Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №305/1787/26 — Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/1787/26

Провадження по справі 2/305/751/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

секретаря судового засідання Тафійчук М.І.

позивачки ОСОБА_1

представника позивачки Шкіря І.І.

представника відповідача Микульця В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Шкіря Інна Іванівна, до Росішківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради про поновлення на роботі,-

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Шкіря Інна Іванівна звернулася в суд з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Росішківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, третя особа без самостійних вимог: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради про поновлення на роботі.

Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_1 , працювала вчителем математики з 2016 року за сумісництвом, а з 01.09.2017 року за основним місцем роботи в Росішківському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області. Наказом директора Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 04 травня 2026 року № 23-к Позивача звільнено з посади вчителя математики. У наказі підставою звільнення зазначено систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України. Даний наказ Позивач отримала засобами поштового зв`язку 08.05.2026 року. В Наказі № 23-к від 04.05.2026 року підставами для винесення наказу зазначено пояснювальну записку ОСОБА_1 від 17.03.2026 року; доповідну записку заступника директора з навчально-виховної роботи Янюк М.П. від 02.04.2026 року; наказ про оголошення догани від 03 квітня 2026 року № 21; пояснювальна записка ОСОБА_1 від 27.04.2026 року; згода первинної профспілкової організації від 04.05.2026 року. За час своєї роботи в Росішківському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області Позивач старанно та сумлінно виконувала свій вчительський обов`язок, відповідально ставилася до роботи, до трудової дисципліни. Маючи багаторічний досвід роботи на посадах вчителя, старанно проводила кожен урок, прагнула надати дітям найвищу якість знань. 30 березня 2026 року Відповідач виніс наказ № 19 «Про ведення документації вчителем математики ОСОБА_1 », в якому передбачено вчителю математики ОСОБА_1 привести у відповідність класні журнали та перенести оцінки та календарне планування на сторінки журналів на платформі «Мрія» (електронний журнал). Позивач з наказом ознайомилась та повідомила, що в термін до 02.04.2026 повністю заповнити журнал не зможе, оскільки навчилася працювати в цій програмі нещодавно. Цей факт свідчить про те, що Позивачем виконувались обов`язки щодо заповнення журналів, тобто вона не здійснювала бездіяльність або умисні дії на не заповнення журналів, а лише повідомила, що оскільки нещодавно навчилася працювати в системі «Мрія», то потребувала більше часу для заповнення таких журналів. Звертає увагу, що відповідний наказ видано 30 березня 2026 року, а строки для заповнення надано тільки до 02 квітня 2026 року. Незрозумілими залишаються надані Відповідачем строки для заповнення електронних класних журналів, якими саме нормами законодавства чи внутрішніми нормативними актами керувалось керівництво навчального закладу, надаючи Позивачу всього 4 дні для заповнення електронних класних журналів. В I семестрі 2025-2026 навчальних років класні журнали велись і в паперовій формі, і в електронній, і жодних зауважень до їх заповнення не було. З II семестру почалось ведення тільки електронних класних журналів. Позивач неодноразово повідомляла і директора школи, і заступника про те, що в неї не збігаються години уроків, які зазначені в електронній системі з реальним навантаженням, яке у неї є на рік. Відтак, в електронному журналі виникають технічні помилки, які потрібно врегулювати, для подальшої можливості його заповнювати. Проте, її зауваження ігнорували, та давали вказівки заповнювати все так, як скаже керівництво закладу. Зі слів Позивача, вона неодноразово звертала увагу керівництва на те, що діти мають багато пропусків уроків, не відвідують уроки, а відтак неможливо виставити їм оцінки. Проте, керівництво закладу вимагало виставлення таких оцінок в електронних класних журналах, не дивлячись на те, що учні часто не відвідують уроки. 03 квітня 2026 року Відповідачем винесено наказ № 21 «Про виконання наказу від 30 березня 2026 року № 19 «Про ведення документації вчителем математики ОСОБА_1 », відповідно до якого Позивачу оголошено догану, зокрема за не перенесення оцінок, планування тем уроків. З цим наказом належним чином Позивача під розписку ознайомлено не було, як цього вимагає стаття 149 КзПП України. Таким чином, зі слів Позивача, проти неї почався булінг та цькування з боку керівництва школи. Це також призвело до погіршення стану її здоров`я. В подальшому, Позивач була вимушена звернутись в заклад охорони здоров`я, що підтверджується інформаційними довідками з електронної системи охорони здоров`я, де зазначено періоди непрацездатності, а саме: з 06.04.2026 по 10.04.2026, з 10.04.2026 по 17.04.2026, з 17.04.2026 по 22.04.2026, з 22.04.2026 по 24.04.2026, з 28.04.2026 по 01.05.2026. В проміжках між перебуванням Позивача на лікарняному, 27 квітня 2026 року Позивачка знову за проханням Відповідача написала пояснювальну записку щодо календарно-тематичного планування на рік, конспектів уроків та щодо того, чому не заповнено електронний журнал у системі «Мрія». Позивачка надала чіткі пояснення, зокрема, про те, що конспектів уроків 27.04.2026 року біля себе вона не мала, оскільки це був перший робочий день після виходу з лікарняного, і тому Позивач не знала, які теми були пройдені вчителем, який заміняв, а які не пройдені. Календарне планування Позивач показала, вона його вела весь час, і зазначила, які саме проблеми у неї виникли у 7 та 8 класі з календарним плануванням. Позивачка у цій пояснювальній записці повідомила, що вона заповнювала електронний журнал, однак у неї не збігались години навантаження з тим навантаженням, яке у неї фактично було. З цього приводу Позивач телефонувала заучу школи, щоб повідомити про такі розбіжності. Як вбачається, керівництвом школи цих пояснень до уваги не було взято, не вжито заходів для того, щоб врегулювати розбіжності, які виникли у Позивача з даними в електронному класному журналі, не взято до уваги тривале перебування Позивача на лікарняному у зв`язку з погіршенням стану здоров`я, і наказом 04 травня 2026 року Позивача звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до пункту 3 статті 40 Кодексу законів про працю України. Однак, в наказі жодним чином не деталізовано, які саме порушення допущено Позивачем, які саме обов`язки не виконані, якими пунктами трудового договору чи правил внутрішнього трудового розпорядку передбачені ці обов`язки. Тобто, жодних посилань на конкретні пункти, норми, які б порушила Позивач, у наказі не зазначено. Наказ містить лише загальні формулювання, які не вказують на суть порушення. Документально належним чином не було зафіксовано нового проступку, який би слугував підставою для звільнення. Відтак, Позивач вважає таке звільнення незаконним, необґрунтованим та таким, що ґрунтується на упередженому ставленні до неї. На підтвердження цього, Позивач надіслала директору школи скарги від 04.05.2026. Окрім того, в день звільнення Позивача не було здійснено належним чином повного розрахунку з Позивачем. Відтак, 08.05.2026 Позивач засобами поштового зв`язку надіслала на адресу школи заяву про те, що станом на 08.05.2026, вона не отримала повний розрахунок, як того вимагає стаття 116 КЗпП України. Це підтверджується і Випискою по картковому рахунку з банку за період з 01.05.2026 по 29.05.2026, де видно, що розрахунок здійснювався не в день звільнення, а частинами після звільнення, останнім платіж було здійснено на рахунок Позивача 27.05.2026. Звільнення працівника на підставі пункту 3 статті 40 КЗпП України можливе лише у випадку систематичного невиконання працівником трудових обов`язків. Систематичним порушенням вважається таке, яке вчинено після притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності та полягає у тому, що, попри застосування дисциплінарного стягнення, працівник знову скоїв порушення. Таким чином звільненню працівника за вказаною нормою за повторне вчинення дисциплінарного проступку має передувати попереднє притягнення його до дисциплінарної відповідальності. Відповідач у наказі від 04 травня 2026 року №23-к про звільнення Позивача не вказав, який саме дисциплінарний проступок, за який ще не застосовувалися інші заходи дисциплінарного стягнення, є підставою звільнення Позивача. Посилання Відповідача на зазначення підстав для наказу не конкретизують вчинення Позивачем дисциплінарного проступку, за який його не було притягнуто до відповідальності. Крім того, для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина й обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни в установі покладено на роботодавця, однак Відповідач не тільки не довів винної поведінки Позивача, за яку його не було притягнуто до відповідальності, а й не зазначив, у чому саме полягало порушення працівником трудових обов`язків, яке безпосередньо стало підставою для звільнення. Окрім того, зазначає, що ведення електронних журналів у школі має нормативне регулювання, і впровадження такого електронного документообігу повинно здійснюватись керівником закладу освіти з дотриманням вимог законодавства. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 25.06.2018 № 676 «Про затвердження Інструкції з діловодства у закладах загальної середньої освіти», заклади організовують діловодство відповідно до інструкції, яка розробляється на основі цієї Інструкції та затверджується керівником закладу. Організація діловодства і контроль за своєчасним розглядом та проходженням документів у закладі здійснюються відповідальною особою (відповідальними особами), яка (які) призначається (призначаються) керівником закладу. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 08.08.2022 № 707 «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі» електронний класний журнал - окремий електронний документ ділової документації закладу освіти, у якому фіксуються результати навчальних досягнень здобувачів освіти, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо та може бути реалізований як окрема електронна освітня інформаційна система (далі - ОІС) або як її функціональний модуль програмно-апаратного комплексу "Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту". Відповідно до пункту 10 даної Інструкції керівник закладу освіти визначає відповідальну особу за адміністрування ОІС. Таким чином, керівництвом школи повинні затверджуватись певні інструкції, положення, накази тощо, про впровадження обов`язкового ведення електронного журналу, з ознайомленням педагогічних працівників з такими документами. Водночас щодо вимог до Позивача від керівництва школи щодо конспектів уроків, календарного планування, які в тому числі стали підставою для догани та звільнення, зазначає, що календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти не передбачено законодавством. Відповідно до листа МОН №1/1682825 від 13.08.2025 «Про інструктивно методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році» формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є автономією вчителя/вчительки. Таким чином, контроль за виконанням педагогічними працівниками освітньої програми та контроль за досягненням учнями результатів навчання спрямований на оцінювання саме результатів освітнього процесу, а не на перевірку планів-конспектів учителів, оскільки ст. 38 Закону України «Про повну загальну середню освіту» не встановлює обов`язку адміністрації здійснювати таку перевірку. План-конспект є елементом педагогічної автономії педагога. Його створення та ведення не регламентується жодними обов`язковими вимогами. Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти, затверджена Наказом МОН від 25 червня 2018 року №676, не передбачає ведення календарно-тематичних планів. Тобто формально жоден нормативний документ не зобов`язує педагога складати такі плани. Отже, відповідальність за форму, зміст і спосіб оформлення плану-конспекту несе виключно учитель/учителька, керуючись принципом академічної свободи (п. 2 ч.1 ст.1 Закону України «Про освіту»). Щодо стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за весь час затримки розрахунку, обчислення якого підлягає відповідно до вимог Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, з подальшими змінами та доповненнями зазначає, що якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати, а у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців. Враховуючи всі вищенаведені обставини, у Позивача погіршився стан здоров`я, і вона майже весь місяць квітень перебувала на лікарняному, підтвердженням чого є медичні висновки лікаря. Такі неправомірні дії керівництва школи призвели до того, що Позивач зазнала сильних душевних страждань, тому має право на компенсацію у вигляді моральної шкоди, яку оцінює у розмірі 100 000,00 грн, як моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю. З огляду на викладене, просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 04 травня 2026 року № 23-к «Про звільнення ОСОБА_1 » та зобов`язати Росішківський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області поновити на роботі ОСОБА_1 , з 04 травня 2026 року, на посаді вчителя математики. Стягнути з Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення і до моменту прийняття рішення судом. Стягнути з Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме по 27.05.2026. Стягнути з Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.

Ухвалою судді Рахівського районного суду Закарпатської області, Марусяк М.О. від 17.06.2026 відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву на позовну заяву.

Від відповідача, Росішківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради 03.07.2026 надійшов відзив на позовну заяву, в якому директор Микулець В.В. вважає заявлені вимоги необґрунтованими, такими, що суперечать нормам матеріального права, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки Відповідач діяв виключно в межах наданих законом повноважень, із дотриманням вимог Кодексу законів про працю України, Закону України «Про освіту», Правил внутрішнього трудового розпорядку та посадової інструкції працівника. Будь-яких дискримінаційних чи упереджених дій щодо Позивача не вчинялося. ОСОБА_4 , працювала вчителем математики у Росішківському ЗЗСО І-III ст. з 01.09.2017. Протягом 2025-2026 навчального року Позивач неодноразово порушувала трудову дисципліну в частині ведення класних журналів (як паперових, так і електронних) та календарно-тематичного планування. З метою врегулювання ситуації та забезпечення належного ведення документації, 30 березня 2026 року Відповідачем було видано Наказ № 19 «Про ведення документації вчителем математики ОСОБА_5 », яким Позивачу доручено у строк до 02.04.2026 року привести у відповідність класні журнали та перенести оцінки та календарне планування до електронного журналу на платформі «Мрія». Позивач була ознайомлена з наказом, що нею не заперечується. Оскільки, Позивач не виконала вимоги Наказу №19 у встановлений строк, 03 квітня 2026 року Відповідачем було видано Наказ №21, яким Позивачу оголошено догану. Застосування цього дисциплінарного стягнення відбулося з дотриманням вимог ст.149 КЗпП України: до накладення стягнення у Позивача було відібрано письмове пояснення (пояснювальна записка від 17.03.2026 року). Після оголошення догани Позивач належних висновків для себе не зробила та продовжила не виконувати свої посадові обов?язки. 27 квітня 2026 року Позивачем надано ще одну пояснювальну записку, в якій вона фактично визнає факт неналежного ведення документації та вказує на технічні труднощі в роботі з платформою «Мрія». Однак ці труднощі не були перешкодою для виконання наказу, оскільки згідно з її ж поясненнями, вона навчалася працювати в цій програмі та мала доступ до системи. Твердження Позивача про те, що їй було надано лише 4 дні для заповнення журналів, є непереконливим, оскільки ведення документації є постійним обов?язком вчителя, а не разовим завданням. Крім того, зазначений строк був цілком достатнім для виконання відповідних дій, враховуючи, що Позивач мала можливість вести журнали системно протягом семестру. Доводи Позивача про те, що її не ознайомили з Наказом №21 під розписку, є безпідставними, оскільки в матеріалах справи наявні докази ознайомлення. Посилання Позивача на наявність технічних помилок у системі «Мрія» не спростовують факту систематичного невиконання нею трудових обов?язків, оскільки Позивач не зверталась до адміністрації закладу з відповідними заявами про неможливість виконання наказу з технічних причин. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 21 червня 2023 року у справі № 212/5018/20, для кваліфікації порушень як систематичних необхідна наявність фактів порушення та накладення за кожне окреме порушення дисциплінарного стягнення. Саме така сукупність наявна в даній справі. На момент винесення Наказу № 23-к від 04.05.2026 року про звільнення, догана, оголошена Позивачу Наказом № 21, не була знята та не погашена в установленому законом порядку (ст.151 КЗпП). Перебування Позивача на лікарняному у квітні 2026 року та технічні труднощі з системою «Мрія» не є поважними причинами для систематичного невиконання посадових обов?язків. Позивач мала достатньо часу для виконання Наказу №19, а періоди тимчасової непрацездатності не звільняють її від обов?язку добросовісно виконувати свої функції після виходу на роботу. Доводи Позивача про те, що в наказі про звільнення не конкретизовано, які саме обов?язки не виконано, є безпідставними. Наказ №23-к містить посилання на невиконання обов?язків щодо ведення документації, що прямо передбачено посадовою інструкцією вчителя та Правилами внутрішнього трудового розпорядку. Відповідно до ст.1 Закону України «Про освіту» педагогічні працівники мають академічну свободу, однак ведення класних журналів та календарно-тематичне планування є обов?язком вчителя, що забезпечує належну організацію освітнього процесу та контроль за виконанням навчальних програм. Посадові обов`язки вчителя, зокрема щодо ведення документації, визначені Інструкцією з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти, затвердженої Наказом МОН від 25.06.2018 №676 та відповідними локальними актами закладу. Оскільки, звільнення Позивача є законним та обґрунтованим, вимоги про стягнення коштів за вимушений прогул є безпідставними. Вимушений прогул має місце лише у випадку незаконного звільнення, що в даній справі не підтверджується. Вимога про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні також є необґрунтованою. Відповідачем було здійснено виплату всіх належних Позивачу сум, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з карткового рахунку. Відповідно до Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати праці. Вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн є недоведеною, необгрунтованою та такою, що не відповідає принципам розумності та справедливості. Позивач не надала допустимих доказів на підтвердження того, що діями Відповідача їй завдано фізичних чи душевних страждань, які б вимагали відшкодування моральної шкоди у заявленому розмірі. Погіршення стану здоров?я Позивача, згідно з наданими нею медичними довідками, не перебуває у прямому причинно-наслідковому зв?язку з діями Відповідача, оскільки Позивач тривалий час хворіла, про що свідчить низка медичних висновків, виданих до та після звільнення. З огляду на викладене, просить врахувати пояснення, викладені у відзиві, під час розгляду справи, відмовити ОСОБА_6 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Визнати звільнення ОСОБА_1 математики Росішківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради законним та обгрунтованим.

Представник позивачки - адвокат Шкіря І.В., 10.07.2026 подала відповідь на відзив, в якому не погодилася з наведеними доводами Відповідача. Зазначає, що у пояснювальній записці від 27 квітня 2026 року чітко видно, що Позивач вживала всіх заходів для виконання своїх обов`язків, однак нею ж зазначається, що в електронному журналі «Мрія» у неї виникли технічні трудності, які пов`язані з розбіжностями в кількості годин (навантаження) по предметах. З цього приводу вона неодноразово в телефонному режимі намагалась зв`язатись з заступником директора з навчально-виховної роботи Янюк М.П. , однак була проігнорована, як і попередні рази, коли вона заявляла про проблеми, які виникають при заповненні журналів. Звертає увагу суду на те, що відповідно до наказу Відповідача від 24 жовтня 2025 року № 90 «Про функціонування у Росішківському ЗЗСО I-III ступенів освітнього мобільного додатка «Мрія», відповідальними особами за адміністрування освітнього мобільного додатка «Мрія» призначено заступника директора з навчально-виховної роботи Янюк М.П. , заступника з ВР Ференц М.М. , бібліотекаря, вчителя інформатики Бойчук О.М . Цим же наказом відповідальному адміністратору, заступнику директора з навчально-виховної роботи Янюк М.П. доручено забезпечити щотижневе оновлення інформації в класних журналах (вівторок, п`ятниця). Таким чином, для адміністрування роботи освітнього мобільного додатка «Мрія» було призначено аж 3-х адміністраторів, проте жоден з них не вжив реальних заходів, які б допомогли Позивачу повною мірою заповнити дані, усунувши помилки, які склались. Ведення електронних журналів у закладі було запроваджено лише з 01 грудня 2025 року відповідно до наказу № 102 від 27 листопада 2025 року «Про перехід на ведення електронних журналів на платформі «Мрія». З доповідних записок, з наказу №21 від 03 квітня 2026 року вбачається, що Позивачем вживались заходи і виконувались обов`язки, оскільки значна частина записів за перший семестр була перенесена. То ж у діях Позивача абсолютно немає вини, немає бездіяльності, є вжиття всіх заходів для максимально правильного заповнення електронного журналу. Твердження Відповідача про те, що Позивач не зверталась до адміністрації закладу з відповідними письмовими заявами чи доповідними записками про неможливість виконання наказу з технічних причин є безпідставними, оскільки нормативними актами не передбачено звернення саме з письмовими заявами чи доповідними записками. Натомість неодноразово в усній формі Позивач зверталась з цих питань до заступника директора з навчально-виховної роботи, яка є одним з адміністраторів платформи «Мрія». Звертає увагу суду також на те, що вже у доповідній записці від 27 квітня 2026 року заступника директора з НВР Янюк М.П. йде мова тільки про 7,8 класи, про інші класи не згадується, що підтверджує той факт, що Позивачем вживалися заходи, виконувались посадові обов`язки, навіть перебуваючи майже весь квітень місяць на лікарняному. У відповідь на адвокатський запит Відповідач також надав довідку про середньотижневе навантаження ОСОБА_1 за 2025/2026 навчальний рік. Окрім того, в Позивача наявні фотокопії розкладів уроків на I та II семестри. Порівнявши довідку та розклади уроків, можна виокремити значні розбіжності, а саме: 1) згідно з Довідкою у I семестрі у 7 класі передбачено 3 години алгебри і 2 години геометрії, однак у розкладі передбачено для вчителя математики ОСОБА_1 2 години алгебри і 3 години геометрії; 2) згідно з Довідкою у I семестрі у 10 класі передбачено 3 години алгебри+1 година геометрії (3+1), однак у розкладі передбачено 2 години алгебри та 2 години геометрії (2+2); 3) згідно з Довідкою у II семестрі у 10 класі передбачено 3 години алгебри+1 година геометрії (3+1), однак у розкладі передбачено 2 години алгебри та 2 години геометрії (2+2); 4) згідно з Довідкою у I семестрі у 11 класі передбачено 3 години алгебри+1 година геометрії (3+1), однак у розкладі передбачено 2 години алгебри та 2 години геометрії (2+2); 5) згідно з Довідкою у II семестрі у 11 класі передбачено 3 години алгебри+1 година геометрії (3+1), однак у розкладі передбачено 2 години алгебри та 2 години геометрії (2+2). Таким чином, є розбіжності в навантаженні та розкладах уроків, що спричинило технічні труднощі для Позивача при плануванні уроків, заповненні журналів і т.д. Про розбіжності в навантаженні Позивач зазначала і в своїй пояснювальній записці від 27 квітня 2026 року. Щодо календарно-тематичного планування, то звертає увагу, що календарно-тематичне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів-конспектів є індивідуальною справою вчителя. Встановлення універсальних стандартів таких документів у межах закладу загальної середньої освіти не передбачено законодавством. Відповідно до листа МОН №1/1682825 від 13.08.2025 «Про інструктивно-методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів/ інтегрованих курсів у закладах загальної середньої освіти у 2025/2026 навчальному році» формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарно-тематичних планів та поурочних планів/конспектів є автономією вчителя. Таким чином, контроль за виконанням педагогічними працівниками освітньої програми та контроль за досягненням учнями результатів навчання спрямований на оцінювання саме результатів освітнього процесу, а не на перевірку планів-конспектів учителів, оскільки ст. 38 Закону України «Про повну План-конспект є елементом педагогічної автономії педагога. Його створення та ведення не регламентується жодними обов`язковими вимогами. Інструкція з діловодства у закладах загальної середньої освіти, затверджена Наказом МОН від 25 червня 2018 року № 676, не передбачає ведення календарно-тематичних планів. Тобто формально жоден нормативний документ не зобов`язує педагога складати такі плани. Отже, відповідальність за форму, зміст і спосіб оформлення плану-конспекту несе виключно учитель/учителька, керуючись принципом академічної свободи (п.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про освіту»). При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Окрім того, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, що підтверджується статтями 147, 149 КзПП України. Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2026 року у справі № 691/1136/24. Однак, як вбачається з наказів Відповідача, він наклавши дисциплінарне стягнення на Позивача у вигляді догани, через місяць за ці ж самі обов`язки застосовує знову дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення. Тобто, ніякого нового проступку Позивачем вчинено не було, однак Відповідач в порушення норм трудового законодавства, зокрема і правил внутрішнього трудового розпорядку школи, застосовує два дисциплінарні стягнення з одних і тих же підстав. Це фактично підтвердив і сам Відповідач у Відзиві на позовну заяву, де він зазначає, що «позивач допустила невиконання своїх обов`язків після того, як їй було оголошено догану за аналогічне порушення. Окрім того, відповідно до Правил внутрішнього трудового розпорядку Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, які затверджені 29 серпня 2023 року (далі - ПВТР), а саме згідно з пунктом 45 ПВТР, за кожне порушення трудової дисципліни накладається тільки одне дисциплінарне стягнення. Окрім того, відповідно до пункту 43 ПВТР, дисциплінарні стягнення застосовуються: до педагогічних працівників відділом освіти за поданням директора школи, до обслуговуючого персоналу - директором школи. Отже, Позивач являється педагогічним працівником, і будь-яке дисциплінарне стягнення щодо нього повинно застосовуватись саме відділом освіти за поданням директора школи. Проте, всупереч затвердженим ПВТР, Відповідачем порушено повністю навіть саму процедуру накладення дисциплінарного стягнення. Згідно з частиною першою статті 142 КЗпП України правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил. Позиція щодо обов`язковості правил внутрішнього трудового розпорядку підтверджена також у листі Міністерства соціальної політики України «Щодо обов`язкового затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку» від 21 червня 2017 року №312/0/22-17/13. Таким чином, затверджені у Росішківському закладі загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області правила внутрішнього трудового розпорядку обов`язкові до виконання як працівниками закладу, так і керівником закладу. Твердження Відповідача про те, що роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати праці в умовах воєнного стану є абсолютно безпідставною. Позивача було звільнено 04 травня 2026 року, цей день вважається днем остаточних розрахунків з Позивачем. Однак, як вбачається з доданих раніше виписок, останній розрахунок Позивач отримала аж 27.05.2026, розрахунок здійснювався частинами. Сам факт запровадження в Україні воєнного стану, обмежень воєнного часу не звільняє роботодавця від відповідальності за невиконання своїх трудових зобов`язань перед працівником. Право на відшкодування моральної шкоди за порушення прав у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, є важливою гарантією захисту прав і свобод громадян та законних інтересів, встановлених Конституцією та законами України. З огляду на викладене просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 у повному обсязі.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги повністю підтримали, з підстав, викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив відповідача. Просять позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Росішківської ЗОШ І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради позов не визнав. Пояснив, що ОСОБА_1 систематично допускала у своїй роботі порушення, зокрема не вела електронний журнал, на зауваження не реагувала, через що її було притягнуто до відповідальності у виді догани, але і після цього вона не заповнювала електронний журнал, який є обов`язковим в освітньому процесі, тому було звільнена з посади вчителя. Звільнення вважає законним, підстав для задоволення позову не вбачає, тому просить відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, взявши до уваги відзиви на позовну заяву, відповідь на відзив, суд, прийшов до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09.2017 працювала на посаді вчителя математики Росішківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Рахівської районної ради Закарпатської області, який 23.04.2021 перейменовано на заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області.

Наказом №23-к від 04 травня 2026 року "Про звільнення ОСОБА_1 " директора Росішківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області Микульця В.В. вчителя математики ОСОБА_1 звільнено за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до п. 3 статті 40 Кодексу законів про працю. Підставою для цього наказу зазначено пояснювальну записку ОСОБА_1 від 17.03.2026, доповідну записку заступника директора з навчально-виховної роботи Янюк М.П. від 02.04.2026, наказ про оголошення догани від 03.04.2026 №21, пояснювальну записку ОСОБА_1 від 27.04.2026 та згоду первинної профспілкової організації від 04.05.2026.

Статтею 43 Конституції України, яка має найвищий пріоритет над законодавчими актами, передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Вказані конституційні гарантії не лише задекларовані у Конституції, але й знайшли своє відображення у численних законах, від соціальних гарантій і компенсацій до кримінальної відповідальності за різного роду порушення трудових прав.

Зміст права на працю полягає у можливості кожної особи заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується (стаття 43 Конституції України). Це право забезпечується обов`язком держави створювати громадянам умови для повного його здійснення, гарантувати рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовувати програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Однак це конституційне право громадянина не може пов`язуватись лише з певною формою трудового договору, який укладається громадянином відповідно до його волевиявлення.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Загальна декларація прав людини (ООН, 1948 рік) у статті 23 проголошує, що кожна людина має право на працю, на вільний вибір роботи, на справедливі і сприятливі умови праці та на захист від безробіття; на рівну оплату за рівну працю; кожен працюючий має право на справедливу і задовільну винагороду, яка забезпечує гідне людини існування, її самої та її сім`ї, і яка в разі необхідності доповнюється іншими засобами соціального забезпечення. Для захисту своїх інтересів кожна людина має право створювати професійні спілки і входити до професійних спілок.

Європейська соціальна хартія (переглянута) (1996 рік) у статті 1 передбачає право на працю, для забезпечення ефективного здійснення якого Сторони зобов`язуються: визнати однією зі своїх найголовніших цілей і одним зі своїх найголовніших обов`язків досягнення та підтримання якомога високого і стабільного рівня зайнятості, маючи на меті досягнення повної зайнятості; ефективно захищати право працівника заробляти собі на життя професією, яку він вільно обирає; створювати безкоштовні служби працевлаштування для всіх працівників або забезпечувати їхнє функціонування; забезпечувати належну професійну орієнтацію, підготовку та перекваліфікацію або сприяти їм.

Згідно з Міжнародним пактом про економічні, соціальні і культурні права (ООН, 1966 рік), кожна людина має право на працю, що включає її право на отримання можливості заробляти на життя працею, а держава повинна вживати заходів з метою повного здійснення цього права (ст.6).

Стаття 2 Кодексу законів про працю (далі КЗпП) передбачає основні трудові права працівників. Право громадян України на працю - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою. Працівники мають право на відпочинок відповідно до законів про обмеження робочого дня та робочого тижня і про щорічні оплачувані відпустки, право на здорові і безпечні умови праці, на об`єднання в професійні спілки та на вирішення колективних трудових конфліктів (спорів) у встановленому законом порядку, на участь в управлінні підприємством, установою, організацією, на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, а також у разі хвороби, повної або часткової втрати працездатності, на матеріальну допомогу в разі безробіття, на право звернення до суду для вирішення трудових спорів незалежно від характеру виконуваної роботи або займаної посади, крім випадків, передбачених законодавством, та інші права, встановлені законодавством.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунком 3 частини 1 статті 40 КЗпП трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуе бути розірваний роботодавцем серед іншого у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення.

Згідно з ч.2 ст.54 Закону України "Про освіту" педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані серед іншого постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність, поважати гідність, права, свободи і законні інтереси всіх учасників освітнього процесу, додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов`язки. Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають також інші права та обов`язки, передбачені законодавством, колективним договором, трудовим договором та/або установчими документами закладу освіти.

Інструкція з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі, що затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 08 серпня 2022 року № 707 містить поняття "електронний класний журнал" як окремий електронний документ ділової документації закладу освіти, у якому фіксуються результати навчальних досягнень здобувачів освіти, відвідування ними занять, стан виконання навчальних програм тощо та може бути реалізований як окрема електронна освітня інформаційна система (далі - ОІС) або як її функціональний модуль програмно-апаратного комплексу «Автоматизований інформаційний комплекс освітнього менеджменту».

У Переліку даних, що обробляються в електронній освітній інформаційній системі для ведення ділової документації закладу загальної середньої освіти в електронній формі, що є додатком до Інструкції з ведення ділової документації у закладах загальної середньої освіти в електронній формі зазначено, що до в електронної освітній інформаційної системи вносяться та обробляються дані, у тому числі: персональні дані учня, у тому числі й оцінювання (поточне, тематичне, підсумкове, атестаційне); дані про освітній процес: навчальний рік; мережа класів; профільність (за наявності); перелік і кількість навчальних предметів, інтегрованих курсів; оцінювання результатів навчання: 1 семестр, 2 семестр, річна, державна підсумкова атестація, практика, підсумкові, середній бал атестата; інваріантна складова навчального плану; варіативна складова навчального плану тощо.

Цією Інструкцією встановлено, що електронний класний журнал є офіційним документом ділової документації закладу освіти, він ведеться в електронній формі в освітній інформаційній системі, заклад освіти має право вести класний журнал лише в електронній формі, без дублювання на папері, після завершення навчального року директор або уповноважена особа накладає на електронний журнал кваліфікований електронний підпис. Водночас використання саме електронних журналів не є обов`язковим для всіх закладів освіти. Заклад освіти в межах своєї автономії самостійно визначає форму ведення ділової документації та обирає відповідну електронну освітню інформаційну систему.

Стаття 53 Закону України "Про освіту" передбачає права та обов`язки здобувачів освіти, зокрема на якісні освітні послуги та доступ до інформаційних ресурсів і комунікацій, що використовуються в освітньому процесі та науковій діяльності.

У статті 54 Закону України "Про освіти" передбачено, що педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники зобов`язані постійно підвищувати свій професійний і загальнокультурний рівні та педагогічну майстерність, додержуватися установчих документів та правил внутрішнього розпорядку закладу освіти, виконувати свої посадові обов`язки.

Згідно з частиною 3 статті 26 Закону України "Про освіту" керівник закладу освіти в межах наданих йому повноважень організовує діяльність закладу освіти, вирішує питання фінансово-господарської діяльності закладу освіти, призначає на посаду та звільняє з посади працівників, визначає їхні функціональні обов`язки, забезпечує організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм, забезпечує функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти та інше.

Отже, порядок діловодства в закладі загальної середньої освіти визначається керівником відповідно до законодавства про освіту. У межах своєї автономії педагогічна рада може ухвалити рішення про вибір тієї чи іншої ОІС. Кожен заклад визначає самостійно, яку ОІС використовувати для ведення документації, зважаючи на власні потреби та фінансові можливості.

Міністерство освіти і науки України не зобов`язує заклади користуватися конкретною системою та не втручається у формування вартості приватних сервісів, проте встановлює правила щодо їхньої структури, безпеки даних тощо, для можливості використання в освітньому процесі.

ОІС, що відповідають цим правилам, можуть під?єднуватися до системи АІКОМ, яка є центральною базою даних у сфері освіти. МОН рекомендує обирати саме під?єднані до АІКОМ системи, адже вони мають доступ до актуальних перевірених даних і забезпечують коректність ведення електронного діловодства. Як безоплатна державна альтернатива доступна цифрова екосистема Мрія.

З матеріалів справи, зокрема наказів директора Росішківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради від 24.10.2025 №90 та від 27.11.2025 №102, слідує, що у Росішківській ЗОШ І-ІІІ ступенів введено роботу електронних журналів на платформі "Мрія", де зобов`язано вчителів переносити записи з паперових носіїв в електронні журнали, забезпечити користувачів інформацією про розклад навчальних занять здобувачів освіти, час їх початку, домашні завдання, ведення електронних журналів, надсилання користувачам сповіщень стосовно перебігу освітнього процесу, зокрема про успішність здобувачів освіти тощо. Вчителі своєчасно заповнюють дані про зміст навчальних занять, про успішність здобувачів освіти, відвідуваність здобувачами освіти навчальних занять, домашні завдання.

ОСОБА_1 стверджує, що її було звільнено з роботи за те, що вона не належеним чином вносила відомості в електронний журнал системи "Мрія", якою користується Росішківський ЗЗСО І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради.

Як стверджує відповідач, ОСОБА_1 пройшла навчання роботи в освітній системі "Мрія" та має відповідний сертифікат, тобто вона мала можливість та могла виконувати свої обов`язки щодо ведення електронного журналу, але не виконувала їх систематично, зокрема не виставляла поточні оцінки учнів і їх підсумкове оцінювання, не вносила календарне планування з алгебри та геометрії у 7-11 класах, за що була спочатку піддана дисциплінарному стягненню у виді догани, а пізніше, коли продовжувала не виконувати своїх обов`язків з ведення електронного журналу, була звільнена з роботи за систематичне невиконання своїх професійних обов`язків.

Суд дослідив Посадову інструкцію №4 вчителя загальноосвітнього закладу ІІ-ІІІ ступенів, яка є додатком №4 до наказу по школі І-ІІІ ступенів №65 від 19.09.2026, де до завдань та посадових (службових) обов`язків вчителя належить підготовка та подання звітної документації встановленого зразка, здійснення контрольно-оцінювальної діяльності в навчальному процесі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (ведення електронних форм документації, в тому числі електронного журналу і щоденників учнів).

Крім того, у Правилах внутрішнього розпорядку для працівників Росішківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради передбачено основні права та обов`язки працівників, згідно з якими працівники закладу зобов`язані працювати сумлінно, виконувати навчальний режим, вимоги Статуту школи і Правила внутрішнього розпорядку, дотримуватись дисципліни праці, вести обов?язкову документацію; вести обов?язкову документацію: класний журнал (паперовий або електронний) фінансовий та обліковий документ, у ньому фіксуються відвідування, результати оцінювання та зміст уроків; календарно-тематичний план (КТІ) - документ який складається на основі навчально освітньої програми на семестр або рік та затверджується керівництвом закладу до початку начального року, поточні плани конспекти у довільній формі відповідно до освітніх вимог. Трудові функції, які виконує кожний працівник відповідно до своєї спеціальності, кваліфікації чи посади, визначається посадовими інструкціями, затвердженими кваліфікаційними довідниками посад службовців, тарифно-кваліфікаційними довідниками робіт і професій робітників, положеннями та правилами закладу освіти, а також умовами трудового договору (контракту).

Отже, за наведених вище обстави, суд приходить до висновку, що ведення електронного журналу вчителем, є законодавчо закріпленим, отже здійснення роботи з його наповнення є безумовним обов`язком педагогічного працівника, й невиконання функцій з внесення відомостей про освітній процес, порушує у тому числі права здобувачів освіти.

Вимога щодо ведення класного журналу класними керівниками та вчителями регулюється також Інструкцією з ведення класного журналу для 5-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України від 03.06.2008 року №496, яка є чинною та обов`язковою до виконання в тому числі й позивачкою ОСОБА_1 , як вчителем-предметником Росішківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів.

Суду не надано доказів того, що ОСОБА_1 була ознайомлена з Порядком використання освітнього мобільного додатка "Мрія" у Росішківському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради, затвердженим директором Росішківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради, та Наказом №90 від 24.10.2025 "Про функціонування у Росішківському ЗЗСО І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради освітнього мобільного додатка "Мрія", наказом №102 від 27.11.2025 "Про перехід на ведення електронних журналів на платформі "Мрія".

Сама ж ОСОБА_1 не заперечувала, що вона дійсно вносила відомості про навчальний процес не в повному обсязі та з порушенням строків, але вказувала на ряд, на її думку, об`єктивних причин, які сприяли цьому, - розбіжність у годинах, які їй були відведені та годинах, які були виставлені в додатку "Мрія", її неодноразові захворювання тощо. Суд не вдаючись до оцінки наведених Позивачкою обставин, за яких вона не вела електронний журнал належним чином, звертає увагу на таке.

Правила внутрішнього розпорядку для працівників Росішківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів Великобичківської селищної ради містить Розділ ІІ "Порядок прийняття і звільнення працівників закладу. Відповідно до п.9 цього розділу передбачено, що прийняття на роботу працівників закладу оформлюється наказом директора закладу, а згідно з п. 14 припинення трудового договору з педагогічними працівниками оформлюється наказом відділу освіти.

Також відповідно до п.1.6 розділу І Посадової інструкції №4 вчителя загальноосвітнього закладу ІІ-ІІІ ступенів, яка є додатком №4 до наказу по школі І-ІІІ ступенів №65 від 19.09.2026 вчитель загальноосвітнього закладу І-ІІІ ступенів призначається і звільняється з посади начальником управління освіти за поданням директора школи.

З наведених вище Правил та Посадової інструкції слідує, що звільнення ОСОБА_1 , вчителя математики Росішківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, яке було оформлене наказом №23-к від 04 травня 2026 року "Про звільнення ОСОБА_1 " директора цього закладу Микульця В.В. , а не начальником управління освіти, винесено поза повноваженнями директора Росішківського ЗЗСО І-ІІІ ступенів, адже інших документів, які б вказували на такі повноваження директора навчального закладу суду не надано, що є безумовною підставою для скасування цього наказу, тому вимоги ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу директора Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 04 травня 2026 року № 23-к «Про звільнення ОСОБА_1 », слід задовольнити.

Стаття 235 Кодексу законів про працю передбачає, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

З огляду на викладене підлягає до задоволення й вимога позивачки про поновлення її на роботі з 04 травня 2026 року на посаді вчителя математики та стягнення з Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення і до моменту прийняття рішення судом.

Вимога ОСОБА_1 про стягнення з Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на її користь середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме по 27.05.2026, до задоволення не підлягає, оскільки суд поновлює її на посаді, отже вона вважається такою, що не переривала трудових відносин, і їй виплачується виключно середній заробіток за час вимушеного прогулу, а подвійне стягнення (за прогул та за затримку) законодавством не передбачене.

Також суд відмовляє у стягненні з Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у в розмірі 100 000,00 грн з огляду на таке.

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, тобто заподіяна моральна шкода відшкодовується тій фізичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб (частина перша ст. 1167 Цивільного кодексу України). Під моральною шкодою розуміють як втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до пункту 3 Постанови пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.95, зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільноправової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також й інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Поряд з цим, факт звернення до суду з вимогами про відшкодування моральної шкоди покладає на позивача у даній справі обов`язок довести, що зазначені ним втрати немайнового характеру не є абстрактними, а дійсно були понесені позивачем.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо), та, з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у життєвих стосунках, ступеню зниження престижу і ділової репутації позивача. При цьому, виходити слід із засад розумності, виваженості та справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України)

Правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї зі складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу посадовими особами органів державної влади моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею).

Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19 (провадження № 61-21982св19) та постанові від 20 січня 2021 року у справі № №686/27885/19 (провадження № 61-8240св20).

Позивачка стверджує, що через незаконне звільнення у неї погіршився стан здоров`я і вона майже місяць перебувала на лікарняному, вона зазнала сильних душевних страждань.

Статтею 81 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 83 Цивільного процесуального кодексу України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

ОСОБА_1 не довела існування моральних страждань. Зокрема ОСОБА_1 не довела, що незаконне звільнення призвело до втрати її нормальних життєвих зв`язків чи вимагало додаткових зусиль для організації життя, наприклад, погіршення здоров`я (докази надані суду підтверджують захворювання до звільнення з роботи у квітні 2026 року та не доводять, що це захврювання сталося саме внаслідок яких-небудь неправомірних дій щодо неї навчальним закладом), психологічний стрес, неможливість утримувати родину тощо.

Фактичний аналіз змісту наявних у матеріалах справи доказових матеріалів свідчить про те, що позивачка не довела факту заподіяння їй шкоди морального характеру, внаслідок зазначеної нею ситуації, в частині існування протиправної поведінки відповідача, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою немайнового характеру, а також наявності самої моральної шкоди.

Відсутність цих обов`язкових елементів, виключає наявність складу цивільного правопорушення, за наявності якого можуть бути задоволені вимоги про відшкодування моральної шкоди, за таких обставин і у цій частині позову слід відмовити.

Суд вирішує питання розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України.

Зокрема, судові витрати ОСОБА_1 , понесені на оплату судового збору за розгляд вимоги про відшкодування моральної шкоди відшкодуванню в її користь позивачем не підлягають, оскільки суд відмовляє у задоволенні цієї вимоги.

Водночас, оскільки Позивачка була звільнена від сплати судового збору за вимогу про скасування наказу про її звільнення й поновлення на роботі, тому, з урахуванням задоволення вказаних вимог, слід стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3328 грн. на користь держави.

Позивачка не надавала попереднього розрахунку судових витрат, пов`язаних з наданням їй правничої (правової) допомоги та не просила стягувати такі з Відповідача, тому ці витрати залишаються за нею.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 178, 263-265, 273, 279, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ директора Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області від 04 травня 2026 року № 23-к "Про звільнення ОСОБА_1 ".

Зобов`язати Росішківський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області поновити на роботі ОСОБА_1 , з 04 травня 2026 року, на посаді вчителя математики.

Стягнути з Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення - 04 травня 2026 року і до моменту прийняття рішення судом, тобто до 20.07.2026.

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 про стягнення з Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, а саме по 27.05.2026, а також у стягненні моральної шкоди в розмірі 100 000,00 грн.

Стягнути з Росішківського закладу загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області на користь держави 3328 грн (три тисячі триста двадцять вісім гривень) судового збору на рахунок: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783 банк отримувача казначейство України (ЕАП) рахунок отримувача 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу *;101; судовий збір стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, за рішенням №305/1787/26 провадження по справі 2-/305/751/26).

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Росішківський заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Великобичківської селищної ради Рахівського району Закарпатської області, ел. пошта rosishkashkola@meta.ua, адреса 90622, Закарпатська область, Рахівський район, с. Росішка, буд. 198, ЄДРПОУ 26325403.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Відділ освіти, культури, молоді та спорту Великобичківської селищної ради, ел. пошта osvita@bychkivrada.gov.ua, адреса 90615, Закарпатська область, Рахівський район, смт Великий Бичків, вул. Грушевського, буд. 16, ЄДРПОУ 44106333.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті, чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Головуюча: М.О. Марусяк