Вирок від 19 липня 2026 р. у справі №638/11783/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/11783/26

Провадження №1-кп/638/1784/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №12026221200000708 від 05.04.2026 з обвинувальним актом у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого у м. Донецьк, громадянина України, українця, з середньо-спеціальною освітою, неодруженого, військовозобов`язаного, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який обіймав посаду номера обслуги 1-го мінометного взводу мінометної батареї 2-го штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», зареєстрованого за адресою : АДРЕСА_1 , який фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 22.05.2009 вироком Гірницького райсуду м. Макіївки за ст. 115 ч. 1 КК України до 9 років позбавлення волі; звільненого з місць позбавлення волі 06.10.2017 по відбуттю призначеного строку покарання;

- 19.01.2022 вироком Кіровського райсуду м. Дніпропетровськ за ст. 186 ч. 2 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; звільненого з місць позбавлення волі 12.09.2025 по відбуттю призначеного строку покарання;

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 4, 186 ч. 4, 407 ч. 5 КК України,

за участю:

прокурорів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

підсудного ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

Підсудний ОСОБА_4 , на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №277 від 18.09.2025, зарахований до списків військової частини НОМЕР_1 , поставлений на всі види забезпечення і проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді номера обслуги 1-го мінометного взводу мінометної батареї 2-го штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», з дислокацією військового підрозділу в АДРЕСА_3 .

При цьому підсудний ОСОБА_4 , будучи обізнаним про дію Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово було продовжено, у тому числі Указом Президента України №793/2025 від 20.10.2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 05.11.2025 строком на 90 діб, Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 03.02.2026 строком на 90 діб, а також Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», діючи умисно, у період воєнного стану поширеного на території України, всупереч вимог ст.ст. 65, 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2, 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 49, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, відповідно до яких військовослужбовець зобов`язаний : свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів, захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов`язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків, які повинен був неухильно дотримуватись, 06 січня 2026 року вирішив стати на злочинний шлях та в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від проходження військової служби в умовах воєнного стану та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, без відповідних дозволів командирів і начальників, документального оформлення відпустки чи відрядження, за відсутності законних підстав та поважних причин, 08 січня 2026 будучи виписаним після закінчення лікування з лікарняного закладу КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР розташованої у будинку АДРЕСА_4 , не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану, а саме до тимчасового місця дислокації військового підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується

в АДРЕСА_3 .

Доводячи свій злочинний умисел до кінця підсудний ОСОБА_4 в період з 08 січня 2026 року по 05 квітня 2026 року, в умовах воєнного стану, незаконно, без відповідних дозволів командирів і начальників та інших поважних причин, не з`явився вчасно на службу, перебував поза межами розташування особового складу підрозділу військової частини НОМЕР_1 та проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 05 квітня 2026 року, коли ОСОБА_4 було затримано співробітниками правоохоронного органу у зв`язку з вчиненням в цей період кримінальних правопорушень-злочинів.

За час відсутності на службі підсудний ОСОБА_4 обов`язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним без наявності поважних причин нез`явлення вчасно до місця служби та про причини не повідомляв.

Крім того, 28 березня 2026 року близько 22:00 години, підсудний ОСОБА_4 , перебуваючи на ділянці місцевості поблизу будинку №15 розташованого по вул. Старицького в Шевченківському районі м. Харкова, звернув увагу, що у потерпілої ОСОБА_10 , яка в цей час сиділа на лавці, в наявності жіноча сумка, яка знаходилася поряд з потерпілою, на таємне викрадення якої та наявного в неї майна у нього виник злочинний умисел.

Після чого, підсудний ОСОБА_4 , будучи обізнаним про дію Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово було продовжено, у тому числі Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 03.02.2026 строком на 90 діб, та Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», діючи умисно, повторно, у період воєнного стану поширеного на території України,із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись в тому, що за його діями ніхто з сторонніх осіб не спостерігає, у тому числі і потерпіла ОСОБА_10 , яка відволіклась та не спостерігала за своїм майном, шляхом вільного доступу, таємно викрав належну потерпілій ОСОБА_10 жіночу сумку, яка не становить матеріальної цінності для потерпілої, в якій знаходився мобільний телефон торгової марки «Samsung Galaxy А52» 4/128 ГБ вартістю 4073 гривні 67 копійок. Після чого підсудний ОСОБА_4 з місця вчинення злочину з викраденим зник, заподіявши потерпілій ОСОБА_10 матеріальну шкоду у вказаній сумі.

Крім того, 04 квітня 2026 року близько 22 години 55 хвилин, підсудний ОСОБА_4 , перебуваючи на території КЗ «Харківський ліцей №159 Харківської міської ради» розташованого в будинку №67-Б по пр-ту Перемоги в Шевченківському районі м. Харкова, звернув увагу на потерпілу ОСОБА_8 , яка мала при собі жіночу сумка, на відкрите викрадення якої та наявного в неї майна у нього виник злочинний умисел.

Після чого, підсудний ОСОБА_4 , будучи обізнаним про дію Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово було продовжено, у тому числі Указом Президента України №40/2026 від 12.01.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» з 05:30 години 03.02.2026 строком на 90 діб, та Закону України № 2102-ІХ від 24.02.2022 «Про Затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», діючи умисно, повторно, у період воєнного стану поширеного на території України,із корисливих мотивів, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на відкрите викрадення чужого майна, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, наблизився по потерпілої ОСОБА_11 , схопив руками за плечі, повалив на землю та з метою подолання волі потерпілої ОСОБА_11 до спротиву, застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, наніс ОСОБА_11 декілька ударів в область верхньої частини лівої руки, чим заподіяв ОСОБА_11 тілесні ушкодження, а саме : два синця на передній поверхні правого плеча, п`ять синців на передній поверхні лівого плеча в середній та нижніх третинах, один синець на зовнішній поверхні правого стегна в верхній третині в середній третині та три синці на зовнішній поверхні лівого стегна у верхній третині, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, тим самим подолав можливий опір потерпілої ОСОБА_11 , відкрито викрав належне останньої майно, а саме: жіночу сумку, яка не становить матеріальної цінності для потерпілої, в якій знаходився мобільний телефон торгової марки «Хіаоті Redmi 9А» вартістю 550 гривен та грошові кошт в сумі 150 гривен. Після чого підсудний ОСОБА_4 з місця вчинення злочину з викраденим зник, заподіявши потерпілій ОСОБА_11 матеріальну шкоду у загальній сумі 700 гривен.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 4, 186 ч. 4, 407 ч. 5 КК України, визнав повністю та показав, що при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, він дійсно з 18.09.2025, зарахований до списків в/ч НОМЕР_1 в якій він проходив військову службу за призовом під час мобілізації на посаді номера обслуги 1-го мінометного взводу мінометної батареї 2-го штурмового батальйону в\ч НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», з дислокацією військового підрозділу в АДРЕСА_3 . Він був обізнаний щодо введення воєнного стану в Україні та положень Статуту ВС ЗСУ, Дисциплінарного статуту ЗСУ і відповідних Законів України. 08.01.2026 будучи виписаним після закінчення лікування з лікарняного закладу КНП «МКЛШНМД ім. проф. О.І. Мещанінова» ХМР розташованого у м. Харкові, він без дозволу командирів не з`явився вчасно на службу без поважних причин, а саме до тимчасового місця дислокації військового підрозділу військової частини НОМЕР_1 , яка дислокується в АДРЕСА_3 , та весь цей час мешкав у м. Харкові. Весь час проводив на власний розсуд та не здійснював дій направлених для повернення за місцем служби. Будь-яких поважних причин, які б обумовлювали його неприбуття до місця служби не мав. Він розумів, що не прибувши до місця несення служби, він тим самим ухиляючись від військової служби, вчиняє злочин. При прийнятті такого рішення, у нього був намір повернутися до військової частини. 28.03.2026 близько 22:00 години, він перебуваючи на ділянці місцевості поблизу будинку №15 розташованого по вул. Старицького в м. Харкові, звернув увагу, що у раніше йому незнайомої потерпілої ОСОБА_10 , яка в цей час сиділа на лавці, в наявності жіноча сумка, яка стояла поряд з нею та яку він таємно викрав, а наявний в сумці мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy А52» обернув на власну користь. 04.04.2026 близько 23:00 години, він перебуваючи на території КЗ «Харківський ліцей №159 ХМР» розташованого в будинку №67-Б по пр-ту Перемоги в м. Харкові, звернув увагу, що у раніше йому незнайомої потерпілої ОСОБА_8 в наявності жіноча сумка, яку він вирішив відкрито викрасти. Наздогнавши ОСОБА_8 він повалив її на землю, наніс декілька ударів по лівій руці та викрав, а наявний в сумці мобільний телефон ТМ «Хіаоті Redmi 9А» та гроші в сумі 150 гривен обернув на власну користь. У вчинені вказаних злочинів щиро кається, бажає повернутися до лав ЗСУ та боронити Державу Україна. Під час досудового розслідування він добровільно надавав пояснення щодо обставин вчинених злочинів, внаслідок чого під час досудового розслідування викрадене ним майно було вилучено.

Оскільки підсудний ОСОБА_4 та інші учасники судового провадження у судовому засіданні не оспорювали вказані вище фактичні обставини справи, суд відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи вищевикладені докази суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_4 за ст.ст. 185 ч. 4, 186 ч. 4, 407 ч. 5 КК України кваліфіковані вірно, так як він, так як він своїми умисними діями вчинив : таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, в умовах воєнного стану; відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілої, вчинений повторно, в умовах воєнного стану; будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, вчинив нез`явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.

При визначенні підсудному ОСОБА_4 виду та розміру покарання суд враховує суспільну небезпечність та тяжкість вчинених кримінальних правопорушень-злочинів, данні про особу підсудного, який раніше був неодноразово судимим, у тому числі за вчинення тяжкого корисного злочину, при цьому наявні судимості не зняті та не погашені у встановленому порядку, є військовослужбовцем за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , за час проходження військової служби характеризується з позитивної сторони, за станом здоров`я придатний до військової служби, на диспансерному обліку в ОНД та МПНД не перебуває. (а.с.а.с. 100-102, 105-106, 107, 110-114, 115, 116-117, 118, 121-123, 124-126, 127, 130, 131, 142, 143-150, 151, 152, 153, 154, 156, 158, 161, 167-173, 174, 175, 176, 178).

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання підсудного ОСОБА_4 судом визнаються щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання підсудного ОСОБА_4 судом визнається рецидив злочинів.

Крім того, судом також враховується та обставина, що в результаті протиправних дій підсудного ОСОБА_4 наслідків, які могли бути віднесені до категорії тяжких не настали.

Таким чином, враховуючи приписи ст. 50 КК України, згідно яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, приймаючи до уваги дані, які характеризують особу підсудного ОСОБА_4 , наявність обставин, які як пом`якшують покарання, так і обтяжують покарання, відношення до скоєних злочинів, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, обставин вчинення вказаних кримінальних правопорушень-злочинів, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного ОСОБА_4 можливо лише в умовах ізоляції його від суспільства, з призначенням йому міри покарання, у межах санкцій ст.ст. 185 ч. 4, 186 ч. 4, 407 ч. 5 КК України, а саме у виді позбавлення волі на відповідний строк.

Суд вважає, що таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що підсудний ОСОБА_4 , на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського райсуду м. Харкові від 07.04.2026, тримається під вартою по вказаному кримінальному провадженню з 05.04.2026, тобто з моменту затримання відповідно до приписів ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, та утримується в ДУ «Харківський слідчий ізолятор», у зв`язку з чим, суд вважає за необхідне рахувати строк відбуття покарання підсудному ОСОБА_4 з вказаного числа, а саме з 05.04.2026. (а.с.а.с. 32-34, 75-78, 80-82).

Запобіжний захід підсудному ОСОБА_4 , до набранням вироком законної сили, суд вважає необхідним залишити без змін - тримання під вартою в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».

Потерпілими ОСОБА_10 та ОСОБА_11 цивільні позови не заявлені.

При проведенні судових товарознавчих експертиз, експертами державної спеціалізованої установи – НКЦ «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» були витрачені кошти в загальній сумі 9160 гривен 18 копійок, які цільовим призначенням були виділені цієї установі з Державного бюджету України, які судом відносяться, у відповідності до приписів ст. 122 КПК України, до процесуальних витрат. (а.с.а.с. 83, 84).

Суд вважає, що дані документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів, відповідно до приписів ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_4 на користь держави.

Ухвалами слідчого судді Шевченківського райсуду м. Харкова від 09.04.2026, з метою забезпечення збереження речових доказів, було накладено арешт на вилучене 05.04.2026 та 07.03.2026 під час огляду місця події та житла майно, а саме : належну підсудному ОСОБА_4 кепку; належний потерпілій ОСОБА_8 мобільний телефон ТМ «Хіаоті Redmi 9А» та сумка, належний потерпілій ОСОБА_10 мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy А52» 4/128 ГБ, які були викрадені у потерпілих підсудним ОСОБА_4 (а.с.а.с. 87-88, 91-92, 95-96).

Приймаючи до уваги, що вказане майно не відповідає ознакам майна, визначеним в ч. 1 ст. 96-2 КК України, як таке, що підлягає спеціальної конфіскації, так як належить підсудному ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , суд вважає за необхідне, відповідно до приписів ч. 4 ст. 174 КПК України, скасувати арешт щодо зазначеного майна.

Речові докази, а саме: належна потерпілій ОСОБА_8 сумка та підсудному ОСОБА_4 кепка, які зберігаються к камері схову речових доказів СВ ХРУП №3 ГУНП в Х/О, - підлягають поверненню, відповідно, потерпілій ОСОБА_8 та підсудному ОСОБА_4 за належністю; належний потерпілій ОСОБА_8 мобільний телефон ТМ «Хіаоті Redmi 9А», - підлягає залишенню потерпілій ОСОБА_8 за належністю; належні потерпілій ОСОБА_10 мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy А52» 4/128 ГБ та сумка – підлягають залишенню потерпілій ОСОБА_10 за належністю. (а.с.а.с. 85-86, 89-90, 93-94, 97, 98, 99).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 185 ч. 4, 186 ч. 4, 407 ч. 5 КК України та призначити йому покарання на підставі цього закону:

- за ст. 185 ч. 4 КК України у виді 5 років позбавлення волі;

- за ст. 186 ч. 4 УК України у виді 7 років позбавлення волі;

- за ст. 407 ч. 5 КК України у виді 5 років позбавлення волі.

У відповідності до ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю скоєних кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 , визначити до відбуття покарання у виді 7 років позбавлення волі, з відбуттям покарання у кримінально-виконавчій установі закритого типу.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з 05 квітня 2026 року.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід, обраний щодо засудженого ОСОБА_4 залишити без змін - тримання під вартою в Держаній установі «Харківський слідчий ізолятор».

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у загальній сумі 9160 гривен 18 копійок.

Скасувати арешт, накладений ухвалами слідчого судді Шевченківського райсуду м. Харкова від 09.04.2026 на речові докази, а саме: на належну підсудному ОСОБА_4 кепку; належний потерпілій ОСОБА_8 мобільний телефон ТМ «Хіаоті Redmi 9А» та сумка, належний потерпілій ОСОБА_10 мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy А52» 4/128 ГБ.

Речові докази, а саме: належну потерпілій ОСОБА_8 сумка та належну засудженому ОСОБА_4 кепку, які зберігаються к камері схову речових доказів СВ ХРУП №3 ГУНП в Х/О, - повернути, відповідно, потерпілій ОСОБА_8 та засудженому ОСОБА_4 за належністю; належний потерпілій ОСОБА_8 мобільний телефон ТМ «Хіаоті Redmi 9А», - залишити потерпілій ОСОБА_8 за належністю; належні потерпілій ОСОБА_10 мобільний телефон ТМ «Samsung Galaxy А52» 4/128 ГБ та сумка - залишити потерпілій ОСОБА_10 за належністю.

Відповідно до приписів ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок відповідно до приписів ст.ст. 393, 395 КПК України, з особливостями визначеними приписами ч. 2 ст. 394 КПК України, може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду, через Шевченківський райсуд м. Харкова, протягом 30 діб з моменту проголошення, а засудженим ОСОБА_4 в той же строк, з моменту вручення йому копій вироку.

Згідно до приписів ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Шевченківському райсуді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок постановлено в нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя ОСОБА_1