Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №340/7735/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/7735/25

Суддя Кіровоградського окружний адміністративний суду Притула К.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 30 червня 2025 №15 про результати розгляду заяви, прийняте Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років ГУ ПФУ в Кіровоградській області, в частині яким відмовлено позивачу у підтвердженні періодів, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а саме з 22.08.1992 року по 23.09.1996 року, з 24.09.1996 року по 23.10.1996 року, з 24.10.1996 року по 09.08.2004 року, з 01.08.2007 року по 09.06.2008 року;

- зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу з 02 червня 2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до спеціального стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 22.08.1992 року по 23.09.1996 року, з 24.09.1996 року по 23.10.1996 року, з 24.10.1996 року по 09.08.2004 року, з 01.08.2007 року по 09.06.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах надавши всі необхідні документи. Однак, відповідач відмовив у призначенні пенсії за віком відповідно до п.п.2.2 ч.2 чт.114 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю у позивача пільгового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв`язку із чим звернулась до суду із даним позовом.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2025 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), встановлено відповідачу строк для надання відзиву (а.с.34).

13 лютого 2026 року ухвалою суду залучено до участі в справі в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області.

01.12.2025 (вх. № 36318/25) до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представником відповідача зазначено, що позовні вимоги не визнаються та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що Комісія про Головному управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянувши заяву ОСОБА_1 про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, винесла рішення від 30.06.2025 № 15, яким вирішила: підтвердити стаж роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 за періоди з 21.10.1991 по21.08.1992 та з 10.08.2004 (з дати дії атестації) по 31.07.2007 (по сплаті страхових внесків за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування).

Відмовити в підтверджені стажу роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 за періоди:

- з 22.08.1992 по 23.09.1996, оскільки згідно наданого переліку проатестованих робочих місць, професій, посад неможливо визначити, на якому саме робочому місці була зайнята заявниця на посаді машиніста конвеєра;

-з 24.09.1996 по 23.10.1996, оскільки ОСОБА_1 була переведена на іншу роботу, але відомості про робоче місце, на якому саме була зайнята заявниця під час переведення, відсутні в наданих архівних документах;

- з 24.10.1996 по 09.08.2004, оскільки згідно наданого переліку проатестованих робочих місць, професій, посад неможливо визначити, на якому саме робочому місці була зайнята заявниця на посаді машиніста конвеєра;

- з 01.08.2007 по 09.06.2008, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Зазначає, що Управління діяло у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному ним, у зв`язку з чим, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

02.03.2026 (вх.№ 5635/26) на адресу суду Головним управління Пенсійного фонду України у Львівській області надано відзив на адміністративний позов в якому представником відповідача зазначено, що позовні вимоги не визнаються та просить відмовити в їх задоволенні.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, надані докази, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

З матеріалів справи судом встановлено, що 26.05.2025 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області із заявою про підтвердження стажу роботи на брикетній фабриці «Дмитрівська» виробничого об`єднання з видобутку вугілля «Олександріявугілля» (в подальшому – Державне відкрите акціонерне товариство Брикетна фабрика «Димитрівська» - структурний підрозділ Державної холдингової компанії «Олександріявугілля», брикетна фабрика «Димитрівська» Олександрійської філії Закритого акціонерного товариства «Енерговугілля», приватне акціонерне товариство «Енерговугілля»), реєстрація якого припинена за судовим рішенням у зв`язку із визнанням його банкрутом 21.05.2021.

30 червня 2025 року Комісією при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято Рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи № 15 від 30 червня 2025 року (а.с.6-7).

Рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи № 15 від 30.06.2025 підтверджено стаж роботи по Списку № 2 ОСОБА_1 за періоди: з 21.10.1991 по 21.08.1992; з 10.08.2004 (з дати дії атестації) по 31.07.2007 (по сплаті страхових внесків за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу (форми ОК-5) реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування).

Відмовлено в підтверджені стажу роботи по списку № 2 ОСОБА_1 за періоди:

- з 22.08.1992 по 23.09.1996, оскільки згідно наданого переліку протестованих робочих місць, професій, посад неможливо визначити, на якому саме робочому місці була зайнята заявниця на посаді машиніста конвеєра;

- з 24.09.1996 по 23.10.1996, оскільки ОСОБА_1 була переведена на іншу роботу, але відомості про робоче місце, на якому саме була зайнята заявниця під час переведення, відсутні в наданих архівних документах;

- з 24.10.1996 по 09.08.2004, оскільки згідно наданого переліку проатестованих робочих місць, професій, посад неможливо визначити, на якому саме робочому місці була зайнята заявниця на посаді машиніста конвеєра;

- з 01.08.2007 по 09.06.2008, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування відсутні відомості про сплату страхових внесків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 N 280 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, що реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню.

Основними завданнями Пенсійного фонду України є: реалізація державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; внесення пропозицій Міністрові соціальної політики щодо забезпечення формування державної політики із зазначених питань; виконання інших завдань, визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 58 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та статутом Пенсійного фонду.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон №1058.

Статтею 8 Закону №1058 передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до частинами 1, 2 статті 24 Закону №1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На підставі частини 4 статті 24 Закону №1058, періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі-Порядок).

Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку визначено, що у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або вислугу років, встановлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, в яких має бути зазначені періоди, що зараховуються до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, що зараховується до спеціального трудового стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, на підставі яких видана довідка. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

На реалізацію пункту 20 Порядку постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року №18-1 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії (надалі-Порядок №18-1).

Пунктами 1 та 2 Порядку №18-1 передбачено, що цей Порядок визначає процедуру підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, зокрема й для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника.

Дія Порядку №18-1 поширюється на осіб, які працювали: на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України; на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; на посадах, що дають право на призначення пенсії за вислугу років; у період до 01 січня 2004 року на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, та якщо в трудовій книжці є записи з виправленням або недостовірні чи неточні записи про періоди роботи.

Відповідно до пунктів 3, 4, 6 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років та періодів роботи на підприємствах, які розташовані на тимчасово окупованій території, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії.

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники профспілок та організацій Спільного представницького органу репрезентативних всеукраїнських об`єднань профспілок на національному рівні та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Основним завданням Комісії є розгляд заяв про підтвердження стажу роботи та прийняття за результатами їх розгляду рішень про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи (пункт 6 Порядку №18-1).

Пунктом 11 Порядку №18-1 передбачено, що із заявою про підтвердження стажу роботи заявник (його законний представник або представник, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально) може звернутись до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду України незалежно від території обслуговування цього органу.

Згідно з пунктом 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою Комісії або його заступником та набуває чинності з дня його прийняття.

Відповідно до пункту 15 Порядку №18-1 рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Відтак, зі змісту наведених положень Порядку №18-1 слідує, що такий застосовується для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлену для окремої категорії працівників, у разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника. Для підтвердження стажу роботи заявник (уповноважений представник) подає до територіального органу Пенсійного фонду України відповідну заяву, за результатами розгляду якої комісією, що діє при органі Пенсійного фонду, приймається рішення про підтвердження (відмову в підтвердженні) стажу роботи.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 (далі - Порядок № 442) та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01 вересня 1992 року № 41 (далі - Методичні рекомендації).

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць, відповідно до Порядку № 442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку № 442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку № 383 зазначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 значиться: з 21.10.1991 - прийнята машиністом конвеєра на дільницю навантаження основного виробництва брикетної фабрики “Димитрівська”; з 23.09.1996 - на базі брикетної фабрики “Димитрівська” створено державне відкрите акціонерне товариство брикетна фабрика “Димитрівська”; з 21.07.1997 - Державне відкрите акціонерне товариство БФ “Димитрівська” реорганізовано в структурний підрозділ державної холдингової компанії “Олександрія вугілля”; з 01.02.2000 - в зв`язку з введенням нових умов оплати праці переведена машиністом конвеєра 2 р. на тій же дільниці; з 30.04.2004 - звільнена по переводу в ЗАТ “Енерговугілля”; з 01.05.2004 - прийнята машиністом конвеєра 2 розряду дільниці навантаження основного виробництва брикетної фабрики “Димитрівська” ЗАТ “Енерговугілля”. Звільнена 09.06.2008 (а.с.8-9).

Згідно з довідкою Про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 148/1 від 30.11.2020, ОСОБА_1 працювала повний робочий день на Дмитрівській брикетній фабриці з 21.10.1991 по 30.05.1999, 10.08.2000 по 30.04.2004, 01.05.2004 по 10.11.2007 на дільниці навантаження основного виробництва машиністом конвеєра, що передбачена Списком 2 розділ 2, підрозділ а , код КП 2а, підстава Постанова Кабінету Міністрів України № 36 від 16.01.2003 (а.с.10).

Згідно наказу від 31.05.1994 № 84 на брикетній фабриці “Димитрівська” Олександрійського виробничого об`єднання по видобутку вугілля “Олександріявугілля” проведено атестацію робочих місць. За результатами атестації посаду машиністи конвеєрів віднесено до професій зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 2.

Згідно наказу від 10.08.1999 № 128 на брикетній фабриці “Димитрівська” Державної холдингової компанії “Олександріявугілля” проведено атестацію робочих місць. За результатами атестації посади машиніста конвеєра віднесено до професій з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2.

Згідно наказу від 10.08.2004 № 125 на брикетній фабриці “Димитрівська” Державної холдингової компанії “Олександріявугілля” проведено атестацію робочих місць. За результатами атестації посаду машиніста конвеєра віднесено до професій з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016 року, що є чинною на момент звернення позивача з заявою про підтвердження стажу роботи , до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, розділ ІІ (підготовка руд, збагачення, окускування (агломерація, брикетування, огрудкування), випалювання руд і нерудних копалин п. а Робітники: машиністи конвеєрів, зайняті транспортуванням гарячого агломерату та обкотишів.

Отже, посада машиніст конвеєрів, за вказані періоди роботи у підтверджені яких відповідачем відмовлено, мають бути підтверджені та зараховані до стажу роботи по Списку № 2.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 442-92-п (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років /пункт 4 Порядку № 383/.

Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

У разі підтвердження за результатами атестації та висновку Державної експертизи умов праці права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списками № 1 чи № 2 працівникам окремих видів виробництв, робіт, професій чи посад, які мають виражену специфіку, до пільгового стажу зараховується період їх роботи на даному підприємстві, за який умови праці на відповідних робочих місцях не змінювалися і який визначений наказом по підприємству чи організації про затвердження результатів проведення цієї атестації /пункт 5 Порядку № 383/.

Відповідно до пунктів 1-2 та 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 /надалі Порядок №442/, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Згідно наказу від 31.05.1994 № 84 на брикетній фабриці “Димитрівська” Олександрійського виробничого об`єднання по видобутку вугілля “Олександріявугілля” проведено атестацію робочих місць. За результатами атестації посаду машиністи конвеєрів віднесено до професій зі шкідливими та важкими умовами праці по Списку № 2.

Згідно наказу від 10.08.1999 № 128 на брикетній фабриці “Димитрівська” Державної холдингової компанії “Олександріявугілля” проведено атестацію робочих місць. За результатами атестації посади машиніста конвеєра віднесено до професій з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2.

Згідно наказу від 10.08.2004 № 125 на брикетній фабриці “Димитрівська” Державної холдингової компанії “Олександріявугілля” проведено атестацію робочих місць. За результатами атестації посаду машиніста конвеєра віднесено до професій з шкідливими та важкими умовами праці за Списком № 2.

Факт атестації робочого місця позивача підтверджує факт праці у шкідливих та тяжких умовах праці.

Отже періоди з 22.08.1992 по 23.09.1996, з 24.09.1996 по 23.10.1996, з 24.10.1996 по 09.08.2004 на посаді машиніста конвеєра мають бути зарахованими до стажу роботи за Списком № 2 .

Щодо не зарахування періоду з 01.08.2007 по 09.06.2008 у зв`язку з відсутністю в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування інформації про сплату страхових внесків, суд зазначає наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначені Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі за текстом - Закон № 1058-IV).

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IVстрахові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 1статті Закону № 1058-IVстраховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 106 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виконавчі органи Пенсійного фонду накладають на посадових осіб, які вчинили правопорушення, адміністративні стягнення у разі, зокрема, несплати або несвоєчасної сплати страхових внесків, у тому числі авансових платежів.

Страхові внески є умовою існування солідарної системи і підлягають обов`язковій сплаті. Перерахунок пенсії провадиться з урахуванням часу, коли особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, та за який підприємством, де працює людина, (страхувальником) сплачені щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, виходячи зі змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.

Крім того, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача як застрахованої особи, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов`язок своєчасної сплати страхових внесків до Пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що період з 01.08.2007 по 09.06.2008 має бути підтвердженим та включеним до стажу роботи по Списку № 2 .

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що у ході розгляду справи відповідач, як суб`єктом владних повноважень не подано доказів відповідності закону (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") оскарженого рішення (діяння), а обсяг використаних доказів та обрані мотиви не дозволяють визнати юридично правильними та фактично обґрунтованими ті підстави, які покладені відповідачем в основу прийнятого рішення.

За таких обставин, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення від 30 червня 2025 №15 про результати розгляду заяви, прийняте Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років ГУ ПФУ в Кіровоградській області, в частині яким відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні періодів, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а саме з 22.08.1992 по 23.09.1996, з 24.09.1996 по 23.10.1996, з 24.10.1996 по 09.08.2004, з 01.08.2007 по 09.06.2008.

З приводу вимоги позивача про зобов`язання відповідача призначити та виплатити позивачу з 02 червня 2025 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", зарахувавши до спеціального стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 22.08.1992 року по 23.09.1996 року, з 24.09.1996 року по 23.10.1996 року, з 24.10.1996 року по 09.08.2004 року, з 01.08.2007 року по 09.06.2008 року, суд зазначає, що відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах виникає за сукупності визначених законом умов, зокрема за наявності необхідного віку та підтвердженого пільгового стажу роботи. Отже, встановлення факту наявності у особи необхідного пільгового стажу є передумовою для вирішення питання про виникнення права на такий вид пенсійного забезпечення.

У цій справі предметом спору, зокрема, є правомірність незарахування відповідачем окремих періодів роботи до пільгового стажу позивача. До моменту вирішення цього питання та встановлення фактичної тривалості пільгового стажу неможливо дійти обґрунтованого висновку щодо відповідності позивача усім передбаченим законом умовам для призначення пенсії за віком на пільгових умовах. За таких обставин вимога про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію є передчасною.

При цьому, надаючи оцінку вимогам позивача щодо зобов`язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах, суд наголошує на наступному.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області підтвердити стаж роботи ОСОБА_2 за Списком № 2 за періоди з 10.09.1991 по 17.12.1991, з 17.05.1996 по 16.11.1997, з 07.09.1999 по 31.10.2005 та з 01.11.2005 по 31.01.2007 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд бере до уваги те, що спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій відповідача щодо призначення пенсії, відтак суд вважає за можливе на підставі частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України покласти на відповідачів судові витрати позивача повністю.

Керуючись ст.ст. 77, 139, 246, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В и р і ш и в

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 20632802, 25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7А), Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ: 13814885, 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення від 30 червня 2025 №15 про результати розгляду заяви, прийняте Комісією з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсій на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в частині якою відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні періодів, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, а саме з 22.08.1992 по 23.09.1996, з 24.09.1996 по 23.10.1996, з 24.10.1996 по 09.08.2004, з 01.08.2007 по 09.06.2008.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області зарахувати стаж роботи ОСОБА_1 як такий, що включається до стажу роботи за Списком № 2 за періоди з 22.08.1992 по 23.09.1996, з 24.09.1996 по 23.10.1996, з 24.10.1996 по 09.08.2004, з 01.08.2007 по 09.06.2008.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2, з урахуванням висновків суду.

В задоволені решти позовних вимог – відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України в Кіровоградській області судовий збір у сумі 484,50 грн та з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного Фонду України у Львівській області судовий збір у сумі 484,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА