зокрема, суд критично оцінює визначення окремими самостійними видами правничої допомоги таких дій, як ознайомлення з матеріалами справи, формування правової позиції, написання, підготовка, відправлення сторонам та подання до суду відзиву на позовну заяву із визначенням їх вартості у сумі 8 000,00 грн, оскільки зазначені дії є взаємопов`язаними складовими одного процесу підготовки та подання відзиву, а тому не можуть розглядатися як окремі послуги, що істотно збільшують загальну вартість правничої допомоги. Аналогічний висновок стосується і заявленої вартості послуг із здійснення правового аналізу відповіді на відзив, формування правової позиції, підготовки та подання заперечення на відповідь на відзив у розмірі 4 000,00 грн, оскільки зміст такого процесуального документа значною мірою дублює правову позицію, викладену у відзиві, не містить істотно нових правових аргументів чи складного аналізу доказів. Разом із тим суд бере до уваги, що представник відповідача брав участь лише в одному судовому засіданні, за що заявлено до відшкодування 4 000,00 грн. Враховуючи тривалість судового розгляду, характер виконаних процесуальних дій, відсутність необхідності дослідження значного обсягу доказів чи проведення складних процесуальних дій, суд доходить висновку, що і зазначена вартість участі у судовому засіданні є завищеною.

За таких обставин суд погоджується з окремими доводами позивача, викладеними у запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення, зокрема щодо неспівмірності заявленого розміру витрат зі складністю справи, обсягом фактично виконаної адвокатом роботи та часом, об`єктивно необхідним для її виконання. Разом із тим суд не вбачає підстав для повної відмови у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, оскільки матеріалами справи підтверджується факт укладення договору про надання правничої допомоги, виконання адвокатом відповідних процесуальних дій та оплати клієнтом таких послуг, а тому з огляду на критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат із предметом спору та результатом його розгляду, а також враховуючи відмову у позові, суд доходить висновку, що заява представника відповідача підлягає частковому задоволенню, а тому з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, що відповідатиме принципам виправданості, розумності та справедливості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

заяву представника відповідача ОСОБА_2 – адвоката Куля Володимира Сергійовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 450/1348/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру та способу стягнення аліментів, – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ), понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 20.07.2026 року.

СуддяІ. І. Мельничук