Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №308/3945/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/3945/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді - Малюк В.М.,

при секретарі судового засідання – Вереш А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Міллер Д.М. до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в інтересах якої діє адвокат Міллер Д.М. звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, мотивуючи її тим, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт Серія НОМЕР_1 , виданий Воловецьким РС ГУДМС України в Закарпатській області від 03.11.2012 р. та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт Серія НОМЕР_2 виданий Тячівським РВ УМВС України в Закарпатській області від 21.01.2012 р. перебувають у шлюбі з 08.09.2012 року.

Шлюб зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за №25.

У шлюбі в подружжя народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується Свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 .

Протягом останніх декількох років стосунки подружжя розладились, зникла любов, взаєморозуміння і взаємоповага, стали частими сварки. Позивачка неодноразово намагалася зберегти сім`ю, але переконалася, що являється з Відповідачем різними людьми з протилежними поглядами на життя, ведення побуту та виховання дитини. Крім того, більше чотирьох років подружжя не підтримує подружніх стосунків, проживає окремо і фактично шлюб припинив своє існування.

Враховуючи наведене, в інтересах позивачки та дитини, збереження їх здоров`я, забезпечення належного фізичного, психологічного та духовного розвитку, а також враховуючи, що подальше спільне життя подружжя не можливе, позивачка вирішила розірвати шлюб.

За таких обставин, позивачка просить суд шлюб, який був укладений 08.09.2012 року, між нею та ОСОБА_2 розірвати.

У судове засідання представник ОСОБА_1 – адвокат Міллер Д.М. надала заяву про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги підтримала повністю.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, в тому числі й шляхом повідомлення на офіційному веб сайті судової влади.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, виходячи з їх належності, допустимості, достовірності та достатності, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з оригіналу свідоцтва про одруження серії НОМЕР_4 виданого 08.09.2012 року, між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , 08.09.2012 року було укладено шлюб, який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за №25.

У шлюбі в подружжя народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_3 .

Відповідно до ч.3 ст.109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

Судом встановлено, що спільне життя у сторін не склалося, спільне господарство як подружжя не ведуть, життя, яке б ґрунтувалося на почуттях взаємної любові, дружби та поваги немає. Спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки.

Приписами ст.110 СК України визначено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя.

Згідно ст. 112 СК України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч.3 ст.105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Спору щодо визначення місця проживання дитини та поділу спільного майна подружжя сторонами не заявлялося.

Враховуючи вищенаведені обставини справи та аналізуючи наведені вище норми СК України, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивачки, а тому шлюб між сторонами, слід розірвати.

У відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1331, 20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 110, 112 , 113 СК України, ст.ст. 2, 13, 82, 141, 142, 257, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву - задоволити.

Шлюб, укладений 08.09.2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , який зареєстровано Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Воловецького районного управління юстиції Закарпатської області, про що складено відповідний актовий запис за №25 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_6 сплачений останньою судовий збір, у розмірі 1331, 20 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Закарпатського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення суду складено 20.07.2026 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду В.М. Малюк