Постанова від 16 липня 2026 р. у справі №308/9647/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

308/9647/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Данко В.Й., розглянувши матеріали, які надійшли від Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-5 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЗК/17480/023531/П/ПТ від 01.07.2026 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-5 КУпАП, за таких обставин.

Розпорядженням міського голови № 358/к/тр 25.06.2025 року «Про звільнення ОСОБА_2 » ОСОБА_2 звільнено з посади заступника директора департаменту, начальника управління розвитку соціальних послуг та міських цільових програм департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради 25 червня 2025 року у зв`язку із скороченням чисельності і штату працівників, п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Розпорядженням міського голови № 702/к/тр 11.12.2025 року ОСОБА_2 поновлено на посаді заступника директора департаменту, начальника управління розвитку соціальних послуг та міських цільових програм департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради з 26 червня 2025 року.

При опрацюванні документів, що стосуються преміювання працівників Департаменту в грудні 2025 року та в січні, лютому, березні, квітні 2026 року встановлено, що відповідно до штатного розпису Департаменту, що вводився в дію з 11.12.2025 року, затвердженого 11.12.2025 року головою Ужгородської міської ради Б.Андріїви, штатного розпису Департаменту, що вводився в дію з 01.01.2026 року, затвердженого 30.12.2025 року головою Ужгородської міської ради Б.Андріївим в Департаменті наявні три посади заступників директора Департаменту.

Зокрема, згідно даних по заробітній платі: на посаді заступника директора, начальника юридичного відділу працює ОСОБА_3 , на посаді заступника директора, начальника управління соціальних допомог і виплат працює ОСОБА_4 та на посаді заступника директора департаменту, начальника управління розвитку соціальних послуг та міських цільових програм працює ОСОБА_2 .

Відповідно до пункту 3.1. Положення про преміювання та виплату надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування та надання матеріальної допомоги працівникам апарату міської ради і виконавчих органів ради, затвердженого рішенням LII сесії міської ради VII скликання 15.10.2020 р. № 2170, для формування річного фонду преміювання направляються кошти в розмірі не менше як 10 % посадових окладів та за рахунок економії фонду оплати праці.

Пунктом 4.4. Положення, розмір премії та надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування заступникам керівників самостійних підрозділів міської ради та їх працівникам визначає керівник підрозділу в залежності від особистого вкладу в результати роботи кожного працівника.

Законодавством визначено, що умови оплати праці посадових осіб місцевого самоврядування визначаються органом місцевого самоврядування виходячи з умов оплати праці і схем посадових окладів.

Керівникам органів надано право у межах затвердженого фонду оплати праці здійснювати преміювання працівників відповідно до їх особистого вкладу в загальні результати роботи, а також до державних і професійних свят та ювілейних дат у 2006 році в межах коштів, передбачених на преміювання у кошторисі відповідного органу, та економії коштів на оплату праці, а починаючи з 1 січня 2007 р. - у межах фонду преміювання, утвореного у розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду оплати праці, а також, передбачено, що конкретні умови, порядок та розміри преміювання працівників визначаються у положенні про преміювання відповідного органу.

Так, згідно наданих витягів розпоряджень Ужгородської міської ради, а саме: №721/к/тр від 19.12.2025 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за грудень 2025 року», директором Департаменту ОСОБА_1 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за грудень 2025 року заступнику директора департаменту ОСОБА_2 - 10 %; заступнику директора департаменту ОСОБА_3 - 200 % та заступнику директора департаменту ОСОБА_4 – 200%.

Слід звернути увагу, що відповідно до пункту 1 Розпорядження міського голови № 44/к/тр 20.01.2025 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів на 2025 рік» передбачено виплачувати щомісячну премію працівникам міської ради та її виконавчих органів у межах запланованого фонду преміювання на 2025 рік із розрахунку 1,5 посадового окладу кожному.

В цій частині необхідно зазначити, що згідно вказаного вище розпорядження премія заступнику директора департаменту ОСОБА_2 після поновлення на посаді у грудні 2025 року не могла бути встановлена у розмірі нижче ніж 150%.

Перевіркою також встановлено, що згідно наданих витягів розпоряджень Ужгородської міської ради № 40/к/тр від 19.01.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за січень 2026 року», директором департаменту ОСОБА_1 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за січень 2026 року, заступнику директора департаменту ОСОБА_2 у розмірі - 10 %; заступнику директора департаменту ОСОБА_5 - 200 % та заступнику директора департаменту ОСОБА_4 - 200 %.

Відповідно до розпорядження Ужгородської міської ради № 101/к/тр від 23.02.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за лютий 2026 року», директором департаменту ОСОБА_1 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за лютий 2026 року: заступнику директора Департаменту ОСОБА_2 у розмірі - 10 %; заступнику директора департаменту ОСОБА_5 - 200 % та заступнику директора департаменту ОСОБА_4 - 200 %;

Згідно розпорядження Ужгородської міської ради №160/к/тр від 23.03.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за березень 2026 року», директором департаменту ОСОБА_6 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за березень 2026 року: заступнику директора Департаменту ОСОБА_2 у розмірі - 10 %; заступнику директора департаменту ОСОБА_3 - 200 % та заступнику директора департаменту ОСОБА_4 - 200 %;

Згідно розпорядження Ужгородської міської ради № 225/к/тр від 23.04.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за квітень 2026 року», директором департаменту ОСОБА_1 надано подання на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за квітень 2026 року: заступнику директора Департаменту ОСОБА_2 у розмірі - 10 %; заступнику директора департаменту ОСОБА_3 - 200 % та заступнику директора департаменту ОСОБА_4 - 200 %;

Водночас, відповідно до пункту 1 Розпорядження міського голови № 31/к/тр 31.01.2026 року «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів на 2025 рік» передбачено - виплачувати щомісячну премію працівникам міської ради та її виконавчих органів у межах запланованого фонду преміювання на 2026 рік із розрахунку 1,5 посадового окладу кожному.

В цій частині слід зазначити, що згідно вказаного вище розпорядження, премія заступнику директора департаменту ОСОБА_2 не могла бути встановлена у розмірі нижче ніж 150%.

Відповідно до розділу 5 Положення про преміювання та виплату надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування та надання матеріальної допомоги працівникам апарату міської ради і виконавчих органів ради затвердженого рішенням LII сесії міської ради VII скликання 15.10.2020 р. № 2170 визначено перелік підстав, за які повністю або частково здійснюється позбавлення премії, а саме:

1. Порушення трудової дисципліни, Правил внутрішнього трудового розпорядку щодо організації використання робочого часу та режиму роботи, у тому числі запізнення на роботу, передчасне залишення роботи тощо до 50%

2. Порушення термінів виконання документів, недотримання вимог щодо порядку їх підготовки до 50%

3. Невиконання без поважних причин обов`язків, передбачених посадовою інструкцією до

50%

4. Порушення без поважних причин термінів розгляду звернень громадян до 100%

При опрацьовані документів з`ясовано, що за період грудень 2025 року та січень - квітень 2026 року дисциплінарні стягнення до заступника директора департаменту ОСОБА_2 не застосовувалися, розпорядчі документи, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання заступником директора департаменту ОСОБА_2 службових обов`язків в департаменті не видавалися. У поясненні від 12.06.2026 року, директор департаменту ОСОБА_1 не обґрунтувала безпідставне ненадання премії заступнику директора департаменту ОСОБА_2 у обсязі визначеному внутрішніми локальними розпорядчими документами.

Перевіркою встановлено, що відповідно до ст. 2-2 Кодексу законів про працю України формами психологічного та економічного тиску, є зокрема: безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень).

Таким чином, в діях директора департаменту ОСОБА_1 вбачаються ознаки вчинення мобінгу, зокрема, дії які полягають у формі економічного тиску, у систематичному безпідставному позбавленні частини виплат (премій), чим порушено вимоги частини другої статті 2-2 КЗпП України, а саме: вчинення адміністративного правопорушення передбаченого, частиною 1 статті 173-5КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явилася, належним чином повідомлена про час, дату і місце його проведення, подала клопотання про відкладення розгляду справи, мотивуючи необхідністю додаткового часу для забезпечення права користуватися правничою допомогою.

Між тим, суддя критично оцінює причини такого відкладення з огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення було складено 01.07.2026 та з цим протокол ОСОБА_1 була ознайомлено, що підтверджується її підписом у графі «З протоколом ознайомлений(а)».

Крім того, заяву про відкладення ОСОБА_1 подала не вперше, оскільки 14.07.2026 від заявниці надходило клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, ОСОБА_1 06.07.2026 отримувала повістку про її виклик до суду, тобто була про обізнана про надходження адміністративних матеріалів до суду завчасно.

Також суддя зазначає про те, що ОСОБА_1 подала письмові заперечення з копіями доданих до них документів.

У зв`язку з наведеним, на переконання судді, ОСОБА_1 мала достатньо часу для пошуку адвоката, реалізації права на професійну правничу допомогу та представлення своєї правової позиції.

За наведених обставин клопотання про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та містить ознаки затягування розгляду справи, тому неявка ОСОБА_1 зумовлена причинами, які не є поважними.

Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173-5 КУпАП вчинення мобінгу (цькування) працівника - тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до тридцяти годин і накладення штрафу на фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, посадових осіб - від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин.

За ст. 2-2 КЗпП України мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Формами психологічного та економічного тиску, зокрема, є: створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери (погрози, висміювання, наклепи, зневажливі зауваження, поведінка загрозливого, залякуючого, принизливого характеру та інші способи виведення працівника із психологічної рівноваги); безпідставне негативне виокремлення працівника з колективу або його ізоляція (незапрошення на зустрічі і наради, в яких працівник, відповідно до локальних нормативних актів та організаційно-розпорядчих актів має брати участь, перешкоджання виконанню ним своєї трудової функції, недопущення працівника на робоче місце, перенесення робочого місця в непристосовані для цього виду роботи місця); нерівність можливостей для навчання та кар`єрного росту; нерівна оплата за працю рівної цінності, яка виконується працівниками однакової кваліфікації; безпідставне позбавлення працівника частини виплат (премій, бонусів та інших заохочень); необґрунтований нерівномірний розподіл роботодавцем навантаження і завдань між працівниками з однаковою кваліфікацією та продуктивністю праці, які виконують рівноцінну роботу.

Вимоги роботодавця щодо належного виконання працівником трудових обов`язків, зміна робочого місця, посади працівника або розміру оплати праці в порядку, встановленому законодавством, колективним або трудовим договором, не вважаються мобінгом (цькуванням).

Вчинення мобінгу (цькування) заборонено.

Особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується:

-протоколом про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЗК/17480/023531/П/ПТ від 01.07.2026;

-актом №ЗХ/ЗК/17480/023531 від 22.06.2026, складеним за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо держання вимог законодавства у сфері охорони праці, з якого вбачається, що перевірка проводилася за звернення м ОСОБА_2 , котру поновлено на займаній посаді заступника департаменту, начальника управління розвитку соціальних послуг та міських цільових програм департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради відповідно до судових рішень у справі №260/5917/25. Цим же актом зафіксовано обставини преміювання за період грудень 2025 року – квітень 2026 року;

-приписом про усунення виявлених порушень законодавства про працю №ЗХ/ЗК/17480/023531/П від 22.06.2026, у якому вказано про наявність порушення приписів ч. 2 ст. 2-2 КЗпП України та відображено зміст виявленого порушення стосовно обставин, які слугували підставою для складання акту №ЗХ/ЗК/17480/023531 від 22.06.2026;

-розпорядженням Ужгородського міського голови №354/к/тр від 16.06.2026;

-витягом з розпорядження Ужгородського міського голови №108/к/тм від 15.06.2026;

-розпорядженням Ужгородського міського голови від 11.12.2025 «Про поновлення на посаді ОСОБА_2 », яким скасовано розпорядження міського голови від 25.06.2025 №358/к/тр «Про звільнення ОСОБА_2 » на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 01.12.2025 у справі №260/5917/25;

-витягом з розпорядження №44/к/тр від 20.01.2025 «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів на 2025 рік», з якого слідує, що за п. 1 цього розпорядження передбачено виплата щомісячної премію працівникам міської ради та її виконавчих органів у межах запланованого фонду преміювання на 2025 рік із розрахунку 1,5 посадового окладу кожному;

-даними по заробітній платі за період 12.2025-04.2026 відносно ОСОБА_2 , з яких видно розмір грошового забезпечення із помісячною розбивкою та зазначенням видів грошових виплат;

-даними по заробітній платі за період 12.2025-04.2026 відносно ОСОБА_3 , з яких видно розмір грошового забезпечення із помісячною розбивкою та зазначенням видів грошових виплат;

-даними по заробітній платі за період 12.2025-04.2026 відносно ОСОБА_4 , з яких видно розмір грошового забезпечення із помісячною розбивкою та зазначенням видів грошових виплат;

-рішенням Ужгородської міської ради №2170 від 15.10.2020, яким затверджено Положення про преміювання та виплату надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування та надання матеріальної допомоги працівникам апарату міської ради і виконавчих органів.

За змістом п. 2.1. Положення преміювання та виплата надбавки проводиться за наслідками роботи за місяць за фактично відпрацьований час.

Порядок визначення фонду преміювання унормовано розділом 3 Положення.

Відповідно до п. 4.1. Положення розмір премії працівників міської ради, виконкому та керівникам структурних підрозділів міської ради визначає міський голова залежно від особистого вкладу за загальні результати роботи. Премії працівникам максимальними розмірами не обмежуються.

Згідно з п. 4.4. Положення розмір премії та надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування заступника керівників самостійних підрозділів міської ради та їх працівникам визначає керівник підрозділу в залежності від особистого вкладу в результати роботи кожного працівника

Дослідженим положенням регламентовано перелік підставі, за які повністю або частково здійснюється позбавлення премії (див. розділ 5 Положення);

-витягом з розпорядження №31/к/тр від 13.01.2026 «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів на 2026 рік», відповідно до п. 1 якого встановлено виплачувати щомісячну премію працівникам міської ради та її виконавчих органів у межах запланованого фонду преміювання на 2026 рік із розрахунку 1,5 посадового окладу;

-витягом з розпорядження №721/к/тр від 19.12.2025 «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за грудень 2025 року», в якому у контексті преміювання за грудень 2025 року міститься відсилання до розпорядження №44/к/тр від 20.01.2025 «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів на 2025 рік», за яким передбачено виплата щомісячної премії працівникам міської ради та її виконавчих органів у межах запланованого фонду преміювання на 2025 рік із розрахунку 1,5 посадового окладу кожному;

-поданням на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за грудень 2025 року, з якого видно різницю розміру премії для ОСОБА_2 та інших заступників директора департаменту;

-витягом з розпорядження №40/к/тр від 19.01.2026 «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за січень 2026 року»;

-поданням на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за січень 2026 року, з якого видно різницю розміру премії для ОСОБА_2 та інших заступників директора департаменту;

-витягом з розпорядження №101/к/тр від 23.02.2026 «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за лютий 2026 року»;

-поданням на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за лютий 2026 року, з якого видно різницю розміру премії для ОСОБА_2 та інших заступників директора департаменту;

-витягом з розпорядження №160/к/тр від 23.03.2026 «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за березень 2026 року»;

-поданням на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за березень 2026 року, з якого видно різницю розміру премії для ОСОБА_2 та інших заступників директора департаменту;

-витягом з розпорядження №225/к/тр від 23.04.2026 «Про преміювання працівників міської ради та її виконавчих органів за квітень 2026 року»;

-поданням на планове преміювання працівників департаменту соціальної політики за квітень 2026 року, з якого видно різницю розміру премії для ОСОБА_2 та інших заступників директора департаменту;

-розпорядженням міського голови №123/к/тр від 07.03.2024 «Про призначення ОСОБА_1 », яким ОСОБА_1 призначено на посаду директора департаменту соціальної політики Ужгородської міської ради з 08.03.2024;

-колективним договором між роботодавцем та працівниками Ужгородської міської ради на 2022-2026 роки

Вищенаведені докази у їх сукупності підтверджують правильність висновків особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення, про наявність у діях директора департаменту ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-5 КУпАП, через мобінг у формі економічного тиску шляхом систематичного безпідставного позбавлення частини виплат (премій).

Суддя не погоджується із запереченнями ОСОБА_1 про те, що наявність фінансового мобінгу ґрунтується нібито виключно на різниці у розмірі між заступниками департаменту, тоді як в акті не наведено жодних мотивів і доказів, які би свідчили про наявність цілеспрямованих дій, спрямованих на приниження честі та гідності працівника, його професійної репутації або створення ворожої, напруженої чи образливої атмосфери.

За ст. 2-2 КЗпП України мобінг (цькування) - систематичні (повторювані) тривалі умисні дії або бездіяльність роботодавця, окремих працівників або групи працівників трудового колективу, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації, у тому числі з метою набуття, зміни або припинення ним трудових прав та обов`язків, що проявляються у формі психологічного та/або економічного тиску, зокрема із застосуванням засобів електронних комунікацій, створення стосовно працівника напруженої, ворожої, образливої атмосфери, у тому числі такої, що змушує його недооцінювати свою професійну придатність.

Передусім доцільно зауважити, що існування судового спору(справа №260/5917/25) з приводу проходження публічної служби за відсутності доказів протилежного саме по собі може свідчити про напруженість взаємовідносин працівника з керівництвом.

Понад це, суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_2 поновлено рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду Закарпатської області від 01.12.2025 по справі №260/5917/25, тобто в грудні.

На виконання цього рішення суду розпорядженням міського голови від 11.12.2025 ОСОБА_7 поновлено на попередньо займаній посаді з 26.06.2025.

Отже, наказ про поновлення на роботу ухвалено в тому ж місяці, з якого почалося позбавлення ОСОБА_7 належних їх виплат.

Інакше кажучи, фінансовий тиск на ОСОБА_7 розпочався відразу після її поновлення.

Доказів на підтвердження того, що під час преміювання ОСОБА_2 були виявлені обставини, які згідно з Положенням про преміювання та виплату надбавки за високі досягнення у праці або виконання особливо важливої роботи в органах місцевого самоврядування та надання матеріальної допомоги працівникам апарату міської ради і виконавчих органів слугували підставами для позбавлення премії правопорушницею не надано.

У зв`язку з цим посилання ОСОБА_1 на наказ №42 від 28.05.2026, доповідну записку №296/25.02-27 від 05.06.2026, доповідну записку №326/25.04.01-07 від 29.06.2026 суддя оцінює критично, так як перелічені докази хронологічно виникли вже після преміювання ОСОБА_7 упродовж грудня 2025 року по квітень 2026 року.

Посилання на нібито виявлені недоліки роботи ОСОБА_2 стосовно розгляду звернень, порушення строків їх направлення на розгляд депутатської комісії, ігнорування участі в засіданні координаційної групи тощо суддя вважає непереконливими, позаяк з фактичних обставин неможливо встановити, що саме з цими обставинами пов`язувалося зменшення преміювання ОСОБА_2 за досліджуваний період.

Крім того, з доказового матеріалу, котрий долучено ОСОБА_1 , неможливо провести співставлення між наведеними вище обставинами, якими нібито послуговувався керівник під час зменшення розміру преміювання, та періодом, за який розмір преміювання було фактично зменшено.

У той же час, як зафіксовано в протоколі та не спростовано ОСОБА_1 , за грудень 2025 року та січень - квітень 2026 року дисциплінарні стягнення до заступника директора департаменту ОСОБА_2 не застосовувалися, розпорядчі документи, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання заступником директора департаменту ОСОБА_2 службових обов`язків в департаменті не видавалися.

Доводи про те, що встановлення 10% премії у грудні 2025 року повністю відповідає тому, що працівник був на роботі трохи більше половини місяця є неприйнятним.

Суддя повторно зазначає, що ОСОБА_2 було поновлено міського голови від 11.12.2025 з 26.06.2025 на підставі рішення Закарпатського окружного адміністративного суду Закарпатської області від 01.12.2025 по справі №260/5917/25.

Отже, з часу незаконного звільнення до дати поновлення ОСОБА_2 вважається такою, що постійно перебувала з роботодавцем у трудових відносинах.

Та обставина, що ОСОБА_2 фактично було поновлено лише в грудні 2025 року з наданням допуску до роботи з 12.12.2025 не є підставою для невиплати належних їй виплат, оскільки виникнення такого роду обставин зумовлене виключно незаконністю проведеного звільнення, тобто діями самого відповідача, протиправність яких констатована в судовому порядку.

За ст. 2-2 КЗпП України особи, які вважають, що вони зазнали мобінгу (цькування), мають право звернутися із скаргою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та/або до суду.

У даному випадку ОСОБА_2 зверталася до уповноваженого органу, що стало підставою для проведення перевірки та складання акту №ХЗ/ЗК/17480/023531 від 22.06.2026, тобто вона суб`єктивно сприймала, що вчинювані стосовно неї дії є мобінгом (цькуванням).

Згідно з диспозицією ст. 2-2 КЗпП України мобінг (цькування) полягає в умисних діях або бездіяльності, які спрямовані на приниження честі та гідності працівника, його ділової репутації.

Означена спрямованість зумовлюється взаємопов`язаними внутрішніми спонуканнями, тобто домінуючими мотивами. Крім того, спрямованість дій детермінується тією особою, котра такі дії вчиняє.

Отже, розуміння спрямованості дій є когнітивним аспектом діяльності людини, які винна особа може ретельно приховати, діючи розсудливо та ретельно. Між тим, розсудливість і кмітливість правопорушника не може бути перепоною для притягнення його до відповідальності.

Суддя вказує про те, що у випадку, коли докази проти особи «потребують» пояснень, які така особа має змогу надати, ненадання будь-яких пояснень з точки зору стороннього спостерігача свідчити про те, що інших адекватних пояснень немає.

І навпаки, якщо в представлених аргументах було так мало доказової сили, що вони не потребували відповіді, то ненадання її не може бути підставою для припущення вини.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Із урахування попередніх висновків доцільно зазначити про те, що цитовані положення Основного Закону не позбавляють суддю можливості оцінювати не представлення особою, яка обвинувачується у вчиненні, зокрема, адміністративного правопорушення, жодних обґрунтованих пояснень з приводу (а)події правопорушення, а також (б)хронології виникнення обставин, які становлять зміст інкримінованого правопорушення, як факт відсутності будь-якого іншого розумного пояснення, аніж те, яке стверджується в обґрунтування винуватості.

Посилання на недоліки акта перевірки від 22.06.2026 та складання припису одночасно із врученням цього акта без надання реальної можливості подати власні заперечення щодо обставин перевірки не заслуговують на увагу, позаяк за у даному випадку вирішується питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

При цьому, ОСОБА_1 не позбавлена можливості оспорювати результати перевірки в межах розгляду спору за правилами адміністративного судочинства.

Крім того, суддя вважає, що з часу проведеної перевірки до часу розгляду адміністративних матеріалів ОСОБА_1 мала достатньо часу з тим, щоб висловити правову позицію стосовно спірного правового питання, а також зібрати докази в обґрунтування своєї позиції.

Суддя відхиляє аргумент Стасюк М.О. про те, що інспектором з питань праці не встановлено належного суб`єкта прийняття рішення, оскільки, як стверджує ОСОБА_1 , нібито саме міський голова приймає рішення про встановлення конкретного розміру премії.

За правилами ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При цьому, твердження ОСОБА_1 про комплексний характер процедури преміювання жодним чином не чином не спростовує викладених у протоколі обставин.

Так, суддя зауважує, що ОСОБА_1 брала участь у вирішенні питання про преміювання ОСОБА_2 , оскільки здійснювала подання на планове преміювання, у якому зазначала розмір премії.

Таким чином, саме ОСОБА_1 ініціювала питання про визнання премії для ОСОБА_2 , що свідчить перебування її дій у причинно-наслідковому зв`язку із протиправними наслідками у вигляді безпідставного позбавлення ОСОБА_2 належних їй виплат.

Доводи про те, що директор Департаменту не приймає одноособово рішення про виплату чи встановлення премії суддя оцінює критично, зважаючи на те, що в даному випадку саме дії ОСОБА_1 є предметом правової оцінки.

Твердження про причетність інших осіб до прийняття рішення може (за наявності для цього підстав) слугувати передумовою для вирішення питання про наявність у їх діях складу правопорушення.

Між тим, ці обставини жодним чином не нівелюють попередніх висновків судді та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Посилання на постанову Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №824/44/19-а суддя відхиляє з огляду на неподібність відносин у розглядуваній справі та у справі, яка переглядалася судом касаційної інстанції.

Висновки, відображені в означеній постанові Верховного Суду, не змінюють того, що за обставин справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності остання не обґрунтувала, що на час преміювання ОСОБА_2 (1)було документально встановлено обставини для часткового позбавлення премії ОСОБА_2 , а також (2)що саме у зв`язку з виявленням та перевіркою цих обставин розмір виплат ОСОБА_2 був зменшений.

Суддя звертає увагу на те, що дискреція не є довільною; вона завжди здійснюється відповідно до закону (права), оскільки згідно з частиною другою статті 19 Конституції України «органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Водночас дискреційні повноваження не повинні використовуватися органом свавільно, оскільки можливість перегляду рішень, прийнятих на підставі реалізації дискреційних повноважень, є запобіжником щодо свавільних рішень в умовах максимально широкої дискреції.

Таким чином, наявність дискреційних повноважень у певній сфері, не повинно означати його свавілля при реалізації цих повноважень, а навпаки – накладає на такий орган додатковий обов`язок щодо обґрунтування обраного ним способу дії з урахуванням критеріїв добросовісності, розсудливості, безсторонності тощо.

Підсумовуючи викладене в сукупності суддя, беручи до уваги (1)наявність судового спору щодо законності звільнення – справа №260/5917/25; (2)початок фінансового тиску відразу після поновлення на роботі; (3)тривалість вчинюваних відносно ОСОБА_2 дій, які свідчать про систематичність та повторюваність; (4)відсутність документального підтвердження аналізу результатів роботи премійованого працівника; (5)одночасне преміювання інших заступників директора у розмірі значно вищому, аніж ОСОБА_2 ; (6)притягнення ОСОБА_7 до дисциплінарної відповідальності згідно з розпорядженням міського голови від 29.06.2026, тобто після проведення перевірки стосовно застосування відносно ОСОБА_2 мобінгу (цькування) за її ж заявою, вважає, що перелічені обставини, а також їх хронологія свідчать про наявність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-5 КУпАП.

При призначенні адміністративного стягнення суд виходить зі змісту ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважає за необхідне призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки, на думку судді, саме цей вид адміністративного стягнення відповідає вимогам ст. 23 КУпАП та буде сприяти вихованню правопорушника в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 245, 283-285, 287-291, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закон України «Про судовий збір», суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-5 КУпАП, та призначити їй адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 700/одна тисяча сімсот/грн.

Стягнути зі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 665/шістсот шістдесят п`ять/грн. 60 коп.

На підставі ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу протягом 15 днів, у порядку примусового виконання цієї постанови органу державної виконавчої служби стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір штрафу в розмірі 3 400/три тисячі чотириста/ гривень.

Строк звернення постанови для виконання – три місяці з дня винесення постанови.

На постанову може бути подана апеляція на протязі десяти днів до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя В.Й. Данко