Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №344/1634/26 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/1634/26

Провадження № 2/344/3099/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді Татарінової О.А.,

секретаря Гарасимів А.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження в залі суду у м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, мотивуючи тим, що 17.02.2001 року сторони зареєстрували шлюб у виконавчому комітеті Коропецької селищної ради Монастирського району Тернопільської області, актовий запис №03. За час шлюбу у сторін народилось двоє дочок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 05.04.2012 року шлюб між сторонами розірвано, малолітніх дітей залишено проживати разом з матір`ю - ОСОБА_1 .

Згідно рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 03.05.2012 року у справі №1911-483/2012, із відповідача стягуються аліменти на утримання дітей у розмірі 350 та 300 гривень до досягнення ними повноліття.

Згідно виконавчого листа Монастирського районного суду, виданого 03 травня 2012 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до досягнення дітьми повноліття.

Із розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 17.09.2025 вбачається, що боржник сплачував аліменти періодично, через що регулярно виникала заборгованість.

Згідно виконавчого листа Івано-Франківського міського суду від 24.04.2025 (справа №603/631/24) припинено стягнення аліментів на підставі рішення Монастирського районного суду від 03.05.2012 та змінено спосіб стягнення аліментів. У зв`язку з цим, після 07.07.2025 (дата набрання законної сили рішення Івано-Франківського міського суду) пеня за виконавчим листом від 03.05.2012 не нараховується.

Позивачем зазначається, що загальна сума пені становить 62479 грн. 40 коп: 7800 сума пені за 2018 рік + 13672 сума пені за 2019 рік + 11847.30 сума пені за 2020 рік + 1416.50 сума пені за 2022 рік + 15765.70 сума пені за 2023 рік + 10670.40 сума пені за 2024 рік + 1310.50 сума пені за 2025 рік.

Враховуючи наведене просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за виконавчим листом Монастирського районного суду від 03.05.2012 у справі № 1911-483/2012 за період з 01.01.2018 по 07.07.2025 в сумі 62479,40 грн.

23.04.2026 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, який обґрунтовує тим, що на момент звернення позивача до суду та на сьогоднішній день, заборгованість зі сплати аліментів у відповідача відсутня. Так, відповідно до довідки про розмір сплачених аліментів №28.7-24/7492 від 05.05.2025 року виданої Бучацьким відділом державної виконавчої служби у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції, повідомлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дійсно сплачує аліменти в користь ОСОБА_1 згідно виконавчого листа № 2/1911/154/2012 виданого 10.05.2022 р. Монастириським районним судом “про стягнення аліментів на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 350 грн. щомісячно та на утримання дочки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно і проводити до досягнення ними повноліття, з проведенням індексації відповідно до закону”. Також, в даній довідці значиться, що станом на 05.05.2025 року заборгованість по сплаті аліментів у ОСОБА_2 – відсутня.

Відповідно до змісту довідки №43603 від 02.03.2026 виданої Івано-Франківським відділом державної виконавчої служби в Івано-Франківській області: згідно даних АСВП (автоматизована система виконавчого провадження) на виконанні у ІваноФранківському відділі державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження №79481499 з примусового виконання виконавчого листа № 603/631/24 виданого 25.08.2025, виданого Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області, про: стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/3 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Станом на 02.03.2026 р. (часу формування довідки) заборгованість зі сплати аліменті у ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_1 – відсутня.

Заходи примусового виконання рішення не здійснюються, майно боржника та кошти - під арештом не перебувають. Записи відносно ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі боржників – відсутні.

Відповідно розрахунку зі сплати аліментів №79481499 згідно виконавчого листа №603/631/24 від 25.08.2025 виданого Івано-Франківським міським судом ІваноФранківської області, про: змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2012 року по справі №1911-483/2012 та стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття. Стягнення аліментів у зміненому способі розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили. Припинити стягнення аліментів на підставі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2012 року по справі №1911-483/2012, - сума коштів сплачена ОСОБА_2 , станом на 01.03.2026 року, перевищує суму коштів, яка підлягала стягненню. А саме, відповідачем сплачено 44 276,51 грн. замість 43 509,00 грн.

Тобто, відповідач сумлінно та систематично сплачує аліменти. Якщо ж, все таки незначні затримки в оплаті мали місце, то це зумовлювалось виключно поважними причинами, а саме погіршенням стану здоров`я відповідача та перебування останнього на стаціонарному лікуванні, що виключало можливість день-у-день здійснювати необхідні платежі.

Представником відповідача зазначається, що на момент звернення позивача до суду заборгованість зі сплати аліментів відсутня, що підтверджується належними доказами. Відповідно відсутній об`єкт нарахування пені, що є підставою для відмови у позові в повному обсязі. Просить суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача у частині, що заявлена з пропуском строку позовної давності. Відмовити у позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь позивачки неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів на утримання дітей ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за період з 01.01.2018 по 28.01.2023 року у зв`язку із застосуванням строків позовної давності, а за період з 28.01.2023 по 07.07.2025 у зв`язку із необгрунтованістю позовних вимог та відсутністю у відповідача будь-якої заборгованості по сплаті аліментів.

Представник позивача в судовому засіданні просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.05.2026 року просила суд відмовити у позові, зазначивши, що не вчасна оплата аліментів зумовлена перебуванням відповідача в зоні бойових дій, та його лікуванням, що є поважними причинами прострочення сплати аліментів на утримання дітей. В подальшому в судове засідання не з`явилася.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею ч.1 ст.5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно копії виконавчого листа Монастирського районного суду, виданого 03 травня 2012 року вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 в розмірі 350 грн. щомісячно та дочки ОСОБА_6 в розмірі 300 грн. щомісячно до досягнення дітьми повноліття (а.с.11).

З копії виконавчого листа Івано-Франківського міського суду від 25.08.2025 (справа №603/631/24) вбачається, що рішенням Івано-Франківського від 24.04.2025 року змінено спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2012 року по справі № 1911-483/2012 та вирішено стягувати із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дочки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частини від всіх видів доходу відповідача щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повнолітня. Стягнення аліментів у зміненому способі розпочати з дня набрання рішенням суду законної сили. Припинити стягнення аліментів на підставі рішення Монастириського районного суду Тернопільської області від 03 травня 2012 року по справі №1911-483/2012 (а.с.12).

Із долученого позивачкою копії розрахунку зі сплати аліментів згідно виконавчого листа по справі №2/1911/154 від 10.05.2012 року виданого Монастирським районним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 вбачається, що станом на жовтень 2018 року заборгованість відповідача зі сплати аліментів становить 3 000,00 грн.; у листопаді 2018 року відсутня заборгованість, у грудні 2018 року заборгованість становить 650,00 грн.

Крім того, із зазначеного розрахунку вбачається, що сума аліментів, яка підлягала сплаті за січень 2019 року становить 650 грн.; за лютий 2019 року становить 650 грн.; за березень 2019 року становить 650 грн.; за квітень 2019 року становить 650 грн.; за травень 2019 року становить 650 грн.; за червень 2019 року становить 650 грн.; за липень 2019 року становить 650 грн.; за серпень 2019 року становить 650 грн.; за вересень 2019 року становить 2118 грн.; за жовтень 2019 року становить 2118 грн.; за листопад 2019 року становить 2118 грн.; за грудень 2019 року становить 2118 грн.

Також, із зазначеного розрахунку вбачається, що сума аліментів, яка підлягала сплаті за січень 2020 року становить 2118 грн.; за лютий 2020 року становить 2118 грн.; за березень 2020 року становить 2118 грн.; за квітень 2020 року становить 1367,79 грн.; за травень 2020 року становить 1109 грн.; за червень 2020 року становить 1109 грн.; за липень 2020 року становить 1159,00 грн.; за серпень 2020 року становить 1159,00 грн.; за вересень 2020 року становить 1159,00 грн., жовтень 2020 року становить 1159,00 грн., листопад 2020 року становить 1159,00 грн., грудень 2020 року становить 1197,50 грн.

Крім того, із зазначеного розрахунку вбачається, що сума аліментів, яка підлягала сплаті за період з січня 2021 року по червень 2021 року становить 1197,50 грн.; за період з липня 2021 року по листопад 2021 року становить 1255,00 грн.; за грудень 2021 року становить 1309,00 грн.;

Також, із зазначеного розрахунку вбачається, що сума аліментів, яка підлягала сплаті за період з січня 2022 року по червень 2022 року становить 1309,00 грн.; за період з липня 2022 року по листопад 2022 року становить 1372,00 грн.; за грудень 2022 року становить 1416,00 грн.

Крім того, із зазначеного розрахунку вбачається, що сума аліментів, яка підлягала сплаті за січень 2023 року становить 1416,50 грн.; за лютий 2023 року становить 1416,50 грн.; за березень 2023 року становить 1416,50 грн.; за квітень 2023 року становить 1416,50 грн.; за травень 2023 року становить 1416,50 грн.; за червень 2023 року становить 1416,50 грн.; за липень 2023 року становить 1416,50 грн.; за серпень 2023 року становить 1416,50 грн.; за вересень 2023 року становить 1416,50 грн.; за жовтень 2023 року становить 1416,50 грн.; за листопад 2023 року становить 1416,50 грн.; за грудень 2023 року становить 1416,50 грн.

За січень 2024 року становить 1598,00 грн.; за лютий 2024 року становить 1598,00 грн.; за березень 2024 року становить 1598,00 грн.; за квітень 2024 року становить 1598,00 грн.; за травень 2024 року становить 1598,00 грн.; за червень 2024 року становить 1598,00 грн.; за липень 2024 року становить 1598,00 грн.

Позивачем до матеріалів справи долучено копії квитанцій, з яких вбачається, що відповідачем здійснювалися грошові перекази по оплаті аліментів.

Із копії довідки в.о.начальника Бучацького відділу ДВС у Чортківському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції від 05.05.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 дійсно сплачує аліменти в користь ОСОБА_1 згідно виконавчого листа №2/1911/154/2012 виданого 10.05.2022р. Монастириським районним судом. Станом на 05.05.2025 року заборгованість по сплаті аліментів відсутня (а.с.71).

Згідно копії Довідки ВЧ НОМЕР_3 від 26.02.2026 року ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_3 з 30.12.2024 року по теперішній час (а.с.68).

Відповідно до копії довідки Головного державного виконавця Івано-Франківського відділу державної виконавчої служби в Івано-Франківському районі Івано-Франківської області від 02.03.2026 року станом на час видачі довідки у ОСОБА_2 відсутня заборгованість зі сплати аліментів. Заходи примусового виконання рішення не здійснюються, майно боржника та кошти - під арештом не перебувають. Записи відносно ОСОБА_2 в Єдиному реєстрі боржників – відсутні. (а.с.71), що також підтверджується розрахунком заборгованості (а.с.72).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначила, що відповідач сумлінно та систематично сплачує аліменти. Якщо ж, все таки незначні затримки в оплаті все ж мали місце, то це зумовлювалось виключно поважними причинами, а саме погіршенням стану здоров`я відповідача та перебування останнього на стаціонарному лікуванні, що виключало можливість день-у-день здійснювати необхідні платежі. На підтвердження зазаченого до матеріалів справи долучено копії медичних документів за період з 2023 року по 2026 рік (а.с.73-82, 96-102).

Так, відповідач перебував на лікуванні у період з 06.09.2023 року по 02.02.2024 року, у період з 03.06.2025 року по 12.06.2025 року, у період з 16.01.2026 року по 17.03.2026 року.

Відповідно до ч. 9 ст. 7 СК України, сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом (ч. 5 ст. 155 СК України).

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 196 СК України визначено, що у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завданнясприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

При цьому, суд зауважує, що зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинне виконуватися щомісяця, тому при розгляді спорів про стягнення на підставі ч. 1 ст. 196 СК України пені від суми несплачених аліментів суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів за кожним із цих періодичних платежів, установити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконане, та з урахуванням установленого обчислити розмір пені виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, приватним виконавцем, а в разі виникнення спору - судом (ч. 3 ст. 195 СК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.

Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов`язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.

Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов`язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.

Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов`язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.

Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.

За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.

Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов`язання.

У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.

Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.

У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.

Такий правовий висновок щодо порядку обчислення пені у разі виникнення заборгованості зі сплати аліментів викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц (провадження № 14-616цс18).

У постановіВерховного Судуу складіОб`єднаноїпалати Касаційногоцивільного суду від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19 вказано, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. Стягнення пені, передбаченої абзацом 1 ч. 1 ст. 196 СК України можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. У такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Тобто відповідач зобов`язаний сплачувати аліменти, що свідчить про наявність презумпції вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати та є підставою для застосування до відповідача відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 196 СК України.

При цьому стягнення пені, передбаченої абзацом 1 ч. 1 ст. 196 СК України можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

Нормами ч. 1 ст. 196 СК України передбачено, що розмір пені не може перевищувати 100% розміру заборгованості по аліментах.

Згідно розрахунку зі сплати аліментів у відповідача через несвоєчасну та неповну оплату була наявна заборгованість по сплаті аліментів у період з листопада 2018 року по вересень 2020 року, та у період з січня 2023 року по липень 2024 року.

Відповідачем відсутність вини у несвоєчасному здійсненні таких виплат належними та обґрунтованими доказами підтверджено не було, а тому заявлений позивачем позов про стягнення неустойки за вказаний період підлягає стягненню у відповідності до положень ч. 1 ст. 196 СК України.

Так, дійсно відповідач перебував на лікуванні у період з 06.09.2023 року по 02.02.2024 року, у період з 03.06.2025 року по 12.06.2025 року, у період з 16.01.2026 року по 17.03.2026 року. В той же час суд враховує, що відповідачем сплата аліментів проводилась самостійно, та він не був позбавлений права подати заяву за місцем служби про відрахування аліментів з його доходів. Крім того, належних доказів про те, що в цей період він перебував у зоні бойових дій суду також не надано.

Позивачем у позовній заяві проведено розрахунок неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та зазначається, що загальна сума пені становить 62479 грн. 40 коп: 7800 сума пені за 2018 рік + 13672 сума пені за 2019 рік + 11847.30 сума пені за 2020 рік + 1416.50 сума пені за 2022 рік + 15765.70 сума пені за 2023 рік + 10670.40 сума пені за 2024 рік + 1310.50 сума пені за 2025 рік.

В той же час, суд враховує період заборгованості у період з листопада 2018 року по вересень 2020 року, та у період з січня 2023 року по липень 2024 року, та визначає розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у розмір 51148 гривень 39 копійок.

Що стосується доводів представника відповідача про застосування позовної давності слід зазначити, що статтею 20 СК України чітко встановлено, що до таких вимог, позовна давність не застосовується.

Той факт, що відповідачем погашена заборгованість по аліментам не є підставою для звільнення від сплати пені за прострочення сплати аліментів.

З п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що від сплати судового збору звільняються позивачі, зокрема у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору за подання позову про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача в дохід держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст.180, 196 Сімейного кодексу України, ст. 4, 5, 12, 13, 81, 82 Цивільного процесуального кодексу України, керуючись ст.ст. 263-265, 128,265 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , пеню за прострочення сплати аліментів на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 51148 (п`ятдесят одна тисяча сто сорок вісім) гривень 39 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 1 331 гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: О.А. Татарінова