Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №642/3210/26 — Холодногірський районний суд міста Харкова

20 липня 2026 року

Справа № 642/3210/26

Провадження № 2/642/1597/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

20 липня 2026 року м. Харків

Холодногірський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого – судді Цибульської С.В.,

за участю: секретаря судового засідання – Бочарової Д.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.05.2024 у загальному розмірі 34 102,62 грн станом на 16.05.2024, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 18 942,46 грн, заборгованості за відсотками у сумі 13 810,16 грн, пені у сумі 1350 грн.

В обґрунтування позову представник позивача зазначає, що 16.05.2024 ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського (поточного) рахунку. 16.05.2024 відповідачем підписано заяву щодо встановлення кредитного ліміту (або заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком) на підставі якої відповідачу відкрито поточний рахунок, встановлено на нього відповідний кредитний ліміт та видано платіжну картку, як засіб доступу до рахунку. Вказані документи містять всі суттєві умови кредитування, строк, розмір процентів, максимальний розмір кредиту, тощо. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 40,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. АТ "Акцент-банк" свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов договору.

Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором. З огляду на вказане станом на 28.04.2026 заборгованість відповідача перед АТ «Акцент-банк» за кредитним договором № б/н від 16.05.2024 становить 34 102,62 грн, що складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 18 942,46 грн, заборгованості за відсотками у сумі 13 810,16 грн, пені у сумі 1350 грн.

Окрім того представник позивача просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 04.05.2026 вказана позовна заява залишена без руху, позивачу надано 5-денний строк на усунення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали суду.

07.05.2026 від представника позивача АТ «Акцент-банк» Шкапенка О.В. до суду надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою сулу від 08.05.2026 після усунення недоліків позовної заяви провадження у цій справі відкрито, розгляд справи постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, відповідачеві надано строк на подання відзиву на позовну заяву.

Позивач не надавав суду клопотань про розгляд справи в загальному порядку або в спрощеному порядку з викликом сторін, в позові зазначив, що не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач повідомлений щодо розгляду справи належним чином. Копія ухвали про відкриття провадження по справі, копія позову та долучених до нього документів, направлені відповідачу за місцем його реєстрації. Відповідач відзиву не подав.

Оскільки відповідачем у встановлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строк не подано до суду відзив на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

За таких обставин відповідно до ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу в порядку заочного провадження на підставі наявних в ній доказів, оскільки позивач не заперечував проти такого порядку вирішення спору, відповідач повідомлений щодо розгляду справи належним чином, відзиву не подав.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи в порядку спрощеного провадження за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, як кожен окремо так і у їх сукупності, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що 15.05.2024 ОСОБА_1 приєднався до умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» шляхом підписання електронним підписом (аналогом власноручного підпису) відповідної анкети-заяви від 15.05.2024, в якій відповідач надав банкові актуальну інформацію про себе, в тому числі про розмір свого щомісячного доходу.

Підписанням такої анкети-заяви відповідач підтвердив те, що до укладання цієї угоди він ознайомився із актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «Акцент-Банк» та з довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб, а також те, що ця анкета-заява разом з умовами та правилами надання банківських послуг АТ «Акцент-банк» становлять договір про надання банківських послуг зі строком дії у 90 років, умови якого йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Також відповідач своїм підписом у вказаній анкеті-заяві підтвердив те, що правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень тощо) можуть вчинятися з використанням електронного підпису, визнав, що простий або удосконалений електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладання має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом документів на паперових носіях, засвідчив генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем і відповідним йому відкритим ключем, що використовуватиметься для вчинення правочинів та платіжних операцій.

16.05.2024 відповідач шляхом накладення ним електронного підпису (аналогом власноручного підпису) підписав паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена»», в якому відображено інформацію щодо кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію про розмір реальної річної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок повернення кредиту.

Так, відповідно до інформації, викладеної у вказаному паспорті споживчого кредиту, кредитодавець – АТ «Акцент-банк»; тип кредиту – кредитування рахунку з пільговим періодом використання; сума/ліміт кредиту становить від 1000 до 200 000 грн; строк кредитування – 240 місяців з правом автоматичного продовження; мета отримання кредиту – на споживчі потреби; спосіб та строк надання кредиту – у вигляді кредитного ліміту а споживчі потреби на платіжній картці клієнта, яка відкрита у банку на підставі укладеного договору про надання банківських послуг; пільгова процентна ставка становить 0,000001 % річних, пільговий період – до 62 днів; базова процентна ставка становить 40,80 % річних, фіксована (нараховується на максимальну суму заборгованості за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); загальні витрати за кредитом становлять 109 120,95 грн, виходячи з кредитного ліміту у розмірі 25 000 грн, погашення якого відбулось мінімальними обов`язковими платежами; орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становить 134 120,95 грн, виходячи з кредитного ліміту у розмірі 25 000 грн, погашення якого відбулось мінімальними обов`язковими платежами; реальна річна процентна ставка становить 49,34 % річних; кількість та розмір платежів, періодичність внесення – щомісяця в розмірі не менше 4 % від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування, та не менше 100 грн.

15.05.2024 ОСОБА_1 підписав шляхом накладення електронного підпису заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в якій просив АТ «Акцент-банк» відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_1 та встановити кредитний ліміт на умовах, передбачених цією заявою. Зазначена заява також підписана представником АТ «Акцент-банк» шляхом накладення ним кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до умов вказаної заяви: вид послуги – відкриття та обслуговування поточного рахунку, до якого банк випускає платіжний інструмент у вигляді платіжної картки; вид кредиту – кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредиту – кредитування рахунку; мета отримання кредиту – споживчі цілі; сума (ліміт кредиту) становить від 1000 грн до 200 000 грн, який розраховується та встановлюється банком, виходячи з внутрішніх процедур банку, при цьому клієнт беззастережно погоджується із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %, при цьому у разі виходу з пільгового період за кредит нараховується процентна ставка 3,4% на місяць; денна процентна ставка становить 0,06 %; строк кредитування (дії кредитного договору) – 240 місяців; порядок погашення – щомісяця в розмірі не менше 5 % від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн. Крім того відповідач підписанням такої заяви підтвердив, що він до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк».

Також представником позивача надано суду копію витягу з умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-банк», а також тарифи банку по картці «Зелена».

16.05.2024 ОСОБА_1 підписав шляхом накладення електронного підпису заяву про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком, в якій просив АТ «Акцент-банк» відкрити йому поточний рахунок № НОМЕР_2 та встановити кредитний ліміт на умовах, передбачених цією заявою. Зазначена заява також підписана представником АТ «Акцент-банк» шляхом накладення ним кваліфікованого електронного підпису.

Відповідно до умов вказаної заяви: вид послуги – відкриття та обслуговування поточного рахунку, до якого банк випускає платіжний інструмент у вигляді платіжної картки; вид кредиту – кредитний ліміт на поточний рахунок; тип кредиту – кредитування рахунку; мета отримання кредиту – споживчі цілі; сума (ліміт кредиту) становить від 1000 грн до 200 000 грн, який розраховується та встановлюється банком, виходячи з внутрішніх процедур банку, при цьому клієнт беззастережно погоджується із тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку встановлювати, зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту; пільговий період користування кредитним лімітом становить до 62 днів за ставкою 0,000001 %, при цьому у разі виходу з пільгового період за кредит нараховується процентна ставка 3,4% на місяць; денна процентна ставка становить 0,06 %; строк кредитування (дії кредитного договору) – 240 місяців; порядок погашення – щомісяця в розмірі не менше 5 % від заборгованості та не менше нарахованих відсотків за користування кредитом, та не менше 100 грн. Крім того відповідач підписанням такої заяви підтвердив, що він до укладання цієї угоди ознайомився з актуальними умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк».

Згідно з довідкою за картами, виданою головою правління АТ «Ацент-банк», Греченку В.В. відкрито рахунок № НОМЕР_3 та видано: картку № НОМЕР_4 зі строком дії до грудня 2031 року; картку № НОМЕР_5 зі строком дії до грудня 2031 року; кредитну картку № НОМЕР_6 зі строком дії до грудня 2031 року.

Як вбачається з наданої представником позивача довідки за лімітами, відповідачу 20.05.2026 на належному йому банківському рахунку встановлено кредитний ліміт у розмірі 19 000 грн.

Згідно з наданим представником позивача розрахунком заборгованість відповідача за кредитним договором № б/н від 16.05.2024 станом на 28.04.2026 становить 34 102,62 грн, яка складається з: розміру загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у розмірі 18 942,46 грн, загального залишку заборгованості за процентами у сумі 13 810,16 грн, заборгованості за пенею у сумі 1350 грн.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Статтею 78 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі – ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Статтею 1066 ЦК Українивизначено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ст. 1067 ЦК Українидоговір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов`язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам. Банк не має права відмовити у відкритті рахунка, вчинення відповідних операцій за яким передбачено законом, установчими документами банку та наданою йому ліцензією, крім випадків, коли банк не має можливості прийняти на банківське обслуговування або якщо така відмова допускається законом або банківськими правилами.

Статтею 1068 ЦК Українипередбачено, що банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка (ч. 1). Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3).

Згідно зі ст. 1069 ЦК Україниякщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір плати за використання клієнтом коштів банку, яке не встановлене договором, не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України.

Відповідно до ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з п. 6 ч. 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор – це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що анкета-заява від 15.05.2024, заяви про відкриття, ведення поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту за карткою/рахунком від 15.05.2024 та від 16.05.2024, паспорт споживчого кредиту від 15.05.2024 підписані відповідачем підписано відповідачем шляхом накладення останнім електронного підпису (аналогу власноручного підпису), що відображено у тексті відповідних документів.

Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не був би укладений сторонами, а тому відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача.

Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21).

Вказані обставини свідчать про узгодження сторонами кредитного договору та всіх його істотних умов, зокрема розміру кредиту, строку дії кредитного договору, визначення процентної ставки за користування кредитними коштами, порядок нарахування та погашення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами 3 та 6 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що: відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів; керівник підприємства зобов`язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку.

Враховуючи п. 2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою Національного банку 30 грудня 1998 року № 566, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).

Відповідно до п. 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, касаційний суд зазначив, що виписка по картковому рахунку, що міститься в матеріалах справи, може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.

Відповідно до виписки по картці від 28.04.2026 за банківським рахунком № НОМЕР_2 , відкритим на ім`я ОСОБА_1 , за період з 16.05.2024 по 28.04.2026, сума витрат за період становить 239 082,85 грн, сума зарахувань за період становить 204 980,23 грн.

З огляду на вказане суд доходить висновку, що позивачем належним чином підтверджено факт надання відповідачеві кредиту шляхом встановлення на належний йому банківський рахунок кредитного ліміту та надання доступу до використання кредитних коштів.

Як вже було зазначено судом, відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № б/н від 16.05.2024 та виписки від 28.04.2026 по вказаному кредитному договору, нарахування відсотків за користування кредитними коштами здійснювалося відповідачем в узгодженому сторонами розмірі та в межах строку дії кредитного договору.

Крім того, з вказаних розрахунку та виписки вбачається, що позивачем враховано здійснені відповідачем платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Зі змісту позовних вимог та з додатків до позовної заяви вбачається, що позивачем нараховано відповідачу пеню у сумі 1350 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Верховний Суд у постанові від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23 зробив правовий висновок, відповідно до якого у період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки - звільнення від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення повернення коштів.

З огляду на вказане вимога позивача про стягнення відповідача нарахованої пені у сумі 1350 грн задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідачем не надано суду доказів на спростування доводів позивача та підтвердження того, що ним належним чином виконуються умови кредитного договору, укладеного між сторонами, та з огляду на встановлені фактичні обставини справи суд доходить висновку, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № б/н від 16.05.2024 належним чином не виконав, а тому позовні вимоги АТ «Акцент-банк» слід задовольнити частково, а саме: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 32 752,62 грн станом на 28.04.2026, яка складається з: загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 942,46 грн, загального залишку заборгованості за процентами у сумі 13 810,16 грн.

Понесені позивачем витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн, відповідно до статті 141 ЦПК України стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам (96,04 %), що становить 2556,97 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 12, 76-82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства «Акцент-банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 16.05.2024 станом на 28.04.2026 у загальному розмірі 32 752 (тридцять дві тисячі сімсот п`ятдесят дві) грн 62 коп., яка складається з: загального залишку заборгованості за тілом кредиту у розмірі 18 942,46 грн, загального залишку заборгованості за процентами у сумі 13 810,16 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-банк» понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 2556 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят шість) грн 97 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст заочного рішення складено 20.07.2026.

Відомості про учасників справи:

Позивач – акціонерне товариство «Акцент-банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса місцезнаходження: м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11, р/р № НОМЕР_7 , МФО 307770.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий суддя Світлана ЦИБУЛЬСЬКА