Постанова від 15 липня 2026 р. у справі №629/1704/26 (4-с/629/5/26) — Харківський апеляційний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

__________________________________________________________________

Справа № 629/1704/26 (4-с/629/5/26) Головуючий суддя І інстанції Каращук Т. О.

Провадження № 22-ц/818/4001/26 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія:

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2026 року м. Харків

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.,

суддів колегії Мальованого Ю.М., Маміної О.В.,

за участю секретаря судового засідання Шевцової К.Є.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Науменко Валерія Віталійовича на ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 березня 2026 року за скаргою представника ОСОБА_2 адвоката Здєльника Сергія Івановича на дії державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лопашової Наталії Олександрівни,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2 через свого представника – адвоката Здєльника С.І. звернувся до суду зі скаргою у якій просить: визнати дії (бездіяльність) державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лопашової Н.О. у частині винесення Постанови про арешт майна боржника від 13.06.2025 у виконавчому провадженні № 78367331 незаконними та скасувати Постанову; визнати дії (бездіяльність) державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лопашової Н.О. у частині винесення Постанови від 24.07.2025 про призначення суб`єкта оціночної діяльності незаконними та скасувати Постанову; визнати дії (бездіяльність) державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лопашової Н.О. у частині складання Акту опису майна від 10.07.2025, за місцем його знаходження, незаконними та скасувати Акт; визнати неправомірними дії державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лопашової Н.О. щодо визначення вартості квартири за адресою: АДРЕСА_1 та визнати недійсною оцінку вказаного нерухомого майна, проведену станом на 28.07.2025 року, оформлену у вигляді Звіту №829 з незалежної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи».

В обґрунтування скарги вказано, що у червні 2025 року було відкрито провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 боргу на користь ОСОБА_1 у сумі 1 112 281,78 грн.

У межах цього провадження державний виконавець описала, заарештувала та реалізувала через електронні торги СЕТАМ двокімнатну квартиру ОСОБА_2 у м. Лозова. Переможцем торгів став сам стягувач — ОСОБА_1 , який придбав майно за ціною 281 100 грн., які були зараховані в рахунок погашення ОСОБА_2 боргу у розмірі 1 112 281,78 грн. Згідно звіту №829 від 28.07.2025 року з незалежної оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,2 кв.м. її вартість була визначена у розмірі 281 100,00 грн.

Однак як вказує заявник, оцінщик в порушення вимог п.50, п.51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» не провела особистий огляд об`єкту оцінки, не отримала від замовника – Лозівського відділу ДВС необхідну та достовірну інформацію про зазначене майно для проведення оцінки, в тому числі про фактичний стан, про його дійсну загальну площу, яка становить 52,9 м.кв., не врахувала наявність у помешканні сучасного капітального ремонту виконаного у 2020-2021 роках та нової техніки та меблів. З довідки №201-20260301-0011264683 визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості, наданої Фондом Держмайна України станом на 01.03.2026 року на замовлення представника боржника – адвоката Здєльника С.І. вбачається, що оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа якої 52,9 кв.м. складає 743 164, 79 грн.

Таким чином внаслідок продажу ДП «СЕТАМ» МЮУ арештованого майна боржника за заниженою ринковою вартістю 281 100 грн., державний виконавець Лопашова Н.О. спричинила боржнику майнову шкоду на суму 462 064,79 грн. Крім того, виконавець призначила зберігачем квартири стягувача ОСОБА_1 , однак чинне законодавство не передбачає поєднання ролей стягувача та зберігача, оскільки стягувач є заінтересованою особою і не має вільного доступу до квартири боржника для забезпечення її схоронності.

Також представник вказує, що у Постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника від 10.07.2025 у якості понятого був залучений ОСОБА_3 — рідний брат стягувача, що прямо заборонено ч. 3 ст. 22 ЗУ “Про виконавче провадження”, яка виключає участь близьких родичів сторін у якості понятих. Оскільки у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , станом на 08.07.2025 року, інших осіб, крім боржника, не зареєстровано, то спосіб виконання боржником ОСОБА_2 судового рішення потребує його безпосередньої участі під час опису, арешту та проведення оцінки майна, оскільки він є власником помешкання та речей, які там знаходяться, інших осіб, які можуть забезпечити доступ до помешкання, не встановлено. ОСОБА_2 є старшим лейтенантом ЗСУ, мобілізованим у червні 2023 року.

На момент вчинення виконавчих дій він проходив службу у ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) і безпосередньо брав участь у бойових діях. Однак державний виконавець Лопашова Н.О., якій достеменно було відомо про проходження боржником ОСОБА_2 військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, не зупинила виконавче провадження, оскільки вважала, що виконавчі дії з виконання рішення суду в частині проведення оцінки майна з метою визначення реальної ринкової вартості та його опису (арешту), передання на зберігання, перевірка цілісності майна не потребують безпосередньої участі боржника-військовослужбовця.

Крім того не надала йому за місцем фактичного перебування необхідну інформацію про результати визначення вартості чи оцінки майна, можливості ознайомитися з Постановою про опис та арешт майна, Актом перевірки цілісності майна та Звітом про оцінку майна, у відповідності до ч.5 статті 57 Закону №1404-VIII скористатися правом у десятиденний строк з дня винесення Постанови про арешт майна боржника досягти згоди щодо вартості майна та письмово повідомити виконавця про визначену ними вартість майна, та можливості його оскаржити, при цьому допустила числення порушення під час проведення виконавчих дій та оформлення вказаних документів.

Представник заявника вказує, що ОСОБА_2 отримує стабільне грошове забезпечення та має можливість щомісяця перераховувати значну суму коштів стягувачу у межах виконавчого провадження, нагальної потреби відбирати таким чином у Захисника України єдине помешкання не було. Станом на 01.03.2026 року за вимогою державного виконавця до військової частини з боржника ОСОБА_2 вже стягнуті кошти в рахунок повернення боргу, у розмірі близько 245 000,00 грн.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 березня 2026 року скаргу було задоволено.

Визнано дії державного виконавця Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області СХМУМЮ Лопашової Н.О. у частині винесення постанови про арешт майна боржника від 13.06.2025 року у виконавчому провадження №78367331 незаконними та скасовано постанову.

Визнано дії державного виконавця Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області СМУМЮ Лопашової Н.О. у частині винесення постанови від 24.07.2025 року про призначення суб`єкта оціночної діяльності незаконними та скасовано постанову.

Визнано дії державного виконавця Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області СМУМЮ Лопашової Н.О. у частині складання акту опису майна від 10.07.2025 року за місцем його знаходження, незаконними та скасовано акт.

Визнано неправомірним дії державного виконавця Лозівського ВДВС у Лозівському районі Харківської області СМУМЮ Лопашової Н.О. щодо визначення вартості нерухомого майна, яке належить боржнику на праві власності – квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 52,9, житлова площа (кв.м): 29,4 та визнано недійсною оцінку вказаного нерухомого майна, проведену станом на 28.07.2025 року, оформлену у вигляді звіту 3829 з незалежної оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» ЄДРПОУ 30979118 (сертифікат №166/2023, виданий Фондом Держмайна України 20.03.2023) м.Полтава вул. Соборності, 46В, 36000.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 – адвокат Науменко В.В. просить скасувати ухвалу, відмовити у задоволенні скарги.

Апеляційна скарга мотивована тим, що представником ОСОБА_2 – адвокатом Здєльніком С.І, було пропущений 10денний строк для звернення зі скаргою до суду та у суду не було надано належних та допустимих доказів поважності пропуску строку, а за таких обставин були відсутні підстави для винесення постанови про задоволення заяви про поновлення строку.

Вказує, що єдиним законодавчо встановленим способом спростування результатів оцінки є рецензування звіту з оцінки, що відповідає правовим висновкам Верховного суду у справі № 360/694/26.

Боржник та його представник з даним клопотанням ні до державного виконавця, ні до суб`єкта оціночної діяльності не зверталися, тому судом безпідставно була винесена ухвала про задоволення скарги на дії державного виконавця.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_2 – адвокат Здєльник С.І. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу залишити без змін.

Відзив мотивовано тим, будучи обізнаною з 21.07.2025 року про фактичне постійне місце перебування боржника – військовослужбовця ОСОБА_2 в ЗСУ, виконавець продовжувала направляти рекомендовані поштові повідомлення за адресою: АДРЕСА_3 , не дотрималася положення частини 5 статті 57 Закону №1404-VIII, і не надіслала боржнику повідомлення про проведення опису майна, його оцінки та результати визначення вартості чи оцінки майна за місцем його фактичного перебування.

Таким чином ОСОБА_2 , перебуваючи в ЗСУ, під час дії особливого періоду - військового стану, приймаючи участь у бойових діях, з причин, які від нього не залежали, не мав можливості отримати поштові відправлення від органів виконавчої служби, знати про початок процедури реалізації належного йому майна - квартири, приймати в ній участь, оскаржувати дії державного виконавця щодо оцінки майна, його опису, тощо.

23.02.2026 представник боржника – адвокат Здєльник С.І. ознайомився у приміщенні Лозівського відділу ДВС з матеріалами ВП 78367331, як вбачається з матеріалів провадження. У відповідності до ч.1 статті 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її п її прав, свобод чи законних інтересів .

Враховуючи, що перебіг десятиденного строку для оскарження рішення, дій чи бездіяльності виконавця починається з наступного дня після настання події, з якої пов`язано його початок, тобто після фактичної обізнаності особи про порушення її прав і свобод, саме з цієї дати - 23.02.2026 мав розпочатися відлік строків на оскарження дій (бездіяльності) виконавця (див. правові висновки Верховного Суду у Постанові 26.12.2023 у справі № 724/1649/22, провадження № 61-1607св23 від 03.02.2021 у справі № 2-1441/10 (провадження № 61 17257св20), від 07.07.2021 у справі № 127/2-200/2004 (провадження № 61-16384св19), від 23 червня 2022 у справі № 914/2265/20, від 04.11.2022 року у справі № 761/38464/20 (провадження № 61-7465св22).

ОСОБА_2 оскаржує дії (бездіяльність) виконавця в частині винесення Постанови про арешт майна боржника від 13.06.2025, Постанови від 24.07.2025 про призначення суб`єкта оціночної діяльності та складання Акту опису майна від 10.07.2025, які не були предметом дослідження у наведеній апелянтом адміністративній справі № 360/694/21, а саме:

1) Так ОСОБА_2 вказує, що виконавець склала Акт перевірки майна на предмет цілісності від 06.08.2025, без участі стягувача, боржника та понятих, при цьому фактично не оглянувши це майно, тобто склала документ з порушеннями процедури огляду, який не відповідає дійсності та вимогам Наказу № 512/5 та ч. 2 статті 22 Закону №1404-VIII, що є підставою вважати Акт перевірки майна від 06.08.2025року неналежним, таким, що не породжує юридичних наслідків. Окрім того Акт перевірки майна на предмет цілісності, від 06.08.2025 не наданий боржнику в жоден з визначених у статті 28 Закону №1404-VIII способів. У відповідності до п.8 Наказу №512/5 Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта, кому вони надаються (надсилаються). У разі відсутності боржника, якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих (п.25 розділу VIII Наказу № 512/5).

Відповідно до положення ч.2 статті 22 Закону№1404-VIII, присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

2) ОСОБА_2 вказує на те, що Постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності від 24.07.2025, якою у пункті 3 Виконавець попередила суб`єкта оціночної діяльності ПП «Центр незалежної оцінки та експертизи» в особі Скобкіна Д.С. про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого звіту з питань, що містяться у постанові, не відповідає вимогам п.8 Розділу ІІ Наказу № 512/5, яким визначено, що у постанові обов`язково зазначається попередження про відповідальність: експерту - за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під Документ сформований в системі «Електронний суд» 03.05.2026 12 час здійснення виконавчого провадження; суб`єкту оціночної діяльності суб`єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна; Таким чином Виконавець невірно визначила статус учасника виконавчого провадження - суб`єкта оціночної діяльності, у зв`язку з чим не попередила його під час складання Постанови про відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна, отже Постанова складена з порушенням вимог закону, що є підставою для її скасування.

3) Вказав, що з Постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 10.07.2025 вбачається, що до проведення виконавчої дії був залучений у якості понятого рідний брат стягувача - ОСОБА_4 . Стягувач ОСОБА_1 у судовому засіданні 31.03.2026 підтвердив ту обставину, що під час опису та арешту майна (коштів) боржника приймав участь його рідний брат. Відповідно до положення ч.3 статті 22 Закону №1404-VIII, понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження.

Таким чином виконавець безпідставно залучила до виконавчої дії у якості понятого особу, яка пов`язана з учасником виконавчого провадження– стягувачем ОСОБА_5 родинними зв`язками– його рідного брата - ОСОБА_6 , що є підставою для її скасування. При цьому апелянт жодним чином не вмотивував оскарження ним судового рішення в частині скасування Постанови про арешт майна боржника від 13.06.2025, Постанови від 24.07.2025 про призначення суб`єкта оціночної діяльності Постанов та Акту опису майна від 10.07.2025, і не навів доводів та міркувань, у чому саме на його думку полягає незаконність та необґрунтованість судового рішення.

Окрім того спосіб повідомлення боржника, обраний виконавцем - з її особистого телефону, в застосунку «ВАЙБЕР» СМС повідомленням, від 03.07.2025, в якому зазначено: «….10.07.2025 за адресою АДРЕСА_4 будуть проводитися виконавчі дії щодо опису та арешту майна, просимо бути присутнім під час проведення виконавчих дій…», не передбачений ст. 28 Закону №1404-VIII. Вказане повідомлення у формі електронного документу не підписане електронним підписом, створеним за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП) або іншого аналогічного засобу, передбаченого чинним законодавством, тобто не має юридичної сили, і не надані докази того, що боржник з ним ознайомився.

Таким чином виконавець Лопашова Н.О., якій достеменно було відомо про проходження боржником ОСОБА_2 військової служби під час воєнного стану, не надала боржнику за місцем фактичного перебування необхідну інформацію про результати визначення вартості чи оцінки майна, можливості ознайомитися з Постановою про опис та арешт майна, Актом перевірки цілісності майна та Звітом про оцінку майна, та у відповідності до ч.5 статті 57 Закону №1404-VIII, скористатися правом у десятиденний строк з дня винесення Постанови про арешт майна боржника досягти згоди щодо вартості майна та письмово повідомити виконавця про визначену ними вартість майна, можливості його оскаржити, прийняти участь у заходах під час опису майна та його оцінки, при цьому допустила числення порушення під час проведення виконавчих дій та оформлення вказаних документів.

Намагаючись поспіхом вирішити питання стягнення боргу, виконавець занадто упереджено поставилася до боржника - військовослужбовця - учасника бойових дій, який проходить військову службу під час особливого періоду, не зауважила, що боржник має можливість стабільно перераховувати зі свого грошового забезпечення кошти на погашення боргу, і нагальної потреби відбирати у Захисника України його єдине помешкання не було

Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вказаним вимогам ухвала суду першої інстанції відповідає.

Постановляючи ухвалу у справі, суд першої інстанції виходив з того, що в межах виконання рішення суду державний виконавець Лопашова Н.О. винесла постанову про опис та арешт майна боржника від 10.07.2025 року, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , якою обмежено право відчуження даного майна, без вказання строку обмеження.

Однак в даній постанові відсутні відомості про загальну площу квартири, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Крім того виконавцем не надано до суду підтверджень того, що копія даної постанови була надана сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику.

Також з даної постанови вбачається, що до проведення виконавчої дії був залучений у якості понятого рідний брат стягувача - ОСОБА_3 .

З постанови про опис та арешт майна боржника від 10.07.2025 року вбачається, що зберігачем квартири державним виконавцем визначено стягувача Мулько В.В.

Під час підготовки до реалізації нерухомого майна 06.08.2025 року державним виконавцем було складено акт в ході якого встановлено, що в ході перевірки майна, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 52,9 кв.м., житлова площа 29,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на предмет цілісності встановлено, що майно знаходиться в тому стані що й на момент опису та арешту.

Даний акт було складено без участі боржника або його представника та понятих, що є порушенням вимог Наказу № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень та ч. 2 ст. 22 ЗУ “ Про виконавче провадження”.

Окрім того даний акт не був наданий боржнику в жоден з визначених ст.28 ЗУ “ Про виконавче провадження” способів.

24.07.2025 року виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання ПП “Центр незалежної оцінки та експертизи “ для участі у виконавчому провадженні, попереджено даний центр в особі якого діє ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків та за надання завідомо неправдивого звіту.

Згідно п.8 Розділу ІІ Наказу № 512/5 яким визначено, що у постанові обов`язково зазначається попередження про відповідальність: експерту - за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження; суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна.

Однак виконавець невірно визначила статус учасника виконавчого провадження - суб`єкта оціночної діяльності, у зв`язку з чим не попередила його про відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна.

При складанні звіту №829 з незалежної оцінки майна оцінщик ПП “Центр незалежної оцінки та експертизи» ОСОБА_8 не провела особистий внутрішній огляд об`єкту оцінки.

Державний виконавець надала суб`єкту оціночної діяльності технічну документацію на квартиру яка не відповідає дійсності (загальна площа вказана 50,2 кв.м) в той час як згідно інформаційних довідок загальна площа складає 52,9 кв.м.

Державний виконавець Лопашова Н.О., якій достеменно було відомо про проходження боржником ОСОБА_2 військової служби під час воєнного стану, не надала йому за місцем фактичного перебування необхідну інформацію про результати визначення вартості чи оцінки майна, можливості ознайомитися з постановою про опис та арешт майна, актом перевірки цілісності майна та звітом про оцінку майна, у відповідності до вимог чинного законодавства, скористатися правом у десятиденний строк з дня винесення постанови про арешт майна боржника досягти згоди щодо вартості майна та письмово повідомити виконавця про визначену ними вартість майна, та можливості його оскаржити.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду.

Судом встановлено, що 10.06.2025 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області було видано виконавчий лист №629/561/25 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 1 096 318, 60 грн., судового збору у розмірі 10 963,18 та витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн.(а.с.16 зворот).

На підставі вказаного виконавчого листа державним виконавцем Лопашовою Н.О. 13.06.2025 року було відкрито виконавче провадження №78367331 (а.с.17).

З відомостей з Державного реєстру речових прав запитуваних виконавцем вбачається, що ОСОБА_2 на праві власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,9 кв.м. (а.с.18) та станом на 10.07.2025 року ОСОБА_2 зареєстрований за вказаною адресою один (а.с.21).

10.07.2025 року державний виконавець Лопашова Н.О. винесла постанову про опис та арешт майна боржника, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.26-27).

ОСОБА_2 перебуває у лавах ЗСУ з квітня 2023 року (а.с.12).

Станом на 03.09.2025 року ОСОБА_2 перебував на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_2 (а.с.14).

Згідно довідки ВЧ НОМЕР_3 від 11.07.2025 року наданої на запит виконавця, встановлено, що ОСОБА_2 був переведений до ВЧ НОМЕР_4 АДРЕСА_2 на підставі наказу командира від 23.05.2025 року (а.с.21).

Згідно технічної документації наданої КП “ЖУК” (а.с.19-20) державному виконавцю, загальна площа квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 50,9 кв.м. Крім того на експлікації наявна печатка з вказанням того, що 12.07.2019 року відбулася реєстрація поточних змін.

24.07.2025 року виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні (а.с.22).

Згідно звіту №829 від 28.07.2025 року (а.с.24) з незалежної оцінки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 50,2 кв.м. її вартість була визначена у розмірі 281 100,00 грн.

Актом державного виконавця від 06.08.2025 року встановлено, що в ході перевірки вищевказаної квартири на предмет цілісності, квартира знаходиться у тому ж стані, що й на момент опису та арешту (а.с.29).

Згідно протоколу №645186, 27.08.2025 року було проведено електронний аукціон в результаті якого квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 52,9 кв.м. була продана ОСОБА_1 (а.с.30).

29.08.2025 року державним виконавцем було винесено акт про проведені торги (а.с.31).

З довідки №201-20260301-0011264683 визначення оціночної вартості об`єкта нерухомості (а.с.32-33), наданої Фондом Держмайна України станом на 01.03.2026 року на замовлення представника боржника – адвоката Здєльник С.І. вбачається, що оціночна вартість квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа 52,9 кв.м. складає 743 164, 79 грн.

Суд першої інстанції обґрунтовано вважав цей доказ неналежним і з цих мотивів не взяв його до уваги, оскільки дана довідка є результатом автоматичного розрахунку Єдиної бази даних звітів про оцінку, та за відсутності даних про визначення ринкової вартості цього об`єкта – потребувала з цього приводу професійного висновку експерта (оцінювача), з урахуванням усіх його характеристик. Так, є обґрунтованими доводи скаржника про те, оцінювач при складанні звіту №829 не врахувала капітальний ремонт, який було зроблено у квартирі у 2020–2021 році (заміна опалення, вікон, сантехніки) та наявність дорогої побутової техніки (кондиціонер Mitsubishi, бойлер Atlantic тощо). Вартість матеріалів для ремонту перевищувала 199 000,00 грн. на підтвердження чого до суду скаржником були надані фото квартири (а.с.34-37), копії видаткових накладних (а.с.38-55).

З технічного паспорту від 12.07.2019 року (а.с.56-57) вбачається, що загальна площа квартири за адресою: АДРЕСА_1 складає 52,9 кв.м.

В межах виконання рішення суду державний виконавець Лопашова Н.О. винесла постанову про опис та арешт майна боржника від 10.07.2025 року, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , якою обмежено право відчуження даного майна, без вказання строку обмеження.

Однак в даній постанові відсутні відомості про загальну площу квартири, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріали стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди.

Крім того виконавцем не надано до суду підтверджень того, що копія даної постанови була надана сторонам виконавчого провадження, зокрема боржнику.

Також з даної постанови вбачається, що до проведення виконавчої дії був залучений у якості понятого рідний брат стягувача - ОСОБА_3 .

Відповідно до ч.3 ст. 22 ЗУ “Про виконавче провадження” понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

Таким чином, залучення рідного брата стягувача до складання акта опису та арешту майна є грубим порушенням процедури.

Крім того, з постанови про опис та арешт майна боржника від 10.07.2025 року вбачається, що зберігачем квартири, державним виконавцем визначено стягувача Мулько В.В.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження» майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувачу, а якщо обов`язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу. Якщо опис і арешт майна здійснювалися на виконання рішення про забезпечення позову, виконавець передає арештоване майно на зберігання боржнику або його представнику (якщо інше не зазначено в судовому рішенні або якщо боржник відмовився приймати майно на зберігання).

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо проти цього не заперечує стягувач (щодо рухомого майна) або якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення чи зменшення цінності внаслідок користування.

Згідно п. 5 Наказу № 2831/5 від 29.09.2016 року Про затвердження Порядку реалізації арештованого майна виконавець призначає зберігача у порядку, встановленому ст. 58 ЗУ «Про виконавче провадження», керуючись принципом забезпечення схоронності та цілісності майна. Зберігачами можуть бути боржник, члени його сім`ї або інші особи, у тому числі Організатор. Організатор призначається зберігачем рухомого майна, що підлягає реалізації відповідно до цього Порядку, крім випадків, коли це майно не може бути передано на зберігання Організатору з об`єктивних причин без пошкодження його функціональних властивостей, цілісності та зовнішнього вигляду (складні верстати, механізми, устаткування тощо). Організатор забезпечує транспортування такого майна до місця зберігання.

Зберігачем зазвичай призначається особа, яка має можливість забезпечити охорону майна.

Виконавець може призначити іншу особу (крім боржника або члена його сім`ї), яка може отримувати за це винагороду за договором. Проте, з огляду на статтю 19 Конституції України, посадові особи (виконавці) зобов`язані діяти лише у спосіб, передбачений законом, а закон не називає стягувача серед типових зберігачів для нерухомості.

Таким чином, хоча закон прямо не забороняє призначати зберігачами арештованого майна «інших осіб», судова практика та правова логіка, викладена в матеріалах справи, свідчать, що призначення стягувача ОСОБА_1 зберігачем нерухомого майна є порушенням, оскільки це створює конфлікт інтересів та часто є формальною дією, яка не забезпечує реальної схоронності майна, особливо якщо у стягувача немає доступу до об`єкта нерухомості.

Під час підготовки до реалізації нерухомого майна 06.08.2025 року державним виконавцем було складено акт в ході якого встановлено, що в ході перевірки майна, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 52,9 кв.м., житлова площа 29,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на предмет цілісності встановлено, що майно знаходиться в тому стані що й на момент опису та арешту.

Даний акт було складено без участі боржника або його представника та понятих, що є порушенням вимог Наказу № 512/5 Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень та ч. 2 ст. 22 ЗУ “ Про виконавче провадження”.

Окрім того даний акт не був наданий боржнику в жоден з визначених ст.28 ЗУ “ Про виконавче провадження” способів.

Відповідно до ст.57 ЗУ “Про виконавче провадження” визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна.

24.07.2025 року виконавцем прийнято постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності-суб`єкта господарювання ПП “Центр незалежної оцінки та експертизи “ для участі у виконавчому провадженні, попереджено даний центр в особі якого діє ОСОБА_7 про кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків та за надання завідомо неправдивого звіту.

Згідно п.8 Розділу ІІ Наказу № 512/5 яким визначено, що у постанові обов`язково зазначається попередження про відповідальність: експерту - за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження; суб`єкту оціночної діяльності - суб`єкту господарювання (оцінювачу) - за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна.

Однак виконавець невірно визначила статус учасника виконавчого провадження - суб`єкта оціночної діяльності, у зв`язку з чим не попередила його про відповідальність за недостовірну чи необ`єктивну оцінку майна.

Згідно до статті 9 Закону “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту №1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440 (надалі - Національний стандарт №1) та Національного стандарту №2, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004 № 1442 (надалі - Національний стандарт № 2), які є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами,

які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна.

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту № 1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки у разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватися на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

Згідно з положеннями пункту 50 Національного стандарту № 1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об`єктом оцінки. Відповідно до пункту 51 Національного стандарту № 1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до пункту 52 Національного стандарту № 1 оцінювач самостійно здійснює пошук інформаційних джерел (за винятком документів, надання яких повинен забезпечити замовник оцінки згідно з договором), їх аналіз та виклад обґрунтованих висновків. Зібрані оцінювачем вихідні дані та інша інформація повинні відображатися у звіті про оцінку майна з посиланням на джерело їх отримання та у додатках до нього із забезпеченням режиму конфіденційності згідно з умовами договору на проведення оцінки майна та з дотриманням вимог законодавства (пункт 54 Національного стандарту № 1).

За змістом пункту 56 Національного стандарту № 1 звіт про оцінку майна може складатися у повній чи у стислій формі. Звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду – відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки),дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 2658-III замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

При складанні звіту №829 з незалежної оцінки майна оцінщик ПП “Центр незалежної оцінки та експертизи» ОСОБА_8 не провела особистий внутрішній огляд об`єкту оцінки.

Державний виконавець надала суб`єкту оціночної діяльності технічну документацію на квартиру яка не відповідає дійсності (загальна площа вказана 50,2 кв.м) в той час як згідно інформаційних довідок загальна площа складає 52,9 кв.м.

Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного

проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем (ч.5 ст.57 ЗУ “Про виконавче провадження”).

Однак, державний виконавець Лопашова Н.О., якій достеменно було відомо про проходження боржником ОСОБА_2 військової служби під час воєнного стану, не надала йому за місцем фактичного перебування необхідну інформацію про результати визначення вартості чи оцінки майна, можливості ознайомитися з постановою про опис та арешт майна, актом перевірки цілісності майна та звітом про оцінку майна, у відповідності до вимог чинного законодавства, скористатися правом у десятиденний строк з дня винесення постанови про арешт майна боржника досягти згоди щодо вартості майна та письмово повідомити виконавця про визначену ними вартість майна, та можливості його оскаржити.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи вищевикладене суд першої інстанції обґрунтовано виснував, що скарга представника ОСОБА_2 адвоката Здєльника Сергія Івановича на дії державного виконавця Лозівського відділу державної виконавчої служби у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Лопашової Наталії Олександрівни є обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого достатнього підтвердження у матеріалах справи.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

На підставі вищевказаних обставин та правового обґрунтування колегія суддів визнає, що оскаржене рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи скарги є недоведеними та висновків суду не спростували, що відповідно до статті 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 259, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Науменко Валерія Віталійовича залишити без задоволення.

Ухвалу Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 31 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складений 20 липня 2026 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді Ю.М.Мальований.

О.В. Маміна.