Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №302/796/26 — Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/796/26

Провадження № 2/302/522/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року селище Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області

в особі головуючого судді Кривка В. П.,

з участю секретарка судового засідання Липей В.В.,

без участі учасників справи,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Гренджа В.Ю., до Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача

15.06.2026 року представниця позивача – адвокатка Гренджа В.Ю. в інтересах ОСОБА_1 подала до суду позов про визначення позивачу як спадкоємцю п`ятої черги за законом додаткового строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком в два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили. Цей позов обґрунтований таким.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла бабуся позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 помер дідусь позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Після смерті баби позивача ОСОБА_3 відкрилася спадщина на нерухоме майно померлої, зокрема – житловий будинок з господарськими спорудами та будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , який належав їй та її померлому чоловіку ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Міжгірськоюдержнотконторою 02.06.1983 року за реєстровим № 762. За життя баба позивача ОСОБА_3 заповітного розпорядження не склала, спадкові справи до її майна не заводилися. Позивач з часу смерті баби фактично вступив в управління та володіння спадковим майном померлої бабусі, оскільки разом із своєю сім`єю (дружиною та дитиною) перейшов проживати до спадкового будинку, в якому фактично проживає разом із сім`єю і станом на теперішній час. Позивач проводив організацію поховання бабусі ОСОБА_3 та взяв на себе всі витрати пов`язані з її похованням, оскільки за життя бабусі здійснював за нею постійний сторонній догляд, допомагав їй по господарству, надавав матеріальну допомогу, піклувався про неї як внук. Померла ОСОБА_3 , 1940 р.н., яка була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , на день її смерті в будинку АДРЕСА_1 , ніхто не проживав. Позивач на час смерті бабусі проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , у будинку свого батька ОСОБА_2 , 1969 р.н. Заяву про прийняття спадщини до майна померлої бабусі як спадкоємець п`ятої черги за законом позивач протягом шести місяців з дня смерті ОСОБА_3 до нотаріуса не подавав. А тому, за цих підстав, вважається особою, що не прийняв спадщину до майна померлої баби, як спадкоємець за законом п`ятої черги. Будь-яких інших спадкоємців по заповіту або за законом першої черги до майна померлої ОСОБА_3 або її чоловіка ОСОБА_4 не має. Батько позивача – ОСОБА_2 , 1969 р.н. (третя особа без самостійних вимог) спадщину до майна померлої матері не прийняв та не бажає таку приймати в майбутньому. Менший син померлої ОСОБА_3 - ОСОБА_1 , 1977 р.н., більше 20 років як постійно проживає в Російській Федерації, наміру повертатися до України не має, оскільки там одружився, створив сім`ю та отримав дозвіл від Росії на постійне місце проживання. Позивач відкрито та безперешкодно понад три роки як спадкоємець п`ятої черги користується спадковим житловим будинком, який за життя належав його бабусі ОСОБА_3 , здійснює в ньому поточні ремонти, будинок є придатним для проживання та експлуатації, фактично проживає в будинку разом з дружиною і дитиною, а тому позивач вважав себе таким, що прийняв спадщину до майна померлої бабусі шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном. За вищенаведених обставин ОСОБА_1 просить суд, визнати причини пропуску строку для прийняття спадщини за законом після смерті його бабусі поважною та надати йому додатковий строк для звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 баби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Винесені в справі процесуальні рішення

Ухвалою Міжгірського районного суду Закарпатської області від 17.06.2026 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Позиції учасників справи за змістом процесуальних заяв

Сторона позивача в підготовче судове засідання не з`явилася, проте представниця позивача подала суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача та його представниці з викладенням позиції про підтримку позовних вимог та проханням їх задовольнити.

Міжгірська селищна рада Хустського району Закарпатської області в особі уповноваженого представника в підготовче судове засідання не з`явилася, проте ОСОБА_5 подала суду заяву про розгляд справи за відсутності представника селищної ради з позицією відсутності заперечень щодо задоволення позовних вимог та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Третя особа ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явився, про таке повідомлявся належно, причини його неявки суду невідомі. Однак ОСОБА_2 подав суду заяву з проханням задовольнити позов ОСОБА_1 , яку обґрунтував таким. ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , а ОСОБА_3 – його матір`ю. ОСОБА_1 на час смерті ОСОБА_3 фактично спільно проживав з померлою ОСОБА_3 , здійснював догляд за нею. На даний час ОСОБА_1 разом з сім`єю проживає у спадковому будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Обставини, які викладені позивачем у позові, відповідають дійсності. ОСОБА_2 не бажає приймати спадщину до майна померлої матері ОСОБА_3 та звертатися до нотаріуса з відповідною заявою.

Оцінивши позиції учасників справи, подані в справу докази, суд дійшов висновку, що визнання позову відповідачем слід прийняти та позов ОСОБА_1 задовольнити, виходячи з такого.

Встановлені судом обставини

Дідо позивача по батьківській лінії ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 86 років у с.Запереділля Хустського району Закарпатської області, про що 06.09.2021 року Міжгірським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) складено відповідний актовий запис за №358, що вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 .

Згідно з довідкою Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області №146 від 28.01.2022 у будинку АДРЕСА_1 проживав ОСОБА_4 , 1935 р.н., який був постійним мешканцем с.Запереділля, на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 в будинку АДРЕСА_1 проживала: ОСОБА_3 , 1940 р.н., - дружина померлого, були зареєстровані, але не проживали: ОСОБА_2 , 1969 р.н., ОСОБА_1 , 1977 р.н., - сини померлого.

Баба позивача по батьківській лінії ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 82 років у селищі міського типу Міжгір`я Хустського району Закарпатської області, про що 27.02.2023 року Міжгірським відділом ДРАЦС у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено відповідний актовий запис за №84, що вбачається з свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 .

Згідно з довідкою Міжгірської селищної ради Хустського району Закарпатської області №16-08/920 від 08.06.2026 у будинку АДРЕСА_1 , проживала ОСОБА_3 , 1940 р.н., яка була постійною мешканкою АДРЕСА_1 , на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 в будинку АДРЕСА_1 , ніхто не проживав.

На випадок своєї смерті померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , 1940 р.н., заповітів не залишала, спадкові справи до її майна не заводилися, а свідоцтва про право на спадщину – не видавалися, що вбачається з витягів зі Спадкового реєстру №,№ 85494459, 85494469 від 03.06.2026 року.

Рішенням Міжгірського районного суду Закарпатської області від 03.02.2023 року у справі №302/63/23 встановлено факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , здійснював постійний сторонній догляд за своєю бабусею - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка за станом здоров`я, згідно висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я КНП «Лікувально-профілактична установа Міжгірська районна лікарня Міжгірської селищної ради Закарпатської області» за № 1521 від 10.08.2022 року, потребувала постійний сторонній догляд, за відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд. Це рішення суду набрало законної сили 07.03.2023 року.

Мотиви, з яких виходить суд, застосування норм права

Згідно з ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ст.ст.1216, 1217 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно зі ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Згідно з ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно з ст.1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно з ст.1263 ЦК України у третю чергу право на спадкування за законом мають рідні дядько та тітка спадкодавця.

Згідно з ст.1264 ЦК України у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Згідно з ч.1 ст.1265 ЦК України у п`яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення. Ступінь споріднення визначається за числом народжень, що віддаляють родича від спадкодавця. Народження самого спадкодавця не входить до цього числа.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Однак згідно з ч.2 статті 1270 ЦК України якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Відповідно до ч.3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини суд визнав поважними.

Такі правові висновки викладено у постановах Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі N 6-1486цс15, від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17, а також у постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі N 565/1145/17 (провадження N 61-38298св18), від 17 жовтня 2019 року у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18 (провадження N 61-21447св19).

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.

Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.11.2023 по справі № 333/8115/21.

Позивач вважав себе таким, що прийняв спадщину до майна померлої бабусі ОСОБА_3 шляхом фактичного вступу в управління та володіння спадковим майном.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що причини наведені позивачем є поважними для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті баби ОСОБА_3 .

За вищенаведених обставин суд вважає, що позов ОСОБА_1 підлягає до задоволення в повному обсязі, при цьому визнання позову відповідачем не суперечить вимогам закону та не порушує права та інтереси інших осіб. Адже спадщину до майна померлої ОСОБА_3 ніхто не прийняв, що підтверджується витягом зі спадкового реєстру, а син померлої ОСОБА_3 та батько позивача - ОСОБА_2 подав суду заяву, де зазначив, що не бажає приймати спадщину до майна померлої матері.

Розподіл судових витрат

Суд враховує те, що позивач за подання цього позову сплатив судовий збір у сумі 1331 грн 20 коп та ту обставину, що відповідач визнав позов до розгляду справи по суті.

Згідно з ч.1 ст.142 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи вищенаведене, позивачу слід повернути з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого ним при поданні цього позову до суду, що становить грошову суму 665 грн 60 коп.

Керуючись ст.ст. 200, 206, 263-265, 273 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Визнання позову відповідачем прийняти.

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (РНОКПП НОМЕР_5 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 ) як спадкоємцю п`ятої черги за законом додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком у два місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову до суду, що становить суму 665 грн 60 коп.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо в Закарпатський апеляційний суд або через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення набирає законної сили згідно з ст. 273 ЦПК України.

Рішення складено 20.07.2026 року.

Суддя В. П. Кривка