Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №388/123/26 — Долинський районний суд Кіровоградської області

Суд: Долинський районний суд Кіровоградської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: про стягнення аліментів

Дата: 19 липня 2026 р.

Справа: №388/123/26

Суддя: Кнуров О. А.

справа № 388/123/26

провадження № 2/388/467/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.07.2026м. Долинська

Долинський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Кнурова О.А.,

при секретарі судового засідання Гринькової І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

за участі:

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача Солода Р.Г.,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернулася до Долинського районного суду Кіровоградської області з позовом до відповідача ОСОБА_2 , в якому (позові) просила:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення аліментів з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття;

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як матері, з якою проживає дитина з інвалідністю в розмірі 1/6 частин від усіх видів його заробітку, протягом усього часу проживання з дитиною-інвалідом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та опікування нею, починаючи стягнення з дня подання позовної заяви.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вони із ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі. Мають спільну дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є дитиною з інвалідністю. Дитина проживає з нею та перебувають на її утриманні. Вона постійно доглядає за дитиною і опікується нею. ОСОБА_2 не надає у добровільному порядку у повній мірі матеріальну допомогу на утримання дитини та її утримання.

Ухвалою від 27.01.2026 зазначений позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом з постановленням здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, та призначено судове засідання.

Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі. зазначив, що не заперечує проти задоволення позову у частині стягнення аліментів на утримання дитини у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Від позивача до суду надійшла заява про зменшення позовних вимог, у якій остання просила:

- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення аліментів з дня подачі заяви до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Зазначена заява прийнята судом.

У судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному у заявах позивача по суті справи.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог обґрунтовуючи свою позицію аналогічно викладеному у заявах відповідача по суті справ.

Суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази у справі в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернулася позивач, враховуючи позиції учасників справи, висловлені ними у процесуальних заявах по суті справи, які були подані до суду, виходячи з положень цивільного процесуального законодавства, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, - суд дійшов висновку про задоволення позову, (у редакції після прийняття судом заяви позивача про зменшення позовних вимог) з огляду на таке.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Поряд з цим, відповідно до положень ч. 1 - ч. 3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами у розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1, ч. 5, ч. 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов`язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Так, на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, наданих учасниками справи, судом встановлено такі обставини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.11.2011 по 08.09.2025, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 7) та рішенням Долинського районного суду Кіровоградської області від 22.07.2025 про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили (а.с. 22).

Сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження останньої (а.с. 8).

ОСОБА_4 є дитиною з інвалідністю, що підтверджується медичним висновком № 9 про дитину-інваліда до 18 років від 05.03.2014 (а.с. 9).

Дитина проживає з матір`ю.

Зазначені вище, встановлені судом обставини сторонами у справі не заперечувалися.

З огляду на наведені вище правовідносини між сторонами, з приводу яких виник спір, судом відзначається таке.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, причому відповідно до ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч. 1 ст. 183, ч. 1 ст. 184 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Положеннями ч. 1 ст. 3, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

На підставі зазначеного, враховуючи, що обов`язок утримувати дитину до досягнення дитиною повноліття є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька, при цьому, не перебування батьків у фактичних шлюбних відносин та проживання окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов`язків щодо дитини до досягнення дитиною повноліття, крім того, судом під час розгляду справи, з урахуванням умов ч. 1 ст. 182 СК України та наявних у справі доказів, не встановлено наявності обставин, які б свідчили про не можливість відповідача сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі, визначеному позивачем, - суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, що ґрунтуються на положеннях законодавства, яке регулює сімейні відносини, у зв`язку з чим такі вимоги підлягають задоволенню і таке рішення суду у повній мірі відповідає завданню цивільного судочинства, зокрема, щодо справедливого вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту інтересів дітей.

Отже, з відповідача слід стягнути аліменти на користь позивача на утримання їх спільної дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів доходів (заробітку) відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення аліментів з дня пред`явлення позивачем позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Окремо судом відзначається, що відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню в частині суми платежу за один місяць.

Питання розподілу судових витрат у частині витрат зі сплати судового збору слід вирішити відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, якими, крім іншого, передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, на підставі чого, враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судових збір», та позов задоволено повністю (у редакції після прийняття судом заяви позивача про зменшення позовних вимог), - суд дійшов висновку, що судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 1331,20 грн. (пп. 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судових збір»), слід стягнути з відповідача у дохід держави.

Керуючись статтями 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, -

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення аліментів з 14.01.2026 і до досягнення дитиною повноліття - до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Рішення підлягає негайному виконанню у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду безпосередньо або через Долинський районний суд Кіровоградської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

- позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя О.А. Кнуров

Оригінал: reyestr.court.gov.ua