Суд: Новоселицький районний суд Чернівецької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про стягнення аліментів
Дата: 09 липня 2026 р.
Справа: №720/1546/26
Суддя: Ляху Г. О.
10.07.2026
Справа № 720/1546/26
Провадження № 2/720/968/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 липня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
з участю секретаря Княгницької Ю.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину,-
ВСТАНОВИВ:
В червні 2026 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на дитину, посилаючись на те, що відповідач є матір`ю їх малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на його самостійному утриманні та вихованні. На даний час відповідач не приймає участь у вихованні дитини та в добровільному порядку ніякої матеріальної допомоги на її утримання не надає. Просив суд стягнути з відповідача щомісяця аліменти на дитину в розмірі 6000 гривень.
Відповідно до вимог ст. 274 ЦПК України справи щодо спорів про стягнення аліментів розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання позивач не з`явився, однак звернувся до суду із заявою, в якій позовні вимоги підтримав та просив розглянути справу у його відсутності.
Відповідач в судове засідання також не з`явився, однак звернувся до суду із заявою, в якій позов визнав та зазначив, що згідний сплачувати аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 6000 гривень щомісяця, просив розглянути справу у його відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи та враховуючи, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, оскільки визнання позову відповідачем не суперечить встановленим обставинам по справі та не порушує права та інтереси інших осіб, дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами розірваний.
Дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на самостійному утриманні та вихованні свого батька ОСОБА_1 , що підтверджується рішеннями Герцаївського районного суду від 27 березня 2023 року (справа № 714/322/23) та від 01 березня 2024 року (справа № 714/207/24), а також іншими дослідженими судом доказами.
Даний факт стороною відповідача не оспорюється.
Відповідно до ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до положень ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
При цьому, суд у відповідності до вимог ст. 182 СК України враховує матеріальне становище та стан здоров`я дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатного віку, наявність у нього рухомого та нерухомого майна та інші обставини, що мають істотне значення.
Слід зазначити, що відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом ч. 1 ст. 184 СК України суд визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі за заявою одержувача.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
За вказаних обставин, приймаючи до уваги, що сторони проживають окремо та дитина перебуває на самостійному утриманні та вихованні позивача, відповідач як матір також зобов`язана приймати участь в утриманні своєї малолітньої дитини нарівні із батьком, суд вважає обґрунтованими заявлені позовні вимоги щодо стягнення аліментів з відповідача на утримання своєї дитини.
Суд, визначаючи час з якого слід присудити аліменти на дитину, приймає до уваги, що позовна заява подана до суду 18 червня 2026 року, а відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати по справі у вигляді судового збору.
На підставі ст.ст. 180-184 Сімейного кодексу України, суд керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 81, 137, 141, 206, 259, 263-265, 268, 274, 279 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , щомісяця в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, починаючи з 18 червня 2026 року до її повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одної тисячі триста тридцять одної) гривні 20 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ляху Г.О.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua