Рішення від 15 липня 2026 р. у справі №480/4678/26 — Сумський окружний адміністративний суд

Суд: Сумський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів

Дата: 15 липня 2026 р.

Справа: №480/4678/26

Суддя: О.А. Прилипчук

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 липня 2026 року Справа № 480/4678/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Гупало Т.О.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Балаби Л.О.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/4678/26

за позовом ОСОБА_1

до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

19 червня 2026 року через систему "Електронний суд" позивач, ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Балаби Ліни Олександрівни щодо нерозгляду заяви від 29.05.2026 та невинесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77459138 у встановлений законом строк.

2. Зобов`язати державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Балабу Ліну Олександрівну винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 77459138 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

3. Зобов`язати державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Балабу Ліну Олександрівну скасувати постанову про розшук майна боржника та вилучити транспортний засіб MAZDA 626 (ДНЗ НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 ) з інформаційно-пошукових баз.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на примусовому виконанні у Ковпаківському відділі державної виконавчої служби у місті Суми (державний виконавець Балаба Л.О.) перебуває виконавче провадження № 77459138 з примусового виконання постанови № Х 02/25-127, виданої 15.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 , про стягнення з позивача боргу на користь держави.

У межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем було винесено постанову про розшук майна боржника, а саме належного позивачу транспортного засобу MAZDA 626, 1990 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 .

29 травня 2026 року позивачем було подано до канцелярії відповідача письмову заяву про зупинення виконавчих дій та зняття транспортного засобу з розшуку. До Заяви було додано Довідку (форми 5), яка підтверджує факт проходження військової служби за призовом під час мобілізації у Державній прикордонній службі України (військова частина НОМЕР_3 ).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 вказаного Закону, виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, зобов`язаний винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій.

Оскільки заяву було подано 29.05.2026 (п`ятниця), останнім днем встановленого законом строку для винесення відповідної постанови було 01.06.2026 (понеділок).

Станом на дату подання цього позову державним виконавцем не винесено постанови про зупинення виконавчих дій та не скасовано розшук транспортного засобу.

Позивач вважає, що протиправна бездіяльність відповідача порушує його права оскільки створює перешкоди для виконання позивачем військового обов`язку, а тому звернувся до суду за захистом порушеного права.

Ухвалою суду від 22.06.2026 відкрито провадження в даній справі в порядку спрощеного позовного провадження та з урахуванням ст. 287 КАС України призначено до розгляду у судовому засіданні на 09.07.2026.

09.07.2026 розгляд справи відкладено на 16.07.2026 о 15:30 год.

Ухвалою суду від 14.07.2026 заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про розгляд справи у режимі відеоконференції - задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на подачу заяви про розгляд справи у режимі відеоконференції. Заяву ОСОБА_1 про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 480/4678/26 - задоволено.

Ухвалено розглядати справу № 480/4678/26 у судовому засіданні на 16.07.2026 о 15:30 год. і наступні судові засідання в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису, із застосуванням підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС за участю ОСОБА_1 .

06.07.2026 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на виконанні у Відділу перебуває виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 № №77459138 з примусового виконання постанови № Х 02/25-127 виданої 15.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення штрафу у розмірі 34000,00 грн. на користь держави.

10.03.2025 керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77459138, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження грн. та постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі 3400,00 грн.

В процесі здійснення виконавчого провадження виконавцем відділу вчинення виконавчих дій прийнято постанови про накладення арешту боржника від 10.03.2025, звернення стягнення на дохід боржника від 01.05.2026, оголошення транспортного засобу в розшук від 21.05.2026.

Крім того, за заявою та прохання боржника, останньому визначено поточний рахунок для здійснення видаткових операції та зняти арешт із зарплатного рахунку. Всього стягнуто коштів на загальну суму 4626,53грн., з яких лише 1587,71 грн. у 2026 році за рахунок списання коштів з арештованих рахунків. Залишок боргу складає 33087,97 грн. Інформація про скасування виконавчого документа чи самостійної сплати боргу до відділу упродовж 2025-2026 років не надходила.

29.05.2026 на адресу відділу надійшла заява від боржника якою останній просить зупинити вчинення виконавчих дій та зняти транспортний засіб з розшуку.

В межах відведених законадавцем термін, що не перевищило 30 календарних днів, виконавцем розглянуто заяву, яка не підлягала задоволенню, відповідно скеровано на електрону адресу боржника та зв`язком Укрпошти 26.06.2026 за вихідним 106493.

Щодо наявності правових підстав для зупинення виконавцем виконавчих дій у вказаних провадженнях зазначає, що обов`язок зупинення виконавцем виконавчих дій на підставі п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України “Про виконавче провадження” обумовлений насамперед неможливістю проведення виконавчих дій в конкретному виконавчому провадженні згідно з умовами служби боржника. Зазначає, що вимагаючи зупинення вчинення виконавчих дій боржником не було надано доказів, які б свідчили, що умови проходження боржником військової служби унеможливлюють вчинення державним виконавцем виконавчих дій у межах виконавчих проваджень.

За наведених обставин, у задоволенні позовних вимог просить відмовити (а.с.25-28).

06.07.2026 позивачем подано відповідь на відзив, в якому підтримав доводи викладені в позовній заяві та просив позовні вимоги задовольнити.

16.07.2026 в судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги заперечувала, просила в задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки до суду не повідомив (а.с.46).

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 15.02.2025 ІНФОРМАЦІЯ_3 прийнято постанову №Х02/25-127, якою за порушення вимог ч.3 ст. 210 Кодексу про адміністративне правопорушення України до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 17000 грн. (а.с.24).

10.03.2025 відповідачем прийнято постанову ВП №77459138 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови ІНФОРМАЦІЯ_4 від 15.02.2025 №Х02/25-127 (а.с.78).

10.03.2025 відповідачем прийнято постанову ВП №77459138 про стягнення виконавчого збору з ОСОБА_1 у розмірі 34000 грн. (а.с.82).

10.03.2025 відповідачем прийнято постанову ВП №77459138 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, якою визначено для ОСОБА_1 розмір мінімальних витрат на виконавче провадження у розмірі 314,50 грн. (а.с.83).

10.03.2025 державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику ОСОБА_1 (а.с.76).

02.04.2025 державним виконавцем прийнято постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи-боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою визначено для боржника ОСОБА_1 поточний рахунок НОМЕР_4 , відкритий в Універсал Банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом України про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року (а.с.77).

01.05.2026 державним виконавцем прийнято постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, якою звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 у розмірі 20% доходів щомісяця (а.с.79).

21.05.2026 державним виконавцем прийнято постанову про зняття арешту з коштів, якою знято арешт з рахунку НОМЕР_5 , що належить ОСОБА_1 (а.с.80)

21.05.2026 державним виконавцем прийнято постанову про оголошення в розшук майна боржника MAZDA 626 (ДНЗ НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 (а.с.81).

Позивач звернувся до Ковпаківського відділу ДВС із заявою від 29.05.2026 року про зупинення виконавчого провадження на підставі п.1 ч.1 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження" та зняття арешту із транспортного засобу MAZDA 626 (ДНЗ НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 (а. с. 72-73).

За результатами розгляду вищевказаної заяви Ковпаківським відділом ДВС листом від 26.06.2026 № 106493 було повідомлено позивача про відсутність підстав для зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні, оскільки матеріали провадження не містять обставин, які б свідчили, що умови проходження боржником військової служби унеможливлюють вчинення державним виконавцем виконавчих дій у межах виконавчого провадження (а.с.84).

Вважаючи протиправною бездіяльність державного виконавця щодо незупинення вчинення виконавчих дії, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження” від 02.06.2016 № 1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За приписами статті 2 Закону № 1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (частини 1-2 статті 18 Закону № 1404-VIII).

За обставин цієї справи судом встановлено, що на виконанні у Ковпаківському відділі ДВС перебуває виконавче провадження №77459138 з примусового виконання постанови № Х02/25-127, виданої 15.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000,00 грн. на користь держави.

Водночас, звертаючись з цим позовом до суду, позивач зазначає, що виконавчі дії у зазначених виконавчих провадженнях підлягали зупиненню відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України “Про виконавче провадження”.

Так, відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (частина друга статті 34 цього Закону).

За змістом частин першої та п`ятої статті 35 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

Отже, результат аналізу наведеної правової норми свідчить, що нею передбачено три умови, за наявності яких виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій:

- проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе;

або

- якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе;

чи

- на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 призваний на військову службу за призовом під час мобілізації до Державної прикордонної служби України та перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_6 , що підтверджується довідкою НОМЕР_7 Прикордонного загону ДПС України від 27.05.2026 № 08/1820-26 (а.с.7).

У свою чергу, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, що умови його проходження військової служби унеможливлюють здійснення виконавчих дій у межах виконавчого провадження.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", підставою для зупинення виконавчих дій є не сам факт проходження військової служби, а саме неможливість проведення таких дій згідно з умовами служби, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Суд звертає увагу, що лише твердження позивача, що він є військовослужбовцем, без підтвердження доказів неможливість проведення виконавчих дій згідно з умовами служби не є підставою для зупинення проведення виконавчих дій.

З урахуванням вищевикладеного, з огляду на те, що позивачем не доведено наявності правових підстав для зупинення вчинення виконавчих дій, а саме матеріали справи не містять обставин, які б свідчили, що умови проходження позивачем (боржником) військової служби унеможливлюють вчинення державним виконавцем виконавчих дій в межах виконавчого провадження № 77459138, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.11.2023 у справі № 120/875/23, у якій суд дійшов висновку, що проходження військової служби за призовом під час мобілізації саме по собі не є безумовною підставою для зупинення виконавчих дій.

Щодо позовних вимог про зобов`язання державного виконавця Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Балабу Ліну Олександрівну скасувати постанову про розшук майна боржника та вилучити транспортний засіб MAZDA 626 з інформаційно-пошукових баз, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 21.05.2026 державним виконавцем прийнято постанову про оголошення в розшук майна боржника MAZDA 626 (ДНЗ НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 (а.с.81).

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону № 1404-VIII) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Згідно з нормами частин 1, 2, 5 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Згідно ч. 3 статті 36 Закону України «Про виконавче провадження» законодавцем визначено, що у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку.

Суд зазначає, що позивачем не зазначено, підстави для визнання наведеної постанови протиправною, а судом таких підстав не встановлено.

Таким чином, суд приходить висновку, що постанова про розшук майна боржника винесена у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності свого рішення не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Проте, позивачем не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог.

Водночас, в ході судового розгляду відповідачем було доведено правомірність вчинених дій у виконавчому провадженні № 77459138.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 287, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його оголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 20.07.2026.

Суддя О.А. Прилипчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua