Рішення від 19 липня 2026 р. у справі №320/40655/23 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2026 року справа №320/40655/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І.І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Академії Державної пенітенціарної служби до ОСОБА_1 , третя особа: Міністерство юстиції України про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у вищому навчальному закладі,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:

- стягнути із ОСОБА_1 на користь Академії Державної пенітенціарної служби (код ЄДРПОУ: 08571788 IBAN UA408201720313241001201007942 банк: ДКСУ м. Київ МФО 820172) витрати пов`язані з утриманням його в Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 103 142,74 грн. (сто три тисячі сто сорок дві гривні 74 копійки).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за відповідачем рахується заборгованість по сплаті витрат, пов`язаних з його утриманням у Академії Державної пенітенціарної служби в сумі 103 142,74 грн., що і стало підставою звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2025 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, відзив до суду не подав.

29.08.2024 року відповідачем подано заяву про доручення до матеріалів справи довідки з місця роботи та витягу з наказу.

Третя особа, належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі, пояснення не подавала, з клопотанням та іншими заявами до суду не зверталася.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби України №289 від 08.08.2016 ОСОБА_1 з 15.08.2016 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання.

01.05.2018 між Академією Державної пенітенціарної служби України, Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань і пробації Міністерства юстиції та ОСОБА_1 укладено контракт №311 про здобуття освіти.

Відповідно до умов зазначеного контракту, відповідач навчався в Академії Державної пенітенціарної служби України на денній формі навчання за державним замовленням для потреб Державної кримінально-виконавчої служби України та зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в повному обсязі за весь період її фактичного навчання.

Відповідно до абзацу 7 пункту 1 розділу II контракту Академія зобов`язана проводити претензійно-позовну діяльність у справах про відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням відповідача у вищому навчальному закладі.

Наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби Сердюку Юрію Олександровичу з 19.06.2020 присуджено ступінь вищої освіти бакалавра в галузі знань 08 "Право" за спеціальністю 081 "Право" та видано диплом бакалавра. У зв`язку з закінченням навчання, виключено зі списку особового складу Академії Державної пенітенціарної служби як такого, який здобув вищу освіту на першому (бакалаврському) рівні вищої освіти та знято з речового, котлового, грошового забезпечення.

Відповідно до довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби за період з 15.08.2016 по 19.06.2020 складає 103 142,74 грн., а саме:

- грошове забезпечення з нарахуваннями - 42 993,47 грн.,

- продовольче забезпечення - 35 083,68 грн.,

- речове забезпечення - 6 136,69 грн.,

- медичне забезпечення - 774,02 грн.,

- оплата комунальних послуг та спожиті енергоносії - 18 154,88 грн.

З сумою витрат, пов`язаних з утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби ОСОБА_1 ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом.

Відповідно до витягу з наказу Державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 13.06.2021 №143/ОС-21 "Про особовий склад" призначити лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 інспектором відділу режиму і охорони.

Відповідно до витягу з наказу Державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 03.04.2023 №79/ОС-23 "По особовому складу" старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1 (Д-015398) інспектора відділу режиму і охорони з 03 квітня 2023 звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні складає 6 років 7 місяців 18 днів, пільговий - 8 років 10 місяців 4 дні.

Листом від 03.04.2023 №11-6019ВС Державна установа "Київський слідчий ізолятор" повідомила позивача про звільнення його зі служби та про те, що він не відпрацював три роки після закінчення навчального закладу. З даним листом направлено: витяг з наказу №143/ОС-21 від 19.06.2021, витяг з наказу №79/ОС-23 від 03.04.2023, копію довідки-розрахунку від 15.06.2020 №240, копію контракту №311, довідку про місце проживання.

Відповідно до повідомлення, позивача повідомили що згідно з "Порядком відшкодування особам витрат, пов`язаних х їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №261 від 12.04.2017 та умовами Контракту у разі звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом 3 років після закінчення навчання зобов`язаний відшкодувати Міністерству юстиції України витрати. Відшкодувати витрати має протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Також у разі неможливості сплатити усю суму витрат відразу, відповідно до п. 6 Порядку має можливість здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року, шляхом укладання договору про відшкодування витрат з розстроченням платежу з Міністерством юстиції України. З довідкою-розрахунком відповідач ознайомлений, що підтверджується його особистим підписом.

Відповідач подав до суду витяг з наказу Державної установи "Київський слідчий ізолятор" від 25.07.2024 №146/ОС-24 "Про особовий склад", яким ОСОБА_1 прийнято на службу в Державну кримінально-виконавчу службу України на посаду інспектора відділу інтендантського та господарського забезпечення з 26.07.2024 року.

Відповідно до довідки №вк/11-429 від 29.08.2024 Державної установи "Київський слідчий ізолятор", зазначено про те, що ОСОБА_1 з 26.07.2024 року по теперішній час (29.08.2024) перебуває на посаді інспектора відділу інтендантського та господарського забезпечення Державної установи "Київський слідчий ізолятор".

Враховуючи, що відповідачем добровільно не відшкодовано витрати на його утримання у закладі вищої освіти відповідно до умов договору, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України від 23.06.2005 № 2713-IV "Про державну кримінально-виконавчу службу України" (далі Закон № 2713-IV), на Державну кримінально-виконавчу службу України покладається завдання щодо здійснення державної політики у сфері виконання кримінальних покарань.

Згідно із частиною 1 статті 6 Закону № 2713-IV, державна кримінально-виконавча служба України відповідно до закону здійснює правозастосовні та правоохоронні функції і складається з центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, його територіальних органів управління, кримінально-виконавчої інспекції, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ і організацій, створених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України.

Згідно частини п`ятої статті 23 Закону № 2713-IV на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.

Частинами другою, четвертою статті 74 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається. Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).

Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затверджено постановою Кабінету Міністрів України Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 №261 (далі по тексту Порядок №261).

Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку №261, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 5 Порядку №261, після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

Згідно пункту 4 Порядку №261, витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Пунктом 8 Порядку №261 закріплено, що у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно із пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16.07.2007 р. № 419/831/240/605/537/219/534 (далі - Порядок розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах), відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Відповідно до пункту 2.1.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування (пункту 2.1.2 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах).

Витратами на речове забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами (2.1.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах).

Згідно із пунктом 2.1.4. Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

Відповідно до пункту 2.1.6 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах визначено, що до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Згідно пунктів 2.3.3 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, У разі дострокового розірвання контракту відповідні служби (підрозділи) забезпечення навчального процесу здійснюють статочний розрахунок фактичних витрат за відповідними видами забезпечення, складають довідки-розрахунки та подають їх до кадрового підрозділу ВНЗ.

Період навчання, за який здійснюється відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням, визначається з дня зарахування по день виключення курсанта зі списків особового складу ВНЗ.

Судом встановлено, що згідно контракту відповідач зобов`язувався у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України «Про національну поліцію» в повному обсязі за весь період її фактичного навчання.

При цьому, суд зауважує, що відповідач був обізнаний щодо наявності у нього обов`язку із відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, про що свідчить його підпис у контракті від 01.05.2018 №311, а також підписи у довідці-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 в Академії Державної пенітенціарної служби та повідомленні.

Між тим, за правилами положень статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку №261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №520/11540/19.

Відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №260 затверджено Правила надання послуг поштового зв`язку, відповідно до підпунктів 1, 2, пункту 106 яких, під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв`язку на підставі пред`явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище. На бланку повідомлення про вручення поштового відправлення з позначкою «Вручити особисто», внутрішнього рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» одержувач розписується та зазначає прізвище та ініціали або ім`я та прізвище.

Згідно пункту 114 Правил одержувач може відмовитися від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, про що на поштовому відправленні, бланку поштового переказу або повідомленні про надходження поштового відправлення, поштового переказу робиться відповідна позначка, яка засвідчується його підписом. Підпис представника юридичної особи, уповноваженого на одержання пошти, скріплюється печаткою (за наявності) цієї юридичної особи. Такі поштові відправлення, поштові перекази не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертаються за зворотною адресою. У разі коли одержувач відмовляється засвідчити своїм підписом факт відмови від одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, такі поштове відправлення, поштовий переказ зберігаються в приміщенні об`єкта поштового зв`язку протягом установленого пунктом 116 цих Правил строку (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), після закінчення якого - повертаються поштовим оператором за зворотною адресою.

У постановах від 23.09.2021 в справі №520/11540/19, від 30.08.2022 в справі №480/8200/20, від 14.12.2022 в справі №520/5837/2020 та від 14.09.2023 в справі №520/6175/19 Верховний Суд констатував, що відповідно до Порядку №261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачеві повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.

Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов`язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.

Суд зазначає, що у матеріалах справи наявне повідомлення, згідно якого позивачу повідомлено, що згідно з "Порядком відшкодування особам витрат, пов`язаних х їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №261 від 12.04.2017 та умовами Контракту у разі звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом 3 років після закінчення навчання зобов`язаний відшкодувати Міністерству юстиції України витрати та про відшкодування витрат протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, таке відшкодування здійснюється у судовому порядку. Також у разі неможливості сплатити усю суму витрат відразу, відповідно до п. 6 Порядку має можливість здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року, шляхом укладання договору про відшкодування витрат з розстроченням платежу з Міністерством юстиції України. У даному повідомлені наявний особистий підпис відповідача про ознайомлення з довідкою-розпискою, в якій вказана сума визначених до відшкодування витрат та реквізитів рахунку для перерахування коштів.

Крім того, оцінюючи надані відповідачем докази, зокрема витяг з наказу від 25.07.2024 №146/ОС-24 та довідку Державної установи "Київський слідчий ізолятор" №вк/11-429 від 29.08.2024 про повторне прийняття на службу з 26.07.2024, суд зазначає, що вказані обставини не звільняють відповідача від обов`язку відшкодувати витрати на навчання та не спростовують вимог позову з огляду на таке.

Умовами Контракту та приписами частини четвертої статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено обов`язок відповідача відпрацювати в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання.

Як встановлено судом, після закінчення закладу вищої освіти відповідач проходив службу у період з 13.06.2021 по 03.04.2023, що становить 2 роки 9 місяців 15 днів (1018 днів), після чого був звільнений за власним бажанням на підставі п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію". Таким чином, на момент звільнення строк служби відповідача становив менше трьох років.

Суд наголошує, що факт повторного прийняття ОСОБА_1 на службу з 26.07.2024 не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки обов`язок відпрацювання визначеного строку не містять норм щодо можливості "переривання", "зупинення" або "сумування" цього строку у разі звільнення та наступного повторного прийняття на роботу.

Окремо суд звертає увагу, що після повторного прийняття відповідача на службу, ним не було вжито жодних заходів щодо врегулювання питання наявної заборгованості перед позивачем. Сам по собі факт перебування відповідача у трудових/службових відносинах з Державною кримінально-виконавчою службою України на момент розгляду справи не припиняє правовідносини, що стосуються відшкодування заборгованості, які виникли внаслідок порушення ним первинних умов Контракту при звільненні 03.04.2023 року.

Таким чином, будучи обізнаним та належним чином повідомленим про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, відповідач зазначену вище суму коштів станом на час звернення позивача із позовом та на час розгляду справи не відшкодував, жодним іншим чином не вирішив питання відшкодування, а тому суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У справі відсутні докази понесення позивачем судових витрат пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, такі до розподілу не заявлені.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 73-77, 139, 143, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Академії Державної пенітенціарної служби (ЄДРПОУ 08571788, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, буд. 34) витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в розмірі 103 142,74 грн. (сто три тисячі сто сорок дві гривнi 74 копійки).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.