Рішення від 02 липня 2026 р. у справі №440/2510/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 липня 2026 року м. ПолтаваСправа №440/2510/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Лазебної А.В.

та представників сторін:

від позивача – Чулков А.П.,

від відповідача – Шеневідько В.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування пунктів наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

1. Стислий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.

ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (надалі також відповідач), у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" такого змісту: "За порушення вимог статей 11, 12, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушення громадського порядку, а саме за висловлювання нецензурною лайкою в бік працівників поліції в громадських місцях, та порушення громадського порядку і спокій громадян, водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_2 , притягнути до дисциплінарної відповідальності - накласти дисциплінарне стягнення "догана".";

- визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" такого змісту: "Командирам підрозділів військової частини НОМЕР_1 : проаналізувати вищевказаний випадок, організувати доведення його до особового складу та вжити дієвих заходів щодо недопущення подібних випадків у подальшому.";

- визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" такого змісту: "Начальнику фінансово - економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності виплату щомісячної премії за грудень 2025 року водію - електрику взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_3 провести в розмірі визначеному в пункті 4 Розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 року №260.";

- визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" такого змісту: "Начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 наказ довести до всього особового складу в частині, що його стосується.";

- визнати протиправним та скасувати пункт наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» наступного змісту: "Контроль за виконанням наказу покласти на заступника командира частини з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 ".;

- зобов`язати начальника фінансово - економічної служби - головного бухгалтера військової частини НОМЕР_1 здійснити перерахунок заробітної плати водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 та виплатити недоотриману за грудень 2025 року частину заробітної плати, внаслідок накладення дисциплінарного стягнення "догани".

Позовні вимоги обґрунтував посиланням на протиправність оспорюваного наказу, на підставі якого його притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом накладення дисциплінарного стягнення (догани), зазначивши, що на спірний наказ видано під час перебування позивача на лікуванні та підписано командиром військової частини, який не був у відношенні до ОСОБА_1 прямим командиром у розумінні вимог Дисциплінарного статуту. Також позивач зазначив, що спірний наказ виданий без проведення службового розслідування та отримання його пояснень.

2. Позиція відповідача.

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позов представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити /а.с. 38-45/. Свою позицію мотивував посиланням на порушення позивачем вимог статей 11, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України. Так, за твердженням відповідача, стосовно сержанта ОСОБА_1 працівниками поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідач переконував, що для притягнення до дисциплінарної відповідальності достатньо, щоб був зафіксований сам факт порушення та невиконання (неналежне виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку. З урахуванням наведеного, відповідач вважав, що оспорюваний наказ є правомірним та обґрунтованим, а позовні вимоги ОСОБА_1 - безпідставними.

3. Процесуальні дії у справі, заяви учасників справи.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 10.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.

Представник позивача у ході розгляду справи позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві на позов.

Обставини справи

Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) від 03.01.2025 №3 сержанта ОСОБА_1 призначено до військової частини НОМЕР_3 на підставі наказу начальника Регіонального управління Сил територіальної оборони « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по особовому складу) від 31.12.2024 №139-РС /а.с. 52/.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.09.2025 №301 сержанта ОСОБА_1 вважати таким що з 10.09.2025 справи та посаду водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 прийняв та приступив до виконання службових обов`язів на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 25.07.2025 №62-РС /а.с. 52 - зі звороту/.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 12.11.2025 №392 вважати таким, що перебуває на лікуванні в КП "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" м. Полтава з 12.11.2025 сержанта ОСОБА_1 , водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , який перебуває у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою /а.с. 54/.

21.11.2025 командиру військової частини НОМЕР_1 надійшов лист за підписом начальника Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції від 17.11.2025, яким направлено протокол про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057 за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 /а.с. 63/. До листа долучені пояснення командира роти №4 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Полтавській області ДПП, лейтенанта поліції ОСОБА_5 , поліцейського взводу №1 роти №4, капрала поліції ОСОБА_6 , поліцейського взводу №1 роти №4, капрала поліції ОСОБА_7 /а.с. 68-71/.

У протоколі про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057, складеному інспектором взводу №2 роти №4 БУПП в Полтавській області ДПП, лейтенантом поліції Кузіним С.Д., зазначено, що 13.11.2025 у АДРЕСА_1 , близько 16:28 на зупинці громадського транспорту сержант ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме: виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, а саме: командира роти №4 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , поліцейського взводу №1 роти №4, капрала поліції ОСОБА_6 , поліцейського взводу №1 роти №4, капрала поліції ОСОБА_7 , ображав їх, чим порушив громадський порядок та спокій громадян та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення /а.с. 64/.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860:

- за порушення вимог статей 11, 12, 49, 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 1, 3, 4, Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, порушення громадського порядку, а саме: за висловлювання нецензурною лайкою в бік працівників поліції в громадських місцях, та порушення громадського порядку і спокій громадян, водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів 2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 притягнути до дисциплінарної відповідальності - накласти дисциплінарне стягнення "догана";

- командирам підрозділів військової частини НОМЕР_1 : проаналізувати вищевказаний випадок, організувати доведення його до особового складу та вжити дієвих заходів щодо недопущення подібних випадків у подальшому;

- начальнику фінансово - економічної служби - головному бухгалтеру військової частини НОМЕР_1 , у зв`язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності виплату щомісячної премії за грудень 2025 року водію - електрику взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержанту ОСОБА_1 провести в розмірі визначеному в пункті 4 Розділу XVI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260;

- начальнику стройової частини відділення персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 наказ довести до всього особового складу в частині, що його стосується;

- контроль за виконанням наказу покласти на заступника командира частини з психологічної підтримки персоналу - начальника відділення психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 /а.с. 16-17/.

Позивач не погодився з наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", а тому звернувся до суду з цим позовом.

Норми права, якими урегульовані спірні відносини

Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.

У силу статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Поряд з цим, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє донині.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022 "Про загальну мобілізацію" постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

За приписами частин першої - третьої статті 2 Закону України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (надалі - Закон №2232-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом. Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

У силу частини четвертої статті 2 Закону №2232-XII порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV.

Згідно з пунктом 11 розділу 1 частини І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов`язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно. Військовослужбовець зобов`язаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоров`я звичок.

Відповідно до статті 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України військовослужбовці повинні постійно бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, зобов`язані завжди пам`ятати, що за їх поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.

Статтею 56 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що військовослужбовці повинні бути ввічливими у спілкуванні з іншими особами, виявляти особливу увагу до осіб похилого віку, жінок і дітей, поступатися їм місцем у громадському транспорті, сприяти захистові честі й гідності громадян, додержанню громадського порядку, а також подавати допомогу при нещасних випадках, виникненні пожежі чи стихійного лиха.

Пунктами 26 та 27 розділу 1 частини І Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України визначено, що військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Військовослужбовці, на яких накладається дисциплінарне стягнення за вчинене правопорушення, не звільняються від матеріальної та цивільно-правової відповідальності за ці правопорушення. За вчинення злочину військовослужбовці притягаються до кримінальної відповідальності на загальних підставах.

Сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців, а також військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначається Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 №551-XIV (далі - Дисциплінарний статут; в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до статті 1 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

За змістом статті 3 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна досягається з-поміж іншого шляхом: виховання високих бойових і морально-психологічних якостей військовослужбовців на національно-історичних традиціях українського народу та традиціях Збройних Сил України, патріотизму, свідомого ставлення до виконання військового обов`язку, вірності Військовій присязі; особистої відповідальності кожного військовослужбовця за дотримання Конституції та законів України, Військової присяги, виконання своїх обов`язків, вимог статутів Збройних Сил України; формування правової культури військовослужбовців.

Згідно зі статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися гідністю і честю, поважати честь і гідність кожної людини.

Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Статтею 48 Дисциплінарного статуту визначено, що на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; (...).

Відповідно до положень статей 83-86 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.

Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.

Якщо під час службового розслідування буде з`ясовано, що правопорушення військовослужбовця містить ознаки кримінального правопорушення, командир військової частини письмово повідомляє про це орган досудового розслідування.

Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України.

Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.

Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов`язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначені Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженим Наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (далі – Порядок; в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Порядку рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктами 3, 4 цього ж розділу Порядку службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), у якому зазначаються підстава, обґрунтування або мета призначення службового розслідування, особа, стосовно якої воно проводиться, строк проведення службового розслідування, а також визначаються посадова (службова) особа, якій доручено його проведення, або голова та члени комісії з проведення службового розслідування (далі - особи, які проводять службове розслідування).

Днем початку службового розслідування вважається день видання наказу про його призначення. Днем закінчення службового розслідування вважається день надання командиру (начальнику), який призначив службове розслідування, акта службового розслідування та матеріалів на розгляд, визначений в наказі про призначення службового розслідування.

Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитись з усуненням військовослужбовця, дисциплінарне правопорушення якого підлягає розслідуванню, від виконання службових обов`язків, про що видається наказ із зазначенням причин усунення.

Згідно з пунктом 13 розділу ІІІ Порядку службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). В окремих випадках цей строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим командиром (начальником), але не більше ніж на один місяць.

Загальний строк службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Пунктом 1 розділу V Порядку визначено, що за результатами службового розслідування складається акт службового розслідування, який містить вступну, описову та резолютивну частини.

Відповідно до пунктів 5, 6 розділу V Порядку акт службового розслідування підписується особами, які його проводили. У разі виявлення суперечностей та незгоди з результатами службового розслідування кожен учасник службового розслідування має право висловити свою окрему думку, яка викладається на окремому аркуші (від руки або у друкованому вигляді) та долучається до акта службового розслідування.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд командиру (начальнику), який призначив розслідування. До акта службового розслідування додаються всі матеріали службового розслідування.

Згідно з пунктами 1-3 розділу VІ Порядку за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.

Вид дисциплінарного стягнення зазначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування. Дисциплінарне стягнення накладається у строки, визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.

Наказ (витяг з наказу) про притягнення до відповідальності доводиться до військовослужбовця у частині, що його стосується, під підпис із зазначенням дати доведення.

У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу) про притягнення його до відповідальності складається акт про відмову. Зміст акта про відмову засвідчується підписами не менше двох свідків цього факту.

Якщо військовослужбовець вважає, що не вчинив правопорушення, він має право протягом місяця з дня накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командиру (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.

Згідно з частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (надалі – Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону №2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

За приписами частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України визначає Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міноборони України від 07.06.2018 №260.

Відповідно до пунктів 1, 2 розділу XVI вказаного Порядку, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.

Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.

За змістом абзацу другого пункту 4 розділу XVI Порядку при порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, незадовільному виконанні службових обов`язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах: у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов`язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше одного до чотирьох прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.

Оцінка судом обставин справи

Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У цій справі позивач оспорює правомірність наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", на підставі якого сержанта ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", суд виходить з такого.

Оцінюючи доводи представника позивача, що на дату видання спірного наказу (25.12.2025) ОСОБА_1 перебував на лікуванні суд враховує, що відповідно до рапорту тво командира взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_8 водій-електрик взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержант ОСОБА_9 25.12.2025 повернувся на ППД НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони АДРЕСА_2 після проходження лікування, та приступив до виконання службових обов`язків /а.с. 60/.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 25.12.2025 №457 сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що з 25.12.2025 прибув і приступив до виконання службових обов`язків /а.с. 55 - зі звороту/.

У матеріалах справи наявна копія рапорту сержанта ОСОБА_1 від 25.12.2025, яким він просив надати йому направлення на стаціонарне лікування згідно консультативного висновку лікаря військової частини НОМЕР_4 /а.с. 22/.

Відповідно до рапорту тво командира взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_8 сержант ОСОБА_1 вибуває на стаціонарне лікування до КП "3-я МКЛ ПМР" з 26.12.2025 /а.с. 62/.

До згаданого рапорту додано направлення від 26.12.2025 №8723 /а.с. 62 - зі звороту/.

На підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.12.2025 №458 сержанта ОСОБА_1 вважати таким, що з 26.12.2025 вибув до КП "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" /а.с. 55/.

Копією виписки із медичної карти стаціонарного хворого №8183/73 підтверджено, що позивач перебував на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні КП "3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради" з 26.12.2025 по 09.01.2026 /а.с. 75/.

За наведених обставин, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що сержант ОСОБА_1 25.12.2025 перебував за місцем несення служби, а не на лікуванні, як твердив представник позивача.

Щодо доводів представника позивача про видання наказу неуповноваженою особою, суд враховує, що відповідно до статті 7 Дисциплінарного статуту застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту. Дисциплінарну владу, яка надана молодшим командирам, завжди мають і старші командири.

Статтею 55 Дисциплінарного статуту визначено, що командир бригади (полку, корабля 1 рангу) має право застосовувати стягнення, передбачені пунктами "а"-"ґ", а також пунктами "д"-"ж" (до майстер-сержанта (майстер-старшини) включно) статті 48 цього Статуту.

Спірний наказ виданий командиром військової частини НОМЕР_1 , що не суперечить приписам статті 55 Дисциплінарного статуту.

Суд враховує, що підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності слугували відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057, складеному інспектором взводу №2 роти №4 БУПП в Полтавській області ДПП, лейтенантом поліції Кузіним С.Д., де зазначено, що 13.11.2025 у АДРЕСА_1 , близько 16:28 на зупинці громадського транспорту сержант ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме: виражався нецензурною лайкою в бік працівників поліції, а саме: командира роти №4 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , поліцейського взводу №1 роти №4, капрала поліції ОСОБА_6 , поліцейського взводу №1 роти №4, капрала поліції ОСОБА_7 , ображав їх, чим порушив громадський порядок та спокій громадян та вчинив правопорушення, передбачене ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення /а.с. 64/.

В якості доказу вчинення позивачем правопорушення відповідач у спірному наказі також посилався на відео-записи з боді-камер поліцейських /а.с. 103/.

Суд дослідив згадані відеозаписи та встановив, що на них зафіксовано факт словесної суперечки між позивачем та працівниками поліції (таймінг запису 0.11:00).

Водночас суд, дослідивши залучену до матеріалів справи копію протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057, встановив, що ОСОБА_1 у графі "Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення" зазначив: "з протоколом не згоден, так як проти мене порушили мої права та мене били при затриманні" /а.с. 64/.

Також у протоколі про адміністративне затримання від 13.11.2025 серії АА № 120221 позивач зазначив, що має скарги, зауваження до дій посадових осіб органів поліції: " ОСОБА_10 і ОСОБА_11 , які нанесли мені тілесні ушкодження при затриманні, і ОСОБА_12 давив в службовому авто по дорозі у відділок, хоча опору не вчиняв" /а.с. 65 - зі звороту/.

Суд, дослідивши відеозаписи з боді камер поліцейських, встановив, що на записі (таймінг 0.12:58) зафіксовано, як поліцейський (у ході розгляду справи встановлено, що ним є командир роти №4 БУПП в Полтавській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_4 ) підходить до ОСОБА_1 , ударом ноги по нозі позивача збиває його з ніг на землю, а інший поліцейський (зі слів позивача - інспектор взводу №2 роти №4 БУПП в Полтавській області ДПП, лейтенант поліції ОСОБА_5 ) наносить удар рукою, стиснутою в кулак, в область спини позивача.

Зміст оспорюваного наказу свідчить, що наведеним обставинам не було надано жодної оцінки.

У контексті зазначеного суд враховує, що у поданій до суду позовній заяві представник позивача, стверджуючи про протиправність спірного наказу, посилався на не проведення відповідачем службового розслідування та незабезпечення його права на надання пояснень з приводу обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Оцінюючи наведені доводи представника позивача суд враховує, що у силу пункту 84 Дисциплінарного статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

Верховний Суд у постанові від 07.10.2020 у справі №826/3710/16 вирішував питання щодо застосування цієї правової норми та, послуговуючись раніше висловленою у постановах від 13.06.2018 у справі №822/2446/17, від 06.12.2019 у справі №1640/2578/18, позицією, зазначив, що проведення службового розслідування не є обов`язковою підставою для накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення та є правом, а не обов`язком командира.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що доцільність призначення службового розслідування законодавець відніс на розсуд командира, внаслідок чого призначення та проведення службового розслідування у спірних відносинах не є обов`язковим.

Поряд з цим суд зауважує, що підставою притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності є неналежне виконання ним службових обов`язків, порушення військової дисципліни.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснюється уповноваженим командиром у межах наданих йому повноважень, чому має передувати з`ясування всіх обставин правопорушення, причин і умов його вчинення, а також ступеня вини військовослужбовця.

Рішення про накладення дисциплінарного стягнення має бути обґрунтованим, з урахуванням характеру правопорушення, його наслідків, обставин вчинення, попередньої поведінки військовослужбовця.

Верховний Суд у постанові від 21.05.2026 у справі №480/6010/24 зазначив, що обов`язковою умовою правомірності притягнення до дисциплінарної відповідальності є дотримання встановленої процедури, зокрема забезпечення військовослужбовцю права на надання пояснень, подання доказів, ознайомлення з матеріалами службового розслідування та оскарження прийнятого рішення. Порушення цих вимог може свідчити про протиправність застосованого дисциплінарного стягнення.

Повертаючись до обставин справи, що розглядається, суд враховує, що матеріали справи не містять доказів забезпечення позивачу права на надання пояснень та подання доказів.

Фактично рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності командиром військової частини НОМЕР_1 ухвалене виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057 та відео записів з боді камер поліцейських, про що зазначено у спірному наказі.

При цьому командиром військової частини НОМЕР_1 залишено поза увагою пояснення позивача, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057 щодо неправомірного застосування сили поліцейськими щодо нього.

У контексті наведеного суд враховує, що у матеріалах справи наявна копія довідки від 13.11.2025 №16018, складеної КП "1-А міська клінічна лікарня Полтавської міської ради", у якій зазначений діагноз позивача: забій м`яких тканин голови, шийного відділу хребта, грудного відділу хребта та лівого колінного суглобу" /а.с. 9/.

Крім того, суд, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057, звертає увагу на те, що його складено інспектором взводу №2 роти №4 БУПП в Полтавській області ДПП, лейтенантом поліції Кузіним С.Д., який зазначив себе потерпілим у згаданому протоколі /а.с. 64/.

Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Суд звертає увагу, що об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Найбільш розповсюдженою формою дрібного хуліганства є нецензурна лайка у громадських місцях, під якою необхідно розуміти найбільш цинічні лайки, непристойні висловлювання, тощо. Іншою формою цього правопорушення є образливе ставлення до громадян, під яким необхідно розуміти докучливу поведінку, пов`язану з образливими діями, що зневажають честь і гідність людини та утискають будь-чию волю.

Суд враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057 потерпілими зазначені виключно поліцейські УПП у Полтавській області ДПП Кузін С.Д., Васильєв Д.С., Вишнівецький В.З., Безотосний В.А. /а.с. 64/.

Доводи представника відповідача щодо того, що на відеозаписі з боді камер поліцейських періодично з`являлися інші особи суд відхиляє, оскільки особу таких громадян не встановлено.

Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення місцем вчинення проступку вказано адресу: АДРЕСА_1 /а.с. 64/.

Представник позивача у ході розгляду справи зазначив, що за вказаною адресою знаходиться житловий будинок, тоді як обставини подій 13.11.2025 мали місце вздовж проїжджої частини пр-ту Миру у м. Полтаві, що не є громадським місцем у розумінні статті 173 КУпАП.

Також представник позивача наголошував, що протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським, який зазначив себе потерпілим у згаданому протоколі, тоді як поліцейські мали викликати окремий наряд для складення протоколу про адміністративне правопорушення.

Суд, зважаючи на доводи позивача про завдання йому тілесних ушкоджень лейтенантом поліції ОСОБА_5 , зазначає, що відповідач мав належним чином дослідити усі обставини справи, зокрема, в частині допустимості протоколу про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 серії ВАД № 122057, як належного доказу вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, адже такий протокол складено особою, якою, зі слів позивача, йому завдано тілесних ушкоджень під час подій, що мали місце 13.11.2025, та яка зазначила себе потерпілим у згаданому протоколі.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 28.11.2022 у справі №826/6029/18 викладено правовий висновок, відповідно до якого у контексті вимог частини другої статті 2 КАС України нормативне обґрунтування прийнятого рішення та його співвідношення з фактичними обставинами не є формальною вимогою, оскільки суд має перевірити чи діяв суб`єкт владних повноважень, у тому числі (…) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

У постанові Верховного Суду від 12.09.2023 у справі №420/14943/21 зазначено, що критеріями обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень є: 1) логічність та структурованість викладення мотивів, що стали підставою для прийняття відповідного рішення; 2) пов`язаність наведених мотивів з конкретно наведеними нормами права, що становлять правову основу такого рішення; 3) наявність правової оцінки фактичних обставин справи (поданих документів, інших доказів), врахування яких є обов`язковим у силу вимог закону під час прийняття відповідного рішення; 4) відповідність висновків, викладених у такому рішенні, фактичним обставинам справи; 5) відсутність немотивованих висновків та висновків, які не ґрунтуються на нормах права.

З урахуванням наведеного, видання спірного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності без забезпечення йому права на надання пояснень та доказів свідчить про прийняття спірного рішення без повного та всебічного з`ясування обставин справи, а тому є підставою для висновку про необґрунтованість оспорюваного наказу.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У силу частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності шляхом оголошення догани не відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 КАС України.

А тому, наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" належить визнати протиправним та скасувати, а позов ОСОБА_1 в цій частині - задовольнити.

При цьому, оскільки спірний наказ стосувався притягнення до дисциплінарної відповідальності виключно позивача, то його належить визнати протиправним та скасувати повністю.

Крім того, з огляду на не доведення відповідачем наявності підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, необґрунтованим є зменшення позивачу премії за грудень 2025 року.

Тож позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів 2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 та виплатити недоотриману за грудень 2025 року частину грошового забезпечення, внаслідок накладення дисциплінарного стягнення належить задовольнити, як похідні від основної вимоги про визнання протиправним та скасування наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Зважаючи на встановлені у ході розгляду фактичні обставини справи та беручи до уваги норми чинного законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 повністю.

Розподіл судових витрат

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивач від сплати судового збору звільнений, як особа з інвалідністю внаслідок війни другої групи /а.с. 21/.

Інші судові витрати у справі відсутні.

З огляду на ухвалення рішення суду про задоволення позовних вимог позивача, звільнено від сплати судового збору, за відсутності в матеріалах справи доказів понесення учасниками справи інших судових витрат, підстав для їх розподілу немає.

Керуючись статтями 2, 3, 6-10, 72-78, 90, 132, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 25.12.2025 №860 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення водія-електрика взводу безпілотних авіаційних комплексів 2 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 та виплатити недоотриману за грудень 2025 року частину грошового забезпечення, внаслідок накладення дисциплінарного стягнення.

Позивач: ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ; АДРЕСА_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_6 ; АДРЕСА_4 ).

Рішення набирає законної сили у порядку та строки, визначені статтями 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів після складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 8 липня 2026 року.

Суддя Олександр КУКОБА