Рішення від 13 липня 2026 р. у справі №450/173/24 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/173/24 Провадження № 2-др/450/30/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвоката Шкарупської-Баранової Наталії Богданівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 450/173/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

в с т а н о в и в :

22.05.2026 року Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, яким вирішено первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя – задоволити частково; визнати автомобіль марки HONDA CR-V, 2013 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2199 см3, VIN-код НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , спільним майном подружжя; здійснити поділ майна подружжя шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 248 599,27 грн. (двісті сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 27 копійок) в якості компенсації ринкової вартості 1/2 частки автомобіля марки HONDA CR-V, 2013 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2199 см3, VIN-код НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 - сплачений судовий збір у розмірі 2 485,86 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять гривень 86 копійок) та витрати за консультаційний звіт про оцінку транспортного засобу у розмірі 1 190,40 грн. (одна тисяча сто дев`яносто гривень 40 копійок), що разом становить 3 676,26 грн. (три тисячі шістсот сімдесят шість гривень 26 копійок); в задоволенні інших вимог первісного позову – відмовити; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя – відмовити.

02.06.2026 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області представником позивача за первісним позовом ОСОБА_1 – адвокатом Шкарупською-Барановою Н. Б. подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 450/173/24, в якій вона просить вирішити питання про відшкодування судових витрат, які сплатив позивач ОСОБА_1 а саме: 29200 грн.(двадцять дев`ять тисяч двісті гривень) витрат за надання правничої допомоги, що становить пропорційний розмір задоволених позовних вимог.

Заява вмотивована тим, що під час судового засідання 14 травня 2026 року, на стадії судових дебатів, представник позивача зробила заяву про те, що докази про розмір витрат, які позивач сплатив у зв`язку з розглядом справи буде подано протягом 5-ти днів після ухвалення відповідного рішення суду. Рішенням Пустомитівського районного суду м. Львова від 22 травня 2026 року у справі №450/173/24 було задоволено частково первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя. На підтвердження вказаних обставин, до заяви долучено копію договору про надання правничої допомоги №22/23, копію додатку №1 та оригінал додатку №2 до договору про надання правничої допомоги, квитанції № 14-03/23 та №15-05/26, якими підтверджується, що позивач ОСОБА_1 поніс витрати на правничу допомогу адвоката Шкарупської - Баранової Наталії Богданівни в розмірі 36500 грн.

26.06.2026 року на адресу суду представником відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 – адвокатом Косик Л. А. подано клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, в якому вона просить зменшити розмір витрат на професійну правову ( правничу) допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 у справі №450/173/24 до 5000 грн, обґрунтовуючи це тим, що заявлені судові витрати є завищеними, необґрунтованими та підлягають зменшенню, з урахуванням того, що відповідно до долученого до заяви акту виконаних робіт від 15.05.2026 були надані наступні послуги: підготовка позовної заяви – 5000 грн., підготовка відповіді на відзив– 4000 грн., відзив на зустрічний позов – 5000 грн., клопотання про долучення доказів– 500 грн., клопотання про витребування доказів – 2000 грн., клопотання про допит свідків – 500 грн., представництво замовника в суді, 7 судових засідань – 21000 грн. Звертає увагу на те, що представництво замовника в суді згідно акту виконаних робіт від 15.05.2026 тарифікується 1 год – 3000, 00 грн., проте не усі судові засідання у справі №450/173/24 тривали 1 годину, відповідно такі розрахунки є завищеними, Крім цього, на підтвердження оплати за надані послуги адвоката надані квитанції складені довільної форми адвокатом Шкарупською–Барановою Н. Б., без зазначення номеру договору про надання правничої допомоги, згідно яких ОСОБА_1 було сплачено 14.01.2024 – 5000,00 грн. та 15.05.2026 – 31 500 грн. Отже, враховуючи особливості предмета спору, час, який був необхідний для вчинення дій та надання послуг, зазначених в акті виконаних робіт від 15.05.2026 року, виходячи з критеріїв їх виправданості, розумності їх розміру та співмірності з позовом та складністю справи, вважає, що заявлена сума витрат позивача на професійну правничу допомогу є необґрунтованою та недоведеною та підлягає зменшенню.

10.07.2026 року адвокатом Шкарупською-Барановою Н. Б., в інтересах ОСОБА_1 , подано заперечення на клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, обумовлюючи це тим, що не заслуговують доводи відповідачки про тарифікування участі представника позивача 1 год – 3000, 00 грн під час судових засідань. У пункті 2 розділу «Гонорар» Договору про надання правничої допомоги №22/23 від 27 грудня 2023 року вказано, що вартість роботи адвоката під час судових засідань становить 3000 грн., незалежно від тривалості такого засідання. Також в долученому Акті виконаних робіт від 15 травня 2026 року вказано, що одиниця послуги представництва замовника в суді є судове засідання, а з метою лаконічного оформлення такого акту у колонці «Вартість 1 год в грн.» було вказано розмір вартості такої послуги за 1 засідання, а тому доводи сторони відповідача за первісним позовом про тривалість судових засідань, що були проведені в межах даної цивільної справи, не заслуговують на увагу, адже є суб`єктивним тлумаченням Акта виконаних робіт, що був долучений до заяви про стягнення понесених судових витрат. Також звернула увагу на те, що Законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. Також, у квитанції від 15.05.2026 року вказано, що ОСОБА_1 сплачено за надання правничої допомоги в цивільній справі №450/173/24 - 31 500 (тридцять одна тисяча п`ятсот гривень) гривень. Водночас, враховуючи той факт, що квитанція від 14 січня 2024 року стосувалась оплати лише позовної заяви, неможливо було вказати в межах якої цивільної справи здійснювалась оплата. Просила суд задоволити заяву про стягнення понесених судових витрат у повному обсязі та відмовити у задоволенні заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин другої, третьої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

У судове засідання представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом – адвокат Шкарупська-Баранова Н. Б. не з`явилась, однак направила на адресу суду заяву про розгляд справи без участі, просила заяву задоволити.

У судове засідання представник відповідача за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом – адвокат Косик Л. А. не з`явилась, будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, про причини неявки суд не повідомила.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступного висновку:

рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.05.2026 року у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, вирішено первісний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя – задоволити частково; визнати автомобіль марки HONDA CR-V, 2013 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2199 см3, VIN-код НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , спільним майном подружжя; здійснити поділ майна подружжя шляхом стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 248 599,27 грн. (двісті сорок вісім тисяч п`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 27 копійок) в якості компенсації ринкової вартості 1/2 частки автомобіля марки HONDA CR-V, 2013 року випуску, червоного кольору, об`єм двигуна 2199 см3, VIN-код НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 ; стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 - сплачений судовий збір у розмірі 2 485,86 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят п`ять гривень 86 копійок) та витрати за консультаційний звіт про оцінку транспортного засобу у розмірі 1 190,40 грн. (одна тисяча сто дев`яносто гривень 40 копійок), що разом становить 3 676,26 грн. (три тисячі шістсот сімдесят шість гривень 26 копійок); в задоволенні інших вимог первісного позову – відмовити; у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя – відмовити.

Згідно ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

При ухваленні рішення, судом не вирішувалось питання щодо судових витрат на професійну правничу допомогу, які були понесені позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 у цивільній справі № № 450/173/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. 14.05.2026 року у судовому засіданні на стадії судових дебатів, адвокат Шкарупська-Баранова Н. Б. зробила заяву про те, що докази про розмір витрат, буде подано протягом п`яти днів після ухвалення відповідного рішення суду. 02.06.2026 року представником позивача за первісним позовом на адресу суду була подана заява про стягнення судових витрат за професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі N362/3912/18 (провадження N61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі N201/14495/16-ц (провадження N61-22962св19).

В обґрунтування розміру понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 36 500,00 грн., що як зазначає сторона позивача за первісним позовом, пропорційно до задоволених позовних вимог первісного позову складає 29 200,00 грн., до матеріалів справи надано копії наступних документів: Договору про надання правничої допомоги № 22/23 від 27.12.2023 року; додатку № 1 до договору про надання правничої допомоги № 22/23 від 27.12.2023 року у цивільній справі 450/173/24 (орієнтований розрахунок); додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги № 22/23 від 27.12.2023 року (акт виконаних робіт); квитанції № 14-01/23 від 14.01.2024 року; квитанції № 15-05/26 від 15.05.2025 року.

Згідно копії додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги № 22/23 від 27.12.2023 року (акт виконаних робіт) вбачається, що адвокатом Шкарупською-Барановою Наталією Богданівною, яка діє на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1490, виданого на підставі рішення Львівської обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № 2 від 11.03.2009 року ОСОБА_1 надано правничу допомогу в цивільній справі № 450/173/24 за вказаним переліком: 15.01.2024 року – підготовка позовної заяви (2,5 год.) вартістю 5 000 грн; 06.02.2024 року – підготовка відповіді на відзив (2 год.) вартістю 4 000 грн; 13.03.2024 року – представництво замовника в судовому засіданні вартістю 3 000 грн; 16.07.2024 року – представництво замовника в судовому засіданні вартістю 3 000 грн; 31.07.2024 року – підготовка відзиву на зустрічний позов (2,5 год.) вартістю 5 000 грн; 11.10.2024 року – підготовка клопотання про долучення доказів (15 хв.) вартістю 500 грн; 30.10.2024 року – підготовка клопотання про витребування доказів (15 хв.) вартістю 500 грн; 25.02.2025 року – представництво замовника в судовому засіданні вартістю 3 000 грн; 02.04.2025 року – підготовка клопотання про допит свідків (15 хв.) вартістю 500 грн; 03.04.2025 року – представництво замовника в судовому засіданні вартістю 3 000 грн; 20.03.2026 року – представництво замовника в судовому засіданні вартістю 3 000 грн; 27.04.2026 року – представництво замовника в судовому засіданні вартістю 3 000 грн; 14.05.2026 року – представництво замовника в судовому засіданні вартістю 3 000 грн. Загальна вартість наданої професійної правничої допомоги становить 36 500 грн, яка, згідно з актом, є фактично сплаченою.

Вказане вище підтверджується також долученою квитанцією № 14-01/23 від 14.01.2024 року, згідно якої ОСОБА_1 сплачено за написання позовної заяви – 5000,00 грн., а також квитанцією № 15-05/26 від 15.05.2025 року, де вказано, що ОСОБА_1 , сплачено за надання правничої допомоги в цивільній справі № 450/173/24 - 31 500 грн. Розрахунок проведено внесенням готівкових коштів відповідно до Акту виконаних робіт від 15.05.2026 року.

Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору, який стосується поділу майна подружжя, характер спірних правовідносин, часткове задоволення первісного позову, відмову у задоволенні зустрічного позову, складність справи, кількість досліджених доказів, тривалість розгляду із 17.01.2024 року, характер правових послуг, найменування робіт, зазначених в додатку № 2 до договору про надання правничої допомоги № 22/23 від 27.12.2023 року (акті виконаних робіт), заяву про зменшення судових витрат представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом на заяву про ухвалення додаткового рішення, з огляду на критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат із предметом спору та результатом його розгляду, а також оцінюючи заявлену суму витрат на професійну правничу допомогу через призму її виправданості, обґрунтованості та відповідності засадам справедливості, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення відповідної заяви.

З огляду на викладене та часткове задоволення первісного позову у розмірі 248 599,27 грн. із заявлених 313 250,00 грн., що становить 79,36 % (248 599,27 грн. ? 313 250,00 грн. = 0, 7936 %) від заявлених позовних вимог, судові витрати відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України, суд доходить висновку, що документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 36 500,00 грн., які були понесені позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_1 у цивільній справі № 450/173/24, становитимуть 28 966,40 грн., а не заявлені 29 200,00 грн. (36 500,00 грн. ? 79,36 % грн. = 28 966,40 грн), у зв`язку з чим, заява представника позивача за первісним позовом підлягає частковому задоволенню, а тому з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 28 966,40 грн, як такі, що відповідатимуть принципам виправданості, розумності та справедливості.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

заяву представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 – адвоката Шкарупської-Баранової Наталії Богданівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі № 450/173/24 за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 ), понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 28 966,40 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень 40 копійок).

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 14.07.2026 року.

СуддяІ. І. Мельничук