Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №460/9655/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 липня 2026 року м. Рівне№460/9655/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО АРТІС"

доРівненської митниці

про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, -

В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО АРТІС» (далі - Позивач) до Рівненської митниці (далі - Відповідач), в якому позивач просить суд про визнання протиправним та скасування Рішення про коригування митної вартості №UA204150/2026/000024/2 від 01.05.2026.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

27.04.2026 року декларантом ТОВ «ТЕХНО АРТІС» до Рівненської митниці була подана митна декларація №26UA204150002260U5 на товар «Інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою, тренажери зі змінними механізмами обтяження» за заявленою митною вартістю автомобілів за ціною договору в розмірі 26304,30 дол.США. Для підтвердження заявленої митної вартості товару до митниці разом з митною декларацією декларантом Позивача були подані документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості: комерційний інвойс №FN251205-2C/1 від 08.02.2026, рахунок-проформу №FN251205-2C/1 від 05.12.2025, квитанції про виконання платіжних інструкцій №Р251205390 від 05.12.2025, №Р260119982 від 19.01.2026, №Р260121983 від 21.01.2026, №Р260123390 від 23.01.2026, митну декларацію країни відправлення: №292120260000348559 від 12.02.2026, транзитну митну декларацію MRN26PL322080NSCAKTM0, коносамент (BILL OF LANDING) №ZH260200197 від 17.02.2026, пакувальний лист від 05.12.2025, прайс-лист б/н від 01.12.2025, з/д накладну №02698 від 20.04.2026, документи на підтвердження транспортних витрат, зокрема договір №ТЕО/2025070525 транспортно-експедиторського обслуговування від 07.05.2026, заявку №15368 від 27.01.2026 на організацію транспортно-експедиторських послуг, рахунок на оплату перевезення вантажів 568 від 24.04.2026, довідку про транспортні витрати №01-24042026 від 24.04.2026, тощо.

У процесі здійснення процедури митного контролю та оформлення, 27.05.2026 року посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями. Декларант вважав, що до первинного комплекту документів ним були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, інші у декларанта були відсутні, про що митний орган було проінформовано листом. Подані декларантом до митного оформлення документи та відомості не були взяті до уваги, Митниця не погодилась із задекларованою митною вартістю товарів та 01.05.2025 року було прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000024/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204150/2026/000094. Позивач не погоджується з Рішенням про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000024/2 (та похідним документом Карткою відмови), вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що суперечать вимогами чинного законодавства, просить скасувати.

Відповідач адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у відзиві на позов. Пояснив, що надані до митного оформлення документи містили неточності та невідповідності, а на вимогу надати додаткові документи декларантом не були надані додаткові документи. Також покликався на наявність у митниці цінової інформації про митну вартість товарів, митне оформлення яких було проведене за митною декларацією №UA209200009639U1 від 25.05.2026 року із рівнем вартості вищим, аніж було заявлено до митного оформлення. Із врахуванням цих обставин посадовою особою митниці було оформлено картку відмови у митному оформленні та скориговано митну вартість із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 МКУ до рівня, наявного у ціновій базі даних. Вважає відмову у митному оформленні та коригування митної вартості законними, обґрунтованими та такими, що не порушують законних прав, свобод та інтересів позивача.

Ухвалою суду від 05.06.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Частиною 1ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до ч. 2ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, то відповідно до ч.4 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та подані сторонами письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб`єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття Рішення про коригування митної вартості та похідної картки відмови у митному оформленні, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб`єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд з`ясовує, чи використане повноваження, надане суб`єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом досліджено наявні у справі документи та з`ясовано наступне.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО АРТІС» було придбано у китайської компанії «ZheJiang FeiNiu Fitness Equioment Co., Ltd» інвентар та приладдя для занять фізкультурою, гімнастикою або атлетикою, тренажери зі змінними механізмами обтяження (велотренажери) в асортименті за ціною 26304,30 дол.США.

Покупцеві були виставлені рахунки на оплату: рахунок-проформу №FN251205-2C/1 від 05.12.2025 (та інвойс №FN251205-2C/1 від 08.02.2026), які були оплачені в повному обсязі, що підтверджено квитанціями про виконання платіжних інструкцій №Р251205390 від 05.12.2025, №Р260119982 від 19.01.2026, №Р260121983 від 21.01.2026, №Р260123390 від 23.01.2026. Відповідно до умов поставки, визначених у інвойсі – FOB (Китай) товари були відвантажені на морське судно та згідно коносаменту №ZH260200197 від 17.02.2026 відправлені покупцю, а в подальшому доставлені з/д транспортом до місця призначення, що підтверджено договором №ТЕО/2025070525 транспортно-експедиторського обслуговування від 07.05.2026, заявкою №15368 від 27.01.2026 на організацію транспортно-експедиторських послуг, рахунком на оплату перевезення вантажів № 568 від 24.04.2026, довідкою про транспортні витрати №01-24042026 від 24.04.2026, тощо.

При прибутті в України декларантом, з метою митного оформлення товару за ціною договору, до митної декларації були долучені: комерційний інвойс №FN251205-2C/1 від 08.02.2026, рахунок-проформу №FN251205-2C/1 від 05.12.2025, квитанції про виконання платіжних інструкцій №Р251205390 від 05.12.2025, №Р260119982 від 19.01.2026, №Р260121983 від 21.01.2026, №Р260123390 від 23.01.2026, митну декларацію країни відправлення: №292120260000348559 від 12.02.2026, транзитну митну декларацію MRN26PL322080NSCAKTM0, коносамент (BILL OF LANDING) №ZH260200197 від 17.02.2026, пакувальний лист від 05.12.2025, прайс-лист б/н від 01.12.2025, з/д накладну №02698 від 20.04.2026, документи на підтвердження транспортних витрат, зокрема договір №ТЕО/2025070525 транспортно-експедиторського обслуговування від 07.05.2026, заявку №15368 від 27.01.2026 на організацію транспортно-експедиторських послуг, рахунок на оплату перевезення вантажів 568 від 24.04.2026, довідку про транспортні витрати №01-24042026 від 24.04.2026, тощо.

Водночас, посадовою особою митниці було пред`явлено вимогу про надання додаткових документів, мотивуючи вимогу виявленими у поданих документах розбіжностями, які на думку митного органу, могли свідчити про наявність ризиків заявлення до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень додаткових витрат.

Зважаючи на той факт, що до первинного комплекту документів декларантом були долучені всі передбачені Митним кодексом України документи, а додаткові документи у декларанта були відсутні, про це було проінформовано митний орган.

Відповідно, 01.05.2025 року прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000024/2 та винесено Картку відмови у митному оформленні товарів №UA204150/2026/000094. Згідно приписів статті 55 МКУ, за митною декларацією №26UA204020027499U0 від 01.05.2026 року товар випущений у вільний обіг.

Порівнявши вимоги митного органу із наявними у справі документами, суд зазначає наступне.

Щодо вимоги №1: «Відповідно до рахунку-проформи №FN251205-2C/1 від 05.12.2025 умови оплати передбачають 20% передоплати та 80% оплати перед відвантаженням. Водночас фактичні платежі, зазначені у платіжних документах, не відповідають зазначеним умовам» - із даного приводу судом досліджено долучений позивачем лист №3004/1 від 30.04.2026 та встановлено, що позивач повідомляв митницю, що частина платежу стосувалась наступного відправлення та було детально роз`яснено до якої проформи відноситься частина оплати в розмірі 3391,80 дол. США. Решта суми оплачена відповідно до вимог інвойсу у повному обсязі та у встановлені терміни. Відповідачем не доведено різниці у платежах та не спростовано твердження позивача про належне проведення оплати, відповідно дану підставу для коригування вартості суд не вважає достатньою для коригування митної вартості.

Щодо вимоги №2: «Відомості щодо судна, що містяться у коносаменті №ZH260200197 від 17.02.2026 (ROTTERDAM EXPRESS/607W) відрізняються від тих, що наведені у рахунку про надання транспортно-експедиційних послуг №568 від 24.04.2026 (MAERSK GIRONDE)» - судом досліджено наданий позивачем маршрутний лист контейнера №TCKU7571949, який підтверджує маршрут перевезення за напрямком NINGBO CHINA – KLEVAN UKRAINE, а також зміну суден у процесі мультимодального перевезення. Суд зазначає, що відповідно до інвойсу умовами Інкотермс для даної зовнішньоекономічної операції визначено FOB, що застосовується для морського транспорту та прямо передбачає можливість мультимодальних перевезень. Аналогічно митниці наданий маршрутний лист контейнера № TCKU7571949 за маршрутом Гданськ (Польща) – Шебжешин (Польща), відповідно суд вважає підтвердженим включення таких витрат до митної вартості товару.

За пунктом 3 вимоги: «Згідно договору транспортно-експедиторського обслуговування №ТЕО/2025070525 від 07.05.2026, надання послуг здійснюється на підставі заявки на організацію транспортно-експедиційних послуг або додаткової угоди до договору. Вказана заявка до митного оформлення не надана» - із даного приводу суд зазначає, що заявка на перевезення не є обов`язковим для подання документом відповідно до приписів Митного кодексу України. Водночас відповідно до графи 44 митної декларації №26UA204150002260U5 заявку №15368 від 27.01.2026 було долучено до неї та згідно змісту листа №3004/1 від 30.04.2026 надано декларантом повторно на вимогу митниці.

Також судом досліджено зміст відмовної митної декларації №26UA204150002260U5 від 27.04.2026 та встановлено, що частина документів, які вимагались митницею, зокрема експортна митна декларація №292120260000348559 від 12.02.2026, транзитна митна декларація №MRN26PL322080NSCAKTM0, заявка на організацію транспортно-експедиційних послуг №15368 від 27.01.2026, були долучені декларантом до відмовної митної декларації та вказано під кодами 0821, 9000, 9610, що суд оцінює як підтвердження формального підходу митниці до аналізу задекларованої митної вартості.

Таким чином, суд вважає, що сумніви митного органу щодо повноти включення складових митної вартості та розбіжностей спростовані первинно поданими до митного оформлення документами, а єдиною підставою для коригування митної вартості стала наявність у митного органу цінової інформації про вартість товару, оформленого за митною декларацією №25UA209230095928U8 від 10.10.2025 року. Митним органом був обраний шостий, резервний метод визначення митної вартості згідно із вказаною в оскаржуваному Рішенні митною декларацією №25UA209230095928U8 від 10.10.2025 року, якої суду не надано, відповідно суду не відомо чи була обрана митна декларація коректною для порівняння за критеріями країни походження, умовами поставки, об`ємами партій тощо. Аналогічно відповідачем не вказано, чи не була митна декларація, за якою здійснене коригування, оформлена за 55 статтею МК України після здійснених митницями коригувань та чи не була в подальшому оскаржена та скасована у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи суд критично ставиться до тверджень відповідача про наявність таких розбіжностей, які могли вплинути на рівень митної вартості, та доходить висновку, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Митний орган покликався лише на наявність неточностей, які були спростовані наданими декларантом документами та матеріалами справи.

Суд вважає, що надані позивачем документи не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених ним у митній декларації та не свідчать про те, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом. Більш того, самі по собі припущення відповідача про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей не є достатніми для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

За висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 12 квітня 2023 року у справі № 826/7411/15, однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів обставин, про які зазначено вище, свідчить про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний, методу визначення митної вартості оцінюваного товару.

Отже, відповідачем не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого позивачем товару.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов висновку, що єдиною фактичною підставою для здійснення коригування митної вартості лишається наявність у митниці цінової інформації, відмінної від заявленої декларантом. Суд вважає, що посадовою особою митниці не виконано обов`язку із перевірки формування митної вартості імпортованого товару, не виявлено ознак підробки документів або відсутності у них відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни.

У своїй сукупності, за досліджених обставин, суд ставиться критично до об`єктивності та правомірності коригування митним органом митної вартості за спірною поставкою.

Статтею 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Пунктом 2 частини 2 статті 52 МК України встановлено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Частиною 1 статті 53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів визначений у частині другій статті 53 МК України.

Відповідно до частини першої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Частиною 3 статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однозначно трактує цю норму і Вищий адміністративний суд України, яким зазначено, що орган доходів і зборів має право вимагати надання додаткових підтверджень лише у випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, у них наявні ознаки підробки або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни. Це пов`язано з тим, що такі вади не дозволяють органу доходів і зборів здійснити визначений законом мінімум митних формальностей.

Якщо ж декларантом надані всі документи, необхідні для визначення вартості товару за першим методом, а також, якщо зауваження митного органу (щодо наявності розбіжностей, неточностей у документах) не стосуються числових значень вартості товару, то вимога про надання додаткових документів, відмова у прийнятті декларації, застосування іншого методу визначення митної вартості є безпідставними. До подібних висновків прийшов ВАСУ у своїх постановах від 20.06.2017 року по справі №814/2068/15, від 12.07.2017 року - по справі №815/6984/15, від 05.04.2017 року - по справі №804/1642/15.

Крім того, у Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 березня 2017 р. за №2 «Про Довідку щодо узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Митного кодексу України в редакції від 13 березня 2012 року») вказано, що факт того, що рівень задекларованої митної вартості товару значно нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, сам собою не може бути підставою для витребування додаткових документів; цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МКУ, є підставою для витребування додаткових документів.

Суд вважає, що для митного оформлення митної декларації від 27.04.2026 року №26UA204150002260U5 декларантом були надані всі документи, які дозволяли точно і однозначно встановити вартість, яка була сплачена за товар, що імпортується.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та докази, надані стороною позивача та відповідача у їх сукупності, суд дійшов висновку, що рішення про неможливість визнання заявленої митної вартості товарів за митною декларацією від 27.04.2026 року №26UA204150002260U5 і коригування митної вартості за шостим (резервним) методом є безпідставним та протиправним.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд констатує, що усі зауваження відповідача з приводу наявності у нього сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості та з приводу не підтвердження позивачем числових значень складових митної вартості є безпідставними та надуманими.

Суд наголошує, що в частині третій статті 53 МК України передбачені чіткі підстави для наявності у митного органу права вимагати надання додаткових документів, які повинні бути зазначені в графі 33 рішення про коригування митної вартості відповідно до частини другої статті 55 МК України.

Разом з тим, обґрунтованість наведених митним органом у графах 33 усіх оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товару причин для витребування додаткових документів у позивача та, відповідно, наявності сумніву в правильності визначення останнім митної вартості товару не підтвердилася в ході розгляду справи, у зв`язку з чим суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з приписами частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень у конкретних спірних правовідносинах, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Приписами частини першої та третьої статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

З метою захисту прав та інтересів ТОВ «ТЕХНО АРТІС», 07.05.2026 між товариством та Адвокатським бюро «Олександри Скіданової» було укладено Договір №б/н про надання правової допомоги. На виконання даного договору ТОВ «ТЕХНО АРТІС», були понесені судові витрати, пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги. Ця сума складається з опрацювання та вивчення документів, опрацювання правової позиції у справі, складання адміністративного позову та його обґрунтування, подання доказів, пояснень, документів до суду, тощо. Розмір витрат на професійну правничу допомогу, які було понесено позивачем становлять 15570,00 грн. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят грн.00 коп.), є фіксованим, що відповідає положенням п.28 Правил адвокатської етики. Витрати на професійну правничу допомогу було сплачено позивачем Адвокатському бюро «Олександри Скіданової» у повному обсязі у порядку, визначеному пунктом 4.3 Договору, що підтверджується Рахунком на оплату №12/05 від 12.05.2026 року та Актом виконаних робіт б/н від 03.05.26 року. Суд вважає такі докази належними, відповідно понесені витрати підтвердженими в повному обсязі.

Також, відповідно до частини третьої - восьмої статті 137 КАС України, спеціаліст, перекладач, експерт отримують винагороду за виконані роботи (надані послуги), пов`язані із справою, якщо це не входить до їхніх службових обов`язків.

У випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Розмір витрат на оплату робіт (послуг) залученого стороною спеціаліста, перекладача чи експерта має бути спів мірним із складністю відповідної роботи (послуг), її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт (надання послуг). Склад та розмір витрат, пов`язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов`язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Послуги із офіційного перекладу долучених до справи документів з англійської та польської мови на українську мову, були надані позивачу ПП «Бюро перекладів «АДВАНС». На підтвердження отриманих послуг, надаємо суду рахунок №66-26 від 03.06.2026 року за перекладацькі послуги, всього на суму 4600,00 грн; платіжну інструкцію №135 від 03.06.2026 на суму 4600,00 грн. із призначенням платежу: «Оплата за послуги перекладу зг.рах. №66-26 від 03.06.26».

Сплачена позивачем сума судового збору в розмірі 3328,00 грн. грн. відповідно до платіжної інструкції №136 від 03.06.26, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО АРТІС» до Рівненської митниці задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів №UA204150/2026/000024/2 від 01.05.2026 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕХНО АРТІС» суму судового збору у розмірі 3328 грн. 00 коп. (три тисячі триста двадцять вісім грн.00коп.), витрати, пов`язані із отриманням професійної правничої допомоги в сумі 15570 грн. 00 коп. (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сімдесят грн.00 коп.) та послуги із письмового перекладу документів в сумі 4600 грн. 00 коп. (чотири тисячі шістсот грн.00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Рівненської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 20 липня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО АРТІС" (вул. Варшавська, 112/а,м. Ірпінь,Бучанський р-н, Київська обл.,08205, ЄДРПОУ/РНОКПП 44451067)

Відповідач - Рівненська митниця (вул. Соборна, буд. 104,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 43958370)

Суддя Н.В. Друзенко