Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №420/10832/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/10832/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул.Пилипчука,17, м.Хмельницький, 29000) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 за результатом якого позивач просить:

стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (УКРАЇНА, 27005 ОДЕСЬКА ОДЕСЬКИЙ ОДЕСЬКА ТЕР.ГР. МІСТО ОДЕСА ДОР. ЛЮСТДОРФСЬКА ДОРОГА БУД.13 КВ.161), РНОКПП НОМЕР_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 4876,32 грн. в т.ч.:

- 4876,32 грн. податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (11011300) та перерахувати на рахунок: UA838999980333149395000022675, отримувач ГУК у Хмел.обл/Старосиняв.стг/11011300, код отримувача 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача у позовній заяві зазначав, що згідно даних контролюючого органу станом на день звернення до суду за Відповідачем рахується податковий борг в сумі 4876,32 грн. Дана заборгованість виникла по наступних платежах:

податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, на підставі:

- податкового повідомлення – рішення № 2862228-24/15-53 від 31.07.2023 року в сумі 2438,16 грн.;

- податкового повідомлення – рішення № 933473-24/15-53 від 22.06.2024 року в сумі 2438,16 грн..

Позивач, посилаючись на положення ст.ст.20,14,59,95 Податкового кодексу України, просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 4876,32 грн.

Ухвалою суду від 20 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що позивач не надав доказів її фактичного отримання відповідачем або інших належних доказів, які б підтверджували виконання вимог статті 42 Податкового кодексу України щодо належного вручення документів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що згідно інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків ДПС України, ОСОБА_3 проживає за адресою: УКРАЇНА, 27005 ОДЕСЬКА ОДЕСЬКИЙ ОДЕСЬКА ТЕР.ГР. МІСТО ОДЕСА ДОР. ЛЮСТДОРФСЬКА ДОРОГА БУД.13 КВ.161

Згідно даних контролюючого органу станом на 14.04.2026 року за Відповідачем рахується податковий борг в сумі 4876,32 грн.

Дана заборгованість виникла по наступних платежах:

податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами, на підставі:

- податкового повідомлення – рішення № 2862228-24/15-53 від 31.07.2023 року в сумі 2438,16 грн.;

- податкового повідомлення – рішення № 933473-24/15-53 від 22.06.2024 року в сумі 2438,16 грн..

22.06.2024 року ГУ ДПС в Одеській області виставило відповідачу податкову вимогу № 933473-24/15-53 про стягнення податкового боргу на суму 2438,16 грн.

Вказана податкова вимога направлялася відповідачу, проте не отримана останнім з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідачем самостійно заборгованість не сплачено, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи юридичну оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до п.15.1 ст.15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами пп.14.1.175, п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання;

Згідно положень пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи

Відповідно до п.36.1, п.36.2, п.36.3 ст.36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до п.58.3 ст.58 ПКУ, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно з п.42.2 ст.42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Приписами п.59.1, п.59.3 ст.59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Згідно з п.59.5 ст.59 ПКУ, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідно до пп. 20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового Кодексу України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п.п.95.1, 95.2, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що з дня надіслання контролюючим органом відповідачу податкової вимоги минуло 30 календарних днів, в першу чергу вживаються заходи щодо погашення податкового боргу платника податків за рахунок стягнення коштів, які перебувають у його власності, з рахунків платника податків у банках за рішенням суду.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів щодо самостійної сплати податкового боргу.

Щодо доводів відповідача про направлення контролюючим органом документів на не вірну адресу, суд зазначає наступне.

Позивачем зазначено, що документи направлялись Відповідачу за адресою: АДРЕСА_2 , яка містилась у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків.

Відповідачем не заперечується факт реєстрації його місця проживання за вказаною адресою.

Проте відповідач зазначає, що на момент направлення податкових документів зазначена адреса не була фактичним місцем проживання Відповідача, котрий з 19 березня 2015 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Згідно п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Обов`язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов`язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.4, 58.3) від органів ДПС України.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.02.2024 року у справі № 600/5156/21-а.

Жодна норма податкового законодавства не зобов`язує податковий орган здійснювати заходи для з`ясування причин невручення податкової вимоги, чи для вжиття додаткових заходів (як-то електронні засоби зв`язку, кур`єрська доставка і т.д.) щодо вручення податкової вимоги.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 27.11.2023 року у справі №640/24273/19.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що податковим органом надіслано податкову вимогу в порядку встановленому законом, платник податків має спростовувати ці доводи.

Відповідачем не спростовано доводи податкового органу, стосовно надіслання податкової вимоги та податкових повідомлень-рішень в порядку встановленому законом.

Суд зазначає, що добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 31.01.2024 року у справі №140/12235/21.

Матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача податкового боргу, формування щодо такого податкового боргу контролюючим органом податкової вимоги, а також безперервність існування такого боргу у позивача з моменту формування податкової вимоги до звернення позивача до суду, при цьому докази оскарження та скасування такої податкової вимоги чи податкових повідомлень-рішень в матеріалах справи відсутні.

Виходячи із зазначеного суд констатує, що направлення податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги на відому контролюючому органу адресу відповідача станом на дату направлення таких документів є належним виконанням обов`язків контролюючого органу, в зв`язку з чим ці документи вважаються направленими належним чином.

Суд звертає увагу на те, що питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань не охоплюється предметом даного позову, оскільки податкові повідомлення-рішення суб`єкта владних повноважень, згідно з якими відповідні зобов`язання визначено, а також вимога про сплату боргу, не є предметом дослідження у цій справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду даної справи здійснювати їх правовий аналіз.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року №380/783/21.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд робить висновок, про наявність підстав для задоволення адміністративного позову ГУ ДПС у Хмельницькій області.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, а отже судові витрати в розглянутій справі стягненню на користь позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Хмельницькій області (вул.Пилипчука,17, м.Хмельницький, 29000) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (УКРАЇНА, 27005 ОДЕСЬКА ОДЕСЬКИЙ ОДЕСЬКА ТЕР.ГР. МІСТО ОДЕСА ДОР. ЛЮСТДОРФСЬКА ДОРОГА БУД.13 КВ.161), РНОКПП НОМЕР_1 кошти у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 4876,32 грн. податок на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання, що підлягає сплаті фізичними особами (11011300) та перерахувати на рахунок: UA838999980333149395000022675, отримувач ГУК у Хмел.обл/Старосиняв.стг/11011300, код отримувача 37971775, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.

Суддя К.С. Єфіменко