Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №500/2167/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2167/26

20 липня 2026 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо непроведення позивачу з 01.03.2026 перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проведенню виплати пенсії з обмеження максимальним розміром та з врахування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 30.12.2025 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести позивачу з 01.03.2026р. перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проводити виплату пенсій без обмеження максимальним розміром та без врахування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 30.12.2025 « 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач проводить виплату позивачу щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю в значно меншому розмір, що на думку позивача є незаконним. Крім того, зазначає, що починаючи з 01.03.2026 відповідач незаконно обмежив виплату пенсії позивача максимальним розміром та під час нарахування та виплати пенсії позивачу застосовує обмежуючі коефіцієнти передбачені постановою Кабінету Міністрів України "Про визначення порядку виплати пенсії деяким категоріям осіб у 2026році у період дії воєнного стану" від 30.12.2025 № 1778.

Ухвалою суду від 09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Заперечуючи проти позовних вимог, представник відповідача подав до суду відзив на позов, в якому просить відмовити у задоволенні позову повністю. Просить врахувати, що позивачу проводиться виплата підвищення пенсії відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (1038,00грн.), яке є більшим, то підстави для виплати щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю (379,60грн.) відсутні.

Дослідивши письмові докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Позивач має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), є особою з інвалідністю ІІ групи внаслідок захворювання, пов`язаного з аварією на Чорнобильській АЕС.

Позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України від 28.02.1991 №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та проводити виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та без врахування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 30.12.2025 « 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану».

Листом ГУ ПФУ в Тернопільській області від 25.03.2026 повідомило позивача про відмову щодо перерахунку пенсії, зсилаючись на відсутність підстав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначено в Законі №796-XII.

Статтею 49 Закону №796-XII визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, встановлюються пенсії у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Нарахування додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю осіб, які віднесені до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначено у положеннях статті 50 Закону №796-ХІІ, яка неодноразово зазнавала змін.

Відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

01.01.2008 набрав чинності Закон України від 28.12.2007 №107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік" (далі - Закон №107-VI), яким, серед іншого, було внесено зміни до Закону №796-ХІІ та викладено статтю 50 Закону №796-ХІІ в такій редакції:

Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у розмірах:

інвалідам I групи - 30 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;

інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.

Конституційний Суд України Рішенням від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнав неконституційними положення Закону №107-VI, зокрема, в частині внесення змін до статті 50 Закону №796-ХІІ, мотивуючи таке рішення тим, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Надалі 28.12.2014 прийнято Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII (далі - Закон №76-VIII), відповідно до якого статтю 50 Закону №796-ХІІ викладено у такій редакції:

Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 13 Порядку №1210 передбачено, що щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах:

1) особам, що належать до категорії 1:

з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС:

особам з інвалідністю I групи - 474,5 гривні;

особам з інвалідністю II групи - 379,6 гривні;

особам з інвалідністю III групи - 284,7 гривні;

для інших осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою:

особам з інвалідністю I групи - 341,64 гривні;

особам з інвалідністю II групи - 227,76 гривні;

особам з інвалідністю III групи - 170,82 гривні.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2014 № 112 Порядок №1210 доповнено також пунктом 15-1, згідно якого особам, які одночасно мають право на отримання надбавки, додаткової пенсії, підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до Законів України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" і "Про соціальний захист дітей війни", таке підвищення провадиться за їх вибором за однією з підстав.

Отже, змінивши Законом №76-VIII законодавче регулювання розмірів додаткових пенсій за шкоду заподіяну здоров`ю, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені статтею 50 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР.

Конституційний Суд України у Рішенні від 20.03.2002 №5-рп/2002 наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов`язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров`я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров`я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави.

Скасування пільг, компенсацій та гарантій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, не відповідає конституційному обов`язку держави, передбаченому у статті 16 Основного Закону, тому зазначені пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України, оскільки норми Конституції України зобов`язують державу нести відповідальність за впровадження системи заходів щодо розв`язання проблем, пов`язаних із забезпеченням захисту прав, інтересів, гарантій, наданих особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03.04.2024 у справі №4-р(І)/2024 звернув увагу, що законодавець вже не вперше допускає обмеження права на соціальне забезпечення осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24 дійшла висновку, що внесені Законом №76-VIII зміни до статті 50 Закону №796-ХІІ є такими, що порушують право на належний рівень соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині першій статті 3, частині другій статті 8, статті 16, частині третій статті 22, частині першій статті 46, частині першій статті 50 Конституції України. Судова палата, враховуючи попередні висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, ухваленій у складі цієї ж палати щодо необхідності застосування до правовідносин, пов`язаних з нарахуванням та виплатою пенсії особам з інвалідністю, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, норми статті 54 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР, констатувала, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена статтею 50 Закону №796-ХІІ, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист. У зв`язку з цим, як при застосуванні статті 54 Закону №796-ХІІ для визначення основного розміру пенсії, так і при застосуванні статті 50 цього ж Закону для визначення розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, йдеться про соціальні гарантії, закріплені одним і тим самим законом для тієї ж категорії громадян, отже підхід до тлумачення та застосування зазначених норм має бути єдиним. Тому до правовідносин, пов`язаних з визначенням розміру додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, норми статті 50 Закону №796-ХІІ мають застосовуватись в редакції Закону №230/96-ВР.

З урахуванням наведеного Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24 вказала, що правові висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №193/877/16-а, від 08.08.2019 у справі №813/5002/17, від 16.06.2022 у справі №644/8266/17 та ін., про те, що додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, має нараховуватись та виплачуватись в порядку та розмірах, визначених Порядком №1210, є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, та вважала за необхідне відступити від цих висновків та сформувати такі:

1) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, передбачена статтею 50 Закону №796-ХІІ, за своєю суттю є додатковою соціальною гарантією для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та становить невід`ємну складову позитивного обов`язку держави забезпечити особам з інвалідністю з числа таких постраждалих посилений соціальний захист, у зв`язку з чим обмеження такого права є неприпустимим;

2) додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю особам з інвалідністю, які належать до потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, має нараховуватися та виплачуватися в порядку та розмірах, визначених статтею 50 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №230/96-ВР.

Враховуючи вказані правові висновки Верховного Суду, зазначені у постанові від 04.11.2025 у справі №580/5022/24, суд у цій справі дійшов висновку про те, що позивач як потерпілий внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 та особа з інвалідністю ІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов`язаного з Чорнобильською катастрофою, має право на перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №230/96-ВР.

З наведених вище мотивів, суд також критично оцінює покликання представника відповідача на те, що позивачу встановлено підвищення як інваліду армії у відповідності до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Позов у цій частині позовних вимог підлягає задоволенню шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР та зобов`язання відповідача здійснити з 01.03.2026 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести перерахунку та виплату пенсії без обмеження максимальним розміром та без врахування обмежуючих коефіцієнтів, передбачених Постановою КМУ від 30.12.2025 « 1778 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2026 році у період воєнного стану», суд зазначає наступне.

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: "Права і свободи людини і громадянина захищаються судом" (ст. 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Із системного аналізу вказаних норм слідує, що суд захищає лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи та інтереси учасників адміністративних правовідносин, а не можливість їх порушення в майбутньому.

Отже, зазначені вимоги, на думку суду, є передчасними та не підлягають до задоволення, адже Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області не здійснений відповідний перерахунок пенсії позивача з 01.03.2026.

Позовні вимоги належить задовольнити частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, то відсутні підстави для вирішення питання його розподілу.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області щодо відмови у перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ у редакції Закону №230/96-ВР.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2026 перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю відповідно до статті 50 Закону №796-ХІІ в редакції Закону №230/96-ВР, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 20 липня 2026 року.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ),

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження: майдан Волі, 3, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл.,46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.