Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №380/12755/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 рокусправа № 380/12755/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Лунь З.І. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оформлене листом від 05 червня 2026 року №08/62356/26, яким ОСОБА_1 відмовлено у звільненні з військової служби за сімейними обставинами;

-зобов`язати військову частину НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 14 травня 2026 року про звільнення з військової служби через сімейні обставини та за результатами його повторного розгляду прийняти рішення про звільнення ОСОБА_1 з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначав, що ним було подано рапорт про звільнення з військової служби відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» у зв`язку із сімейними обставинами, а саме у зв`язку із необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за батьком - ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю II групи та за відповідним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду.

За результатами розгляду рапорту відповідачем прийнято рішення, оформлене листом від 05 червня 2026 року №08/62356/26, яким позивачу відмовлено у звільненні з військової служби за сімейними обставинами.

Підставами для прийняття вказаного рішення зазначено, що що подані позивачем документи підтверджують наявність у ОСОБА_2 (батька позивача) інвалідності ІІ групи та потреби у постійному сторонньому догляді, однак, на думку відповідача, не підтверджують дотримання додаткової умови, визначеної абз. 13 п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або потреби таких осіб у постійному догляді.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у звільненні з військової служби відповідно до пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону №2232-ХІІ за сімейними обставинами неправомірними та такими, що порушують його законні права та інтереси, тому звернувся до суду з цим позовом. Просив задовольнити позов.

Ухвалою від 23.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Зазначає, що медичних документів, які підтверджують, що члени сім`ї першого ступенів споріднення ( ОСОБА_3 , матері позивача) самі потребують постійного догляду за висновком медико- соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи до рапорту від 14.05.2026 (зареєстрованим за №/54662/26-Вн від 20.05.2026) позивачем не долучено.

Тобто, на думку відповідача, позивачем не дотримана умова визначена у частині 12 статті 26 Закону №2232-XII, а саме «… за умови відсутності інших членів сім`ї першого та другого ступенів споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого та другого ступенів споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я».

Просить у позові відмовти.

Позивач подав до суду відповідь на відзив, відповідно до якої вказав, що відповідач виходить із того, що наявність у ОСОБА_2 дружини та доньки саме по собі виключає право позивача на звільнення, якщо відсутні документи про те, що ці особи самі потребують постійного догляду.

Ключовим у цій справі є не буквальне існування родича у реєстрі актів цивільного стану, а реальна можливість такого родича здійснювати постійний сторонній догляд. Постійний догляд за особою, яка не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися, передбачає безпосередню фізичну присутність, щоденну допомогу в пересуванні, самообслуговуванні, харчуванні, гігієні, прийомі ліків, супроводі до медичних закладів, контролі стану здоров`я та забезпеченні базових побутових потреб. Матеріальна або моральна підтримка, періодичне спілкування, наявність родинного зв`язку чи формальна юридична спорідненість не є тотожними постійному сторонньому догляду.

Саме тому, як вважає позивач, відповідач мав встановити, хто фактично здатний здійснювати такий догляд, а не лише перелічити родичів.

Таким чином, на переконання позивача, відповідач помилково звів норму закону до арифметичного встановлення родичів. Такий підхід позбавляє норму її соціальної мети - забезпечити реальний догляд за особою з інвалідністю I або II групи, яка потребує постійної сторонньої допомоги.

Стосовно матері позивача, ОСОБА_3 , яка має інвалідність ІІІ групи, то позивач наголосив, що наявність у матері позивача встановленої групи інвалідності підтверджує, що відповідач мав детально з`ясувати її реальну можливість здійснювати догляд, чого зроблено не було.

Стосовно сестри позивача, то відповідач не встановив, що ОСОБА_4 проживає в Україні, перебуває поруч із батьком, має можливість щоденно надавати йому допомогу або фактично здійснює такий догляд. Також відповідач не встановив, що вона може припинити проживання за кордоном та переїхати в Україну для надання постійного догляду. Позивач вважає, що наявність сестри позивача як доньки ОСОБА_2 не спростовує права позивача на звільнення. Вона не є особою, яка реально може забезпечити постійний сторонній догляд за ОСОБА_2 у розумінні закону.

Крім того, позивач стверджує, що відповідач не встановив жодної іншої особи, яка може реально забезпечити постійний догляд за ОСОБА_2 . Крім матері позивача, яка сама має інвалідність, та сестри позивача, яка проживає за кордоном, інших родичів, які можуть здійснювати постійний догляд, немає.

Також, як вказує позивач, то відповідач не надав належної оцінки змісту акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 24 квітня 2026 року.

Підсумовуючи позивач зазначив, що відмова у задоволенні рапорта не була єдино можливим рішенням відповідача; вона стала наслідком неповної та формальної оцінки доказів. Просить позов задовольнити.

Суд встановив такі обставини.

Позивач, ОСОБА_1 , проходить військову службу, згідно з наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно з наказом начальника загону від 22.11.2025 №1223 -ОС «Про особовий склад» зарахований до списків особового складу та всі види забезпечення у зв`язку з прибуттям для подальшого проходження служби, з 22.11.2025.

Згідно з наказом начальника загону від 28.11.2025 №1253-ОС «Про особовий склад» призначений на посаду.

Рапортом від 14.05.2026, зареєстрованим за №/54662/26-Вн від 20.05.2026 позивач звернувся на ім`я начальника загону, в якому порушив питання звільнення з військової служби у зв`язку із наявністю у батька інвалідності та необхідністю здійснювати постійний догляд за ним.

До рапорту позивач додав:

1. Копія акту перевірки сімейного стану військовослужбовця від 24 квітня 2026 року.

2. Копія довідки форми 5 сержанта ОСОБА_5 № 28/7198/26- Вн від 03 грудня 2025 року.

3. Копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 184/26/3369/В, дата прийняття рішення 16 березня 2026 року, номер рішення 184/26/3369/Р ОСОБА_6 .

4. Копія висновку № 80 від 23 березня 2026 року про наявність порушення функцій організму через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду ОСОБА_6 .

5. Копія витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 10471/26/1378/В, дата прийняття рішення 11 березня 2026 року, номер рішення 10471/26/1378/Р ОСОБА_7 .

6. Копія паспорту ОСОБА_8 , серія НОМЕР_5 , виданого Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області 29 лютого 2000 року.

7. Копія паспорту ОСОБА_7 , серія НОМЕР_6 , виданого Пустомитівським РВ УМВС України у Львівській області 06 грудня 2000 року.

8. Копія свідоцтва про шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , серія НОМЕР_7 , виданого 25 серпня 1990 року.

9. Копія свідоцтва про розірвання шлюбу між ОСОБА_9 та ОСОБА_11 , серія НОМЕР_8 , виданого 30 травня 1990 року.

10. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_5 , серія НОМЕР_9 , видане 31 березня 2026 року (повторно).

11. Копія свідоцтва про народження ОСОБА_12 , серія НОМЕР_10 , виданого 27 грудня 1980 року.

12. Копія свідоцтва про одруження між ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , серія НОМЕР_11 , виданого 05 травня 2011 року (повторно).

13. Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00057643305 від 09 квітня 2026 року.

14. Копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України № 00057630782 від 08 квітня 2026 року.

15. Копія довідки про реєстрацію місця проживання особи ОСОБА_5 від 23 липня 2020 року № 418.

16. Копія витягу з реєстру територіальної громади № 2026/000606810 від 14 січня.

17. Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_15 серія НОМЕР_12 , виданого 12 травня 2026 року (повторно).

18. Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_16 серія НОМЕР_13 , виданого 12 травня 2026 року (повторно).

19. Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_17 серія НОМЕР_14 , виданого 12 травня 2026 року (повторно).

20. Копія свідоцтва про смерть ОСОБА_18 серія НОМЕР_15 , виданого 12 травня 2026 року (повторно).

21. Копія паспорту громадянина Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії ІГНАТЬЄВОЇ Катерини № 121679037.

22. Копія посвідчення водія ОСОБА_19 виданого 16 червня 2025 року.

Листом від 05.06.2026 №08/623566/26-Вн позивачу надана відповідь, що документи долучені до рапорту не підтверджують відсутність інших осіб першого або другого ступеня споріднення.

Так, висновок відповідача про відсутність у позивача права на звільнення ґрунтується на встановленні юридичного факту наявності у батька позивача, ОСОБА_2 , - дружини, ОСОБА_3 (матері позивача), та доньки ОСОБА_20 (неповнорідної сестри позивача).

Позивач вважає, що відповідач не встановив всіх обставин, що стосуються його звільнння, а саме не перевірив можливості у ОСОБА_3 та ОСОБА_20 фактично здійснювати догляд за батьком позивача, який такого потребує відповідно до медичного висновку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Згідно з частинами другою, четвертою статті 2 Закону проходження військової служби здійснюється громадянами України у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.

Підстави для звільнення з військової служби передбачені статтею 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Станом на день виникнення спірних правовідносин між сторонами в України діє воєний стан.

Так, підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби на підставах: під час дії воєнного стану - через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу)..

Пунктом 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу визначений виключений перелік обставин, за якими військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин на таких підставах: під час дії воєнного стану:

необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Відповідно до п. 288 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, у разі прийняття рішення про звільнення військовослужбовець подає по команді рапорт та, у разі необхідності, документи, які підтверджують підстави звільнення. Позивач подав відповідний рапорт та долучив документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звільнення, однак відповідач прийняв рішення про відмову без належної оцінки цих документів.

Як встановив суд, то відповідач визнає, що ОСОБА_2 є батьком позивача.

Відповідач не заперечує, що ОСОБА_2 є особою з інвалідністю II групи, підгрупа «Б», безстроково, що підтверджується витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 184/26/3369/В від 16 березня 2026 року, рівно ж як і не заперечує необхідність здійснення постійного догляду за ним, що підтверджено висновком № 80 від 23 березня 2026 року про те, що ОСОБА_2 має порушення функцій організму, через які не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду.

Позивач обґрунтовує наявність підстав для звільнення з військової служби необхідністю здійснення постійного догляду за батьком, який є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійного стороннього догляду, а також вказує на відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, які реально, фактично та об`єктивно можуть надати такий догляд.

Як встановив суд, матері позивача, ОСОБА_3 , встановлено III групу інвалідності безстроково.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю» особа з інвалідністю - особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Тобто людина, якій встановлено, зокрема, ІІІ групу інвалідності, за визначенням має стійкі порушення функцій організму та обмеження життєдіяльності.

Таким чином, твердження відповідача, що відсутність у ОСОБА_3 потреби в постійному сторонньому догляді не доводить її здатності здійснювати постійний сторонній догляд за іншою особою.

Отже, суд доходить висновку про неможливість здійснювати ОСОБА_3 , матір`ю позивача, догляду за батьком позивача, ОСОБА_2 , інвалідом ІІ групи.

Суд також встановив, що у позивача є неповнорідна (єдинокровна) сестра, ОСОБА_21 , котра є громадянкою Великої Британії, проживає там. Також суд не має підстав для сумніву у тому, що в ОСОБА_20 саме у Великій Британії знаходиться центр її життєвих інтересів.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість здійснення сестрою позивача, ОСОБА_22 , фактичного фізичного догляду за ОСОБА_2 , інвалідом ІІ групи.

Доказів того, що у ОСОБА_2 є інші члени сім`ї першого чи другого ступеня споріднення, окрім позивача, які здатні здійснювати за ним фізичний догляд, відповідач суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд висновує про відсутність, окрім позивача, інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення ОСОБА_2 , які б могли здійснювати за ним догляд.

При цьому суд зауважує, що Верховний Суд в постанові від 27 лютого 2025 року у справі № 380/16966/24 виснував, що (…)відсутність інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об`єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби, тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу 13 пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону 2122-ХІІ

У контексті Закону 2122-ХІІ поняття «відсутність» охоплює не лише фізичну відсутність особи, а й її нездатність виконувати обов`язки з догляду через об`єктивні обставини (перебування в полоні, відбування покарання, здійснення військової служби тощо) (…).

Отже, у цьому спорі, хоча формально існують інші члени сім`ї першого/другого ступеня споріднення, однак їх неможливість здійснювати догляд за батьком позивача є не лише об`єктивною підставою, що унеможливлює виконання такого обов`язку, а й фактичним підтвердженням відсутності іншої особи, спроможної забезпечити необхідний догляд.

З огляду на викладене, суд вважає, що відмова відповідача у звільненні позивача з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону 2122-ХІІ не відповідає критерію правомірності, передбаченому пунктом 1, 3 частини 2 статті 2 КАС України.

Таким чином, суд визнає протиправним та скасовує рішення військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оформлене листом від 05 червня 2026 року №08/62356/26, яким ОСОБА_1 відмовлено у звільненні з військової служби за сімейними обставинами.

Щодо вимоги зобов`язати відповідача прийняти рішення про звільнення позивача з військової служби, то таке повноваження віднесено до компетенції військової частини, що виключає можливість втручання судом в дискреційні повноваження відповідача.

Згідно із частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

На підставі вищевикладеного, з огляду на те, що відповідач не вирішив питання про звільнення позивача з військової служби з підстав необхідності здійснення постійного догляду за своїм батьком, який є особою з інвалідністю II групи, за умови відсутності інших членів сім`ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, то суд вважає, що належним способом захисту прав позивача у межах спірних правовідносин є зобов`язати відповідача повторно розглянути рапорт позивача про звільнення з військової служби з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Судові витрати, понесені позивачем підлягають розподілу пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд

в и р і ш и в:

адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення військової частини НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), оформлене листом від 05 червня 2026 року №08/62356/26, яким ОСОБА_1 відмовлено у звільненні з військової служби за сімейними обставинами.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 14 травня 2026 року про звільнення з військової служби через сімейні обставини з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

У задоволенні позову в частині інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 532 (п`ятсот тридцять два) гривні 48 копійок судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 20.07.2026.

Суддя Лунь З.І.