Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №332/869/26 — Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/869/26

Провадження №: 2-о/332/65/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 р. м.Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя в складі:

головуючої судді Ретинської Ю.І.,

присяжних Король Л.О.,

Костенко Я.А.,

за участю секретаря Карліної А.М.,

представника заявника – адвоката Кірша М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Заводський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 Міністерства оборони України, про визнання фізичної особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою про оголошення померлим сина ОСОБА_2 , який загинув при захисті Батьківщини, під час безпосередньої участі в активних бойових діях поблизу села Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Бахмітської Донецької області, при виконанні бойового завдання по забезпеченню та здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

В обґрунтування заяви зазначила, що на початку жовтня місяця 2022 року її син ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний за мобілізацією до лав Збройних Сил України.

У листопаді 2022 року вона отримала від ІНФОРМАЦІЯ_2 сповіщення сім`ї №125 від 18.11.2022 року за №21/3930 наступного змісту: «Сповіщаю Вас зі скорботою про те, що Ваш син Стрілець-санітар 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом - в/ч НОМЕР_1 ), військовослужбовець військової служби солдат ОСОБА_2 , 1977 року народження, призваний на військову службу 08.10.2022 р. через ІНФОРМАЦІЯ_3 був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявивши стійкість та мужність поблизу н.п. Кліщіївка Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони Збройних сил Російської Федерації зник безвісти 16.11.2022 року виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій».

Актом розслідування було встановлено, що зникнення стрільця-санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 сталося 16.11.2022 року приблизно о 23.00 годин за особливих обставин, коли останній, виконуючи свій військовий обов`язок, перебував у період дії воєнного стану, під час захисту Батьківщини у зоні активних бойових дій, на ділянці місцевості біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, приймаючи безпосередню участь в активних бойових діях і здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації.

Оголошення ОСОБА_2 померлим в судовому порядку пов`язується з виникненням прав і законних інтересів, щодо отримання соціальних виплат, для визначення правового статусу члена сім`ї соціального забезпечення.

В судовому засіданні представник заявниці - адвокат Кірш М.О заяву підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав, наведених у заяві та у додаткових поясненнях від 28.04.2026.

06.04.2026 на адресу суду надійшли додаткові пояснення представника заінтересованої особи Міністерства оборони України, відповідно до яких ОСОБА_3 просила відмовити у задоволенні заяви, посилаючись на те, що задоволення вказаної заяви впливатиме на права та обов`язки його спадкоємців, а також на їхнє право на отримання одноразової допомоги, що свідчить про наявність спору про право. Крім того представниця заінтересованої особи посилаючись на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у Постанові від 11.12.2024 у справі 755/11021/22, зауважила, що воєнні дії у розумінні ч. 2 ст. 46 ЦК України на території, де зник безвісти син заявниці, не завершились, у зв`язку із чим відсутні підстави для оголошення ОСОБА_2 померлим.

Представник заінтересованої особи Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в судове засідання не з`явилась, від неї надійшла письмова заява відповідно до якої просить розгляд справи проводити без її участі та проти задоволення заяви не заперечує.

У письмових поясненнях від 06.04.2026 представник заінтересованої особи Міністерства оборони України, крім іншого, просила розгляд справи проводити за відсутності їх представника за наявними матеріалами, відповідно до вимог чинного законодавства.

Представник заінтересованої особи військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Суд, заслухавши представника заявника, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Оголошення фізичної особи померлою (смерть in absentia) - це судове визнання померлою фізичної особи, щодо якої за місцем її постійного проживання немає будь-яких відомостей про місце перебування протягом встановленого законом строку.

У правовому контексті оголошення фізичної особи померлою є припущенням її смерті (praesumptio mortis), що має наслідком припинення правосуб`єктності. Суд під час оголошення фізичної особи померлою достеменно не може встановити факт її смерті, а лише припускає це на підставі непрямих доказів або у зв`язку із тривалою безвісною відсутністю.

Оголошення фізичної особи померлою є юридичною фікцією, техніко-правовим прийомом, за якого суд визнає дійсними юридичні факти і обставини, які не підтверджуються неспростовними доказами через брак останніх або їх недостатність.

Законодавець розрізняє дві підстави оголошення судом фізичної особи померлою: загальну та спеціальну.

Відповідно до частини першої статті 46 ЦК України фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

За змістом частини другої статті 46 ЦК України фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» - та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України (другий сенат) від 18 червня 2020 року № 5-р(ІІ)/2020 принцип верховенства права (правовладдя) вимагає суддівської дії у ситуаціях, коли співіснують суперечливі норми одного ієрархічного рівня. У таких ситуаціях до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» (lex posterior derogat priori); «закон спеціальний має перевагу над загальним» (lex specialis derogat generali); «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» (lex posterior generalis non derogat priori speciali). Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 лютого 2023 року у справі № 910/18214/19 також звертала увагу на співвідношення між загальною та спеціальною нормою. Так, спеціальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у певних випадках, визначених такою нормою права, а загальна норма встановлює правила, які підлягають застосуванню у всіх випадках, крім тих, на які поширюється гіпотеза спеціальної норми. Тому загальна та спеціальна норми не суперечать одна одній, а встановлюють системне законодавче регулювання.

Законодавець запроваджує спеціальну цивільно-правову норму з метою конкретизації, деталізації та диференціації правового регулювання цивільних відносин в межах їх загального роду. Спеціальна норма походить від загальної і тісно з нею пов`язана.

Відповідно у ситуації, коли внаслідок збройної агресії рф проти України фізична особа пропала безвісти, суд має право оголосити цю фізичну особу померлою відповідно до частини другої статті 46 ЦК України саме на підставі цих приписів (за умови доведеності зазначених обставин), використовуючи ці норми як спеціальні.

Приписи частини другої статті 46 ЦК України пов`язують оголошення фізичної особи померлою у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, а не у зв`язку з воєнним станом як таким.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану»).

За змістом статті 1 Закону України від 06 грудня 1991 року № 1932-XII «Про оборону України»(станом на час виникнення правовідносин у цій справі):

- воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень;

- бойові дії - форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння);

- воєнні дії - організоване застосування сил оборони та сил безпеки для виконання завдань з оборони України;

- район воєнних (бойових) дій - визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або/та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.

Відповідно бойові дії є однією із форм воєнних дій. Ці категорії співвідносять як ціле (воєнні дії) та частина (бойові дії). Тому воєнні дії, які законодавець згадує у частині другій статті 46 ЦК України, не обмежуються лише бойовими діями.

Законодавець у 2018 році вніс зміни до частини другої статті 46 ЦК України, доповнивши частини другу і третю статті 46 після слів «воєнними діями» словами «збройним конфліктом».

Із пояснювальної записки до проекту Закону про правовий статус осіб, зниклих безвісти: «Беручи до уваги триваючий збройний конфлікт на території України та його наслідки як для населення в цілому, так і для окремих осіб, найбільш доцільним є прийняття окремого закону, який визначатиме правовий статус осіб, зниклих безвісти, та забезпечуватиме правове регулювання відносин, пов`язаних з обліком цих осіб та їх розшуком, з метою максимального подолання руйнівних наслідків конфлікту».

Збройний конфлікт - це збройне зіткнення між державами (міжнародний збройний конфлікт, збройний конфлікт на державному кордоні) або між ворогуючими сторонами в межах території однієї держави, як правило, за підтримки ззовні (внутрішній збройний конфлікт) (пункт 7 частини першої статті 1 Закону України від 21 червня 2018 року № 2469-VIII «Про національну безпеку України»).

Потрібно наголосити на тому, що законодавець розмежовує категорії «воєнні дії», «збройний конфлікт» і «воєнний стан». Частина друга статті 46 ЦК України послуговується категоріями «воєнні дії» і «збройний конфлікт», а не «воєнний стан». Тому немає підстав пов`язувати початок перебігу строків, зазначених у частині другій статті 46 ЦК України, із введенням, припиненням або скасуванням воєнного стану в Україні.

Велика Палата Верховного Суду для з`ясування змісту припису речення другого частини другої статті 46 ЦК України «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» використовує телеологічний (цільовий) спосіб тлумачення норми права.

Правова мета встановлення спеціальних строків полягає в тому, що визначені частиною другою статті 46 ЦК України два роки від дня закінчення воєнних дій, збройного конфлікту або шість місяців потрібні для розшуку особи та вжиття заходів для її повернення із зони воєнних дій, збройного конфлікту або з інших держав і територій. Дворічний або шестимісячний строки обумовлені тим, що в багатьох випадках під час воєнних дій, збройних конфліктів загибель або зникнення осіб відбувається в умовах невизначеності, на територіях, де тривають активні бойові дії, або в тимчасово окупованих регіонах, що ускладнює вирішення питання розшуку фізичної особи. І навіть за наявності цих строків очевидність щодо зникнення безвісти або загибелі особи може залишатися невідомою. Однак саме для розв`язання таких проблем і застосовуються юридичні фікції.

Речення друге частини другої статті 46 ЦК України не конкретизує обставини, за яких суд може застосувати скорочений шестимісячний строк замість дворічного, зазначеного у реченні першому цієї частини. Водночас суд може послатися на шестимісячний строк у разі наявності істотних підстав для припущення, що фізична особа загинула внаслідок воєнних дій, збройного конфлікту, і без обґрунтованих підстав очікувати, що з часом обставини зміняться або з`являться нові дані щодо місцезнаходження цієї особи.

Законодавець доповнив чинний ЦК України реченням другим частини другої статті 46 ЦК України за для врегулювання ситуацій, коли у суду є достатні істотні підстави вважати, що на основі доказів у конкретній справі фізична особа - з надзвичайно великою вірогідністю - є дійсно померлою (загиблою), і що впродовж двох років, зазначених у частині першій цієї статті, про особу не буде додаткових відомостей як про живу.

Словосполучення «від дня закінчення воєнних дій», особливо у контексті широкомасштабної збройної агресії рф проти України, потрібно розуміти як визначення строку тривалістю в шість місяців, який потрібно обраховувати передусім від дня закінчення активних бойових дій на певній території України.

Визначення шести місяців як мінімально потрібного строку відображає необхідність обґрунтованого періоду для пошуку зниклої особи, враховуючи особливі обставини зникнення, зокрема під час активних бойових дій. Встановлення такого строку дозволяє зменшити ймовірність того, що особа, яка може бути ще живою, буде передчасно визнана померлою.

Оголошення фізичної особи померлою пов`язується з виникненням у її родичів та інших заінтересованих осіб прав і законних інтересів, як-от: право на спадкування майна, отримання соціальних виплат, призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника, припинення шлюбу, припинення зобов`язань, пов`язаних із такою особою, або інші матеріальні чи нематеріальні інтереси, пов`язані зі смертю цієї особи, тощо. Зазначене рішення також має важливе значення для правового статусу членів сім`ї, їх соціального забезпечення та можливості розпоряджатися майном особи, яка була оголошена померлою. Це оголошення має наслідки й для договірних зобов`язань, кредитних відносин і будь-яких інших правочинів, у яких брала участь особа, оскільки це може вплинути на вимоги кредиторів та інші правовідносини, пов`язані із зобов`язаннями.

Тому суд, зважаючи на конкретні обставини справи, повинен застосовувати норми права, які сприяють досягненню справедливого та передбачуваного результату. Правило про мінімальний шестимісячний строк дозволяє використовувати правові приписи до специфічних умов з огляду на активні бойові дії, соціальний контекст і правову невизначеність, яка виникає внаслідок збройної агресії рф.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

Інше, звужувальне, тлумачення правила другого речення частини другої статті 46 ЦК України було б проявом надмірного формалізму і суперечило б завданням цивільного судочинства.

Законодавець, формуючи припис речення другого частини другої статті 46 ЦК України («з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців»), після слів «шести місяців» завершив речення. Зазначене унаочнює, що правильним є таке тлумачення цього припису, що здійснюватиметься без прив`язки до моменту скасування воєнного стану, припинення воєнних дій, збройного конфлікту як такого на усій території України.

Шість місяців, які визначені в реченні другому частини другоїстатті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309 (далі - Наказ № 309).

У цьому Наказі № 309 зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 309, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

Даний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року по справі № 755/11021/22.

Заявниця просить оголосити свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стрільця-санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_4 або на день надрання рішення законної сили, при захисті Батьківщини, під час безпосередньої участі ОСОБА_2 в активних бойових діях поблизу села Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області, при виконанні бойового завдання по забезпеченню та здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації.

Копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_3 слідує, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 (а.с. 18)

Інші близькі родичі, які б могли бути заінтересованими особами відсутні, що підтверджується поясненнями заінтересованої особи – Заводського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління юстиції України (а.с. 157-158), що дає підстави стверджувати про відсутність спору про право.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.10.2022 року № 286, солдата ОСОБА_4 , військовослужбовця призваного за мобілізацією, зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення за посадою солдата резерву 7 запасної роти військової частини НОМЕР_1 (а.с. 27).

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 20.10.2022 року № 298 солдата ОСОБА_4 , солдата резерву 7 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , було зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та на всі види забезпечення за посадою стрільця - санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 і вважати таким, що з 20 жовтня 2022 року справи і посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою (а.с. 28).

Зі сповіщення сім`ї №125 від 18.11.2022 року за №21/3930 слідує, що стрілець-санітар 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 (далі за текстом - в/ч НОМЕР_1 ), військовослужбовець військової служби солдат ОСОБА_2 , 1977 року народження, призваний на військову службу 08.10.2022р. через ІНФОРМАЦІЯ_3 був вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину виявивши стійкість та мужність поблизу н.п. Кліщіївка Донецької області під час артилерійського обстрілу зі сторони Збройних сил Російської Федерації зник безвісти 16.11,2022 року виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій» (а.с. 57).

Актом розслідування було встановлено, що зникнення стрільця-санітара 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 5 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 сталося 16.11.2022 року приблизно о 23.00 годин за особливих обставин, коли останній, виконуючи свій військовий обов`язок, перебував у період дії воєнного стану, під час захисту Батьківщини у зоні активних бойових дій, на ділянці місцевості біля населеного пункту Кліщіївка Бахмутського району Донецької області, приймаючи безпосередню участь в активних бойових діях і здійснюючи заходи з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії з боку Збройних Сил Російської Федерації (а.с. 15-25).

Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022082030001055 від 25.11.2022 за заявою ОСОБА_1 зареєстровано кримінальне провадження за ч.1 ст. 115 КК України у зв`язку зі зникненням безвісти її сина ОСОБА_2 (а.с. 11).

Згідно Витягів з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20230719-2346 від 19.07.2023 року та № ВГ/В -20260626-65 від 26.06.2026 року ОСОБА_2 набув статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин (а.с. 12, 164).

З відповіді секретаря Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 23.02.2023 № 222/ши/1939 слідує, що військовослужбовця ОСОБА_2 включено в реєстр Національного інформаційного центру розбудови миру «Український національний центр розбудови миру». Однак, перебування зазначеного військовослужбовця у полоні держави-агресора не підтверджено російською стороною та Міжнародним Комітетом Червоного Хреста (а.с. 53).

Наказ № 309 від 22 грудня 2022 року «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України втратив чинність.

Наказом № 376 від 28.02.2025 року Міністерства розвитку громад та територій України затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Так, відповідно до вказаного Наказу територією активних бойових дій було селище Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області з 24.02.2022 року до 23.01.2023 року.

Отже, саме з 23 січня 2023 року має обраховуватися початок шестимісячного строку, зазначеного у реченні другому частини другої статті 46 ЦК України як дата закінчення активних бойових дій на території селища Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області.

ОСОБА_2 зник безвісти 16.11.2022 року виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій у селищі Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області.

Отже в зв`язку з тим, що з моменту зникнення безвісти ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , пройшло більше шести місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, та в селищі Кліщіївка Бахмутської району Донецької області завершились активні бойові дії 23.01.2023 року, а ОСОБА_2 зник безвісти 16.11.2022 року в районі виконання бойового завдання поблизу н.п. Кліщіївка Бахмутської району Донецької області, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій, суд вважає за необхідне оголосити ОСОБА_2 померлим.

Той факт, що відповідно до Наказу № 376 від 28.02.2025 року на території селища Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Донецької області відновилися бойові дії 18.09.2023 не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки протягом дев`яти місяців на вказаній території були відсутні бойові дії.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п`яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв`язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження (ст. 47 ЦК України).

Правові наслідки появи фізичної особи, яка була оголошена померлою визначені нормами ст. 48 ЦК України. Так, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою. Незалежно від часу своєї появи фізична особа, яка була оголошена померлою, має право вимагати від особи, яка володіє її майном, повернення цього майна, якщо воно збереглося та безоплатно перейшло до неї після оголошення фізичної особи померлою, за винятком майна, придбаного за набувальною давністю, а також грошей та цінних паперів на пред`явника. Особа, до якої майно перейшло за відплатним договором, зобов`язана повернути його, якщо буде встановлено, що на момент набуття цього майна вона знала, що фізична особа, яка була оголошена померлою, жива. У разі неможливості повернути майно в натурі особі, яка була оголошена померлою, відшкодовується вартість цього майна. Якщо майно фізичної особи, яка була оголошена померлою і з`явилася, перейшло у власність держави, Автономної Республіки Крим або територіальної громади і було реалізоване ними, цій особі повертається сума, одержана від реалізації цього майна.

Зі змісту поданої до суду заяви про оголошення особи померлою вбачається, що підставою для звернення заявниці з вказаною заявою є її намір реалізувати своє право на отримання грошової допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», оформлення спадщини, тощо.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: відсутність особи в місці її постійного проживання; відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

Згідно ч. 1 ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах встановлення фактів, що мають юридичне значення» визначено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина, коли немає доказів про факт його смерті. У цих справах суд визнає днем смерті громадянина, оголошеного померлим, день його гаданої смерті, якщо він пропав без вісті за обставин, які загрожували смертю або давали підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, а в інших випадках днем смерті вважається день набрання законної сили рішення суду про оголошення громадянина померлим.

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ЦПК України після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою суд надсилає рішення відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, а в населеному пункті, де немає нотаріуса, - відповідного органу місцевого самоврядування для вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. За наявності в населеному пункті кількох нотаріусів, а також у випадках, коли місце відкриття спадщини невідоме, рішення надсилається до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити, що у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місце перебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або іншою заінтересованою особою в порядку ст. 309 ЦПК України.

Суд звертає увагу, що частиною другою статті 20 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» передбачено, якщо особа, зникла безвісти за особливих обставин, оголошена померлою, але її останки не знайдено, проведення розшуку не припиняється до встановлення її місце перебування, місця поховання чи місцезнаходження останків такої особи.

Керуючись ст. ст.5,12,13,79,81,258,259,263-265,268,272,273,354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Оголосити померлим (загиблим) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя (РНОКПП НОМЕР_4 ) при захисті Батьківщини, під час безпосередньої участі ОСОБА_2 в активних бойових діях при виконанні бойового завдання по забезпеченню та здійсненню заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації

- місцем смерті (загибелі) ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) вважати село Кліщіївка Бахмутської міської територіальної громади Бахмітської Донецької області.

- датою смерті (загибелі) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), вважати ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Після набрання законної сили рішенням про оголошення фізичної особи померлою надіслати копію рішення до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті фізичної особи, а також до державного нотаріального архіву з метою передачі його за належністю уповноваженому нотаріусу для вжиття заходів з охорони спадкового майна.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду або через Заводський районний суд міста Запоріжжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.І. Ретинська

Присяжні Л.О. Король

Я.А. Костенко