Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №643/3139/26 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/3139/26

Провадження № 2-др/643/35/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого - Поліщук Т.В.,

за участю секретаря судового засідання - Костенюк А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Сарани Артура Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 643/3139/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Сарана А.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Салтівського районного суду міста Харкова по справі № 643/3139/26 позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» про стягнення заборгованості за кредитним договором до ОСОБА_1 було задоволено. Разом із позовною заявою ТОВ «Споживчий центр» зазначило, що орієнтовний розмір витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи становить 8662,40 грн., які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн. Між ТОВ «Споживчий центр» та Адвокатське об`єднання «Лекс Верітас» 01.04.2025 було укладено Договір про надання правничої допомоги №01/25-СЦ. Пунктом 3.1 Договору визначено, що Вартість послуг визначається наступним чином: 6000,00 грн. за один позов без врахування вартості поштових витрат та судового збору, які сплачуються Замовником самостійно. На підтвердження понесених витрат на отримання правничої допомоги позивач надає квитанцію про оплату послуг адвоката.

18.06.2026 ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова заяву про ухвалення додаткового рішення прийнято та призначено до судового розгляду без виклику учасників справи у судове засідання.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши заяву та матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення заяви, виходячи з наступного.

Рішенням Салтівського районного суду міста Харкова від 01.06.2026 позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», заборгованість за кредитним договором № 29.08.2023-100000996 від 29.08.2023 у розмірі 12359 (дванадцять тисяч триста п`ятдесят дев`ять) грн. 85 коп. та витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп.

Судом встановлено, що представником позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Сараною А.О. під час подання позовної заяви було зазначено про те, що позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи витрати на правову допомогу у розмірі 6000 грн.

Вимога щодо розподілу судових витрат на правову допомогу була заявлена до винесення рішення по суті, а заява про ухвалення додаткового судового рішення, яка розглядається, разом з відповідними доказами подана в п`ятиденний строк після прийняття рішення, оскільки рішення у справі ухвалено 01.06.2026, п`ятий день – 06.07.2026 припав на вихідний.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день, що передбачено ч. 3 ст. 124 ЦПК України. Заява подана через Електронний суд у понеділок, яким є 08.06.2026.

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас» в особі керуючого партнера об`єднання - адвокатом Моісеєнком М.Ю. укладено договір про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01.04.2025 (а.с. 78).

31.12.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та адвокатським об`єднанням «Лекс Верітас» в особі керуючого партнера об`єднання - адвокатом Моісеєнком М.Ю. укладено додаткову угоду № 6 до договору про надання правничої допомоги № 01/25-СЦ від 01.04.2025 (а.с.79).

Згідно зі звітом від 30.05.2026 про виконану роботу відповідно до договору № 01/25-СЦ та платіжної інструкції № СЦ00112749, позивачем понесено витрати на правничу допомогу в розмірі 6000 грн. (а.с. 76, 80).

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Положеннями ч. 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі №755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі №922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Вирішуючи питання про розподіл витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, взявши до уваги умови договору про надання правової допомоги, обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, підтверджених належними та допустимими доказами, суд дійшов висновку, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи у сумі 6000 грн. 00 коп. є завищеним, витрати у зазначеній сумі не можна визнати належно обґрунтованими та необхідними в контексті обставин цієї справи.

Враховуючи викладені обставини, складність справи, необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді та їх характер, дослідивши докази на підтвердження витрат позивача на правничу допомогу, а також з метою дотримання критерію розумності розміру понесених стороною витрат, пов`язаність цих витрат із розглядом справи, суд дійшов висновку, що необхідний фактичний обсяг правничої допомоги у цій справі є меншим, а тому такий обсяг виконаних робіт підлягає зменшенню та стягненню з відповідачки на користь позивача витрат на правничу допомогу, понесених у цій справі у сумі 3000 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 141, 142, 247, 270, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» Сарани Артура Олександровича про ухвалення додаткового рішення у справі № 643/3139/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення по цивільній справі № 643/3139/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, адреса: м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В.Поліщук