Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: інших фактів, з них:.
Дата: 12 липня 2026 р.
Справа: №463/4890/26
Суддя: Головатий Р. Я.
Справа № 463/4890/26
Провадження № 2-о/463/201/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2026 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Головатого Р.Я.
з участю секретаря судового засідання Афанасьєва Д.С.
представника заявника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересована особа: ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення,-
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, просить встановити той факт, що заявник ОСОБА_4 з 19 серпня 2021 року по 05 червня 2025 року проживала окремо під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_3 .
Заяву обґрунтовує тим, що 12 березня 2013 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, від якого ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_6 . Рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 05 червня 2025 року шлюб було розірвано, а заявнику відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_7 .
Починаючи з 19 серпня 2021 року, подружжя не підтримувало стосунків, проживало окремо та не вело спільного господарства. У цей період ОСОБА_2 разом із сином виїхала до Республіки Польща, де проживає й працює по теперішній час. Колишній чоловік залишився в Україні та проживає у житловому будинку, що належить заявнику на праві приватної власності.
Факт виїзду та тривалого проживання за кордоном підтверджується повідомленням Державної прикордонної служби України, листом контролюючого органу Республіки Польща від 05 березня 2026 року, а також описовою частиною судового рішення від 05 червня 2025 року, де зафіксовано, що сторони протягом чотирьох років до розлучення проживали окремо.
Заявник працює в Польщі, сплачує податки, користується пільгами щодо неповнолітнього сина ОСОБА_8 , однак при поданні звіту у відповідності до чинного законодавства Республіки Польща у неї вимагають підтвердження про те, що заявник є особою, щодо якої суд ухвалив рішення про сепарацію в розумінні окремих положень (в перекладі з польської мови, лист відп.: верифікація РІТ), не приймаючи до уваги рішення Личаківського районного суду м.Львова від 05 червня 2025 року про розірвання шлюбу, де в його описовій частині значиться, що «Сторони протягом останніх чотирьох років проживають окремо,...»
У зв`язку з наведеним ОСОБА_2 змушена звернутися до суду в порядку окремого провадження для встановлення юридичного факту її окремого проживання з ОСОБА_3 під час перебування в шлюбі в період з 19 серпня 2021 року по 05 червня 2025 року, тому просить заяву задовольнити.
Ухвалою від 27.05.2026 постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, призначити справу до розгляду в судове засідання на 18.06.2026, яке було відкладено на 13.07.2026.
В судовому засіданні представник заявника вимоги заяви підтримав з підстав, викладених у заяві та просив таку задовольнити.
Заінтересована особа ОСОБА_3 на розгляд справи не з`явився, причин неявки суду не повідомив.
Заслухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
За змістом ст.293, 315 ЦПК суд може установити будь-який факт, що має юридичне значення для фізичної особи, від якого залежить подальший розвиток цивільних правовідносин, у яких така особа є учасником. Натомість особливістю справ окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, є та обставина, що суд може визнати існування лише тих певних фактичних обставин дійсності, які породжують настання наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення суб`єктивних цивільних прав, юридичних обов`язків, а також цивільних правовідносин в цілому, тобто юридичні факти можуть бути встановлені судом лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Рішенням Личаківського районного суду м.Львова від 05.06.2025, яке набрало законної сили 07.07.2025, у справі №463/3349/25 (провадження №2/463/1334/25) розірвано шлюб, що був зареєстрований 12 березня 2013 року Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 99, між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 . Після розірвання шлюбу визначено позивачу прізвище ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
З урахуванням наведеного шлюб між заявником та заінтересованою особою припинено саме 07.07.2025.
Заявник стверджує, що подружжя не підтримувало стосунків, проживало окремо та не вело спільного господарства ще з 19.08.2021, оскільки у цей період ОСОБА_2 разом із сином виїхала до Республіки Польща, де проживає й працює по теперішній час.
Разом з тим, такі доводи заявника самі по собі не дають беззаперечних підстав для встановлення факту окремого проживання під час зареєстрованого шлюбу, оскільки відповідно до ч.2 ст.3 СК України подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Більше того, як вбачається зі змісту заяви, а також пояснень представника заявника, наданих в судовому засіданні, ОСОБА_3 проживає у житловому будинку, що належить на праві приватної власності заявнику.
Не дають підстав для задоволення заяви і посилання заявника на те, що в описовій частині рішення Личаківського районного суду м.Львова від 05 червня 2025 року про розірвання шлюбу значиться, що «Сторони протягом останніх чотирьох років проживають окремо,...», оскільки відповідно до ч.3 ст.265 ЦПК України в описовій частині рішення зазначаються: 1) стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача; 2) заяви, клопотання; 3) інші процесуальні дії у справі (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо). В той же час фактичні обставини, встановлені судом, які згідно з ч.4 ст.82 ЦПК України не доказуються при розгляді іншої справи, зазначаються згідно з п.1 ч.4 ст.265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення суду, однак з мотивувальної частини рішення Личаківського районного суду м.Львова від 05 червня 2025 року не вбачається, що судом вказані заявником обставини було встановлено.
Також суд не знайшов підстав для задоволення клопотання заявника про допит свідка, оскільки лише показання свідків не можуть бути підставою для встановлення наявності чи відсутності фактичних шлюбних та сімейних відносин.
Крім цього, звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, у якій просить встановити той факт, що заявник ОСОБА_4 з 19 серпня 2021 року по 05 червня 2025 року проживала окремо під час зареєстрованого шлюбу з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 зазначає, що працює в Польщі, сплачує податки, користується пільгами щодо неповнолітнього сина ОСОБА_8 , однак при поданні звіту у відповідності до чинного законодавства Республіки Польща у неї вимагають підтвердження про те, що заявник є особою, щодо якої суд ухвалив рішення про сепарацію в розумінні окремих положень.
Разом з тим, встановлення режиму окремого проживання подружжя регулюється ст.119 СК України та згідно з ч.1 цієї статті за заявою подружжя або позовом одного з них суд може постановити рішення про встановлення для подружжя режиму окремого проживання у разі неможливості чи небажання дружини і (або) чоловіка проживати спільно, а тому рішення про сепарацію не може здійснюватися шляхом встановлення факту, що має юридичне значення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення заяви ОСОБА_2 відсутні.
Керуючись ст.247, 259, 263-265, 268, 293, 315-319, 352, 354 ЦПК України, -
ухвалив:
в задоволенні заяви ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):
Заявник: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 20.07.2026.
Суддя: Р.Я. Головатий
Оригінал: reyestr.court.gov.ua