Рішення від 07 липня 2026 р. у справі №402/601/21 — Благовіщенський районний суд Кіровоградської області

Справа №402/601/21

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"08" липня 2026 р. м. Благовіщенське

Благовіщенський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Бондаренка А.А.,

секретар судового засідання Хименко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю сторін, представника позивачки за первісним позовом - адвоката Прибори І.І., представника відповідача за первісним позовом - адвоката Оськіна М.Д., представниці третьої особи - органу опіки та піклування Благовіщенської міської ради - Футоран Н.К. у м. Благовіщенське цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - орган опіки та піклування Благовіщенської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю та стягнення аліментів та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа - орган опіки та піклування Благовіщенської міської ради, про визначення місця проживання малолітньої дитини разом з батьком,-

встановив:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , вказавши третьою особою орган опіки та піклування Благовіщенської міської ради. Позовними вимогами вказала визначення місця проживання їх спільної малолітньої дитини - ОСОБА_3 з нею та стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини. 09.11.2026 року змінила позовні вимоги, вказавши їх як визначення місця проживання їх спільної малолітньої дитини ОСОБА_3 з нею за адресою: АДРЕСА_1 та стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання дитини.

На обґрунтування позову вказала, що з 02.07.2015 року до 22.02.2019 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який після розірвання шлюбу між батьками проживав разом із нею, а коли вона виїжджала за межі України на роботу, проживав з відповідачем. Зазначає, що відповідач не забезпечує належні умови для життя і розвитку дитини. З лютого 2021 року відповідач проживає з іншою жінкою, у якої є своя дитина восьми років. Відповідач неналежно піклується про здоров`я сина. Вказує, що вона піклується про дитину, забезпечує їй належні умови для життя і розвитку, створила належні умови для виховання та розвитку дитини, а від відповідача не отримує ніякої допомоги на утримання сина.

22.09.2021 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, вказавши третьою особою орган опіки та піклування Благовіщенської міської ради. Позовною вимогою вказав визначення місця проживання дитини з ним. На обґрунтування позовних вимог вказав таке:

Підтвердив, що він з ОСОБА_1 з 02.07.2015 року до 22.02.2019 року перебував у шлюбі і вони мають спільну дитину - ОСОБА_3 . Однак зазначив, що ОСОБА_1 неналежно виконує батьківські обов`язки. Про це свідчить те, що з початку червня 2017 року до середини травня 2018 року ОСОБА_1 виїхала з України, залишивши з ним дитину, якій на той час ще не виповнилось два роки. За період відсутності ОСОБА_1 вихованням, забезпеченням дитини, організацією його життя та розвитку займався він, у той час, як мати дитини приїздила на 2 місяці та знову виїжджала за кордон. Зазначив, що в інтересах дитини проживати саме з ним, оскільки він має постійне місце проживання в Україні, має постійну роботу із стабільним заробітком, може забезпечити дитині належні умови проживання, розвитку, виховання та освіти у рідній країні. Водночас заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 щодо визначення місця проживання з нею, зазначивши, що вона не має постійного місця роботи і стабільного заробітку, не бажає забезпечити дитині умови розвитку та освіти. ОСОБА_2 переконаний, що дитині буде краще жити з ним, тому як він з народження має нерозривний зв`язок з сином, дуже любить його і має змогу забезпечити йому необхідні умови життя, виховання, навчання.

В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, додатково вказавши таке: Зазначила, що ОСОБА_2 не забезпечує належне забезпечення дитини одягом, їжею, іграшками, тому вона була вимушена погодитись на добре оплачувану роботу за межами України, щоб забезпечити себе та дитину житлом, достатнім рівнем життя, потреб для повноцінного розвитку. Так, ОСОБА_1 перебувала на роботі за межами України: з листопада 2018р. по листопад 2019 р. - в Об`єднаних Арабських Еміратах, з 25.12.2019р. по 12 березня 2020р. - в Об`єднаних Арабських Еміратах, з 28.08.2020р. по 21.10.2020р. - у Польщі, з 14.01.2021р. по 14.02.2021р. - у Об`єднаних Арабських Еміратах, на час подання позову була фізичною особою-підприємцем та працювала у м. Благовіщенське Кіровоградської області - станом на 2026 рік - знову у Польщі. У період з листопада 2018р. по листопад 2019р., з грудня 2019 по березень 2020р., з серпня 2020р. по жовтень 2020р., з січня 2021р. по лютий 2021р. ОСОБА_4 проживав з батьком та його матір`ю - ОСОБА_5 у с. Шабо Бєлгород-Дністровського району Одеської області. Вказала, що вона переказувала гроші на утримання дитини, про що надала квитанції, а коли перебувала в Україні - надавала грошові кошти безпосередньо ОСОБА_5 для утримання у час її відсутності сина. Крім того зазначила, що як в період шлюбу, так і після його розірвання, одноособово купували речі дитині по сезону, батько речі не купував, забезпеченням потреб дитини займалась вона сама. Вказала, що піклується про здоров`я дитини - так підписувала декларацію про надання первинної медичної допомоги з сімейним лікарем ОСОБА_6 . У липні 2020р., виявивши вади зору у сина, звернулась за допомогою до спеціалістів та придбала окуляри. Знаходячись на території України, вона приділяла дитині увагу, відвідувала заклади охорони здоров`я, дитячі розважальні заклади, парки, займалась саморозвитком дитини, опікувалась ним, тобто створювала належні умови для розвитку та життя дитини. У 2021р. зарахувала ОСОБА_4 до дитячого садочка «Сонечко» НВК № 2. До серпня 2021р. у неї та ОСОБА_2 були домовленості щодо проведення спільного часу батька з сином і вона не заперечувала проти їх спілкування та привозила та забирала дитину з м. Одеси в час обумовлений з батьком. При цьому батько приховував своє місце проживання, забирав та привозив дитину на автовокзал. З лютого 2021 р. ОСОБА_2 став проживати цивільним шлюбом з жінкою по імені ОСОБА_7 та її дитиною - хлопчиком восьми років. ОСОБА_4 неодноразово скаржився на байдужість з боку цієї жінки до нього та образи. Так, в лютому 2021р. під час перебування дитини у батька, у дитини розболівся живіт, він зателефонував матері та просив його забрати з Одеси, бо ніхто йому не надавав допомоги. Після цього вона забрала дитину додому до м. Благовіщенське. На час розгляду справи ОСОБА_1 проживає у Польщі, ОСОБА_4 проживає з нею, йому створені належні умови проживання та розвитку. У зв`язку з вимогою визначити місце проживання дитини з нею, просить стягнути аліменти з ОСОБА_2 на утримання дитини.

Як відповідачка за зустрічним позовом, ОСОБА_1 повністю заперечила проти задоволення зустрічного позову за його безпідставністю.

ОСОБА_2 в судовому засіданні як відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом заперечив проти позовних вимог ОСОБА_1 та підтримав свої позовні вимоги, вказавши таке: Підтвердив перебування у шлюбі з ОСОБА_1 з 02.07.2015 року до 22.02.2019. Вказав, що за його позовом шлюб був розірваний в судовому порядку. Від шлюбу вони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказав, що шлюб був розірваний оскільки ОСОБА_1 постійно нехтувала сімейними цінностями, такими як повага до чоловіка, піклування про сім`ю, про створення в сім`ї доброзичливої сприятливої морально-психологічної атмосфери. З її вини між ними постійно виникають сварки, свідком яких нерідко ставала їх дитина, що тяжким чином впливало на її психічний стан та кожен раз спричиняє позивачу та дитині душевні страждання. Зазначив, що він працює слюсарем-сантехніком в ТОВ «Кадорр Груп Менеджмент» з 02.09.2019 року до теперішнього часу. З червня 2017 року до травня 2018 року ОСОБА_1 знаходилась у Об`єднаних Арабських Еміратах. Він дізнався про подружні зради ОСОБА_1 , що стало причиною для розірвання шлюбу. Поки ОСОБА_1 була у Об`єднаних Арабських Еміратах, син проживав з ним та бабусею - ОСОБА_5 у с. Шабо Білгород-Дністровського району, Одеської області. На той час дитині було два роки. Повністю вихованням, забезпеченням дитини всім необхідним займався він сам. ОСОБА_1 тижнями не дзвонила їм, мотивуючи це зайнятістю. Приїздила на 2 місяці та знову виїжджала за кордон. Вказав, що сам забезпечував медичні обстеження дитини та лікування, влаштував у заклад дошкільної освіти, виховував сина та забезпечував умови здобуття дошкільної освіти. Вказав, що моральний клімат у сім`ї тата відмінний, який забезпечує захист, спокій і визначає розумовий розвиток дитини. Зазначив, що ОСОБА_1 маніпулює дитиною. Вона у цей час не цікавилась і не приймала участь в житті свого сина. За період у 3 роки сім місяців жодного разу не була у лікаря з дитиною. ОСОБА_1 емоційна, не врівноважена та схильна до фізичних образ та грубість до членів сім`ї у тому й числі і до сина.

Висловив переконання, що ОСОБА_4 буде краще жити з ним, тому як він з самого народження має нерозривний зв`язок з ним, він дуже любить свого сина і він має змогу забезпечити його всім необхідним. Вказав, що має нормований робочий день, своєчасну виплату заробітної плати. Робочий розклад, дає йому змогу проводити з дитиною достатньо часу, займатися із ним вечорами, гуляти та іншим чином піклуватися про нього. Зазначив, що має стабільний самостійний не малий дохід, яким може у повному обсязі створити всі необхідні умови для проживання та нормального розвитку дитини задовольнити гармонійний розвиток її особистості в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості. Він постійно слідкує за станом здоров`я сина, його розвитком, виховує та піклується про нього, у нього з сином психологічний контакт, прив`язаність один до одного. Спиртними напоями він не зловживає, за місцем роботи і проживання, характеризується позитивно. У 2025 році ОСОБА_4 певний час проживав з ним. Йому дуже подобались і умови проживання і навчання і сім`я і коло друзів. Взимку 2026 року ОСОБА_1 знов приїхала до них. Взяла дитину, завіривши усіх, у тому числі і дитину, що бере дитину на певний час для спілкування, однак, обманувши, знову забрала ОСОБА_4 до свого місця проживання у Польщі, де проживає зараз. Просить суд зважити на те, що відповідачка не має постійної роботи та заробітку, не турбується про дитину як треба.

ОСОБА_2 вказав, що не має наміру перешкоджати відповідачці у здійсненні її прав та обов`язків щодо їхньої дитини. Він не чинитиме жодних перешкод для спілкування відповідача із сином і готовий зі свого боку усіма силами сприяти тому, щоб дитина через розлучення батьків не була позбавлена піклування матері.

Дослідивши письмові докази надані сторонами на доведення своїх вимог і заперечень, суд встановив таке:

З копії паспорту ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , виданого 09.07.2000 року органом реєстрації 3532, суд встановив, що ОСОБА_1 є громадянкою України, ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як вбачається з копії довідки про місце реєстрації місця проживання особи № 648 від 03.07.2020 року, місце проживання ОСОБА_1 зареєстроване за адресою АДРЕСА_1 .

З копії паспорту ОСОБА_2 КК613979, виданого 15.05.2001 року Білгород-Дністровським РВ УМВС України в Одеській області встановлено, що ОСОБА_2 є громадянином України ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З копії дубліката свідоцтва про народження Серія НОМЕР_2 суд встановив, що ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьком є ОСОБА_2 , матір`ю є ОСОБА_1 .

З копії довідки № 1601 від 29.07.2021 року виконавчого комітету Благовіщенської міської ради встановлено, що ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_1 . Її сім`я складається з неї та її сина - ОСОБА_3 , 2015 року народження.

Як вбачається з копії рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області у справі № 522/11453/18 від 22.02.2018 року ним задоволений позов ОСОБА_2 про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 , зареєстрований 02.07.2015 року відділом реєстрації актів цивільного стану у Київському районі Одеського міського управління юстиції, актовий запис № 1077. Рішення набрало законної сили 26.03.2019 року.

Відповідно до Акту обстеження умов проживання № 88 від 02.08.2021р., проведеного працівниками Служби у справах дітей Благовіщенської міської ради за адресою проживання ОСОБА_3 встановлено, що ОСОБА_1 створені належні умови для виховання та розвитку дитини. В квартирі чисто, наявні необхідні меблі та побутова техніка. Дитина має в достатній кількості іграшки, в тому числі розвиваючі, харчуванням та одягом забезпечена.

З копії Договору на роботу від 22.08.2020 суд встановив, що між фірмою Бюро тимчасового працевлаштування «ARKAR» та ОСОБА_1 був укладений договір, згідно якого фірма організовувала працевлаштування ОСОБА_1 працівником при обробці деревини - механічної обробки деревини - обслуговування лакерні, пакувальника за адресою Bero Sp.z.o.o. Glinno 126, 64-300 Nowy Tomysl на період з 28.08.2020 року до 21.10.2020 року.

З копій квитанцій міжнародних грошових переказів від 13.11.2018 року 07.06.2019 року, 30.10.2019 року, 24.09.2019 року, 11.07.2019 року, 07.06.2019 року, 25.04.2019 року, 26.12.2018 року встановлено, що ОСОБА_1 у вказані дати були перераховані на ім`я ОСОБА_2 грошові кошти платежами 73,25 - 117,56 дол. США.

Як свідчить копія Декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, №0001-0657-Е800 від 22.06.2020 року, ОСОБА_1 у вказану дату було здійснено вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу, КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги» Благовіщенської районної ради для ОСОБА_3 .

Суд дослідив копію медичної карти амбулаторного хворого ОСОБА_3 . Серед іншого, результати перевірки зору, згоду на яку надала ОСОБА_1 .

Суд дослідив консультативний висновок перевірки зору ОСОБА_3 , здійснений у магазині «Люксоптика» у м.Одеса, рецепт на окуляри.

Суд дослідив копії фіскальних чеків з Магазину «Вигідна покупка» у м.Благовіщенське та встановив факт купівлі канцелярських товарів на 417, 50 грн. від 04.08.2021 року та інтернет магазину EVA.UA на купівлю засобів гігієни на суму 252, 13 грн. від 04.08.2201 року.

З копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань суд встановив, що ОСОБА_1 06.08.2021 року була зареєстрована як фізична особа-підприємець за видом економічної діяльності код 96.02. Надання послуг перукарями та салонами краси.

З наданої позивачкою копії фіскального чеку Аптеки ТОВ «ТІІМ» суд у м.Благовіщенське встановив факт купівлі 06.08.2021 року ліків на суму 294, 55 грн.

З копії товарного чеку «ІТ-сервіс HELP» суд встановив факт купівлі 09.08.2021 року USB роз`єму для планшету.

Оцінивши відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України надану ОСОБА_1 у якості доказу копію дослідження спеціаліста (практичного психолога ОСОБА_8 ) б/н від 14.08.2021 року, суд виснує про недопустимість цього документа як доказу. При цьому суд керується такими мотивами:

Відповідно до змісту частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідження спеціаліста як таке не входить до переліку доказів, визначених частиною 2 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України. Одержані у порядку, що не відповідає порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, відповідно до частини 1 та 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України не можуть братись до уваги судом як докази.

Суд, дослідивши надані ОСОБА_1 157 знімків дитини, зазначеної як ОСОБА_3 з іншими дітьми, та особами, схожими на ОСОБА_1 , ОСОБА_2 як окремо, так і в сукупності з іншими доказами, виснує про можливість встановлення з них факту проведення ОСОБА_3 певного часу з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та іншими не ідентифікованими особами. При цьому час, коли зроблені знімки, місце, де вони зроблені, і обставини, за яких вони зроблені, суд встановити з вказаних знімків не може.

З наданих ОСОБА_2 з зустрічною позовною заявою доказів суд встановив таке:

З копії свідоцтва про народження Серія НОМЕР_3 суд встановив, що ОСОБА_3 є ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьком є ОСОБА_2 , матір`ю є ОСОБА_1 .

Як вбачається з копії довідки серія ААА № 1162086 Департамента інформації МВС України станом на 13.09.2021 року ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності е притягувався, незнятої чи непогашеної судимості не має, у розшуку не перебуває.

Як суд встановив з довідки про доходи від 17 серпня 2021 року № 276 ОСОБА_2 працює слюсарем - сантехніком у ТОВ «Кадор Груп Менеджмент» і його заробітна плата за період з серпня 202 року по липень 201 року становила 67978 грн. 79 коп.

З копії довідки від 17.08.2021 року № 277 ТОВ «Кадор Груп Менеджмент» встановлено, що ОСОБА_2 працює за основним місцем роботи з 02.09.2019 року по день видачі довідки слюсарем - сантехніком у ТОВ «Кадор Груп Менеджмент» з окладом згідно штатного розкладу.

Відповідно до копії характеристики, виданої від 20.08.2021 року за № 279 ТОВ «Кадор Груп Менеджмент» встановлено, що ОСОБА_2 працює за основним місцем роботи з 02.09.2019 року по день видачі довідки слюсарем - сантехніком у ТОВ «Кадор Груп Менеджмент». За період роботи зарекомендував себе з позитивної сторони. В роботі старанний, якісно виконує свої обов`язки. За характером спокійний та врівноважений, швидко вписується в колектив, добре знаходить спільну мову з колегами. За період роботи на ОСОБА_2 не надходило жодної скарги. Привітний, ввічливий, трудову дисципліну не порушує.

Із копії договору оренди б/н від 21 червня 2021 року вбачається те, що ОСОБА_2 з 21.06.2021 року по 21.07.2021 року орендував двокімнатну квартиру площею 47, 5 м2 за адресою АДРЕСА_2 .

Як вбачається з довідки № 218 від 05.08.2021 року, наданої ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_9 , його дитина - ОСОБА_3 знаходиться під наглядом сімейного лікаря с.Шабо ОСОБА_9 з 15.12.2017 року по 31.07.2021 року. За це час на прийом до лікаря дитину приводили батько та бабка ОСОБА_5 . Мати дитини ОСОБА_1 жодного разу на прийом з дитиною не приходила.

З копії наданої ОСОБА_2 довідки № 20 від 19.08.2021 року Закладу дошкільної освіти (ясла-садок) «Теремок» Комунальної форми власності Шабівської сільської ради с.Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області встановлено, що його дитина - ОСОБА_3 відвідував заклад з 26.10.2018 р. по 31.05.2021 року. ОСОБА_2 виховував та забезпечував умови здобуття дошкільної освіти ОСОБА_3 , здійснював внески за харчування, придбавав навчальні матеріали. Разом з бабусею приводили та забирали із закладу, цікавилися життям сина, взаєминами між однолітками, постійно дбав про психічний стан, фізичне здоров`я дитини. Дитина дуже любить тата, моральний клімат у сім`ї відмінний. Мати дитини - ОСОБА_1 не приходила відвідувала ЗДО «Теремок».

З акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 від 25.05.2018 року депутатом Шабівської сільської ради Андреєвої Г.В. та сусідами вбачається, що дитина - ОСОБА_3 проживає разом з батьком - ОСОБА_2 з січня 2018 року за адресою АДРЕСА_3 .

З копії наданої Шабівською сільською радою с.Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області ОСОБА_2 довідки № 06.4-09/01-06.523 від 25.08.2021 року встановлено, що його дитина - ОСОБА_3 згідно акту обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 від 25.05.2018 року проживала разом з батьком - ОСОБА_2 з грудня 2017 по ІНФОРМАЦІЯ_5 за адресою АДРЕСА_3 та відвідувала дитячий садок.

Оцінивши відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України надані у якості доказів ОСОБА_2 разом з зустрічною позовною заявою протоколи опитування адвокатом особи за її згоди від 03.09.2021 року, 06.09.2021 року щодо ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 суд виснує про недопустимість цих документів як доказів. Вказані особи допитані не в порядку, передбаченому статтею 230 Цивільного процесуального кодексу України. Клопотання про допит вказаних осіб у судовому засіданні ОСОБА_2 не заявляв. Відповідно до частини 1 та 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Тому суд не бере до уваги протоколи опитування адвокатом Онищук Г.А. громадян ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ОСОБА_13 .

З консультативних висновків «Люксоптика» від 02.07.2020 року, 02.07.2020 року, 16.12.2020 року, 07.10.2020 року ОСОБА_3 суд встановив, що дитина проходила огляди лікаря офтальмолога у вказані дні.

З копії картки щеплень ОСОБА_3 , що заповнювалась ФОП сімейним лікарем ОСОБА_9 с.Шабо суд встановив, що дитина отримувала щеплення у період 08.04.2016 - 23.11.2017 року

З копій історій розвитку дитини 43/15-51 та б/н на ОСОБА_3 суд встановив, що вони велись за час з 2015 по 2018 рік, коли дитина мешкала за адресою АДРЕСА_2 . Дитина отримувала медичні обстеження, щеплення та лікування.

Оцінивши відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України надані ОСОБА_2 із зустрічною позовною заявою у якості доказів копії здогадно скіншотів переписки з телефону, суд виснує про недопустимість цих зображень як доказів. При цьому суд керується такими мотивами:

Відповідно до змісту частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Дослідивши копії вказаних зображень, суд констатує, що з вказаних зображень неможливо встановити авторство, дату переписки, достовірність даних. Тому суд не може прийняти їх як джерело даних про обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Суд, дослідивши надані ОСОБА_2 із зустрічною позовною заявою 131 знімок дитини, зазначеної як ОСОБА_3 з іншими дітьми, та особою, схожою на ОСОБА_2 як окремо, так і в сукупності з іншими доказами, виснує про можливість встановлення з них факту проведення ОСОБА_3 певного часу з ОСОБА_2 та іншими не ідентифікованими особами. При цьому дату знімків, місце, де вони зроблені, і обставини, за яких вони зроблені, суд встановити з вказаних знімків не може.

З копій квитанцій за період 22.09.2020, 18.02.2021, 18.03.2020, 17.01.2020, 07.05.2020, 31.05.2020, 26.05.2021, 08.01.2020, 10.11.2020, 19.11.2020, 22.01.2021, 24.03.2021 вбачається, що вказаними квитанціями підтверджено оплату харчування дитини ОСОБА_3 у Закладі дошкільної освіти (ясла-садок) «Теремок» Комунальної форми власності Шабівської сільської ради с.Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області.

З копії заяви ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Благовіщенської міської ради Футоран Н.К. від 18.08.2021 року, який просить службу вирішити спір із ОСОБА_1 з приводу побачень із сином - ОСОБА_3 .

З копії заяви ОСОБА_2 до директора Благовіщенського НВК № 2 від 18.08.2021 року вбачається, що ОСОБА_2 звертався із запитом щодо причин зарахування його сина - ОСОБА_3 до ІНФОРМАЦІЯ_6 № 2.

З наданих сторонами під час розгляду справи доказів суд встановив таке:

З долученої представником ОСОБА_1 відповіді на адвокатський запит лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Благовіщенської міської ради Баранової Т.О. від 21.09.2021 року № 3220 слідує, що ОСОБА_3 на диспансерному обліку у лікаря ЗПСМ ОСОБА_6 не перебуває. Цукровим діабетом, хронічними алергічними захворюваннями не страждає.

З долученої представником ОСОБА_1 відповіді на адвокатський запит відповіді КНП «Благовіщенська лікарня» Благовіщенська міська рада» встановлено, що ОСОБА_1 не перебуває на «Д» обліку у лікаря-психіатра та лікаря нарколога. За медичною допомогою не зверталась.

З характеристики Благовіщенського НВК №2 «Заклад загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів - заклад дошкільної освіти «Дивоцвіт» Благовіщенської міської ради від 18.10.2021 року № 128 встановлено, що ОСОБА_3 відвідує старшу групу закладу. Дитина поживає з мамою. До садка приводить і забирає з садка мама. Мата дитини приймає активну участь іу житті дитсадка та відвідне батьківські збори.

Згідно виписка є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстрована у реєстрі як ФОП , вид діяльності надання послуг перукарнями та салонами краси (основний).

Як вбачається з копії довідки вих.№ 1051 від 23.11.2020 року про реєстрацію місця проживання особи місце проживання ОСОБА_3 зареєстроване за адресою АДРЕСА_4 .

Згідно копії довідки виконавчого комітету Благовіщенської міської ради від 29.07.2021 року ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 , її сім`я складається: син ОСОБА_3 2015 року народження.

Як вбачається з копії довідки Генерального консульства України у Вроцлаві про перебування на консульському обліку №61330/531/3-2153 від 20.06.2022 року ОСОБА_14 14.11.2015 року перебував на тимчасовому консульському обліку дітей Генерального консульства України у Вроцлаві з 20.06.2022 року по 20.06.2023 року.

Відповідно до наданої на вимогу суду інформації Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 12.08.2022 року ОСОБА_1 07.08.2022 року та 14.08.2022 року перетинала кордон на в`їзд та виїзд з України.

Як вбачається з листа Служби у справах дітей Благовіщенської міської ради від 11.07.2023 року № 10-30/209 та відповідної копії Акту № 156 від 1.07.2023 року обстеження умов проживання, Службою на виконання ухвали суду від 29.06.2023 року про обстеження умов проживання ОСОБА_3 2015 року народження за адресою матері - АДРЕСА_4 , було встановлено, що ОСОБА_1 та її син - ОСОБА_3 тривалий час не проживають.

Оцінивши відповідно до вимог статті 89 Цивільного процесуального кодексу України надані ОСОБА_2 у якості доказу диски з записами розмов між ним та ОСОБА_1 , суд виснує про недопустимість цих аудіо записів та їх роздруківок як доказів. При цьому суд керується такими мотивами:

Відповідно до змісту частини 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 78 Цивільного процесуального кодексу України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З наданих ОСОБА_2 звукозаписів суд не може однозначно ідентифікувати учасників розмови, час розмови. Тому суд не може використати дані, що з них випливають для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З надісланих суду ОСОБА_2 копій матеріалів кримінальних проваджень № 12021121230000361 та № 12021121230000361 від 29.10.2021 року вбачається:

29.10.2021 року Голованівським районним відділом поліції ГУНП в Кіровоградській області було зареєстровано кримінальне провадження № 12021121230000361 від 29.10.2021 по факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у вигляді гематом на обличчі ОСОБА_15 28.10.2021 року близько 12 год. 43 хв. у м.Благовіщенське по вул.Промислова. По факту було розпочато досудове розслідування.

Також 28.10.2021 року Голованівським районним відділом поліції ГУНП в Кіровоградській області було зареєстровано кримінальне провадження № 12021121230000361 від 28.10.2021 по факту спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень у вигляді гематом на обличчі та тілі ОСОБА_2 27.10.2021 року близько 13 год. у м.Благовіщенське по вул.Промислова. По факту було розпочато досудове розслідування.

З наданої представником ОСОБА_1 копії довідки б/н вбачається, що 03.01.2024 року надано допомогу по програму «500+» на дитину, яка вимушено виїхала з батьками з України.

Відповідно до висновку Служби у справах дітей Одеської міської ради від 17.07.2025 року № 01-11/1095/1 вих визнано можливим місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суду не вдалося допитати неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з таких причин:

В ході розгляду справи сторонам було доведено вимоги частин першої та другої статті 171 Сімейного кодексу України, положення у статті 12 Конвенції про права дитини, відповідно до яких дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору, зокрема, щодо її місця проживання. Зважаючи на те, що за час розгляду справи дитина - ОСОБА_3 досяг віку десяти років, суд повідомив сторонам, що у нього є право не тільки бути вислуханою і почутою, але й право брати активну участь у вирішенні своєї долі, зокрема, у визначенні місця проживання. Для дотримання вказаних вимог закону судом було вжито усе можливе для надання можливості дитині висловити свою думку щодо місця проживання. Для цього судом задовольнялись клопотання сторін щодо перерв в судових засіданнях для можливості доставлення дитини до суду.

Зважаючи на заінтересованість обох сторін у показах дитини на їх користь, для забезпечення об`єктивності з`ясування обставин справи, суд, враховуючи думку сторін та думку залученого спеціаліста, дійшов висновку про неможливість допиту дитини дистанційно у режимі відеоконференцзв`язку. Тому суд вирішив і повідомив учасників про необхідність допиту дитини відповідно до вимог частини 4 статті 232 Цивільного процесуального кодексу України за відсутності обох батьків в умовах «Зеленої кімнати». Для цього суд зобов`язав ОСОБА_1 , з якою на той час проживала дитина, доставити його до приміщення Благовіщенського районного суду Кіровоградської області. Для цього суд забезпечив можливості для допиту дитини в умовах «Зеленої кімнати», присутність спеціаліста - представника служби у справах дітей та зробив перерву для можливості приїзду ОСОБА_1 та дитини до України з місця їх перебування у республіці Польща. В погоджений день ОСОБА_1 дитину до суду не доставила. Взявши участь в судовому засіданні в умовах відео конференції, запропонувала допитати дитину в умовах відео конференції з власних засобів дистанційно з республіки Польща. Пояснила це небезпекою приїзду дитини до України через війну. Відповідач за первісним позовом категорично заперечив проти такого допиту дитини, що пояснив необ`єктивністю цих показів через вплив матері на покази. Залучена до допиту спеціаліст - представник служби у справах дітей висловила думку про необ`єктивність показів дитини, допитаної за таких умов. На запитання суду ОСОБА_1 повідомила, що дитину в судове засідання не доставить.

Керуючись положеннями статі 6 Європейської конвенції з прав людини та статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, для забезпечення права на звернення до суду за захистом, суд дійшов переконання про необхідність вирішення спору за наявними у справі доказами.

Суд, оцінивши, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, належність, допустимість, достовірність кожного наданого сторонами доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів, наявних в справі, у їх сукупності, вважає встановленими такі фактичні обставини та визначає встановленим такий зміст спірних правовідносин:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 02.07.2015 року до 22.02.2019 року перебували у шлюбі. Від шлюбу мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

22.02.2019 року за рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був розірваний.

Згоди щодо місця проживання дитини батьки між собою не досягли.

На початку червня 2017 року ОСОБА_1 виїхала з України до Об`єднаних Арабських Еміратів і перебувала там до середини травня 2018 року. Перебувала на роботі за межами України: з листопада 2018р. по листопад 2019 р. - в Об`єднаних Арабських Еміратах, з 25.12.2019р. по 12 березня 2020р. - в Об`єднаних Арабських Еміратах, з 28.08.2020р. по 21.10.2020р. - у Польщі, з 14.01.2021р. по 14.02.2021р. - у Об`єднаних Арабських Еміратах. Причиною виїзду з України та залишення дитини на утримання та виховання дитини, ОСОБА_1 назвала неналежне матеріальне забезпечення дитини з боку відповідача.

Протягом цього часу дитина ОСОБА_3 , якому на той час було 2 роки, проживав з батьком - ОСОБА_2 та бабкою - ОСОБА_5 у с. Шабо Білгород - Дністровського району, Одеської області.

Протягом цього часу матеріальним забезпеченням, вихованням, дитини займався ОСОБА_2 та бабка ОСОБА_5 . При цьому відповідно до наданих ним доказів забезпечив дитині належні умови для життя, розвитку та виховання. Протягом цього періоду ОСОБА_1 надсилала гроші на ім`я ОСОБА_2 платежами по 73,25 - 117,56 дол. США. на місяць. Посилання у позовній заяві ОСОБА_1 на неналежне утримання, виховання ОСОБА_2 не відповідає дійсності та спростовуються доказами, наданими ОСОБА_2 про матеріальне забезпечення та виховання.

22 липня 2021 року ОСОБА_1 повернувшись в Україну, забрала дитину до себе і мешкала разом з дитиною за адресою АДРЕСА_1 . За час проживання в Україні ОСОБА_1 забезпечила дитині належні умови для життя, розвитку та виховання. На час звернення до суду з позовом ОСОБА_1 проживала в Україні за вказаною адресою. З червня 2022 року до 2025 року дитина проживала з ОСОБА_1 у республіці Польща. У 2025 року певний час проживав з ОСОБА_2 у м.Одеса. Взимку 2026 року ОСОБА_1 знов забрала дитину до республіки Польща. Протягом часу проживання дитини з ОСОБА_2 у м. Одеса останнім було створено належні умови проживання, виховання та розвитку дитини, що підтверджено ним. Дитина отримувала медичні обстеження, щеплення та лікування. Вказане підтверджується даними медичних установ, закладом освіти. Про це свідчить і висновок Служби у справах дітей Одеської міської ради. ОСОБА_2 має житло, у якому створено належні умови для проживання та розвитку дитини, має постійну роботу. За місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Суд приходить до висновку, що до визначених судом правовідносин сторін підлягають застосуванню такі правові норми:

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно із ч. 7 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

За правилами ст. 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

У ст. 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Декларація з прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, закріплює, що дитина повинна мати можливість користуватися благами соціального забезпечення, повинна бути забезпечена належним харчуванням, житлом, розвагами та медичним обслуговуванням. Найкраще забезпечення інтересів дитини повинно бути головним принципом, і відповідальність за це лежить перш за все на батьках дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Держава вживає всіх необхідних заходів щодо забезпечення відновлення утримання дитини батьками.

Крім того, статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).

В постанові Верховного Суду від 22.04.2019 року у справі №204/6905/17 зазначено, що тлумачення статті 161 СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку. Рівність прав батьків щодо дитини є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й у першу чергу повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а вже тільки потім права батьків. При розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини (враховуючи, при цьому, сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо) та балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

При вирішенні даного спору суд бере до уваги те, що вік дитини, потребу дитини у материнській турботі та догляді, що дитина звикла до певного місця проживання, обстановки та режиму дня.

ОСОБА_1 протягом остатніх п`яти років проживала у 3 країнах. При тому, що вона довела наявність умов для проживання та виховання дитини в Україні, повідомила, що не має наміру найближчим часом повертатись до України. Водночас не довела, що має постійне місце роботи, проживання, створення належних умов проживання та виховання дитини у ОАЕ чи у республіці Польща.

Тому суд, виходячи насамперед з інтересів дитини, виснує про доцільність визначення місця проживання дитини з тим з батьків, яким доведено створення належних умов проживання, виховання та розвитку дитини, що підтверджено компетентними органами держави - тобто з батьком - ОСОБА_2 .

З огляду на те, що суд визначає місце проживання дитини з ОСОБА_2 , позовна вимога про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання дитини задоволенню не підлягає.

Суд вирішує порядок розподілу судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Оскільки первісний позов залишено без розгляду то витрати позивача ОСОБА_1 по сплаті судового збору стягненню не підлягають.

Щодо судових витрат за зустрічним позовом, то вказані витрати підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , оскільки зустрічний позов задоволено.

Керуючись ст.ст. 2, 10-13, 258, 259, 265, 268 ЦПК України, ч.7 ст. 7, ст.ст.141, 157, 160, 161 СК України, суд

ухвалив:

У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

Відмовити ОСОБА_1 у визначенні місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з матір`ю - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Відмовити ОСОБА_1 у стягненні з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця с. Шабо, Бєлгород-Дністровського району Одеської області (РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_5 ) аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дати подання позову до суду і до досягнення повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Зустрічний позов задовольнити повністю.

Визначити місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати по справі по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 20.07.2026 року.

Позивачка за первісним позовом:

- ім`я: ОСОБА_1 ;

- місце проживання: АДРЕСА_5 ;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_5 ;

Відповідач за первісним позовом:

- ім`я ОСОБА_2 ;

- місце проживання: АДРЕСА_6 ;

- фактичне місце проживання: АДРЕСА_7

- реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя: А. А. Бондаренко