Постанова від 19 липня 2026 р. у справі №297/1226/26 — Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №: 297/1226/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Берегове

Суддя Берегівського районного суду Закарпатської області Гал Л. Л., розглянувши матеріали, що надійшли з відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України,

за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП,

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №003863Е від 25.04.2026 року, 25 квітня 2026 о 16:30 год. прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на напрямку 327 прикордонного знаку (територія Батівської територіальної громади Берегівського району Закарпатської області) в межах прикордонної смуги на відстані 5000 метрів до державного кордону було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянином України ОСОБА_2 , здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України з України в Угорщину, в складі групи осіб..

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

17 липня 2026 року захисник ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала клопотання про закриття провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у якому зазначила, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 у порушення вимог ст. 255 КУпАП не було зібрано жодних доказів його причетності до правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. До матеріалів справи не долучено жодного доказу вчинення правопорушення ОСОБА_1 , зокрема відсутні дані про те, що він перетинав або намагався перетнути державний кордон України будь-яким способом поза пунктами пропуску чи у пунктах пропуску без відповідних документів, із використанням підробленого документа, документів із недостовірними відомостями про особу або без дозволу відповідних органів влади, у складі групи осіб.

Захисник наголосила, що відповідно до ст. 251 КУпАП для підтвердження факту незаконного перетинання чи спроби перетинання державного кордону України особа, яка складала протокол, мала б надати належні докази, зокрема фотознімки, відеозапис події тощо. Додані до протоколу матеріали не підтверджують факту незаконного перетинання або спроби його вчинення ОСОБА_1 . Будь-які інші докази вини у матеріалах справи відсутні.

Захисник зазначила, що одного лише протоколу про адміністративне правопорушення та рапорту працівника прикордонної служби, які є зацікавленими особами, за відсутності інших доказів явно недостатньо для висновку про винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Додана схема прикордонної смуги з визначенням місця розташування населених пунктів не доводить факту спроби перетинання кордону ОСОБА_1 .

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом у розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а викладені в ньому обставини повинні бути підтверджені іншими доказами, які б не викликали сумнівів у суду.

Таким чином, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт перетинання чи спроби перетинання державного кордону України ОСОБА_1 , а наявні матеріали не можуть бути належними доказами для переконливих висновків про його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.

Дослідивши матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ №003863Е від 25.04.2026 року, протокол про адміністративне затримання від 25.04.2026 року, протокол особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 25.04.2026 року, копію паспорта громадянина України ОСОБА_1 , рапорт інспектора прикордонної служби 1 категорії – начальника групи моніторингу обстановки відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (тип Б) ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б) ОСОБА_4 від 25.04.2026 року, схему виявлення та затримання ОСОБА_1 , приходжу до наступного висновку.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, виходячи з положень ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.

Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що єдиними доказами, на які посилається посадова особа, яка склала протокол, є протокол про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне затримання, протокол особистого огляду, рапорт працівника прикордонної служби та схема місця виявлення особи.

Разом із тим зазначені документи самі по собі не підтверджують факт здійснення ОСОБА_1 саме спроби незаконного перетинання державного кордону України поза пунктом пропуску у складі групи осіб.

Матеріали справи не містять жодних об`єктивних доказів, які б беззаперечно підтверджували обставини, викладені у протоколі, зокрема фото- чи відеофіксації, показань свідків, пояснень інших осіб чи інших доказів, які б свідчили про безпосередню спрямованість дій особи на незаконне перетинання державного кордону України.

Сам по собі факт перебування особи в межах прикордонної смуги, навіть разом з іншою особою, за відсутності інших належних та допустимих доказів не може беззаперечно свідчити про наявність умислу на незаконне перетинання державного кордону та не утворює об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінюючи всі наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, вважаю, що вони не є достатніми для висновку про доведеність вини ОСОБА_1 поза розумним сумнівом.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі та достатні докази, які б підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, у зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись п. 1 ст. 247, ст. 283, п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП – закрити у зв`язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області.

Суддя: Лайош ГАЛ